ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2014 року Справа № 9104/25948/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА :
16.07.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському Івано-Франківської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2006 року по день постановлення судом рішення.
Оскаржуваною постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2011 року прийнятої в порядку скороченого провадження, вказаний позов задоволено частково, а саме визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області неправомірними та зобов'язано провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 16.08.2010 року по 09.03.2011 року.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр. ", якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області 30% доплати до пенсії позивачу з врахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " є незаконною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.
Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мають право на отримання 30% підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007-2008 рр. ", якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністратив ного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юри дичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вва жатися спірними після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку їй пенсії за період з 2006 -2011рр., судом першої інстанції безпідставно не враховано, що згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 16.01.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум - залишити без розгляду.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області - задоволити частково.
Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2011 року у справі № 2а-803/11 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 16.01.2010 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум - залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період починаючи з 16.01.2011 року по 09.03.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна і не підлягає оскарженню.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді Д.М. Старунський
О.М. Гінда