


Справа № 2-1980/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2007 р. Заводский райсуд м. Запоріжжя в складі
судді: Марченко Н.В.
при секретарі: Фурдак В. И.
Адвоката ОСОБА_4
Розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності.
УСТАНОВИВ:
Позивачі звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на добудовану частину будинку поАДРЕСА_1 у зв*язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2є подружжям та перебувають у зареєстрованому шлюбі з липня 1979 року і проживають за вищевказаною адресою. Домоволодіння поАДРЕСА_1 належало батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_5
Після смерті батька, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою нотаріальною конторою 14.10.1987 року, 7/18 частин цього будинку перейшло у власність ОСОБА_2 та були його особовою власністю. На день смерті батька все спадкове майно, як вбачається з свідоцтва про право на спадщину від 12.08.1982 року складалося з житлового будинку, який знаходиться вАДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці - 518 кв.м. На вказаній земельній ділянці розташований один житловий будинок А-1, облицьований цеглою, термозитний, житловою площею - 44, 4 кв.м.
Будучи у зареєстрованому шлюбі з 1979 року, ми, подружжя ОСОБА_1, проживаючи за вказаною адресою, на сумісні кошти подружжя, самовільно прибудували до будинку житлову прибудову, зазначену у технічному паспорті БТІ літерою - А1 розміром 6, 58 м на 5, 7 м, сарай - «И», розміром 2, 8 м на 1, 6 м, сарай - «Е» розміром 2, 8м на 4, 0 м, погріб під А1, службову прибудову «а » розміром 3, 67 м на 3, 0 м.
У грудні 1988 року позивачі узаконили самовільні прибудови і на підставі рішення Заводського райвиконкому від 08.12.1988 року № 434, оформили їх на ім'я ОСОБА_5
У травні 2005 року 7/18 частин будинку, належних ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.10.1987 року, були придбані на публічних торгах відповідачем по справі ОСОБА_3, який безпідставно претендує на 7/18 частин від всього домоволодіння, в той час як він вправі претендувати тільки 7/18 частин, отриманих ОСОБА_5 за успадкуванням, тобто належне йому особисто. Все інше майно, в тому числі й самовільно побудовані, а потім узаконені вище перелічені будівлі є за законом загальним сумісним майном подружжя ОСОБА_1та ОСОБА_5, а не належать особисто ОСОБА_2.
В позові позивач ставить питання про визнання вищезазначеного майна спільним майном подружжя позивачів.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1що діє від свого імені та від імені ОСОБА_5 за дорученням , підтримала заявлений позов. Суду пояснила, що в період шлюбу вона та її чоловік збудували житлову прибудову до будинку та службову прибудову - кухню . У шлюбі з ОСОБА_5 вони перебувають з 1969 року.
Відповідач та його представник ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечують оскільки вважають його не доведеним.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили , що вони знають , що в період шлюбу позивачі загальними силами будували прибудову, та кухню до житлового будинку, що знаходився за адресою АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_5
Допитаний в якості спеціаліста представник ЗМБТІ суду пояснив , що спірна прибудова А1 з погрібом під А1 та сараї И та Е згідно матеріалів інвентарної справи були побудовані в 1965 році , а зареєстровані в ЗМБТІ в 1970 році.
Вислухавши сторони , свідків, представника ЗМБТІ, дослідивши докази по справі , суд вважає позов таким , що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в період шлюбу позивачі збудували службову прибудову «а » розміром 3, 67 м на 3, 0 м. , підтверджено поясненнями свідків та матеріалами інвентарної справи.
Що стосується житлової прибудови, зазначеної у технічному паспорті БТІ літерою - А1 розміром 6, 58 м на 5, 7 м, сарай - «И», розміром 2, 8 м на 1, 6 м, сарай - «Е» розміром 2, 8м на 4, 0 м, погріб під А , то згідно матеріалів інвентарної справи данні об*єкти були побудовані в 1965 році, а зареєстровані в ЗМБТІ в 1970 році. Шлюб же позивачі зареєстрували тільки 07.071979р. (а.с. 5). Таким чином ця документальна інформація спростовує пояснення позивачки про те всі об*єкти зазначені в позові були побудовані нею та її супругом в період шлюбу.
Керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України , ст. ст. 22 КпШС України , 331, 368 ч.3 ЦК України.
ВИРІШИВ
Позов задовольнити частково.
Визнати , що службова прибудова «а4» розміром 3, 67 м на 3, 0 м. належить на праві загальної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів після подання заяви шляхом подачі апеляційної скарги.