open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа №22-10854 2006 р. Голов.в 1-й інстан. Ясинський О.В.

Категорія 21 Доповідач Пономарьова О.М..

У X В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Бондаренко Л.І., Бабенка П.М.,

при секретарі Баклановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2006 року, -

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2006 року, яким на користь ОСОБА_1. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області стягнуто 18000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом не враховані всі обставини справи, позивач не довів втрати морального характеру, рішення суду грунтується лише на поясненнях позивача, висновком МСЕК не підтверджено заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок отриманої ним травми. Крім того, п. 27 ст.77 Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1. працював в ДП „Селидіввутілля" ОП шахта „Україна" і 7 липня 2002 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, під час якого він отримав гостре

отруєння угарним газом та продуктами паління легкого-середнього ступеню, астено-органічний синдром з двобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, що підтверджено актом розслідування нещасного випадку. Висновком МСЕК від 12 січня 2005 року позивачеві встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 40% у зв'язку з отриманою травмою і він визнаний інвалідом 3 групи. Позивачу ушкодженням здоров'я заподіяна моральна шкода, яку відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодовувати.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За змістом ст.ст.1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."

При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду згідно зі ст. 46 вищевказаного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.

Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися у зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом, а також , що висновком МСЕК не підтверджено заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань ОСОБА_1., перебування останнього на лікуванні у зв'язку з отриманою травмою, її наслідки, погіршення стану здоров'я позивача, що він став інвалідом, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 18000 грн..

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не є переконливими і не спростовують висновків суду.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м

Селидове Донецької області відхилити,

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Джерело: ЄДРСР 360184
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку