-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Справа № 5027/911-б/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників сторін: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому
районі Чернівецької області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2013
та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013
у справі № 5027/911-б/2012 господарського суду Чернівецької області
за заявою Публічного акціонерного товариства "Красноїльський
деревообробний комбінат"
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013 (суддя Дутка В.В.) визнано поточні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до банкрута - Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Красноїльський деревообробний комбінат" частково на суму 40754,30 грн. Відмовлено у визнанні вимог Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до банкрута на суму 166780,59 грн. Зобов'язано ліквідатора включити вимоги кредитора на суму 40754,30 грн. до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, судові витрати у розмірі 1147,00 грн. погашати за рахунок банкрута у першу чергу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013 залишено без змін.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі УПФУ) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 08.08.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 20.11.2013 в частині невизнання фінансової санкції та пені на суму 65997,80 грн. і прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області на загальну суму 106752,10 грн. (40754,30 грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, 65997,80 грн. по сплаті фінансової санкції та пені). В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 8, 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.43 ГПК України.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" в порядку ч. 5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою від 11.04.2013 ПАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дендериса І.Є.
В газеті "Голос України" від 14.05.2013 №87 опубліковано оголошення про визнання ПАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
10.06.2013 Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до господарського суду з заявою про визнання поточних грошових вимог на суму 207534,89 грн., яка складається з 166780,59 грн. заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску, витрат на виплату та доставку пенсій за березень - квітень 2013 р. в сумі 40754, 30 грн.
Місцевий господарський суд, розглянувши заяву УПФУ встановив, що заборгованість боржника по сплаті єдиного соціального внеску за березень 2013 року у сумі 100782,79 грн. підтверджена звітом платника єдиного внеску за березень 2013 р., тобто є поточною та обґрунтованою, однак була погашена боржником, що не заперечується управління, а тому не підлягає визнанню.
Розглянувши вимоги УПФУ в частині визнання поточним кредиторських вимог в сумі 40754,30 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення в цій частині, зокрема, визнання та включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості боржника, що становить фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахованих за березень-квітень 2013 р.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Пунктом 8 частини першої ст. 38 вказаного закону встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ч. 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення ".
Отже, зазначеними нормами законодавства Пенсійному фонду, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 N 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкція "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не передбачає припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура.
Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства здійснюється до внесення запису до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Оскільки підприємство не ліквідовано повністю, то воно не звільнено від покладених на нього відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №21-103а11 за позовом управління Пенсійного фонду України в Комінтерновському районі м. Харкова до державного підприємства Харківський релейний завод "Радіореле").
За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області щодо заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 40 754,30 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, є законним та обґрунтованим.
Щодо відмови у визнанні вимог управління в сумі 65997,80 грн. фінансових санкцій та пені (з врахуванням їх часткової сплати) колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки нарахування фінансових санкцій та пені відбулося під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою суду від 10.12.2012.
В абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" закріплено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.
Відповідна правова позиція викладена у постанові постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 3-71 гс 12.
З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013 такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування, а доводи скаржника такими, що не спростовують обґрунтованості висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому
районі Чернівецької області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 08.08.2013 по справі №5027/911-б/2012 залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Коробенко Г.П.
Куровський С.В.
скопійовано
-
скопійовано
-
