ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг-Сервіс-06”

До відповідачів: Редакція газети „Правое дело”

Одеська міська організація роботодавців

Відкрите акціонерне товариство „Холдінгова компанія „КРАЯН”

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”

Відкрите акціонерне товариство „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М. Комарова”

Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об’єднання ”Оріон”

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істріан”

Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”(Інститут „Піщемаш”)

Про зобов’язання до вчинення певних дій

Головуючий суддя: Малярчук І.А.

Суддя: Степанова Л.В.

Суддя: Желєзна С.П.

В судових засіданнях брали участь представники:

Від позивача: - не з’явився

Від відповідачів: Редакція газети „Правое дело” - не з’явився

Одеська міська організація роботодавців - не з’явився

Відкрите акціонерне товариство „Холдінгова компанія „КРАЯН”- Корнигова Н.С., довір. б/н від 01.02.2009 р., Черевиченко О.В., довіреність від 17.03.09 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”- не з’явився

Відкрите акціонерене товариство „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М. Комарова” –Бовра Д.Ю., довір. б/н від 15.10.08 р.

Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об’єднання ”Оріон” –Павленко М.І., довір. № 11-02 від 19.01.09 р., Ляшенко А.А.. довір. № 01/28 від 17.02.09 р.

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”- не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істріан” - не з’явився.

Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”(Інститут „Піщемаш”) - не з’явився.

В судовому засіданні 06.04.09 р. брали участь представники:

Від позивача: - не з’явився

Від відповідачів: Редакція газети „Правое дело” - не з’явився

Одеська міська організація роботодавців - не з’явився

Відкрите акціонерне товариство „Холдінгова компанія „КРАЯН”- Черевиченко О.В., довіреність від 17.03.09 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”- не з’явився

Відкрите акціонерене товариство „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М. Комарова” –не з’явився.

Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об’єднання ”Оріон” – не з’явився.

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник” - не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істріан” - не з’явився.

Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”(Інститут „Піщемаш”) - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Про визнання недостовірною інформацію, надруковану в № 16 (632) газети „Правое дело” від 22.07.2008 р. в Довідці про організацію рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, 100 % акцій якого належить державі про те, що:

- 15.03.2006 р. помічник арбітражного керуючого не маючи відповідних повноважень, від імені ВАТ „ХК „Краян” склав з ПП „Ліардон” (підприємство рейдерів) два договори купівлі-продажу товарів за № 2006-ІІІ/01 на суму 13847695,55 грн., № 2006-ІІІ/02 на суму 11127744,45 грн. і на вказані суми підписав завідомо неправдиві акти прийому-передачі товару, який ніколи не поступав на підприємство;

- не приймаючи до уваги, що ВАТ „Краян” повинне сплатити ТОВ „Юг-Сервіс-06” фіктивний борг починаючи з 15.03.2009 р. Господарський суд Одеської області 25.09.2006 р. ухвалив незаконне рішення, яким стягнув на користь ТОВ „Юг-Сервіс-06” суму у розмірі 24 675 440 грн.;

- вищезгадана фіктивна заборгованість у розмірі 24 675 400 грн. була визнана в новій справі про банкрутство ВАТ „Краян” і дала ТОВ „Юг-Сервіс-06” більше 50% голосів на зборах (комітеті) кредиторів, що може привести до захоплення рейдерами всього майна ВАТ „Краян”.

Про визнання недостовірною інформацію, надруковану в № 16(632) газети „Правое дело” від 22.07.2008 р. в Заяві на ім’я Голови Верховної Ради України Народного депутата України Яценюка А.П. про те, що:

- при підтримці Господарського суду Одеської області, узаконена сфальсифікована заборгованість ВАТ „ХК”Краян” майже на 25000000 грн., яка була повністю визнана судом в справі про банкрутство.

Про зобов’язання Одеську міську організацію роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України” надати редакції газети „Правое дело” ТОВ „Студія „Негоціант” на протязі місячного строку письмове спростування інформації про те, що:

- при підтримці Господарського суду Одеської області, узаконена сфальсифікована заборгованість ВАТ „ХК”Краян” майже на 25000000 грн., яка була повністю визнана судом в справі про банкрутство.

Про зобов’язання ВАТ „ХК”Краян” надати редакції газети „Правое дело” ТОВ „Студія „Негоціант” на протязі місячного строку письмове спростування інформації про те, що:

- 15.03.06 р. помічник арбітражного керуючого, не маючи відповідних повноважень, від імені ВАТ „ХК „Краян” склав з ПП „Ліардон” (підприємство рейдерів) два договори купівлі-продажу товарів за № 2006-ІІІ/01 на суму 13847695,55 грн., № 2006-ІІІ/02 на суму 11127744,45 грн. і на вказані суми підписав завідомо неправдиві акти прийому-передачі товару, який ніколи не поступав на підприємство;

-не приймаючи до уваги, що ВАТ „ХК „Краян” повинне сплатити ТОВ „Юг-Сервіс-06” фіктивний борг починаючи з 15.03.09 р., Господарський суд Одеської області 25.09.06р. ухвалив незаконне рішення, яким стягнув на користь ТОВ „Юг-Сервіс-06” суму у розмірі 24 675 440 грн.;

-вищезгадана фіктивна заборгованість у розмірі 24 675 440 грн., була визнана в новій справі про банкрутство ВАТ „ХК „Краян” і дала ТОВ „Юг-Сервіс-06” більше 50% голосів на зборах (комітеті) кредиторів, що може призвести до захоплення рейдерами всього майна ВАТ „ХК „Краян”.

Про зобов’язання редакцію газети „Правое дело” ТОВ „Студія „Негоціант” у запланованому найближчому випуску газети „Правое дело” під заголовком „Спростування” надрукувати тим же шрифтом, що надрукована Заява на ім’я Голови Верховної ради України Народного депутата України Яценюка А.П. на тому ж місці шпальти, де була надрукована Заява на ім’я Голови Верховної ради України народного депутата України Яценюка А.П. спростування інформації, що при підтримці Господарського суду Одеської області, узаконена сфальсифікована заборгованість ВАТ „ХК „Краян” майже на 25000000 грн., яка була повністю визнана судом в справі про банкрутство.

Про зобов’язання редакцію газети „Правое дело” ТОВ „Студія „Негоціант” у запланованому найближчому випуску газети „Правое дело” під заголовком „Спростування” надрукувати тим же шрифтом, що надрукована Довідка про організацію рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, 100% акцій якого належить державі на тому ж місці шпальти де була надрукована Довідка про організацію рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, 100% акцій якого належить державі спростування інформації про те, що:

- 15.03.06 р. помічник арбітражного керуючого, не маючи відповідних повноважень, від імені ВАТ „ХК „Краян” склав з ПП „Ліардон” (підприємство рейдерів) два договори купівлі-продажу товарів за № 2006-ІІІ/01 на суму 13847695,55 грн., № 2006-ІІІ/02 на суму 11127744,45 грн. і на вказані суми підписав завідомо неправдиві акти прийому-передачі товару, який ніколи не поступав на підприємство;

-не приймаючи до уваги, що ВАТ „ХК „Краян” повинне сплатити ТОВ „Юг-Сервіс-06” фіктивний борг починаючи з 15.03.09 р., Господарський суд Одеської області 25.09.06р. ухвалив незаконне рішення, яким стягнув на користь ТОВ „Юг-Сервіс-06” суму у розмірі 24 675 440 грн.;

-вищезгадана фіктивна заборгованість у розмірі 24 675 440 грн., була визнана в новій справі про банкрутство ВАТ „ХК „Краян” і дала ТОВ „Юг-Сервіс-06” більше 50% голосів на зборах (комітеті) кредиторів, що може призвести до захоплення рейдерами всього майна ВАТ „ХК „Краян”.

Про зобов’язання Одеську міську організацію роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України” направити Голові Верховної ради України спростування інформації про те, що при підтримці Господарського суду Одеської області, узаконена сфальсифікована заборгованість ВАТ „ХК” Краян” майже на 25000000 грн., яка була повністю визнана судом в справі про банкрутство.

Про зобов’язання Одеську міську організацію роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім. В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України” відкликати направлену Голові Верховної ради України Народному депутату України Яценюку А.П. заяву від 03.06.2008 р.

Ухвалою від 22.09.08 р. колегія суддів у складі Головуючого судді Торчинської Л.О., суддів Власової С.Г., Горячук Н.О. було порушено провадження у справі № 22/160-08-3845 за позовною заявою ТОВ „Юг-Сервіс-06” до Одеської міської організації роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємства об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України” про зобов’язання до вчинення певних дій.

В процесі розгляду справи згідно розпоряджень Голови господарського суду Одеської області від 27.11.08 р. № 330-р, від 21.01.09 р. № 27-р змінювався склад колегій по розгляду даної справи, згідно яких її провадження здійснювалось колегією у складі головуючого судді Власової С.Г., суддів Степанової Л.В., Желєзної С.П. та колегією у складі головуючого судді Малярчук І.А., суддів Степанової Л.В., Желєзної С.П.

Так, ухвалою від 26.01.09 р. колегія суддів у складі головуючого судді Малярчук І.А., суддів Степанової Л.В., Желєзної С.П. прийняла справу № 11-22/160-08-3845 до свого провадження та присвоїла справі № 25-11-22/160-08-3845.

Ухвалою від 24.03.09 р., суд, в порядку ч.2 ст.24 ГПК України здійснив заміну неналежного відповідача Газети „Правое дело” на належного відповідача Редакцію газети „Правое дело”.

Численні клопотання сторін справи про відкладення розгляду справи та про зобов’язання позивача надати докази направлення позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам по справі, судом задовольнялись про що свідчать відповідні ухвали про відкладення розгляду справи, які містили вимогу суду до позивача щодо надання доказів надсилання позовної заяви в порядку ст. 56 ГПК України відповідачам по справі.

Клопотання Одеської міської організації роботодавців від 05.11.08 р. вх.№№ 22680, 22679 про витребування від господарського суду Одеської області матеріалів судових справ, які розглядалися в господарському суді за позовними заявами ВАТ ХК „Краян” або Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області або прокурора до ПП „Ліардон” або ТОВ „Юг-Сервіс-06” про визнання договору недійсним, а якщо такі справи знаходяться в провадженні апеляційної чи касаційної інстанції поінформувати про це суд, не задоволено господарським судом, оскільки дане клопотання не місить чітких відомостей щодо існування взагалі справ, позивачами в яких є перелічені особи, не містить зазначення у відношенні яких договорів розглядались судом спори про їх недійсність, та яким чином матеріали таких справ можуть вплинути на розгляд по суті справи № 25-11-22/160-08-3845, тобто дане клопотання заявлено відповідачем без дотримання вимог ст.38 ГПК України.

Ухвалою від 14.11.08 р. Заступника голови господарського суду Одеської області Могила С.К. в порядку п.3 ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

В процесі розгляду справи АТ МВО „Оріон” неодноразово подавались заяви про відвід судді від 16.03.09 р. вх.№ 6058, від 24.03.2009 р. вх.№ 7005, від 24.03.2009 р. вх.№ 6964, від 11.03.2009 р. вх.№ 5678, від 19.03.2009 р. вх.№ 6506, за результатами розгляду яких Голова господарського суду Одеської області Продаєвич В.О. та В.о. Голови господарського суду Одеської області Мазур Д.Т. виносили ухвали від 12.03.09 р., від 19.03.09 р., від 20.03.09 р., 24.03.09 р. про їх відхилення.

Позивач, на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду уточнення позовних вимог від 19.03.09 р. вх. № 6507, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній редакції, пояснення від 25.11.08 р. вх. № 24376, в яких зазначив, що ним подавалась дана позовна заява 05.08.08 р., яка ухвалою суду від 11.08.08 р. відповідно до п.3 ст.63 ГПК України була повернута позивачу без розгляду, тому при повторному направленні до суду позовної заяви до неї були додані докази направлення позовної заяви відповідачам від 04.08.08 р. Однак, з огляду на вимоги суду щодо надання доказів направлення в порядку ст.56 ГПК України позовної заяви відповідачам, ТОВ „Юг-Сервіс-06” провів такі заходи уже в період судового розгляду даної справи та подав поштовий реєстр від 07.11.08 р.

Також, позивач подав до суду додаткові пояснення по справі від 11.12.08 р. вх.№ 25598, де навів обґрунтування правомірності, з дотриманням норм чинного законодавства використання свого права на звернення до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів, при цьому позивач право на звернення до суду обґрунтував з посиланням на приписи ч.1 ст.94, ч.2 ст.299 ЦК України, ст.1, ч.1 ст.12 ГПК України, п.п. 8, 9, 16 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.07 р. № 01-8/184 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію”, відповідно до яких спори, що виникли між суб’єктами інформаційних відносин, підвідомчі господарським судам, якщо обома їх сторонами є особи, визначені у ст. 1 ГПК України. При цьому позивач відмічає, що в інформаційному листі зауважено, що судам слід враховувати положення абз.2 ч.4 ст.277 ЦК України, де визначено, що поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, в якій вона працює.

Звідси, та з посиланням на п.10 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.07 р. № 01-8/184, п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” № 7 від 28.09.1990 р., ТОВ „Юг-Сервіс-06” зробив висновки щодо належного визначення ним відповідачем у справі Газету „Правое дело” та авторів статей з недостовірною інформацією Одеську міську організацію роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”.

Клопотання відповідачів щодо залишення відповідно до п.5 ст.81 ГПК України позовної заяви ТОВ „Юг-Сервіс-06” без розгляду, судом не задоволено, оскільки, суд, вбачає підстави для припинення провадження у даній справі в порядку п.1 ст.80 ГПК України.

Судом, відповідно до ст.ст. 20, 77 ГПК України оголошувались перерви в судовому засіданні з 11.03.09 р. по 16.03.09 р., з 16.03.09 р. по 19.03.09 р., з 19.03.09 р. по 24.03.09 р. об 11 год. 00 хв., з 24.03.09 р. об 11 год. 00 хв. по 24.03.09 р. об 15 год. 00 хв.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правові позиції сторін, суд встановив наступне.

З наявної в матеріалах справи тільки копії статті „„Свои люди” или банда в законе”, опублікованої в Газеті „Правое дело” №16 (632) від 22.07.08 р., оригінала якої на вимогу суду ні позивач, ні Редакція газети „Правое дело”, ні відповідачі, не надали, вбачається, що автором даної статті, яка в собі в тому числі вміщує довідку про організацію рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, 100% акцій якого належить державі та Заяву Голові Верховної Ради України Народному депутату України Яценюку А.П. від 03.06.08 р., підписану посадовими особами Одеської міської організації роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”, є Лариса Ільїна, від імені якої, із наведеними висновками якої, висловленням оціночних суджень, і складено текст статті.

Саме, висновки, зроблені Ларисою Ільїною, як автором статті „„Свои люди” или банда в законе”, в яку входить і довідка про організацію рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, 100% акцій якого належить державі та Заява Голові Верховної Ради України Народному депутату України Яценюку А.П. від 03.06.08 р., підписані відповідачами, поширеної в друкованому засобі масової інформації в Газеті „Правое дело” №16 (632) від 22.07.08р., щодо рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, учасником якого зазначено ТОВ „Юг-Сервіс-06”, і вважає позивач недостовірною інформацією, яка принижує його ділову репутацію в громадській думці та думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальних правил співжиття та принципів людської моралі, у зв’язку з чим позивач і звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів до відповідачів з даним позовом з врахуванням уточнених заявлених позовних вимог.

Оцінюючи обставини справи та обраний позивачем спосіб захисту порушених прав шляхом спростування відповідачами та відкликання поширеної засобом масової інформації недостовірної інформації, суд дійшов висновку щодо припинення провадження у даній справі з огляду на наступні положення чинного законодавства.

Пунктом 1 ст.91 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Положеннями п.п.1, 3, ч.1 п.4, ч.1 п.6, п.7 ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, юридична особа наділена правом на звернення до суду із позовом про захист ділової репутації, чим і скористався позивач при подачі до суду даного позову .

Пунктами п.п. 1. 2 ст. 200 ЦК України законодавцем визначено поняття інформація, під яким розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої таким правопорушенням.

Статтею 1 Закону України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII визначено, що під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є: автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації ( ч.ч. 1, 2 ст. 20, ст.42 Закону України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII).

В частині 1 ст. 1 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 року N 2782-XII відзначено, що в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресу) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

До суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач. Підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує программу друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками). Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Редакція зобов'язана використовувати авторські матеріали, твори літератури, науки і мистецтва з дотриманням законодавства з питань інтелектуальної власності (ч.1 ст.7, ст..21, ч.1 ст.36 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 року N 2782-XII).

Частинами 1, 2 ст. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” передбачено, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації.

З огляду на вище проаналізовані положення чинного законодавства, якими визначено діяльність засобів масової інформації, суд, ухвалою від 24.03.09 р. здійснив заміну неналежного відповідача Газету „Правое дело” на належного відповідача Редакцію газети „Правове дело”.

Згідно ч.ч. 1, 17 ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 року № 3792-XII у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо.

Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо). Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей (ст.7, пп.1) п.1 ст.8, ч.ч. 1,2 п.1, п.2 ст. 11 Закону України „Про авторське право і суміжні права”).

В контексті аналізу норм законодавства, вбачається, що до суб’єктів діяльності друкованого засобу масової інформації, тобто в даному спорі щодо оприлюднення недостовірної інформації в Газеті „Правое дело” №16 (632) від 22.07.08р., відноситься Редакція газети „Правое дело” та автор статті, яким у відношенні інформації викладеної в статті „Свои люди” или банда в законе” з довідкою та заявою, є Лариса Ільїна. Звідси, тягар доказування достовірності негативної інформації про ТОВ „Юг-Сервіс-06” покладається на особу, яка цю інформацію поширила та на особу, яка є автором твору, що містить негативну інформацію, тобто на Ларису Ільїну, яка у своїй статті використала авторські матеріали Одеської міської організації роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємства об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”, викладені в статті у вигляді довідки, Заяви Голові Верховної Ради України Народному депутату України Яценюку А.П. від 03.06.08 р., підписаних останніми.

Правова позиція щодо необхідності залучення до участі у розгляді справи про захист ділової репутації автора та відповідний орган масової інформації, викладена у ч.ч. 1, 2, 5 п.6 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.09.1990 р. № 7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій”, із змінами та доповненнями, де відзначено, що відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача. Якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). При публікації або іншому поширенні відомостей без позначення автора орган масової інформації за вимогою суду зобов'язаний назвати особу, яка надала відомості, про спростування котрих пред'явлено позов. У позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені котрих видано документ.

Нараз, відповідно позивачами і відповідачами в судовому процесі господарських судів можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст.1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. В частині 1 ст. 21 ГПК України наведено, що сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.

Вищий господарський суд України в ч.ч. 7. 8 п.6 Оглядового листа від 12.11.2008 р. № 01-8/676 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)” щодо порядку та підстав спростування інформації зазначив, що водночас за загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов’язаними суб’єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправильно, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. При цьому під поняттям „спростування” розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-яких тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов’язково має бути проведено або підписано особою, яка поширили неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту –відповідь, висловлювання своєї думки тощо.

В ч.2 п.6 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 12.11.2008 р. № 01-8/676 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)”, відмічено, що, у разі, якщо автором статті, в якій викладено недостовірну інформацію, є фізична особа, господарський суд повинен припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Так як, судом встановлено, що автором статті ««Свои люди»или банда в законе», з викладеними в ній довідкою та заявою, з огляду на наявну в матеріалах справи копію газети «Правое дело»№ 169632) від 22.07.2008р., є Лариса Ілліна, тобто фізична особа, яка створила статтю ««Свои люди»или банда в законе»з довідкою та заявою, і саме як автор зобов’язана довести суду достовірність інформації викладеної в статті, підписати спростування інформації, яку позивач вважає недостовірною, господарський суд, не в змозі розглянути дану справу без залучення автора статті до участі у справі в якості відповідача, що, в свою чергу, не відповідає приписам ст.ст. 1, 21 ГПК України, та є підставою для суду для припинення провадження у справі згідно п.1 ст.80 ГПК України, оскільки даний спір непідвідомчий господарським судам України.

Даної позиції, суд, дотримується і у відношенні заявлених ТОВ „Юг-Сервіс-06” позовних вимог щодо зобов’язання Одеську міську організацію роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України” спростувати інформацію про те, що при підтримці господарського суду Одеської області узаконена сфальсифікована заборгованість ВАТ „ХК” Краян” майже на 25 000 000 грн., яка була повністю визнана судом у справі про банкрутство, та відкликати направлену Голові Верховної Ради України Народному депутату України Яценюку А.П. заяву від 03.06.08 р., так як достовірність даних авторських матеріалів Одеської міської організації роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємства об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”, викладених у вигляді довідки про організацію рейдерського захвату активів ВАТ „ХК „Краян”, 100% акцій якого належить державі та Заяви Голові Верховної Ради України народному депутату України Яценюку А.П. від 03.06.08 р., підписаної останніми, може підтвердити тільки автор статті Лариса Ільїна.

З цього ж приводу є необґрунтованою, на думку суду, позиція позивача, з посиланням на п.п. 10, 16 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.07р. № 01-8/184 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію”, щодо визначення відповідачами у даній справі Редакцію газети „Правое дело” та авторів статей з недобросовісною інформацією Одеську міську організацію роботодавців, ВАТ „ХК” Краян”, ТОВ сільськогосподарська фірма „Прикордонник”, ВАТ „Одеський завод „Промзв’язок ім.В.М.Комарова”, АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”, Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прикордонник”, ТОВ „Істріан”, Підприємство об’єднання громадян „Інститут прикладних досліджень способів переробки сировини для харчової промисловості Одеського відділення Інженерної академії України”, оскільки позивач трактує дані положення Інформаційного листа Вищого господарського суду України без врахування того, що довідка та Заява, вміщені, за допомогою технічних засобів з відсканованими підписами посадових осіб та печатками підприємств, в текст статті ««Свои люди»или банда в законе»є авторським матеріалом, за допомогою якого, як автор статті, Лариса Ільїна зробила відповідні висновки, виклала текст статті з висловлюванням оціночних суджень.

З огляду на зазначене вище, суд припиняє провадження у даній справі, в порядку п.1 ст.80 ГПК України.

Так як, судом припинено провадження у справі згідно п.1 ст.80 ГПК України сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню в повному обсязі в сумі 680 грн. на підставі п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 р.

Керуючись ст.ст. 86, п.1 ст.80 ГПК України. –

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 25-11-22/160-08-3845.

2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Юг-Сервіс-06” довідку про повернення державного мита в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Головуючий суддя

Суддя Степанова Л.В.

Суддя Желєзна С.П.