open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 2-а-507/2009
Моніторити
Судовий наказ /04.06.2010/ Глухівський міськрайонний суд Сумської області Ухвала суду /09.12.2009/ Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області Судовий наказ /26.11.2009/ Богодухівський районний суд Харківської області Постанова /09.11.2009/ Лохвицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /23.10.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Постанова /22.10.2009/ Первомайський міськрайонний суд Харківської області Ухвала суду /19.10.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Ухвала суду /13.10.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Постанова /12.10.2009/ Городнянський районний суд Чернігівської області Судовий наказ /07.10.2009/ Корюківський районний суд Чернігівської області Постанова /07.10.2009/ Токмацький районний суд Запорізької областіТокмацький районний суд Запорізької області Постанова /07.10.2009/ Корюківський районний суд Чернігівської області Постанова /05.10.2009/ Славутський міськрайонний суд Хмельницької області Ухвала суду /22.09.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Постанова /15.09.2009/ Зачепилівський районний суд Харківської області Постанова /02.09.2009/ Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області Судовий наказ /02.09.2009/ Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області Постанова /13.08.2009/ Куп'янський міськрайонний суд Харківської області Постанова /11.08.2009/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Постанова /11.08.2009/ Теребовлянський районний суд Тернопільської області Ухвала суду /31.07.2009/ Червоноградський міський суд Львівської області Постанова /17.07.2009/ Краснокутський районний суд Харківської області Постанова /02.07.2009/ Золочівський районний суд Харківської області Постанова /25.05.2009/ Балаклавський районний суд міста Севастополя Постанова /22.05.2009/ Таращанський районний суд Київської області Судовий наказ /22.05.2009/ Таращанський районний суд Київської області Постанова /13.05.2009/ Кременецький районний суд Тернопільської області Постанова /05.05.2009/ Хмільницький міськрайонний суд Вінницької областіХмільницький міськрайонний суд Вінницької області Постанова /30.04.2009/ Куйбишевський районний суд Запорізької областіКуйбишевський районний суд Запорізької області Ухвала суду /29.04.2009/ Кременецький районний суд Тернопільської області Ухвала суду /17.04.2009/ Лохвицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /14.04.2009/ Кременецький районний суд Тернопільської області Судовий наказ /14.04.2009/ Солом'янський районний суд міста Києва Судовий наказ /13.04.2009/ Микитівський районний суд м. ГорлівкиМикитівський районний суд м.Горлівки Постанова /07.04.2009/ Іллічівський районний суд м. МаріуполяІллічівський районний суд м.Маріуполя Постанова /06.04.2009/ Бобровицький районний суд Чернігівської області Постанова /19.03.2009/ Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області Постанова /17.03.2009/ Рожищенський районний суд Волинської областіРожищенський районний суд Волинської області Постанова /16.03.2009/ Єланецький районний суд Миколаївської області Постанова /05.03.2009/ Сумський районний суд Сумської області Постанова /02.03.2009/ Баштанський районний суд Миколаївської області Постанова /16.02.2009/ Тростянецький районний суд Сумської області Постанова /12.02.2009/ Ямпільський районний суд Сумської області Постанова /12.02.2009/ Ямпільський районний суд Сумської області Постанова /10.02.2009/ Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області Постанова /06.02.2009/ Врадіївський районний суд Миколаївської області Постанова /22.01.2009/ Корабельний районний суд м. Миколаєва
emblem
Справа № 2-а-507/2009
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Судовий наказ /04.06.2010/ Глухівський міськрайонний суд Сумської області Ухвала суду /09.12.2009/ Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області Судовий наказ /26.11.2009/ Богодухівський районний суд Харківської області Постанова /09.11.2009/ Лохвицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /23.10.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Постанова /22.10.2009/ Первомайський міськрайонний суд Харківської області Ухвала суду /19.10.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Ухвала суду /13.10.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Постанова /12.10.2009/ Городнянський районний суд Чернігівської області Судовий наказ /07.10.2009/ Корюківський районний суд Чернігівської області Постанова /07.10.2009/ Токмацький районний суд Запорізької областіТокмацький районний суд Запорізької області Постанова /07.10.2009/ Корюківський районний суд Чернігівської області Постанова /05.10.2009/ Славутський міськрайонний суд Хмельницької області Ухвала суду /22.09.2009/ Снігурівський районний суд Миколаївської області Постанова /15.09.2009/ Зачепилівський районний суд Харківської області Постанова /02.09.2009/ Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області Судовий наказ /02.09.2009/ Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області Постанова /13.08.2009/ Куп'янський міськрайонний суд Харківської області Постанова /11.08.2009/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Постанова /11.08.2009/ Теребовлянський районний суд Тернопільської області Ухвала суду /31.07.2009/ Червоноградський міський суд Львівської області Постанова /17.07.2009/ Краснокутський районний суд Харківської області Постанова /02.07.2009/ Золочівський районний суд Харківської області Постанова /25.05.2009/ Балаклавський районний суд міста Севастополя Постанова /22.05.2009/ Таращанський районний суд Київської області Судовий наказ /22.05.2009/ Таращанський районний суд Київської області Постанова /13.05.2009/ Кременецький районний суд Тернопільської області Постанова /05.05.2009/ Хмільницький міськрайонний суд Вінницької областіХмільницький міськрайонний суд Вінницької області Постанова /30.04.2009/ Куйбишевський районний суд Запорізької областіКуйбишевський районний суд Запорізької області Ухвала суду /29.04.2009/ Кременецький районний суд Тернопільської області Ухвала суду /17.04.2009/ Лохвицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /14.04.2009/ Кременецький районний суд Тернопільської області Судовий наказ /14.04.2009/ Солом'янський районний суд міста Києва Судовий наказ /13.04.2009/ Микитівський районний суд м. ГорлівкиМикитівський районний суд м.Горлівки Постанова /07.04.2009/ Іллічівський районний суд м. МаріуполяІллічівський районний суд м.Маріуполя Постанова /06.04.2009/ Бобровицький районний суд Чернігівської області Постанова /19.03.2009/ Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області Постанова /17.03.2009/ Рожищенський районний суд Волинської областіРожищенський районний суд Волинської області Постанова /16.03.2009/ Єланецький районний суд Миколаївської області Постанова /05.03.2009/ Сумський районний суд Сумської області Постанова /02.03.2009/ Баштанський районний суд Миколаївської області Постанова /16.02.2009/ Тростянецький районний суд Сумської області Постанова /12.02.2009/ Ямпільський районний суд Сумської області Постанова /12.02.2009/ Ямпільський районний суд Сумської області Постанова /10.02.2009/ Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області Постанова /06.02.2009/ Врадіївський районний суд Миколаївської області Постанова /22.01.2009/ Корабельний районний суд м. Миколаєва
Справа № 2-а-507/2009р

Справа № 2-а-507/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року Ямпільський райсуд

В складі головуючого:судді-Оснач С.В. Сумської області

При секретарі:-Кубрак В.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського райсуду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Сумської області області, в якому просить суд зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або доплату до пенсії) за 2006-2008 роки в сумі 3785 грн. 90 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Відповідач надали заперечення на позов, в яких просять суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначили, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідачів рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідачі зазначили про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Також, відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням.

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про

соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень УПФУ в Ямпільському районі Сумської області встановлено, що відповідач не

здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.

Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 20.12.2005 року та „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відповідності з діючим законодавством та не мали підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Ямпільському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного

Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Ямпільському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ в Ямпільському районі Сумської області, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо:

- щодо призначення пенсії;

- підготовки документів для її виплати;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Суд також відхиляє заяви відповідачів про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Ямпільському районі Сумської області доплати до пенсії у визначеній

позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Ямпільському районі Сумської області, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.

З урахуванням того, що позивач у 2008 році щомісячно отримує добавку до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести донарахування позивачці соціальної допомоги у розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 22.05.08 року по 31 грудня 2008 року ( включно).Саме в цій частині суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачкою, з метою повного захисту її прав та інтересів, про захист яких вона просить, у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, та враховуючи періодичність вказаних платежів.

Також суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском річного строку звернення із позовом до суду для захисту порушеного права, як про це зазначає письмовому запереченні відповідач, оскільки позивачка ставила вимогу про стягнення періодичних виплат, що виключає застосування положень ст. 99 КАС України.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни «ст.ст. 7, 11, 70, 71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 і з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року на 20 % мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог Першикову Олександру Олексійовичу - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Ямпільського райсуду С. В.Оснач

Джерело: ЄДРСР 4054923
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку