Справа № 259/807/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Донецьк

Куйбишевський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого - судді Добнєва С.С.,

при секретарі - Юркіній Ю.Є,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором займу, -

В С Т А Н О В И В :

06 лютого 2014 позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою до відповідача та просить стягнути з останньої на свою користь проценти від суми за договором займу за 2013 рік в розмірі 32880грн., та суму сплаченого судового збору.

Свої вимоги мотивує таким. 06 січня 2012 року між сторонами було укладено договір позики на суму 68500грн., про що відповідачем була власноруч написана розписка. Сторони домовилися, що відповідач поверне суму боргу протягом року, але не пізніше 06.01.2013, а також сплатить проценти за користування грішми в сумі 4% за кожен місяць. В добровільному порядку відповідач борг не повернула, у зв'язку з чим рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05.12.2013, яке набуло законної сили, з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором займу від 06.01.2012 в розмірі 88890грн., з яких 68500грн. сума боргу та 20390 сума несплачених процентів за договором 2012 рік з урахуванням частини сплачених процентів. До теперішнього часу відповідач суму боргу не повернула, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з неї на свою користь суму процентів, відповідно до договору займу, за весь 2013 рік що складає 32880грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Наполягав на заочному розгляді справи.

Відповідач до судового засідання жодного разу не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать довідки про доставку SMS- повідомлень, причини неявки суду невідомі. Заяви про розгляд справи за її відсутності в присутності лише її відповідача до суду не надходило.

Крім того, представник відповідач ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, до судового засідання також не з'явилася, надала до суду заяву в якій просила відкласти слухання справи у зв'язку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні, однак жодного доказу в підтвердження своєї заяви суду не надано, у зв'язку з чим суд не може визнати причину неявки в судове засідання представника позивача поважною, а тому суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України розглядає справу в заочному порядку.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 06 січня 2012 року між сторонами був укладений договір позики грошових коштів у розмірі 68500грн. На підтвердження укладання договору позики та його умов відповідачем представлено позивачу письмовий документ - розписку, який посвідчує передання останнім відповідачу визначеної ними суми позики. Відповідач та позивач за взаємним волевиявленням погодили та встановили розмір процентів, що підлягають сплаті останнім на користь позивача, а саме 4% на місяць від суми позики. Остаточно дата повернення суми позики відповідачем - 06 січня 2013 року. Однак відповідач у встановлений строк не виконав обов'язок з повернення позивачу суми позики, чим порушив умови договору позики та норми діючого законодавства , внаслідок чого було допущено порушення майнових прав позивача.

Рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від 05 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - задоволено. З ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 06.01.2012 в розмірі 88890грн., де 68500грн. - сума боргу, 20390грн. - несплачені відмотки, а також судовий збір - 229,40грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Так, рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04.02.2013 року було встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики на підставі розписки від 06.01.2012, згідно якої відповідач ОСОБА_2 позичила у позивача грошові кошти в сумі 68500гривень, зі сплатою процентів 4% на місяць, зі строком погашення до 06.01.2013.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики визнається укладеним з моменту передачі грошей або речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 передбачено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На теперішній час відповідачкою ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики перед позивачем не виконані.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05.12.2013 встановлено, що 4% від суми заборгованості за один місяць становить 2740грн. таким чином сума процентів за 12 місяців, тобто за весь 2013 рік складає 32880грн. (2740*12)

Даний період нарахування процентів по договору позики не був предметом розгляду в іншому судовому процесі та дана заборгованість за попереднім рішенням суду не стягувалася.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 процентів за договором позики є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 328,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором займу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за договором позики від 06 січня 2012 року за 2013 рік у розмірі 32880грн. 00коп. та витраті по справі судового збору у розмірі 328грн. 00коп., а всього 33208 (тридцять три тисячі двісті вісім) гривень 00 копійок..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області на протягом десятьох днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подане протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -