-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2013 року м. Київ К/800/10881/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2011 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Управління Пенсійного Фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (далі - УПФ) про зобов'язання відповідача підготувати документи для виплати пенсії державного службовця з моменту повторного написання заяви про призначення пенсії державного службовця від 26 серпня 2011 року, зобов'язати відповідача призначити пенсію державного службовця з часу здачі трудової книжки, зобов'язати відповідача надати розрахунок пенсії державного службовця з 26 серпня 2011 року в письмовій формі, копію якої видати разом із судовим рішенням.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано УПФ підготувати документи для виплати ОСОБА_4 пенсії державного службовця згідно Закону України «Про державну службу» з моменту повторного написання заяви про призначення пенсії державного службовця з 26 серпня 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року апеляційну скаргу УПФ задоволено, постанову Роздільнянського районного суду Одеської від 30 січня 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФ, є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
01 лютого 1996 року позивачу рішенням атестаційної комісії (наказ № 18 від 01 лютого 1996 року) присвоєний 11 ранг 4-й кваліфікаційний клас державного службовця.
З 23 травня 2001 року ОСОБА_4 отримував пенсію по інвалідності (поранення, отримане під час виконання інтернаціонального обов'язку відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
За особистою заявою ОСОБА_4 з 19 жовтня 2004 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності, відповідно до Закону України «Про судову експертизу» при стажі роботи на посаді судово-медичного експерта 23 роки 01 місяць 27 днів.
З 22 квітня 2011 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На час звільнення позивач працював судово-медичним експертом в Одеському обласному бюро СМЕ, загальний трудовий стаж становить 39 років.
26 серпня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до УПФ із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та надав довідку для обчислення пенсії, яка встановлена для державних службовців, які працюють на посадах, з яких призначено (перераховано) пенсію.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача, оскільки посади судово-медичного експерта відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 558-р від 31 серпня 1995 року віднесені до посад державних службовців, а на момент виникнення спірних правовідносин стаття 18 Закону України «Про судову експертизу» в частині особливостей матеріального та соціально-побутового забезпечення відсилає до Закону України «Про державну службу», статтею 37-1 якого передбачено, що у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Частиною 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на 26 серпня 2011 року) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Оскільки вимога позивача про призначення пенсії державного службовця з часу здачі трудової книжки не ґрунтується на законі, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені цієї вимоги.
Відмовляючи у задоволені вимог щодо надання довідки про пенсію державного службовця з 26 серпня 2011 року, суд першої інстанції вказав, що ця вимоги заявлена передчасно, так як станом на 26 серпня 2011 року такий вид пенсії позивачу не був встановлений.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 року № 558-р втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 року № 314 «Про умови оплати праці працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз», тому підстави для призначення позивачу пенсії, як державному службовцю, були відсутні.
Разом з цим суд апеляційної інстанції послався на частину 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 08 липня 2011, що вступила в силу 01 жовтня 2011 року), якою передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Зазначив, що до досягнення віку, встановленого частиною першою цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку, окрім іншого - 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час подання заяви - 26 серпня 2011 року не досяг встановленого законом віку - 60 років 06 місяців, для отримання пенсії державного службовця відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу», оскільки керувався редакцією закону, що не вступила в законну силу на час подання позивачем заяви про призначення пенсії державного службовця 26 серпня 2011 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із правовою позицією суду першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про судову експертизу» питання оплати праці та умови соціального захисту судових експертів визначаються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. На працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.
Частиною 1 статті 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 з 19 жовтня 2004 року була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про судову експертизу» при стажі роботи на посаді судово-медичного експерта 23 роки 01 місяць 27 днів.
Частиною 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» (станом на 26 серпня 2011 року) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
З 22 квітня 2011 року позивача переведено на пенсію за віком, відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26 серпня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до УПФ із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Суд першої інстанції зазначив, що заява ОСОБА_4 про перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» відповідачем по суті не розглянута, а навпаки відповідач безпідставно перевів позивача на інший вид пенсії без його заяви та згоди на це, що є порушенням норм статті 19 та статті 92 Конституції України та пенсійного законодавства, однак ухвалив рішення про зобов'язання УПФ підготувати документи для виплати ОСОБА_4 пенсії державного службовця згідно Закону України «Про державну службу», що в повній мірі не захищає права та інтереси позивача.
На зазначені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.
Оскільки задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції не зобов'язав УПФ розглянути заяву ОСОБА_4 про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», суд апеляційної інстанції недоліки рішення суду першої інстанції не усунув, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції зміні.
Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 232 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року скасувати.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області розглянути заяву ОСОБА_4 від 26 серпня 2011 року про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
В іншій частині постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді:
скопійовано
-
скопійовано
-
