-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа 2-а-5/09
ПОСТАНОВА
іменем України
03 лютого 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі : головуючого - судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря - Раковець Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, про зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії як дитині війни
Особи, які брали участь у справі:
позивач - ОСОБА_1
установив:
У поданій до суду 19 січня 2009 року позовній заяві позивач зазначає, що він є дитиною війни.
У зв'язку з цим, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195 - IV (далі Закон №2195-IV), відповідачем йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2008 роках йому така допомога не виплачувалась, оскільки дія ст.6 згаданого Закону Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік» була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та рішенням цього суду від 22 травня 2008 року положення цих Законів визнані неконституційними.
Незважаючи на це, відповідач перерахунок його пенсії не зробив, чим порушив його право на отримання доплати до неї в розмірі, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV, про що він дізнався із засобів масової інформації.
Просить суд постановити рішення, яким поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену таку допомогу за 2006-2008 рр. в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідачем 27 січня 2009 року подано до суду письмове заперечення на позовну заяву в якому зазначено, що згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" Управління провело підвищення до пенсій відповідно до ст.6 Закону №2195-IV і виплачує таке підвищення особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
У 2008 році згідно вимог п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни Управлінням нараховано та виплачено підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Інших виплат дітям війни чинним законодавством не передбачено.
Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є розпорядником коштів Державного бюджету України.
Вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 та 2007 рр. Підстав для його поновлення немає.
Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглянути у відсутності його представника.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача до суду не з'явився.
Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається з пенсійного посвідченням №120030, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Камінь-Каширської райдержадміністрації 28 червня 1993 року (а.с.5), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни.
У зв'язку з цим він, в силу ст.6 Закону №2195-IV, має право на підвищення розміру пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Такий прожитковий мінімум у 2008 році згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» на рівні з 1 січня складав 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі №349 від 26 січня 2009 року, ОСОБА_1 як дитині війни, підвищення до пенсії у 2006 - 2007 рр. не виплачувалось, а у 2008 році такі виплати проведено відповідно до Закону №2195-IV в редакції із змінами, передбаченими п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в загальному розмірі 579 грн. 30 коп.
Цим Законом було встановлено виплату дітям війни у 2008 році у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та рішенням цього ж Суду №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Згадані Закони в силу ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на наведене, враховуючи те, що Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року повинна нараховуватись і виплачуватись доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст.6 Закону №2195-IV ( в ред.2004 року).
Твердження відповідача про те, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, оскільки згідно п.2.1 „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.
Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести йому доплату до пенсії як дитині війни за 2006 р. задоволенню не підлягають так як ст. 110 Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195-IV, запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Такого порядку Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначав і з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету його не погоджував.
Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» неконституційним не визнавався.
Диспозиція ч.2 ст.99 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З твердженнями позивача про те, що він про порушення своїх прав дізнався із опублікованої статті в газеті «Волинь-нова» за 25 жовтня 2008 рік, погодитись не можливо.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки цього Суду публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп опубліковано в «Офіційному віснику України» №52 від 27 липня 2007 року, та в «Віснику Конституційного Суду України» №4 за 2007 рік і вважається таким, що було доведено до відома громадян України.
З липня по грудень 2007 року позивач надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків від її мінімального розміру не отримував, у зв'язку з чим мав право звернутися за нею та отримати її до 01 січня 2009 року.
Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав 19 січня 2009 року, тобто по спливу річного строку позовної давності.
За таких обставин, суд за наполяганням відповідача, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, відмовляє в задоволенні позову в частині виплат за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд з відповідача судового збору не стягує, оскільки в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільнені.
Керуючись ст.10, ст.11, ч.2 ст.99, ст.100, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі провести доплату до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий-підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду О.Н. Гончарук
скопійовано
-
скопійовано
-
