ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16502/13

02.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК"

до Публічного акціонерного товариства "Транспортник"

про спонукання до виконання умов договору та відшкодування збитків в сумі 90772,22 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Транспортник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудсервіс"

про визнання недійсним договору

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача-1 за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) -

Клименко О.П., довіреність № Д-Ю/2013 від 28.05.2013;

від позивача-2 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) -

Абфаєр О.М., керівник;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Алексюк М.І., довіреність б/н від 05.08,2013.

від відповідача-3 за зустрічним позовом - не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Транспортник" про спонукання до виконання умов договору та відшкодування збитків в сумі 90772,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці площею 3,41 га в м. Києві по вул. Дегтярівська, 25-А в редакції від 07.03.2013, заборонив 26.06.2013 доступ працівників позивача-1, які здійснюють виконання будівельно-монтажних робіт та працівників позивача-2, які здійснюють технічний нагляд за якістю виконаних робіт на будівельний майданчик, зупинивши фактично будівництво об'єкта, який є метою договору, що, в свою чергу, призвело до виникнення збитків у позивачів у вигляді оренди баштового крану в розмірі 30264 грн. та використання опалубки в розмірі 60509,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

18.09.2013 відповідач подав заяву про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» та Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.

26.09.2013 від Публічного акціонерного товариства "Транспортник", через відділ діловодства суду, надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої заявник просить визнати недійсним договір простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А від 03.09.2011 (в редакції 07.03.2013), з підстав того, що нова редакція договору укладена від імені ПАТ "Транспортник' не уповноваженою особою, так як тимчасово виконуючий обов'язки голови правління товариства Жевак Андрій Вікторович втратив свої повноваження 21.01.2013, у зв'язку з обранням загальними зборами акціонерів ПАТ 'Транспортник" (п. 27 Протоколу № 1/2013 від 21.01.2013) на посаду голови правління Кіптяка Сергія Віталійовича. Крім того, зустрічний позивач вказав, що спірний договір укладено зі сторони позивача поза межами цивільної дієздатності з підстав відсутності попереднього дозволу на її укладення наглядової ради товариства, як це передбачено п. 9.7.21.2 Статуту.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.09.2013 справу №910/16502/13 передано судді Любченко М.О. для вирішення питання щодо можливості прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви у справі №910/16502/13 у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2013, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16502/13 прийнято до провадження суддею Любченко М.О. для вирішення питання щодо можливості прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2013 (суддя Любченко М.О.) прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Транспортник" у справі № 910/16502/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу №910/16502/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2013 справу № 910/16502/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №910/16502/13 передано на розгляд судді Ломаці В.С., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013, на підставі ст. ст. 65. 86 ПІК України, справу № 910/16502/13 прийнято до провадження суддею Ломакою В.С. та призначено розгляд справи.

10.10.2013 позивач-1 за первісним позовом подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи №826/8766/13-а, яка розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу №910/16502/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013. на підставі ст. ст. 65. 86 ГПК України, справу № 910/16502/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

08.11.2013 відповідач за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, в якому проти первісних позовних вимог заперечив в повному обсязі, оскільки вони ґрунтуються на недійсному договорі та не доведенні належними доказами.

11.11.2013 позивач-1 за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав того, що доводи зустрічного позову не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

21.11.2013 відповідач за первісним позовом надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №495044, з якого вбачається, що 06.06.2013 було змінено найменування Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на Публічне акціонерне товариство «Транспортник».

Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Отже, належним найменуванням відповідача за первісним позовом є Публічне акціонерне товариство "Транспортник".

В судовому засіданні 02.12.2013 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав подану ним 18.09.2013 заяву про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».

Представники позивачів за первісним позовом (відповідачі 1, 2 за зустрічним позовом) проти даної заяви заперечили, з підстав її необґрунтованості.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Іх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

При цьому, метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду і допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Розглянувши в судовому засіданні 02.12.2013 подану відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заяву суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, у зв'язку з недоведеністю, оскільки із аналізу поданої заяви, не вбачається, яким чином прийняте в межах спору за первісним позовом рішення може вплинути на права та обов'язки, вказаних ним осіб. При цьому, судом враховано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» вже є відповідачем за зустрічним позовом.

В судовому засіданні 02.12.2013 позивач-1 підтримав подане ним 10.10.2013 клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи №826/8766/13-а, яка розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) заперечив проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Розглянувши в судовому засіданні 02.12.2013, подане першим позивачем за первісним позовом клопотання про зупинення провадження у справі суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки ним не доведено, а судом не встановлено, що розгляд даної справи неможливий до вирішення справи №826/8766/13-а.

В судовому засіданні 02.12.2013 представники позивачів за первісним позовом (відповідачів-1,2 за зустрічним позовом) вимоги викладені в первісній позовній заяві підтримали у повному обсязі, просили задовольнити, проти вимог зустрічної позовної заяви заперечили в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 02.12.2013 проти вимог викладених в первісній позовній заяві заперечив у повному обсязі, вимоги зустрічної позовної заяви підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача-3 за зустрічним позовом в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача-3 за зустрічним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь при розгляді справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується первісний та зустрічний позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2011 між Закритим акціонерним товариством "Транспортник" (нове найменування Публічне акціонерне товариство «Транспортник»), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД", Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРБУДСЕРВІС» укладено договір простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, предметом якого є спільна діяльність та участь сторін в подальшому проектуванні та будівництві об'єкту (2-й та 3-й пусковий комплекс житлового комплексу "Пушкінський", що має бути збудований на земельній ділянці площею 3,41 га в м. Києві по вул. Дегтярівська, 25-А) на основі об'єднання вкладів сторін та за рахунок інвестиційних і залучених коштів для досягнення спільної мети - введення об'єкта в експлуатацію та отримання прибутку від його реалізації.

07.03.2013 договір простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А викладено в новій редакції (далі - спірний договір), яка укладена між Закритим акціонерним товариством "Транспортник" (сторона 1), ТОВ "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК" (сторона 2), ТОВ "ЦЕНТРБУДСЕРВІС" (сторона 3) та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД" (сторона 4).

За умовами спірного договору та додаткової угоди № 3 (внески у спільну діяльність) сторона 1 (відповідач за первісним позовом) робить внесок частиною земельної ділянки загальною площею 34141 кв.м, кадастровий номер - 8000000000:88:061:0038, за адресою: вул. Дегтярівська, 25-А у Шевченківському районі м. Києва та протягом строку дії договору забезпечує стороні 2, стороні 3 та стороні 4 безперешкодний доступ на будівельний майданчик та до об'єкту (п. 5.1.3).

Втім, як зазначають позивачі за первісним позовом, 26 червня 2013 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) припинив допуск до будівельного майданчика, чим порушив взяті на себе за договором зобов'язання та у зв'язку з чим позивачі понесли збитки у вигляді оренди баштового крану в розмірі 30264,00 грн. та використання опалубки в розмірі 60509,22 грн., що і стало підставою подання позову про спонукання до виконання умов договору та відшкодування збитків в сумі 90772,22 грн.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом подав зустрічний позов про визнання недійсним договору простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою м. Київ вул. Дегтярівська, 25-А від 03.09.2011 (в редакції від 07.03.2013), оскільки від імені ЗАТ "Транспортник" спірний договір підписано не уповноваженою на це особою, так як тимчасово виконуючий обов'язки голови правління товариства Жевак А.В. втратив свої повноваження 21.01.2013, у зв'язку з обранням загальними зборами акціонерів ЗАТ "Транспортник" (п. 27 Протоколу № 1/2013 від 21.01.2013) на посаду голови правління Кіптяка Сергія Віталійовича. Крім того, позивач за зустрічним позовом наголошує на тому, що ця редакція укладена зі сторони позивача поза межами його цивільної дієздатності з підстав відсутності попереднього дозволу Наглядової ради товариства на її укладення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 11. 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За умовами ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено. Відповідно до ч. 2 цієї статті та ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Однак, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке і є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України та статті 224 ГК України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Позивачі в обґрунтування заявлених первісних позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою м. Київ вул. Дегтярівська, 25-А від 03.09.2011 (в редакції від 07.03.2013), оскільки 26 червня 2013 року він припинив допуск до будівельного майданчика (об'єкта будівництва), у зв'язку з чим позивачі понесли збитки у вигляді оренди баштового крану в розмірі 30264 грн. та використання опалубки в розмірі 60509,22 грн.

Однак, належних і допустимих доказів в підтвердження порушення (неналежного виконання) відповідачем зобов'язань за вказаним договором позивачі суду не надали.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2013 між відповідачем та позивачами був підписаний акт-допуск для виконання будівельно - монтажних робіт на території та визначена дата початку виконання робіт - 25 квітня 2013 року.

Крім того, як зазначають самі позивачі, 26.04.2013 на виконання умов договору генерального підряду та договору про спільну діяльність позивач-1 встановив будівельні крани, обладнав у відповідності до вимог ДБН України будівельний майданчик, забезпечив будівельний майданчик необхідним обладнанням, устаткуванням, матеріалами та приступив до виконання будівельно - монтажних робіт.

Посилання на те, що роботи виконувались лише до 26.06.2013, оскільки відповідач 26.06.2013 припинив доступ до будівельного майданчика, суд не може прийняти до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій по не допуску працівників позивачів на будівельний майданчик 26.06.2013 в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, позивачі суду не надали.

Не надано позивачами і належних доказів на підтвердження понесення збитків у зв'язку з простоєм баштового крану та опалубки, зокрема, не надано первинних бухгалтерських документів у підтвердження факту сплати позивачами за роботу крану та оренди опалубки на користь контрагентів, а саме, на підставі акту за липень 2013 року, що підписаний з ТОВ "Пері Україна" та договору підряду на виконання робіт баштовим краном, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Штрайф Баулогістик Україна».

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачами не доведено завдання збитків саме відповідачем, оскільки відсутні докази його протиправної поведінки - невиконання зобов'язання з допуску позивачів до будівельного майданчика, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, а також самих збитків, про відшкодування яких заявлено у первісному позові, у зв'язку з чим в задоволенні первісного позову слід відмовити за недоведеністю, з покладенням витрат по сплаті судового збору на позивачів у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 -3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як було встановлено вище, 07.03.2013 була укладена нова редакція договору про спільну діяльність між Закритим акціонерним товариством "Транспортник" (сторона 1), ТОВ "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК" (сторона 2), ТОВ "ЦЕНТРБУДСЕРВІС" (сторона 3) та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД" (сторона 4), яка зі сторони Закритого акціонерного товариства "Транспортник" (нове найменування Публічне акціонерне товариство «Транспортник») підписана тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Жеваком Андрієм Вікторовичем.

Разом з тим, згідно витягу з протоколу № 1/2013 позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Транспортник" від 21.01.2013, який на час розгляду даної справи є чинним, за результатами голосування за порядком денним загальними зборами акціонерів прийняте рішення обрати головою правління товариства Кіптяка С.В. з 22.01.2013.

За змістом ст. ст. 32, 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори акціонерів - це вищий орган управління товариства, до найголовніших функцій якого належить, зокрема, обрання керівних органів товариства.

У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу (ст. 34 вказаного Закону).

Ч. 1 ст. 45 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що за підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів і рішення загальних зборів акціонерного товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування, які оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося таке голосування.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм чинного законодавства, рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлено протоколом є рішенням повноважного органу управління юридичної особи - Закритого акціонерного товариства "Транспортник" щодо зміни керівника юридичної особи, яке набрало законної сили з моменту підписання протоколу за підсумками голосування, а саме 21.01.2013, а відтак, тимчасово виконуючий обов'язки голови правління ЗАТ "Транспортник" Жевак А.В. з 21.01.2013 втратив повноваження посадової особи ЗАТ "Транспортник".

Тоді як, згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

За таких обставин, оскільки тимчасово виконуючий обов'язки голови правління ЗАТ "Транспортник" Жевак А.В. з 21.01.2013 втратив повноваження посадової особи ЗАТ "Транспортник", суд приходить до висновку, що він 07.03.2013 не мав повноважень підписувати спірний договір від імені зустрічного позивача, що свідчить про те, що при укладенні спірного договору не дотримано вимоги, передбаченої ч. 2 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсним згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.

При цьому, судом враховується, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України; в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи містяться відомості, зокрема щодо прізвища, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесенні, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про обрання Кіптяка С.В. головою правління ЗАТ 'Транспортник" були внесені до Єдиного державного реєстру лише у травні 2013 року за згодою розпорядника майна ЗАТ "Транспортник" відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Разом з тим, наданий позивачами за первісним позовом витяг з Єдиного державного реєстру відносно ЗАТ "Транспортник", отриманий на запит Фірсова Григорія Валерійовича, який в свою чергу, був представником ЗАТ "Транспортник" під час розгляду у господарському суді м. Києва справи № 5011- 28/16878-2012 про банкрутство ЗАТ «Транспортник", яка порушена ухвалою від 29.11.2012 та був обізнаний про зміну керівництва, а відтак відповідачі за зустрічним позовом, співпрацюючи з представником ЗАТ «Транспортник», знали або могли знати про зміни в органах управління ЗАТ "Транспортник" станом на дату укладання спірного правочину в новій редакції від 07.03.2013.

Окрім того, спірний договір був укладений тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління ЗАТ "Транспортник" із перевищенням повноважень, оскільки відповідно до п. 9.7.21.2 Статуту Закритого акціонерного товариства "Транспортник" (в редакції чинній на момент укладання спірного договору), саме до компетенції Наглядової ради належить надання Голові Правління згоди на укладення, зміну або припинення будь-яких договорів, інших правочинів (угод), спрямованих на відчуження або придбання об'єктів нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, незалежно від їх вартості.

Пунктом 9.10 Статуту передбачено, що якщо будь-який договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія Товариства, будь-якого органу, посадової особи Товариства або Працівника, що, згідно зі Статутом, рішенням Загальних зборів або чинним законодавством України потребує попередньої або наступної згоди, затвердження, рішення, розпорядження або іншого волевиявлення Наглядової ради була (в) здійснена (укладений (а)) без такої згоди, погодження, затвердження, рішення, розпорядження або іншого волевиявлення, зазначений договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія є недійсною (им) з моменту її (його) здійснення (укладання), за винятком того, що будь-який (а,е) договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія Товариства, будь-якого органу, посадової особи Товариства або Працівника, який (а, е) схвалений (а, е) або у подальшому був (ла, ло) схвалений (а.о) Наглядовою радою у будь-який час, не є та вважатиметься таким (ою), що ніколи не був (ла, ло) недійсним (ою).

Згідно з додатковою угодою № 3 (додаток № 3 до спірного договору), сторони домовились зробити такі внески у спільну діяльність, зокрема, замовник (зустрічний позивач) робить внесок шляхом надання частини земельної ділянки площею 3,4141 га, за адресою: вул. Дегтярівська, 25-А у Шевченківському районі м. Києва для будівництва об'єкта. При цьому, у п. 5.1.11 сторони узгодили, що зустрічний позивач зобов'язується передати стороні 3 (ТОВ "ЦЕНТРБУДСЕРВІС") права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, а п.п. 1.1.8, 6.3 спірного договору визначено, що кожна з сторін отримує житлові та/або нежитлові приміщення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машино -місце тощо) в об'єкті, які після завершення будівництва стають окремим майном.

З аналізу зазначених умов спірної угоди випливає, що тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Закритого акціонерного товариства "Транспортник" Жеваком А.В. було вчинено правочин, пов'язаний з відчуженням та придбанням об'єктів нерухомого майна, в тому числі земельної ділянки, у зв'язку з чим для підписання спірного договору т.в.о. голови правління була необхідна згода Наглядової ради ЗАТ "Транспортник".

Втім, матеріали справи не містять в розумінні вимог ст.ст. 33. 34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів на підтвердження надання Наглядовою радою Закритого акціонерного товариства "Транспортник" згоди тимчасово виконуючому обов'язки Голови правління на укладення спірної угоди, а протокол № 20 засідання Наглядової ради ЗАТ "Транспортник" від 01.10.2009 про надання згоди Наглядової ради на укладання Жеваком А.В. угод вартістю більше ста тисяч гривень, судом до уваги не приймається, оскільки є іншою підставою для укладення договорів за згодою Наглядової ради, а саме передбаченої п. 9.7.21.1 Статуту ЗАТ "Транспортник" (будь-яких договорів, інших правочинів (угод), пов'язаних з прийняттям Товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість яких дорівнює або перевищує 100000,00 грн. за однією операцією чи є серією пов'язаних).

Відсутні в матеріалах справи і докази схвалення у подальшому Наглядовою радою ЗАТ «Транспортник» спірного договору, як це визнано п. 9.10 Статуту.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Разом з тим, абзацом 2 вказаної статті встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як роз'яснила Президія Вищого господарського суду України в п. 2.18 рекомендацій від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України.

При цьому, при застосуванні вищезазначеної норми варто встановити, що відповідачі не знали чи за всіма обставинами не могли знати про встановлені статутом позивача обмеження на укладення оспорюваного договору.

В даному випадку, сторони, укладаючи спірний договір, в преамбулі якого зазначено, що особа, яка представляє контрагента на підставі статуту останнього, за звичаями ділового обороту, мала б перевірити його повноваження, що є неможливим без ознайомлення зі змістом Статуту, в якому і містяться обмеження щодо договорів, які може вчиняти правління зустрічного позивача без згоди Наглядової ради та порядку їх вчинення.

Таким чином, відповідачі за зустрічним позовом мали бути обізнані про встановлені обмеження у Статуті позивача за зустрічним позовом при укладанні спірного договору.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду від 06.06.2012 у справі № 5023/9333/11.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спірний договір, в новій редакції, укладено ЗАТ "Транспортник" в особі тимчасово виконуючого обов'язки Голови правління Жеваком А.В. без належних повноважень, достатні докази чого надані зустрічним позивачем, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 ЦК України, та задоволення, у зв'язку з цим, зустрічних позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідачів за зустрічним позовом в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, інші доводи зустрічного позову, суд не приймає до уваги, в зв'язку з їх безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4^{3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд. -}

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати недійсним договір простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою м. Київ вул. Дегтярівська, 25-А від 03.09.2011 в редакції від 07.03.2013, укладений між Закритим акціонерним товариством "Транспортник", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД" (03680, м. Київ, вул. Боженка, 23, корпус 6, ідентифікаційний код 31025135) на користь Публічного акціонерного товариства "Транспортник" (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 25-А; ідентифікаційний код 21514186) витрати по сплаті судового збору в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 33 коп. видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДІНВЕСТ ІДК" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, ідентифікаційний код 38567694) на користь Публічного акціонерного товариства "Транспортник'' (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А; ідентифікаційний код 21514186) витрати по сплаті судового збору в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 33 коп., видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУДСЕРВІС" (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 25-А, корпус 1, офіс 414, ідентифікаційний код 35948236) на користь Публічного акціонерного товариства "Транспортник" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А; ідентифікаційний код 21514186) витрати по сплаті судового збору в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 34 коп., видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписано 24.12.2013

Суддя Т.В. Васильченко