open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

справа № к-31393/06

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Бутенка В.І.

Горбатюка С.А.

Лиски Т.О.

Штульмана І.В.

Мироненка О.В. (суддя – доповідач)

розглянувши у попередньому розглядікасаційну скаргу представника ПП «ВІКОНТ» на постанову Господарського суду Запорізької області від 6 березня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року у справі за позовом ПП «ВІКОНТ» до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И ЛА :

У жовтні 2005 року ПП «ВІКОНТ» звернулося в суд із позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов’язання відповідача зарахувати надмірно сплачені кошти в сумі 17473,32 грн. за період з 01 грудня 2003 року по 01 січня 2004 року за право надання послуг у сфері грального бізнесу в рахунок сплати майбутніх платежів за торгові патенти у 2005 році.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 6 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що згідно акту звірки кількості торгових патентів в сфері грального бізнесу ПП «Віконт» у 2003-2005 р.р. придбано: 1) у 2003 році за ІІ-ІVквартали – 11 патентів на гральні автомати, 1 патент на більярд; 2) у 2004 році за І квартал – 11 патентів на гральні автомати, 2 нових патентів на гральні автомати, 1 патент на більярд; за II квартал -11 патентів на гральні автомати та 1 патент на більярд анульовано з 01 квітня 2004 року, придбано 12 нових патентів на гральні автомати та 1 патент на більярд з 01 квітня 2004 р.; за III квартал 14 патентів на гральні автомати, 1 патент на більярд; за IV квартал – 2 патенти на гральні автомати із закінченням терміну діяльності з 01 вересня 2004 року, 12 патентів на гральні автомати, 1 патент на більярд; 3) у 2005 році за І-ІІІ квартали -12 патентів на гральні автомати, 1 патент на більярд; за IV квартал-придбано 1 новий патент на гральні автомати з 10 листопада 2005 року, 12 патентів на гральні автомати, 1 патент на більярд. Позивач звернувся із заявою до відповідача про зарахування переплати за придбанні патенти в рахунок подальшої оплати за третій квартал 2005 року, який в задоволенні заяви відмовив, посилаючись на те, що гідно Закону про Державний бюджет на 2004 рік та листа ДПА України від 08.12.2003 р. №19006/7/15-1217 «Щодо збільшення вартості торгового патенту на здійснення діяльності з обліку готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу» за І квартал суб’єкти підприємницької діяльності повинні сплатити вартість торгового патенту у розмірах, визначених Законом про Державний бюджет на 2004 рік, крім того зробити перерахунок донарахованої різниці вартості до суми внесеної одноразової плати, яка підлягає зарахуванню в останній місяць його дії.

Відповідно до ст.2 п.3. Закону України «Про патентування» торговий патент видається за плату суб’єкт видається за плату суб’єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб’єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб’єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб’єктів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтованого вказав що позивач не здійснював попередню оплату за весь термін дії торгових патентів та зазначив, що Закон про патентування допускає можливе збільшення вартості торгового патенту, обов’язок додаткового внесення плати за торговий патент та випадки звільнення суб’єктів підприємницької діяльності від додаткового внесення плати за торговий патент.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач мав внести плату за торгові патенти за 2004 рік у підвищеному розмірі, що ним й було здійснено. Сплата за торгові патенти за ставками, встановленими на 2004 рік не породжує надлишкової сплати та Бюджетної заборгованості перед позивачем. Оскільки плата за патент, відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» є податковим платежем, то до даних правовідносин слід застосовувати правило п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податку не може бути оскаржено платником податку в адміністративному або судовому порядку.

Розглядаючи справу суд в межах позовних вимог правильно застосував норми процесуального закону, дав вірну правову оцінку обставинам та вирішив питання про достовірність доказів у справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку до правомірності рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу представника ПП «ВІКОНТ» залишити без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 6 березня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України.

Судді: Бутенко В.І.

Горбатюк С.А.

Лиска Т.О.

Штульман І.В.

Мироненко О.В.

Джерело: ЄДРСР 4057166
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку