^{_______________________________________________________________________________________________________________________________Справа № 520/8407/14-ц}

^{Провадження № 2/520/5221/14}

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2014 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Бродецькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про визнання недійсними рішення, визнання незаконними установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, який під час розгляду справи був уточнений та відповідно до якого просить суд:

- визнати недійсними рішення установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень, багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оформлені Протоколом № 1 від 06 жовтня 2013 року про створення ОСББ «Вільямса 59-Д», про затвердження Статуту ОСББ «Вільямса 59-Д», про вибори правління та голови правління ОСББ «Вільямса 59-Д»;

- визнати незаконними установчі збори власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 06 жовтня 2013 року;

- визнати недійсним Статут ОСББ «Вільямса 59-Д», затвердженого рішенням установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень, багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та оформленого Протоколом № 1 від 06 жовтня 2013 року;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію ОСББ «Вільямса 59-Д»;

- припинити юридичну особу - ОСББ «Вільямса 59-Д», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ «Вільямса 59-Д» було створено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме: ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення установчих зборів на яких приймалось рішення про створення об'єднання та затвердження статутних документів; прийняті на зборах рішення, результати голосування за які, відображені у додатках до протоколу № 1, оформлені з багато численними порушеннями; документи, які подавались на реєстрацію не відповідають імперативним вимогам законодавства, встановлених для державної реєстрації ОСББ, зокрема відсутній список членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку складеного відповідно до Додатку № 2 Порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого Постановою КМУ від 11 жовтня 2002 року за № 1521; статут ОСББ підписаний не уповноваженою особою; головою правління ОСББ «Вільямса 59-Д» було обрано не власника квартири чи нежилого приміщення багатоквартирного будинку; реєстрація ОСББ відбулась із порушенням вимог Постанови КМУ від 11 жовтня 2002 року за № 1521; ОСОБА_2 була позбавлена права на участь у зборах, якими визначався порядок обслуговування належного їй нерухомого майна, а також утримання належної їй частки у спільному та неподільному майні.

Не погодившись з вказаним позовом, відповідач ОСОБА_4 надав суду письмові заперечення проти нього, в яких просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог, оскільки вони є незаконними та безпідставними.

У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_4, який також представляє інтереси ОСББ «Вільямса 59-Д», у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_2 та просив суд відмовити у їх задоволені, посилаючись на те, що жодних порушень положень законодавства при повідомленні про проведення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, при проведенні установчих зборів та при державній реєстрації об'єднання не було, а тому відповідно права позивачки ОСОБА_2 не були порушеними.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак представник третьої особи Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби ОМУЮ надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 06 жовтня 2013 року відбулись установчі збори власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в яких були присутні нібито 124 особи.

На цих зборах були вирішені питання:

- про створення ОСББ «Вільямса 59-Д»;

- про затвердження Статуту ОСББ «Вільямса 59-Д»;

- про вибори правління та голови правління об'єднання.

За наслідком проведення установчих зборів було оформлено Протокол установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за № 1 від 06 жовтня 2013 року.

З наданих Відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби ОМУЮ Головного управління юстиції в Одеській області до суду документів, які стали підставою для реєстрації ОСББ «Вільямса 59-Д» вбачається, що згідно з Протоколом установчих зборів № 1 від 06 жовтня 2013 року у проведені зборів скликаних ініціативною групою, склад якої не зазначений, приймало участь 124 особи, які проголосували за питання порядку денного у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до Протоколу.

Вказаними у списку особами було обрано голову установчих зборів та секретаря, вирішено питання про створення ОСББ «Вільямса 59-Д» та затверджено статут об'єднання, обрано правління та голову правління.

Залучений до матеріалів справи статут ОСББ «Вільямса 59-Д» підписаний Головуючим на установчих зборах об'єднання ОСОБА_4.

При цьому, під час проведення установчих зборів, позивачка ОСОБА_2 в цих зборах участь не приймала. Головою правління ОСББ «Вільямса 59-Д» було обрано ОСОБА_4, який на установчих зборах представляв інтереси своєї дружини, яка є власницею кв. АДРЕСА_2, на підставі доручення.

07 листопада 2013 року державним реєстратором Відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби ОМУЮ Головного управління юстиції в Одеській області було проведено реєстрацію ОСББ «Вільямса 59-Д» в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 1 556 102 0000 047800.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власницею трьох нежилих приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями з єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, наявних в матеріалах справи.

Крім того, право власності ОСОБА_2 на нежиле приміщення у будинку АДРЕСА_1, підтверджується свідоцтвом про права власності на нежитлові приміщення, яке видане 18 березня 2009 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі інвестиційного договору від 04 вересня 2003 року та акту прийому-передачі від 12 лютого 2005 року.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

Статтею 385 ЦК України встановлено, що власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Об'єднання співвласників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

За приписами ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Тобто, вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше, форма повідомлення обов'язково письмова; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Однак, представником ОСББ «Вільямса 59-Д» - ОСОБА_4 під час розгляду справи не було надано суду жодного доказу у підтвердження письмового повідомлення кожного власника квартири та нежилого приміщення, при цьому він посилався на неможливість надання таких доказів та визнав, що не всі власники квартир та нежилих приміщень були належним чином повідомлені за 14 діб про дату, час, місце та порядок денний проведення установчих зборів, які відбулись 06 жовтня 2013 року.

Між тим, в матеріалах справи міститься лист з повідомленням, адресований ОСОБА_2 з інформацією про проведення установчих зборів, які відбулись 06 жовтня 2013 року. Однак, лист є не врученим адресату та за строком зберігання на поштовому відділені повернутий відправнику.

Представником ОСББ «Вільямса 59-Д» - ОСОБА_4 на це зазначив, що даний лист та повідомлення з зазначенням про причини не вручення, а саме у зв'язку з закінченням терміну зберігання, є підтвердженням належного порядку і способу повідомлення ОСОБА_2 про проведення установчих зборів по створенню ОСББ «Вільямса 59-Д» відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Однак, суд критично ставиться до цього висновку представника ОСББ «Вільямса 59-Д» - ОСОБА_4, оскільки така позиція не відповідає нормам законодавства, а саме Порядку надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року за № 270 м. Київ.

Пунктом 119 Правил надання послуг поштового зв'язку встановлено, що неврученні одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені

Таким чином, з огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наявний в матеріалах справи лист адресований ОСОБА_2, вважається таким, що не вручений, відповідно позивачка не була належним чином повідомлена про дату, час, місце та порядок денний установчих зборів об'єднання.

Не повідомлення ОСОБА_2 про проведення установчих зборів ОСББ «Вільямса 59-Д», позбавило її можливості реалізувати свої права як власника - члена об'єднання передбачених ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», тобто була позбавлена можливості вирішувати питання, щодо частки у власності, яка їй належить.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що ОСББ це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Житловий комплекс це єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Майно ОСББ утворюється з: майна, переданого йому членами об'єднання у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законом.

За приписами ст. 6 Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що ОСББ може бути створено в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартир, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку (ч. 2 ст. 382 ЦК України).

Пункт 4.3 Рішення Конституційного суду України № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року містить таки посилання: відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.

Згідно із п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011, на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження.

При цьому в законодавчому порядку не виокремлюються суб'єкти права спільної власності залежно від підстав набуття права власності на квартиру.

Правовим регулюванням відносин спільної сумісної власності в Україні визначаються особливості здійснення прав власників виходячи з її правового режиму. Ці особливості полягають у різних формах реалізації відповідного права: при спільній сумісній власності шляхом взаємного волевиявлення усіх співвласників, при спільній частковій власності лише за волею власника відповідної частки, виділеної в натурі з майна, що є у спільній частковій власності.

Пунктом 4 Рішення Конституційного суду України від 09 листопада 2011 року за № 1-22/2011 вказано, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Під поняттям «мешканці» розуміються власники, співвласники, наймачі, орендарі окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення.

За приписами ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ст. 355 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їхній спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно у спільній частковій власності.

Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю, та співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників (ст. 369 ЦК України).

Затверджений на установчих зборах та підписаний головою установчих зборів Статут ОСББ «Вільямса 59-Д» в розділі 3 надає визначенню майна, яке належить об'єднанню. Так, до майна «Вільямса 59-Д» було віднесено загальне та неподільне майно.

Оскільки ОСОБА_2 не була сповіщена про дату, час, місце та порядок проведення установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень, які відбулись 06 жовтня 2013 року, та на яких було прийнято рішення про створення ОСББ «Вільямса 59-Д», затверджено статут, а також вирішено питання про майно, яке їй належить на праві сумісної власності, в наслідок чого ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати права передбачені ст.ст. 316, 355, 358, 369, 382 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та рішенням Конституційного суду України від 09 листопада 2011 року за № 1-22/2011.

Також під час розгляду справи, судом було з'ясовано, що повністю підтверджується наявними матеріалами справи, той факт, що документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації ОСББ «Вільямса 59-Д» складені та оформлені з багато численними порушеннями, та є такими, що не відповідають тим даним, які зазначені в Протоколі № 1 від 06 жовтня 2013 року.

Так, з Додатку № 1 до Протоколу установчих зборів № 1 від 06 жовтня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1, як власник кв. АДРЕСА_3, двічі проголосував по одному й тому ж питанню порядку денного у рядку № 18 та у рядку № 36.

З Додатку № 2 до Протоколу установчих зборів № 1 від 06 жовтня 2013 року вбачається, що ОСОБА_7, як співвласник кв. НОМЕР_4, двічі проголосував по одному і тому ж питанню порядку денного у рядку № 12 та у рядку № 38. А громадянин ОСОБА_8, який взагалі не є власником квартири, двічі проголосував по одному і тому ж питанню порядку денного в рядках № 23 и № 51 за власника кв. НОМЕР_5, власником якої є ОСОБА_9.

З Додатку № 3 до Протоколу установчих зборів № 1 від 06 жовтня 2013 року вбачається, що ОСОБА_10, яка є власницею кв. НОМЕР_6, двічі проголосувала по третьому питанню порядку денного в рядках № 52 та № 62.

Таким чином, з проведеного аналізу наданих до матеріалів справи відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та з аналізу Додатків № 1, № 2, № 3 до Протоколу № 1 від 06 жовтня 2013 року, вбачається, що у проведені установчих зборів, що мали місце 06 жовтня 2013 року та при голосуванні по питанням порядку денного установчих зборів, замість власників квартир під НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_11, НОМЕР_5, НОМЕР_12 приймали участь не власники квартир, як-то передбачено законом, а зовсім інші особи.

Замість власника кв. НОМЕР_7, яким відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_11, участь у загальних зборах та у голосуванні приймав(ла) ОСОБА_12; замість власниці кв. НОМЕР_8, якою відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_13, участь у загальних зборах та у голосуванні приймав(ла) ОСОБА_14; замість власниці кв. НОМЕР_5, якою відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_9, участь у загальних зборах та у голосуванні приймав(ла) ОСОБА_8; замість власниці кв. НОМЕР_9, якою відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_15, участь у загальних зборах та у голосуванні приймав(ла) ОСОБА_16; замість власниці кв. НОМЕР_10, якою відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_17, участь у загальних зборах та у голосуванні приймала ОСОБА_18; замість власниці кв. НОМЕР_12, якою відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_19, участь у загальних зборах та у голосуванні приймав ОСОБА_3.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах. Кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. Рішення приймається шляхом по іменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу.

З огляду на наведене, участь у проведені установчих зборів та безпосередньо у голосуванні по питанням порядку денного мають право виключно власники квартир та нежилих приміщень або їх уповноважені представники. Голосування по питанням порядку денного третіми особами - не власниками квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, при проведенні установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, без доручення, які відбулись 06 жовтня 2013 року заборонено та є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 2 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).

Положеннями ч. 1 ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

В матеріалах справи, відсутні докази, які б свідчили про те, що особи ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_3 при проведені установчих зборів та безпосередньо під час голосування діяли на підставі доручення, відтак суд доходить до висновку, що останні не мали права приймати участь у проведенні установчих зборів та у голосуванні по питанням порядку денного зборів.

Зі статуту ОСББ «Вільямса 59-Д» вбачається, що він був підписаний головою установчих зборів ОСОБА_4, який також був обраний головою правління об'єднання.

При цьому, сам ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що діяв за дорученням своєї дружини ОСОБА_20, яка є власницею кв. АДРЕСА_2.

Однак, суд вважає, що статут був підписаний з порушенням законодавства, а ОСОБА_4 на установчих зборах не міг діяти від власного імені та бути обраним головою правління об'єднання з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що власник-член об'єднання має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.

Пунктом 4.7 Статуту об'єднання встановлено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника.

З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 не міг бути обраний головою правління об'єднання, оскільки не є власником нерухомого майна у будинку АДРЕСА_1, та не є членом ОСББ «Вільямса 59-Д», так як згідно наявних матеріалів справи, а саме відомостей з державного реєстру прав на нерухоме майно та списку власників квартир поданих представником ОСББ «Вільямса 59-Д» для державної реєстрації, вбачається, що власником кв. АДРЕСА_2 та відповідно членом об'єднання є ОСОБА_20.

Більш того, ОСОБА_4, який діяв за дорученням, зобов'язаний був представляти інтереси власника, а саме дружини - ОСОБА_20 від її імені, а не від власного, що регламентоване ч. 1 ст. 237 ЦК України, а саме: представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (ч. 2 ст. 237 ЦК України).

Крім того, відповідно до положень типового Статуту, затвердженого наказом № 141 Держкомжитло від 27 серпня 2003 року, статут об'єднання має підписуватися крім головуючого на установчих зборах об'єднання, ще і всіма присутніми власниками житлових та нежитлових приміщень. Оскільки всі вони є засновниками ОСББ.

Дані положення підтверджуються й ч. 1 ст. 87 ЦК України, відповідно до якої для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 57 ГК України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Враховуючи вищезазначений імперативний порядок підписання статуту об'єднання всіма засновниками, а не тільки головуючим за установчих зборах, суд дійшов до висновку, що Статут ОСББ «Вільямса 59-Д» був прийнятий та підписаний з порушенням норм законодавства України.

Так, Постановою КМУ від 11 жовтня 2002 року № 1521 затверджено «Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно пп. 4. п. 3. Порядку, для державної реєстрації об'єднання уповноважена установчими зборами особа (далі - заявник) подає безпосередньо або надсилає поштою (рекомендованим листом) до органу державної реєстрації: 1) реєстраційну картку, яка одночасно є заявою про державну реєстрацію об'єднання, оформлену за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку; 2) протокол установчих зборів, на яких було прийнято рішення про створення об'єднання та затвердження його статуту; 3) два примірники оригіналу і п'ять копій статуту об'єднання, оформлені згідно з вимогами законодавства; 4) список членів об'єднання, складений згідно з додатком 2 до цього Порядку».

Додаток № 2 цього порядку передбачає, що крім номера квартири, власника цієї квартири та її розміру зазначається також частка житлового чи нежитлового приміщення у загальній площі житлових чи нежитлових приміщень будинку у відсотках, що дає можливість встановити загальний розмір площі житлових та нежитлових приміщень, які належать власникам, що створюють ОССБ від загального розміру житлового будинку.

Серед документів в реєстраційній справі ОСББ «Вільямса 59-Д», які були надані відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби ОМУЮ Головного управління юстиції в Одеській області до суду та залучені до матеріалів справи, вбачається, що список членів об'єднання, складений згідно із додатком № 2 до Порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку в реєстраційній справі відсутній.

При державній реєстрації уповноваженою особою ОСББ «Вільямса 59-Д» для реєстрації було надано тільки Список власників квартир та нежилих приміщень жилого будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59 -Д.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в даному списку, поданого для проведення державної реєстрації ОСББ «Вільямса 59-Д», була зазначена інформація, яка не відповідає дійсності, а саме не вірно зазначені власники квартир НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, коли власником кв. НОМЕР_13 є ОСОБА_21, кв. НОМЕР_14 ОСОБА_22, кв. НОМЕР_15 ОСОБА_23, кв. НОМЕР_16 ОСОБА_24, кв. НОМЕР_17 ОСОБА_25, кв. НОМЕР_18 ОСОБА_26, кв. НОМЕР_19 ОСОБА_27, кв. НОМЕР_20 ОСОБА_28, кв. НОМЕР_21 ОСОБА_29. Також, замість двох примірників оригіналу і п'яти копій статуту об'єднання, оформлених згідно з вимогами законодавства, уповноваженою особою було подано тільки два примірники оригіналу Статуту об'єднання, що підтверджується наданими документами.

Таким чином, уповноважена особа при подані документів для державної реєстрації об'єднання не дотрималась імперативних вимог Порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521.

Здійснення державним реєстратором державної реєстрації ОСББ «Вільямса 59-Д» не є преюдиціальним фактом, який підтверджує правомірність створення ОСББ, а у разі оспорювання, підлягає доказуванню на загальних підставах.

Положеннями ст. 1, 2, 24, 33, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці. Внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру. Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи; два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник); документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом; інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Всі вищезазначені порушення при скликанні установчих зборів, а саме не повідомлення всіх власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку про дату, час, місце та порядок денний установчих зборів, що визнав сам відповідач, безпосередньо встановлені в ході судових засідань явні порушення при проведенні установчих зборів, як-то голосування по питанням порядку не власниками квартир та нежилих приміщень, обрання голови правління, особи, яка відповідно закону не має права бути обраною до органів управління об'єднання, підписання статуту з істотними порушеннями норм чинного законодавства, не подання всіх імперативно визначених документів для проведення державної реєстрації та подання документів, які не відповідають дійсності є підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними прийняті рішення установчими зборами власниками квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, оформлені Протоколом № 1 від 06 жовтня 2013 року та визнання незаконними вищезазначених установчих зборів, а також визнання недійсним Статуту ОСББ «Вільямса 59-Д».

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи має своїм правовим наслідком скасування державної реєстрації юридичної особи, оскільки державним реєстратором проведено державну реєстрацію ОСББ «Вільямса 59-Д» на підставі документів, які визнані судом недійсними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування державної реєстрації та припинення юридичної особи - ОСББ «Вільямса 59-Д» також підлягають задоволенню.

У зв'язку із розглядом справи позивачка ОСОБА_2 витратила власні кошти у розмірі 365 гривень 40 копійок, які мають бути відшкодовані їй відповідачами в рівних частках на підставі ст. 88 ЦПК України.

Таким чином, з ОСББ «Вільямса 59-Д», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, тобто з кожного окремо, слід стягнути по 121 гривні 80 копійок в рахунок відшкодування судового збору, виходячи з наступного розрахунку:

(365 гривень 40 копійок / 3 = 121 гривня 80 копійок).

Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-8, 10-11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16, 87, 220, 237, 316, 328, 355, 358, 369, 382, 392, 638, 639, 655 ЦК України, ст. 57 ГК України, ст.ст. 1, 4, 6, 7, 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 4, 8, 27, 29, 34, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» та Порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року за № 1521, положень типового Статуту, затвердженого наказом №141 Держкомжитло від 27 серпня 2003 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати недійсними рішення установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оформлені протоколом № 1 від 06 жовтня 2013 року, установчих зборів квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», ЄДРПОУ 38969484, про затвердження статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», про вибори правління та голови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д».

Визнати незаконними установчі збори власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 06 жовтня 2013 року.

Визнати недійсним статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», ЄДРПОУ 38969484, затвердженого протоколом № 1 від 06 жовтня 2013 року.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», ЄДРПОУ 38969484.

Припинити юридичну особу - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», ЄДРПОУ 38969484, що знаходиться за адресою: 65122, Україна, місто Одеса, вулиця Академіка Вільямса, будинок 59-Д.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-Д», ЄДРПОУ 38969484, що знаходиться за адресою: 65122, Україна, місто Одеса, вулиця Академіка Вільямса, будинок 59-Д, на користь ОСОБА_2 (обліковий номер картки платника податків НОМЕР_23) 121 (сто двадцять одну) гривню 80 (вісімдесят) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 (обліковий номер картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (обліковий номер картки платника податків НОМЕР_23) 121 (сто двадцять одну) гривню 80 (вісімдесят) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 (обліковий номер картки платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (обліковий номер картки платника податків НОМЕР_23) 121 (сто двадцять одну) гривню 80 (вісімдесят) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Рева С. В.