open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 р.

Справа № 821/4062/13-а

Категорія: 8.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Вербицької Н.В.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И ЛА:

ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 р.:

- № 0000261705, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб на 10530,39 грн., з яких за основним платежем на 10019,39 грн., за штрафними санкціями на 511 грн.;

- № 0003672200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 99491,85 грн., з яких за основним платежем на 77825,48 грн., за штрафними санкціями на 21666,37 грн.;

- № 0003632200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, прибуток від якої звільняється від оподаткування, за 12 місяців 2012 року на 9057667 грн.;

- № 0003622200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 12 місяців 2012 року на 27228906 грн.;

- № 0003642200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1075521 та застосовано штрафні санкції у сумі 491979,75 грн.;

- № 0003682200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 795823,50 грн., з яких за основним платежем на 544804 грн., за штрафними санкціями на 251019,50 грн.;

- № 0003612200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 18425522,50 грн., з яких за основним платежем на 14743618 грн., за штрафними санкціями на 3685904,50 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 23.05.2013 р. №№ 0000261705, 0003672200, 0003632200, 0003622200, 0003642200, 0003682200, 0003612200.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" судові витрати у сумі 4588 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено,що що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ПАТ "ХСЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 12.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 29.04.2013 р. № 2468/22.1/14308500.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено наступні порушення:

1. абз.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150, п.3 пп.153.8.1 п.153.8 ст.153 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого:

а) завищено від'ємне значення з податку на прибуток всього у сумі 27228906 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 27228906 грн.;

б) занижено податку на прибуток всього у сумі 14740988 грн., у тому числі за: 3 квартал 2012 року в сумі 12359107 грн., 4 квартал 2012 року в сумі 2381881 грн.;

2. п.17, п.21 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, підприємством завищено збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядок 09 Додатку ПЗ) на загальну суму 9057667 грн., у тому числі: 2-4 квартали 2011 року на суму 2885694 грн., 2012 рік на суму 9057667 грн.4

3. пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого:

а) занижено податку на додану вартість всього у сумі 544804 грн., у тому числі: грудень 2010 року - 40224 грн., 2010 рік - 40224 грн., березень 2011 року - 22655 грн., липень 2011 року - 31505 грн., серпень 2011 року - 22773 грн., вересень 2011 року - 341889 грн., 2011 рік - 418822 грн., серпень 2012 року - 20342 грн., вересень 2012 року - 23284 грн., жовтень 2012 року - 20473 грн., листопад 2012 року - 18994 грн., грудень 2012 року - 2665 грн., 2012 рік - 85758 грн.;

б) завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню рядок 23(25) Декларації на загальну суму 1075521 грн., у тому числі: жовтень 2010 року - 47115 грн., 2010 рік - 47115 грн., лютий 2011 року - 363 грн., травень 2011 року - 33634 грн., червень 2011 року - 34009 грн., жовтень 2011 року - 59742 грн., листопад 2011 року - 7400 грн., грудень 2011 року - 18240 грн., 2011 рік - 153388 грн., січень 2012 року - 267070 грн., лютий 2012 року - 90466 грн., березень 2012 року - 5479 грн., травень 2012 року - 31780 грн., червень 2012 року - 22208 грн., липень 2012 року - 458015 грн., 2012 рік - 875018 грн.;

4. п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента: Компанії "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2012 р. № 70 в сумі 92800 євро (946621,90 грн.) не утримано податок за ставкою у розмірі 6 %, що складає 56797,31 грн. та не внесено до бюджету у джерела виплати такого доходу за рахунок цього доходу, в тому числі: за ІV квартал 2012 року в сумі 56797,31 грн.;

5. п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента: Компанії "TOW SERVICE B.V." (Holland, Rotterdam) згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 19.11.2012 р. № 48 в сумі 5250 євро (53482,16 грн.), не утримано з такого доходу податок за ставкою у розмірі 15 %, що складає 8022,32 грн., та не внесено до бюджету за рахунок такого доходу під час такої виплати, в тому числі: за ІV квартал 2012 року в сумі 8022,32 грн.;

6. п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента: Компанії "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2012 р. № 49 в сумі 8500 євро (86705,67 грн.), не утримано з такого доходу податок за ставкою у розмірі 15 %, що складає 13005,85 грн., та не внесено до бюджету за рахунок цього доходу під час такої виплати, в тому числі: за ІV квартал 2012 року в сумі 13005,85 грн.;

7. п.46.1 ст.46, п.48.1 ст.48 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, в результаті чого до органу державної податкової служби не подано додатки ПН "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано дохід із джерелом їх походження з України" за 2012 рік по Компанії "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM), Компанії "TOW SERVICE B.V." (Holland, Rotterdam) та Компанії "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (вх. № 9087087973 від 08.02.2013 р.) та не відображена у рядку 17 Декларації сума податку, яка утримується при виплаті доходу нерезиденту за звітний (податковий) період у загальній сумі 77825,48 грн., в тому числі по компаніях: "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) в сумі 56797,31 грн.; "TOW SERVICE B.V." (Holland, Rotterdam) в сумі 8022,32 грн.; "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) в сумі 13005,85 грн.;

8. п.46.1 ст.46, п.48.1 ст.48 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, в результаті чого до органу державної податкової служби не подані додатки ПН "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України": за І квартал 2012 року, півріччя 2012 року, ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік по нерезидентах: Верхне-Волжскому филиалу Российского Речного Регистра (Россия, г.Н.Новгород) та Компанії "American Bureau of Shipping" (U.S.A) до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року (вх. №9025005691 від 08.05.2012 р.), за півріччя 2012 року (вх. №9046269532 від 06.08.2012 р.), за ІІІ квартал 2012 року (вх. №9070066569 від 08.11.2012 р.) та за 2012 рік (вх. №9087087973 від 08.02.2013 р.);

9. ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, в результаті чого розрахунки по імпортних операціях по контракту від 19.05.2008 р. № 770/01-72, складеному з Компанією "Rolla, Traverso & Storace" (Italy), на загальну суму 40621,57 євро станом на 31.12.2012 р. не завершені;

10. ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю",ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та п.49.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті чого до органу державної податкової служби не подано Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2010 р., 01.10.2010 р., 01.01.2011 р., 01.04.2011 р., 01.07.2011 р., 01.10.2011 р., 01.01.2012 р., 01.04.2012 р., 01.07.2012 р., 01.10.2012 р., 01.01.2013 р.;

11. ст.5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого до Державного бюджету України не внесена позитивна курсова різниця в сумі 4036,76 грн., яка виникла в ІІІ кварталі 2012 року;

12. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 10019,39 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 6349,86 грн.; за червень 2011 року в сумі 3669,53 грн.;

13. пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, відповідно до якої встановлено надання Податкових розрахунків за 4 квартал 2011 року та 1-2 квартали 2012 року з недостовірними відомостями.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 р.:

- № 0000261705, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб на 10530,39 грн., з яких за основним платежем на 10019,39 грн., за штрафними санкціями на 511 грн.;

- № 0003672200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 99491,85 грн., з яких за основним платежем на 77825,48 грн., за штрафними санкціями на 21666,37 грн.;

- № 0003632200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, прибуток від якої звільняється від оподаткування, за 12 місяців 2012 року на 9057667 грн.;

- № 0003622200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 12 місяців 2012 року на 27228906 грн.;

- № 0003642200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1075521 та застосовано штрафні санкції у сумі 491979,75 грн.;

- № 0003682200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 795823,50 грн., з яких за основним платежем на 544804 грн., за штрафними санкціями на 251019,50 грн.;

- № 0003612200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 18425522,50 грн., з яких за основним платежем на 14743618 грн., за штрафними санкціями на 3685904,50 грн.

Відповідачем під час перевірки встановлено завищення ПАТ "ХСЗ" від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 27228906 грн., заниження податку на прибуток у розмірі 14740988 грн., завищення збитків від діяльності, яка звільняється від оподаткування на суму 9057667 грн., заниження податку на додану вартість у розмірі 544804 грн., завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1075521 грн., не утримання податку з доходів нерезидентів на суму 77825,17 грн., заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10019,39 грн. Також вказано на заниження доходів з метою визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток за весь період, що перевірявся, на 91081566 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення рішення являються протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо порушення позивачем п.150.1 ст.150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначається що підприємством враховано 100 % суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 р., а не 25 %, що призвело до заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, у тому числі доходів звітного періоду від операцій з акціями у ІІІ кварталі 2012 року на суму 89478750 грн.

Так, Порядок оподаткування операцій особливого виду визначено ст.153 ПК України.

Пунктом 153.8 ст.153 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулюється облік операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також встановлюються окремі правила податкового обліку як для професійних учасників ринку, так і для інших платників податків у частині операцій, що здійснюються на фондових біржах.

Відповідно до п.153.8 ст.153 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розмірі окремих видів цінних паперів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється у додатку ЦП "Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами" до податкової декларації з податку на прибуток.

Вказаним пунктом даної статті визначено терміни "доходи" та "витрати" з метою застосування операцій з цінними паперами. Зокрема, під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу (п.153.8 ст.153 ПК України).

Положеннями п.150.1 ст.150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.05.2012 р. № 4834-VІ, до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Перехідних положень Податкового кодексу України було внесено зміни, якими зазначено, що протягом 2012-2015 років (починаючи з другого півріччя 2012 року) від'ємне значення об'єкта оподаткування, що утворилося станом на 1 січня 2012 року, враховується платниками з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення на рік.

Відповідно п.150.1 ст.150 цього Кодексу застосовується:

у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

у 2012-2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01.01.2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів, починаючи з першого півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2013 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Таким чином пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Перехідних положень Податкового кодексу України врегульовано порядок відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування, а не від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що на відміну від перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в наступних податкових періодах до повного погашення, у випадку податкового обліку операцій з цінними паперами йдеться мова про перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, що впливає виключно на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами.

Висновок про те, що від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, підтверджується також наступним.

Так, об'єктом оподаткування у розумінні пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Вищевикладене кореспондується з порядком заповнення податкової декларації, визначеної наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", відповідно до якого від'ємний результат від операцій з цінними паперами, зазначений у Додатку ЦП, не переноситься до Декларації і тому не може вплинути на від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке відображається в рядку 06.5 декларації.

Враховуючи норми ст.134 ПК України позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно п.153.8 ст.153 ПК України, включається до доходів у Декларації (рядок 03.20 ЦП Додатку ІД декларації). При цьому, такий результат за математичними правилами не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, про який зазначається у пункті 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Перехідних положень Податкового кодексу України.

Отже, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, так як від'ємний фінансовий результат є нічим іншим, як витратами на придбання цінних паперів, понесених у минулих податкових періодах.

Таким чином, оскільки витрати з придбання цінних паперів обліковуються окремо від інших витрат платника податків, від'ємний фінансовий результат по операціях з цінними паперами не включається до складу витрат платника податків у звітному податковому періоді та не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податків.

Норми ст.150 ПК України щодо порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів застосовуються до від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не містить витрат на придбання цінних паперів, які не були продані протягом звітного періоду.

Апелянтом не враховано те, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні ст.150 ПК України не передбачено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" при застосуванні п.153.8 ст.158 ПК України для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежує право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно в повному обсязі перенесено від'ємний результат, що виник станом на 01.01.2012 р. від операцій з цінними паперами.

Що стосується висновків ДПІ у м. Херсоні стовно завищення ПАТ "ХСЗ" від'ємного значення об'єкта оподаткування по діяльності, яка звільняється від оподаткування згідно пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України на суму 9057667 грн., які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 р. № 0003632200, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості.

ПАТ "ХСЗ" у наданих Розрахунках прибутку, що звільняється від оподаткування, отриманого від основної діяльності - суднобудування та судноремонт Додатку ПЗ до рядка 09 Податкової декларації відображено збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядок 09 Додатку ПЗ).

На думку апелянта при заповненні рядка 09 Декларації та додатку ПЗ необхідно враховувати величину від'ємного значення пільгової діяльності з врахуванням вимог підрозділу 3 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме, переносити збитки від пільгової діяльності не в повному обсязі, а у розмірі 25 % від загальної суми.

Однак, колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими, оскільки перехідними положеннями Податкового кодексу України встановлені особливості обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування для п.150.1 ПК України. Прибуток від основної діяльності підприємств суднобудування звільняється від оподаткування згідно пункту 17 підрозділу 4 "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Разом з цим, позивач керувався узагальнюючою податковою консультацією від 05.07.2012 року № 573 відносно врахування збитків минулих років на протязі 2012 -2015 р. у якій вказано, що підприємства для визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на перше січня 2012 року враховують суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 за II - IV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування , зазначеного у рядку 08 Декларації.

Таким чином, оскільки суми збитків необхідно брати із рядка 07 Декларації, то і 25 % обмеження необхідно також застосовувати саме до цього рядка. Прибуток від діяльності, звільненої від оподаткування, переноситься з додатку ПЗ у рядок 09 Декларації, яка, в свою чергу, не має впливу на вирахування показника рядка 07, що також свідчить про те, що 25 % обмеження не застосовується до показників пільгової діяльності.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції щодо протиправності висновків ДПІ у м. Херсоні стосовно завищення позивачем розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування від діяльності, звільненої від оподаткування, у сумі 9057667 грн.

Що стосується висновків ДПІ у м. Херсоні про завищення позивачем розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік у сумі 22534575 грн. у зв'язку з неврахуванням порушень, викладених у акті попередньої планової документальної перевірки від 07.04.2011 р. № 1074/23-5/14308500.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою відображених у рядку 04.9 Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди" за перевіряємий період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. у загальній сумі 206992465 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 206992465 грн. (а саме: 184457889,60 грн. - 80 % від збитків 2009 року; 10816165 грн. - збитки за ІІІ квартал 2010 року; 11718410 грн. - збитки за ІV квартал 2010 року) встановлено, що враховуючи порушення, викладені в акті попередньої планової документальної перевірки від 07.04.2011 р. № 1074/23-5/14308500, а саме: порушення пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1, абз.1, 2 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на загальну суму 22534575 грн. На порушення п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ПАТ "ХСЗ" завищено від'ємне значення І кварталу 2011 року об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди на суму 22534575 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 22534575 грн. (ІІІ квартали 2010 року у сумі 10816165 грн., ІV квартал 2010 року - 11718410 грн.).

Перевіркою відображених у рядку 06.5 (06.6) Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди" станом на 01.04.2011 р. у сумі 212881413 грн. та станом на 01.01.2012 р. у сумі 201179475 грн., встановлено, що враховуючи порушення за результатами діяльності підприємства за 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ-ІV квартали 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди завищено станом на 01.04.2011 р. на суму 23143169 грн. та станом на 01.01.2012 р. - на суму 26292237 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що результати попередньої планової документальної перевірки, оформлені актом від 07.04.2011 р. № 1074/23-5/14308500, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення ПАТ "ХСЗ" оскаржило у судовому порядку. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р., позовні вимоги ПАТ "ХСЗ" задоволено, а податкові повідомлення-рішення скасовано.

За приписами п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже вимоги ДПІ у м. Херсоні враховувати визнані судом неправомірними результати попередньої документальної перевірки є незаконними.

Податковим органом в акті перевірки вказано на порушення ПАТ "ХСЗ" абз.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не віднесено до складу валових доходів доходи з інших джерел, зокрема, доходи від металобрухту, списаного від ремонту суден, всього у сумі 1186751 грн., в тому числі - ІV квартал 2010 року - 830866 грн., І квартал 2011 року - 355885 грн.

Оприбуткування відходів металобрухту в бухгалтерському обліку здійснювалось на підставі накладних на оприбуткування, виписаних за складеними комісією підприємства актами "Походження металовідходів", з яких вбачається, що відходи утворювались із технологічної оснастки, яка використана при судноремонті, в результаті прибирання території цехів та виробничих ділянках, в результаті виконаних послуг з металообробки, ремонту й виготовленню металевих деталей (стружка), запчастин механізмів портальних кранів, машин, механізмів, виробничий інструмент, який прийшов у негідність.

ДПІ у м. Херсоні дійшла висновку, що оприбутковані відходи у вигляді металобрухту, утворились з первісно придбаного металу, що призначався для проведення судноремонту та суднобудування. Цей метал в процесі проведення судноремонту та суднобудування повністю списаний на виробництво. Позивач відображав дохід тільки в бухгалтерському обліку, але не в податковому обліку, вважаючи, що будь-якого збільшення валового доходу при оприбуткуванні відходів немає.

Апелянт зазначає , що підприємство відобразило у податковому обліку валові витрати на суму всього списаного металу на судноремонт за первісною вартістю, однак отримані відходи металу у вигляді металобрухту відрізняються від первісних властивостей металу, а тому вартість оприбуткованого металобрухту нижча за вартість придбаного металу, з якого отриманий металобрухти. Отже, позивачем до складу інших доходів у період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. операції від списання металобрухту після ремонту суден включено не в повному обсязі.

Позивач вказує на те, що висновки відповідача стосовно відображення доходу під час оприбуткування відходів не ґрунтуються на діючому законодавстві України і мають наслідком подвійне оподаткування.

Так, Відповідно пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій, з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Судом першої інстанції встановлено, що при оприбуткуванні металобрухту та його подальшої реалізації позивач використовував наказу Міністерства промислової політики від 09.07.2007 р. № 373, яким затверджено Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості та на Лист від 12.08.2004 р. № 5460 Комітету з регуляторної політики, Лист ДПА України від 02.03.2006 р. № 1197/Х/15-0314, в якому податківці висловили свою позицію стосовно відображення у податковому обліку матеріальних цінностей, отриманих при ліквідації основних фондів.

Методичні рекомендації визначають, що зворотними відходами виробництва є залишки сировини та матеріалів, які виникли в процесі виробництва готової продукції та повністю або частково втратили свої якості як первинний матеріал та будуть використовуватися з підвищеними витратами або взагалі не будуть використовуватися за прямим визначенням.

Відходи є зворотні, якщо від їх використання можливо отримати економічну вигоду, а отримати таку вигоду можливо або при виробництві, або при реалізації відходів стороннім організаціям. Такі відходи представляють цінність та повинні обліковуватись на балансі підприємства. Згідно з п.329 Методичних рекомендацій, зворотні відходи, які підприємство планує для реалізації, відображаються в обліку по справедливій вартості.

У роз'ясненнях Комітету з регуляторної політики та ДПА України вказується на те, що вартість матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації основних фондів та невиробничих фондів, до складу валових витрат підприємства не відноситься та відповідно не бере участі у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Подальша реалізація таких матеріалів, відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону повинна включатися до складу валових доходів такого підприємства, як доходи з інших джерел.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , що відходи металу, які виникли внаслідок виробничої діяльності, не можна відносити до безоплатно отриманих, так як ПАТ "ХСЗ" були понесені витрати на придбання, тому вони мають бути віднесені на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей з подальшим корегуванням доходів та витрат. При реалізації відходів їх вартість списується з відповідного балансового рахунку обліку матеріальних ресурсів та оформлюється як відпуск матеріалів стороннім організаціям.

Збільшення валового доходу та відображення як безкоштовно отриманих, як вимагає ДПІ у м. Херсоні, фактично є подвійним включенням до валового доходу вартості металобрухту. При оприбуткуванні металобрухту валовий дохід не збільшується, а операції з продажу металобрухту повинні оподатковуватися у загальному порядку. Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство повинно вести облік приросту (убутку) запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Вартість придбаної для виробництва сировини підпадає до валових витрат відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону та перераховується по п.5.9 ст.5 цього Закону. При цьому, після оприбуткування відходів з виробництва на склад змінюється місце обліку запасів із складу незавершеного виробництва на склад. Таким чином, балансова вартість відходів не виключається з валових витрат та продовжує перераховуватися по п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про не підтвердження факту порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при не віднесенні до складу валових доходів вартості оприбуткування металобрухту у сумі 1186751 грн.

Що стосується висновків ДПІ у м. Херсоні щодо безтоварності операцій позивача з іншими контрагентами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за результатами перевірки зроблено висновок про завищення ПАТ "ХСЗ" витрат на загальну суму 4053863 грн. (у тому числі: за 4 квартал 2010 року - І квартал 2011 року на 318027 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року, за 2012 рік на 3735836 грн.) та податкового кредиту на суму 842372,98 грн. по операціях з постачальниками, з якими встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій. Дані висновки ґрунтуються на тому, що контрагенти позивача - ПП "Фарбекс", ПП "ФАРТ-ОВБ", ТОВ "Промбізнес", ТОВ "Маріком", ТОВ ВКФ "Плутон, ЛТД", ТОВ "ВУТМАРК-Україна", ТОВ "ТМФ "Транспосервіс, ЛТД", ТОВ "Східна-Українська НПФ", ТОВ "Вегас Юкрейн", ТОВ "Техмедбуд", ТОВ "Сервіс Плюс", ТОВ ПП "Південна транспортно-логістична компанія "НОВА", ПП "Нафтотрейдер-ВР", ПАТ "Корпорація Сталь", ПП "Евентус Плюс", ТОВ "НВП "Сервісдніпрокомплект", ТОВ "Карго-Імпекс", ТОВ "Промислові мастила", ТОВ "Інвест актив плюс", ПП "ТД "Інком-Юг", МПП "Логос", ППФ "К-Компанія", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Винзавод "Південні вікна", ТОВ "Південні Традиції", ПП "М'ясо Херсонщини" не знаходяться за юридичними адресами, не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Також ДПІ у м. Херсоні зазначає про відсутність документів, які підтверджують рух товарів, зокрема, товарно-транспортних накладних, а надані позивачем подорожні листи, на думку відповідача, мають дефекти.

Приписами п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з вимогами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Приписами п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, Закони України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковий кодекс України передбачають необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи: між позивачем та його контрагентами ПП "Фарбекс", ПП "ФАРТ-ОВБ", ТОВ "Промбізнес", ТОВ "Маріком", ТОВ ВКФ "Плутон, ЛТД", ТОВ "ВУТМАРК-Україна", ТОВ "ТМФ "Транспосервіс, ЛТД", ТОВ "Східна-Українська НПФ", ТОВ "Вегас Юкрейн", ТОВ "Техмедбуд", ТОВ "Сервіс Плюс", ТОВ ПП "Південна транспортно-логістична компанія "НОВА", ПП "Нафтотрейдер-ВР", ПАТ "Корпорація Сталь", ПП "Евентус Плюс", ТОВ "НВП "Сервісдніпрокомплект", ТОВ "Карго-Імпекс", ТОВ "Промислові мастила", ТОВ "Інвест актив плюс", ПП "ТД "Інком-Юг", МПП "Логос", ППФ "К-Компанія", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Винзавод "Південні вікна", ТОВ "Південні Традиції", ПП "М'ясо Херсонщини" були вчинені господарські операції, що підтверджується договорами купівлі - продажу, договорами поставки .

Фактичне здійснення господарських операцій позивача зі своїми безпосередніми контрагентами підтверджена належним чином, зокрема подорожними листами, актами виконаних робіт, рахунками фактурами, товаро- транспортними накладними, видатковими та податковими накладними та ін.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з тим, на момент проведення операцій з ПАТ "ХСЗ" зазначені контрагенти мали свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ, а тому мали право на виписку податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Апелянтом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Також, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

За таких обставини, висновки суду першої інстанції про правомірність формування ПАТ "ХСЗ" валових витрат у сумі 4053863 грн. та податкового кредиту у сумі 842372,98 грн. по операціях з вказаними контрагентами є правильним.

Що стосується неправомірності формування ПАТ "ХСЗ" податкового кредиту на загальну суму 62417,50 грн. по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, які не декларують податкові зобов'язання, - ПП "Єврострой-Юг", ПП "ТФ "Укрмашпостач", ПП "Сеал-Галла", ПП "О.З.Індастріал-груп".

Колегія суддів, вважає такий висновок ДПІ у м. Херсоні неправомірним, оскільки, право на податковий кредит виникає у платника податку у зв'язку з придбанням товарів/робіт для використання у господарській діяльності в оподаткованих операціях. Право на податковий кредит повинне підтверджуватися належним чином оформленою податковою накладною.

З акту перевірки вбачається, що ПАТ "ХСЗ" сформував податковий кредит у сумі 62417,50 грн. по операціях з вказаними контрагентами на підставі податкових накладних. Зокрема, з ПП "Єврострой-Юг" (сума ПДВ 5266,78 грн.) - податкових накладних від 10.08.2011 р. № 107 (ПДВ - 333,33 грн.), від 11.08.2011 р. № 108 (ПДВ - 487,75 грн.), від 20.09.2011 р. № 107 (ПДВ - 4445,67 грн.); з ПП "ТФ "Укрмашпостач" (сума ПДВ 50167,40 грн.) - податкових накладних від 08.10.2010 р. № 36 (ПДВ - 11205,56 грн.), від 02.12.2010 р. № 1 (ПДВ - 10299,50 грн.), від 07.12.2010 р. № 42 (ПДВ - 19191 грн.), від 09.12.2010 р. № 72 (ПДВ - 6300,33 грн.), від 07.12.2010 р. № 5 (ПДВ - 3171 грн.); з ПП "Сеал-Галла" (сума ПДВ 1490,12 грн.) - податкових накладних від 17.11.2011 р. № 349 (ПДВ - 110,12 грн.), від 28.11.2011 р. № 354 (ПДВ - 1380 грн.); з ПП "О.З.Індастріал-груп" (сума ПДВ 5493,20 грн.) - податкових накладних від 16.11.2012 р. № 2 (ПДВ - 1875 грн.), від 02.11.2012 р. № 3 (ПДВ - 2368 грн.), від 02.10.2012 р. № 1 (ПДВ - 1250 грн.).

Будь-яких зауважень щодо змісту та форми зазначених податкових накладних ДПІ у м.Херсоні не має. Тобто, позивачем сформовано податковий кредит по відносинах з ПП "Єврострой-Юг", ПП "ТФ "Укрмашпостач", ПП "Сеал-Галла", ПП "О.З.Індастріал-груп" на підставі документів, визначених Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України.

Колегія суддів зазначає, що ні Закон України "Про податок на додану вартість", ні Податковий кодекс України не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від декларування зобов'язань його постачальниками, оскільки якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями або іншими документами.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у сумі 62417,50 грн. по відносинах з ПП "Єврострой-Юг", ПП "ТФ "Укрмашпостач", ПП "Сеал-Галла", ПП "О.З.Індастріал-груп".

Що стосується висновків ДПІ у м. Херсоні стосовно протиправного включення позивачем до валових витрат на суму 403613 грн., в тому числі: ІV квартал 2010 року - І квартал 2011 року - 257595 грн., 2011 рік - 2012 рік - 146018 грн., за послуги, надані субпідрядними організаціями по ремонту та будуванню суден згідно актів виконаних робіт, які складені після здачі судна замовнику,колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України операційні витрати підприємств та організацій включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, обов'язково підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з пп.14.1.128 п.14.1 ст.14 ПК України собівартість виконаних робіт - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовується в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач не тільки не заперечує наявність актів виконаних робіт, а навпаки, підтверджує їх наявність та відображає їх у додатку № 12. Наведені у вказаному додатку акти виконаних робіт містять перелік проведених робіт, які безпосередньо пов'язані з виробництвом. Витрати по ремонтним роботам визнані у тому звітному періоді, в якому визнано і доходи від виконання ремонтних робіт

Судом першої інстанції правильно зазначено, що ні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні Податковий кодекс України не містить заборони щодо включення до складу витрат послуг субпідрядних організацій за актами виконаних робіт, які з об'єктивних виробничих причин підписані декількома днями пізніше, ніж акти виконаних робіт із замовниками ремонту.

Приписами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено заборону на включення до складу витрат тих витрат, які не підтверджені первинними документами.

Тому висновки ДПІ у м. Херсоні про завищення валових витрат на суму 403613 грн. є протиправними, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 р. № 0003672200, яким позивачу донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 99491,85 грн., з яких за основним платежем на 77825,48 грн., за штрафними санкціями на 21666,37 грн.

Як вбачається із матеріалів справи на вказані донарахування за основним платежем вплинули висновки ДПІ у м. Херсоні про те, що позивачем при виплаті доходів нерезидентам - "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM), "TOW SERVISE B.V." (Holland Rotterdam), "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів нерезидентів на загальну суму 77825,48 грн. Підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Україною. Оскільки ПАТ "ХСЗ" не має таких довідок, то при виплаті доходу на користь нерезидентів повинен утримуватися податок: по "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) - за ставкою 6 % (56797,31 грн.); по "TOW SERVISE B.V." (Holland Rotterdam) - за ставкою 15 % (8022,32 грн.), по "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) - за ставкою 15 % (13005,85 грн.).

На суму донарахування податку за основним платежем у розмірі 77825,48 грн., відповідачем застосована штрафна санкція у розмірі 14199,33 грн. (25 %).

Також ДПІ у м. Херсоні застосовано до ПАТ "ХСЗ" штрафні санкції у розмірі 2210 грн. за неподання додатків ПН "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" по нерезидентам - "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM), "TOW SERVISE B.V." (Holland Rotterdam), "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands), Верхне-Волжский филиал Российского Речного Регистра (Россия, г.Н.Новгород), Компанія "American Bureau of Shipping" (U.S.A), Компанія "Frodo Commercial Limited" (Cyprus).

Так, правовідносини з приводу оподаткування податком на прибуток доходів, одержаних нерезидентами з джерелом походження в України, врегульовані, зокрема, положеннями ст.160 ПК України.

Відповідно до п.160.1 ст.160 ПК України під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату доходу з джерелом його походження з України, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.160.1 ПК України, за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.160.2 ст.160 ПК України).

Отже, з приписів наведеної статті кодексу слідує, що положення міжнародних договорів в питанні оподаткування доходів нерезидентів мають пріоритет над приписами національного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст майна від 10.02.1993 р. (дата набрання чинності - 11.08.1993 р. (далі - Конвенція).

Відповідно до п.103.1 ст.103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

П.103.2 ст.103 ПК України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Положеннями п.103.4 ст.103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Як вбачається із матеріалів справи, між ПАТ "ХСЗ" та "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) 16.11.2012 р. укладено контракт № 705-1 Т про надання послуг з буксування корпусу танкера СТ-707 від ПАТ "ХСЗ" в порт Роттердам, Нідерланди. Строк надання послуг: з 22.11.2012 р. по 10.01.2013 р.

На виконання умов контракту ПАТ "ХСЗ" на користь компанії "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) здійснено виплату доходу нерезиденту із джерелом його походження з України згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2012 р. № 70 в сумі 92800 євро (946621,90 грн.).

Пунктом 2.1.9 контракту передбачено, що з метою запобігання подвійного оподаткування вартості послуг, Виконавець разом з інвойсом на оплату надасть Замовнику завірений апостилем документ, який свідчить про те, що компанія є платником податків в Англії згідно Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст майна.

З метою використання пільги згідно з контрактом та Конвенцією, компанією "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) надано позивачу свідоцтво про реєстрацію приватної компанії з обмеженою відповідальністю, Компанія № 6458913. Реєстратор компаній Англії і Уельса наступним завіряє, що "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) зареєстрована гідно Закону про компанії № 1985 як приватна компанія і що дана компанія є компанією з обмеженою відповідальністю. Дана юридична особа є резидентом Англії та Уельсу в цілях оподаткування. Свідоцтва видані Реєстраційною палатою та завірені в Лондоні апостилями за № Н634671 та 07.01.2013 р. № Н634671.

Судом першої інстанції встановлено що позивачу надано документ, завірений апостилем, який свідчить про те, що компанія являється платником податків в Англії згідно Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та усунення ухилення від податків відносно податків на дохід та на приріст вартості майна.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , що зазначена довідка є документом, на підставі якого позивач звільняється від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України відповідно до п.103.4 ст.103 ПК України.

Згідно з додатком від 15.10.2012 р. до суднобудівного контракту від 17.07.2007 р. № 707-2, укладеного між ПАТ "ХСЗ" (Продавець) та Компанією "Zanen Shipbuilding B.V.", Netherlands (Покупець) на будівництво корпусу річкового танкера - хімовозу внутрішнього плавання (будівельний заводський номер СТ 707-2), вартість інспекції корпуса в Україні інспектором страхової компанії, яка страхує перегін корпусу від заводу Покупця - ПАТ "ХСЗ" в Херсоні до порту Роттердам, Нідерланди, буде за рахунок Продавця. У разі, якщо Покупець - "Zanen Shipbuilding B.V.", Netherlands забажає виконати інспекцію корпусу після прибуття в Роттердам, Нідерланди, вся вартість такої інспекції буде за рахунок передачі Копії схвалення TOW SERVISE B.V., Нідерланди, який виступає в якості сюрвейтера страхування транспортування, з вказівкою того, що корпус належним чином підготовлений до транспортування із Херсону, Україна в порт Роттердам, Нідерланди, та буксир, буксирне устаткування та план буксування в порядку.

Компанія "TOW SERVISE B.V." (Holland Rotterdam) виконала роботи по обстеженню корпуса річкового танкера - хімовоза СТ 707-2 та видала позивачу сертифікат № 12-057 від 22.11.2012 р.

ПАТ "ХСЗ" на користь Компанії "TOW SERVISE B.V." з валютного рахунку здійснено виплату доходу нерезиденту із джерелом його походження з України згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 19.11.2012 р. № 48 в сумі 5250 євро (53482,16 грн.).

Доводи апелянта що, перерахована "TOW SERVISE B.V." сума є внесками та преміями на страхування або перестрахування ризиків в Україні або страхування резидентів від ризиків за межами України відповідно до абз."и" п.160.1 ст.160 ПК України, а тому повинна оподатковуватися за ставкою 15 % колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з наданих позивачем документів слідує, що ПАТ "ХСЗ" оплатило "TOW SERVISE B.V." вартість виконаних робіт по обстеженню корпусу танкера.

Згідно з абз."й" п.160.1 ст.160 ПК України під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Зі змісту даної норми слідує, що не є доходом компенсація вартості виконаних робіт/наданих послуг, виконаних/наданих резиденту нерезидентом.

Оскільки ПАТ "ХСЗ" здійснила оплату "TOW SERVISE B.V." компенсації вартості робіт (послуг) у сумі 5250 євро, то ці виплати не підлягають оподаткування податком з доходів іноземних юридичних осіб, що було вірно встановлено, судом першої інстанції.

Відповідно до додатку від 15.10.2012 р. до суднобудівного контракту від 17.07.2007 р. № 707-2, укладеного між ПАТ "ХСЗ" (Продавець) та Компанією "Zanen Shipbuilding B.V.", Netherlands (Покупець) на будівництво корпусу річкового танкера - хімовозу внутрішнього плавання (будівельний заводський номер СТ 707-2), вартість страхового перегону корпуса танкера від заводу Продавця - ПАТ "ХСЗ" в Роттердам, Нідерланди, повинна бути за рахунок Продавця. Сторони домовилися ст.3.4 контракту викласти в наступній редакції: Протокол приймання-передачі на корпус буде підписано Покупцем по наданню наступних документів: Страхового сертифікату, який складений та підписаний Компанією "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) в якості страховика з вказівкою страхової суми 1250000 євро та з приміткою "премія за страхування сплачена". Ця страховка покриває всі звичайні збитки, які можуть з'явитися у власника при спуску на воду та транспортуванні, з максимальною франшизою 125000 євро за перегін з вказівкою того, що збитки будуть виплачені "Zanen Shipbuilding B.V." як бенефіціару, після передачі права власності на корпус від ПАТ "ХСЗ" фірмі "Zanen Shipbuilding B.V.".

Компанією "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) позивачу видано Страховий сертифікат від 14.11.2012 р., номер полісу: 5549.081252 на період дії 2 місяці.

ПАТ ""ХСЗ" на користь Компанії "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) з валютного рахунку здійснено виплату доходу нерезиденту із джерелом його походження з України згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2012 р. № 49 в сумі 8500 євро (86705,67 грн.).

Апелянт вважає, що ці виплати є доходом відповідно до абз."и" п.160.1 ст.160 ПК України і повинні оподатковуватися за ставкою 15 % згідно п.160.2 ст.160 ПК України.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що норми даного пункту є загальними і містять виключення щодо застосування 15 % розміру ставки до випадків, зазначених у п.160.3-160.7 ст.160 ПК України.

Зокрема, п.160.6 ст.160 ПК України передбачено, що страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином: у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно застосовано 15 % розмір ставки податку до виплат (премії на страхування), які здійснення ПАТ "ХСЗ" на користь "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands).

Судом першої інстанції правильно зазначено, що суд позбавлений права самостійно нарахувати позивачу зобов'язання з податку іноземних юридичних осіб при виплаті доходу "OVERVLIET ASSURANTIEMAKELAARS B.V." (Netherlands) з урахуванням 4 % розміру ставки, оскільки податковим законодавством визначено органи, які мають право за результатами перевірок нараховувати платникам податків податкові зобов'язання - органи податків і зборів. Нарахування податкових зобов'язань здійснюється на підставі податкового повідомлення-рішення. До компетенції суду не відноситься самостійне визначення платникам податків податкових зобов'язань у зв'язку з неправильним застосуванням розміру ставки при нарахуванні зобов'язань.

Отже, оскільки судом встановлено про безпідставне нарахування ПАТ "ХСЗ" грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 77825,48 грн., то і застосована на таке нарахування штрафна санкція у розмірі 19456,37 грн. підлягає скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Стосовно застосування штрафних санкцій у розмірі 2210 грн. за неподання додатків ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Приписами п.120.1 ст.120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Дійсно, наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 17 Декларації. Між тим, на думку суду, неподання такого додатку при відсутності зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, не може кваліфікуватися як неподання податкової декларації і мати наслідком застосування штрафних санкцій на підставі п.120.1 ст.120 ПК України.

Разом з цим, відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 23.05.2013 р. № 0003672200 у зв'язку з порушенням позивачем, на його думку, вимог п.п.160.2, 160.5 ст.160 ПК України в частині утримання податку з доходів нерезидента збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 77825,48 грн., застосував за дане порушення штрафні санкції у розмірі 19456,37 грн. та застосував штрафні санкції у сумі 2210 грн. за неподання звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.

Однак, п.58.2 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому одночасно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних осіб та суму штрафних санкцій за неподання податкової звітності є таким, що винесено відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства.

Що стосується висновків ДПІ у м. Херсоні відносно не включення ПАТ "ХСЗ" до складу інших доходів безнадійної кредиторської заборгованості у сумі 362115 грн. та завищення податкового кредиту на 50905 грн.

ДПІ у м. Херсоні під час перевірки було встановлено, що по зобов'язанням з суб'єктами господарювання, перелік яких зазначено у додатку № 11 до акту перевірки , сплинув строк позовної давності, у зв'язку з чим відповідач вважає, що ПАТ "ХСЗ" повинно було включити суму безнадійної кредиторської заборгованості до складу інших доходів, виходячи з вартості неоплачених товарів (робіт, послуг).

Позивач зазначає, що заборгованість не є безнадійною, оскільки вона такою підприємством не визнавалася, і підприємство вчиняє дії по погашенню заборгованості.

Розглядаючи обставини вказаного порушення суд першої інстанції зазначив,що відповідно до п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено в три роки, а його перебіг переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ст.254 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ "ХСЗ" вчиняє дії по погашенню заборгованості перед ПП "Алеал", ПП "Алтин", ПП "Альфа", ПП "Біомед Імпекс", ТОВ "Гранд Лада", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Перший лідер-єн", ДП "Пром СІЗ-Одеса", ЧМСК "Славутич", ПП "СОНІГО", Центр ОАО НІІ, ТОВ "Южспецгідрокомплект".

Відтак, кредиторська заборгованість у сумі 362115 грн. не набула ознак безнадійної і не повинна включатися до складу доходів.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності зменшення відповідачем податкового кредиту у сумі 50905 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 р. № 0000261705, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб на 10530,39 грн., з яких за основним платежем на 10019,39 грн., за штрафними санкціями на 511 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у лютому та червні 2011 року з сум відшкодування працівникам витрат на оплату додаткових послуг (оплата за послуги таксі) під час їх службового відрядження за кордон. Загальна сума заниження податку за даними перевірки складає 10019,39 грн., у тому числі за лютий 2011 року - 6349,86 грн., за червень 2011 року - 3669,53 грн.

При вирішенні цього питання суд першої інстанції зазначив, що будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Порядок і норми компенсації витрат на службові відрядження встановлений Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 (далі - Інструкція № 59).

Пунктом п.9 розділу III Інструкції № 59 визначено, що у разі потреби пересування по території держави відрядження керівник підприємства може визначити відрядженому працівникові вид транспорту, яким він може користуватися. Якщо така пропозиція не надходить, працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).

Оскільки згідно з чинним законодавством користування у службовому відрядженні послугами таксі не заборонено, рішення щодо відшкодування витрат на такі послуги має ухвалюватися керівником підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи , наказами керівника ПАТ "ХСЗ" від 08.02.2011 р. № 97-К, від 20.05.2011 р. № 33-К дозволено працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4 під час відрядження користуватися всіма видами транспорту.

Витрати на відрядження підтверджені звітами від 28.02.2011 р., 01.06.2011 р. та документами, що підтверджують ці витрати, що не заперечується відповідачем у акті перевірки .

Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до пп.165.1.11 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПК України.

Приписами абз. "а" п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Отже, будь-які суми відшкодування витрат у зв'язку із службовим відрядженням, в тому числі відшкодування проїзду в таксі під час відрядження з дозволу керівника підприємства, не є додатковим благом і не повинні включатись до оподатковуваного доходу працівника, якщо таким працівником надані первинні документи, що засвідчують вартість цих витрат.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що компенсація витрат на таксі працівнику, який скористався послугами таксі у відрядженні, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і не відображається окремо як додаткове благо у звіті 1- ДФ.

Таким чином, враховуючи усі обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, які були ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, крім того спростовуються матеріалами справи.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 ст. 6, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий :

Суддя :

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 38966260
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку