open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 815/2734/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України , в якому просить:

- визнати дії Південної Держінспекції протиправними у частині надання у відповідь на запит до публічної інформації відповіді, що вищевказана Держінспекція не є розпорядником публічної інформації, а саме: копії ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку 31.07.2013 було переоформлено.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що своїми діями Південна держінспекція, будучи розпорядником інформації щодо копії ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку свого часу було переоформлено надала недостовірну інформацію, що не є розпорядником інформації щодо копії ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку свого часу було переоформлено, чим порушила вимоги п.6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто один з обов'язків розпорядників інформації, а саме: надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації, а також порушила вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, при цьому Південна держінспекція мала володіти запитуваною інформацією про копію ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку свого часу було переоформлено.

Крім того, Південною держінспекцією було порушено основні принципи інформаційних відносин, а саме гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації, які викладені у ст. 2 Закону України «Про інформацію», та права на інформацію, коли кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, як про те йдеться у ст. 5 Закону України «Про інформацію» і які гарантовані ст. 34 Конституції України.

Також, Південною держінспекцією були порушені вимоги ст. 3 цього Закону у якій визначені основні напрями державної інформаційної політики, а саме: принцип забезпечення доступу кожного до інформації та принцип забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень/

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

29.05.2014 р. за вхід. № 13827/14 представником відповідача подані заперечення в яких він просить відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що оригінали ліцензії надаються заявнику, при цьому, у інспекції не залишається другого екземпляру ліцензії, з якого можливо виготовити та належним чином засвідчити копію ліцензії. А тому, вимога позивача щодо надання копії не може бути виконана.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі позивача та представника відповідача, суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомлених про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів, у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

30.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Держатомрегулювання України із запитом, в тому числі, щодо «надання копії ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку 31.07.2013 було переоформлено».

11.11.2013 р. Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки на виконання листа Держатомрегулювання від 31.10.13 № 09-15/7969-44, позивачу було надано у строки та порядку, що передбачені вимогами ст. 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацію щодо ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку 31.07.2013 було переоформлено, на провадження діяльності з використання ДІВ Серії ОВ № 040012 від 25.01.12 терміном дії до 25.01.2017 р.

У зв'язку з тим, що оригінал ліцензії друкується у одному екземплярі та знаходиться у Ліцензіата, володарем вищевказаної ліцензії та розпорядником інформації є Південна митниця Міндоходів України.

Відповідно до ч. 3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача до належного розпорядника (володаря) інформації.

У зв'язку із чим, запит ОСОБА_1 в частині надання «копії ліцензії Південної митниці Міндоходів України, яку 31.07.2013 було переоформлено», листом Південної держінспекції від 11.11.2013 року за №33-10/934, направлено до належного розпорядника (володаря) інформації, яким є Південна митниця Міндоходів України.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі Закон України № 2939-VI).

Згідно ст.1 Закону України № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України № 2939-VI передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України № 2939-VI до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-XII предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Суд вважає, що відповідачем правомірно було переадресовано спірний запит на адресу Південної мтниці Міндоходів, а посилання позивача на те, що розпорядником запитуваної ним публічної інформації у розумінні вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" є Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого указом Президента України №403/2011 від 06.04.2011 року (далі Положення № 403/2011), Держатомрегулювання України є центральним органом виконавчої влади, який є головним у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії.

Згідно пп. 15 п. 4 Положення № 403/2011 Держатомрегулювання України відповідно до покладених на неї завдань здійснює в установленому законодавством порядку ліцензування, зокрема, діяльності з використання та виробництва джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ).

Відповідно до п. 8 №403/2011 Держатомрегулювання України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи.

Держатомрегулюванням України створено вісім територіальних органів - державних інспекцій з ядерної та радіаційної безпеки (далі Держінспекції), зокрема, й Південну державну інспекцію з ядерної та радіаційної безпеки, повноваження якої поширюється на Миколаївську, Херсонську та Одеську області.

Свої повноваження державні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки здійснюють відповідно до Положень, затверджених Головою Держатомрегулювання України та розроблених відповідно до Положення про державні регіональні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України, затвердженого наказом Держатомрегулювання № 142 від 11.10.2011 року (далі Положення № 142).

Згідно пп. 4.1 п. 4 вказаного Положення, здійснення в установленому законом порядку ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) покладено на Держінспекції.

Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" від 11.01.2000 року № 1370-XIV визначено, що ліцензування - це видача, внесення змін, переоформлення, зупинення дії та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій; ведення ліцензійних справ, контроль за додержанням ліцензіатами умов провадження ліцензованої діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки і фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; видача розпоряджень про усунення порушень умов провадження ліцензованої діяльності.

Пунктом 1.1 Положення про Ліцензійну комісію Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України, затвердженого наказом Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки від 23.02.2011 року № 5-П1 передбачено, що для підготовки пропозицій щодо прийняття рішень про видачу, відмову у видачі, переоформлення, продовження чи зупинення дії, анулюванні і поновлення строку дії ліцензії, внесення змін до ліцензії у сфері ядерної енергії, використання джерел іонізуючого випромінювання Південною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки утворюється Ліцензійна комісія.

З наведеного вбачається, що територіальний орган Держатомрегулювання України - Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки відповідно до покладених Положенням № 142 повноважень є належним розпорядником інформації щодо ліцензування на використання ДІВ в Одеській області.

Вказане свідчить про те, що в рамках здійснення своїх повноважень Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки володіє інформацією та відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надає на інформаційні запити інформацію лише щодо ліцензування на використання ДІВ в Одеській області, а саме: інформацію про видачу, відмову у видачі, переоформлення, продовження чи зупинення дії, анулюванні і поновлення строку дії ліцензії, внесення змін до ліцензії.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" для отримання ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії суб'єкт діяльності (заявник) подає заяву до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає заявникові ліцензію або надсилають повідомлення про відмову із зазначенням причини та умов повторного розгляду заяви не пізніше ніж у триденний строк після прийняття рішення щодо видачі ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки веде єдиний реєстр виданих ліцензій у встановленому законодавством порядку.

Статтею 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року № 1775-III орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії. Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Із системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що видача ліцензій на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії є результатом надання органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки заявнику адміністративної послуги, після здійснення заявником оплати якої, орган, що прийняв рішення про видачу ліцензії, видає такому заявнику оригінал ліцензії. Тобто, після видачі органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки суб'єкту господарювання оригіналу ліцензії, відповідна ліцензія переходить у володіння ліцензіата, який, на думку суду, є особою яка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядниками інформації щодо надання копії відповідної ліцензії.

Що стосується органу, що прийняв рішення про видачу ліцензії, то він стає розпорядником публічної інформації, створеної ним в процесі виконання владних повноважень, щодо видачі ліцензії лише у частині зазначення відомостей кому та коли було видано ліцензію, оскільки чинним законодавством України не передбачено наявності у цього органу другого екземпляру виданої ліцензії, з якого могла б бути виготовлена належним чином засвідчена копія.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним розпорядником запитуваної позивачем інформації щодо отримання копії ліцензії є Південна митниця Міндоходів, як власник оригіналу відповідної ліцензії.

При цьому із дослідженого в судовому засіданні Положення про Ліцензійну комісію Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України, затвердженого наказом Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки від 23.02.2011 року № 5-П1, вбачається, що секретар завіряє копії ліцензій і зберігає їх в окремій справі (п. 4.13).

З урахуванням вказаного, суд вважає за необхідне зазначити, що приписами п. п. 77, 78 «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 30.11.2011 року, визначений порядок засвідчення копії, а саме: yапис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис", наприклад: Згідно з оригіналом, Провідний спеціаліст відділу організації діловодства підпис ініціали (ініціал імені), прізвище, дата.

Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

На копіях вихідних документів, що залишаються у справах установи (відпусках), текст бланків не відтворюється, а зазначається лише дата підписання документа та його реєстраційний індекс, посада особи, яка засвідчила копію, її особистий підпис, дата засвідчення та відбиток печатки служби діловодства, наприклад: Дата, індекс, Директор ініціали (ініціал імені), прізвище, Згідно з оригіналом, Провідний спеціаліст відділу підпис ініціали (ініціал імені), організації діловодства прізвище, відбиток печатки служби діловодства, дата.

На копіях вихідних документів, що залишаються у справах установи (відпусках), повинні бути візи посадових осіб, з якими вони погоджені, та візи виконавців.

Копія документа повинна відповідати оригіналу.

З урахуванням викладеного у відповідача відсутні законодавчо визначені підстави для надання належним чином завіреної копії ліцензії ОСОБА_1, оскільки Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки не має у своєму розпорядженні оригіналу ліцензій, а у відповідності до приписів п. 4.13 Положення, зберігає завірену копію ліцензії в окремій справі. Отже, у відповідача відсутні законодавчо визначені підстави для надання належним чином завіреної копії ліцензії.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та керуючись принципами адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н. В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Джерело: ЄДРСР 39153961
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку