open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа 688/3603/13-к

№ 1-кп/688/171/13

Вирок

іменем України

21 жовтня 2013 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Федорової Н.О.,

секретаря – Березенської Н.О.,

з участю прокурора – Вознюка Р.П., Сафроняка Р.В., Бізюка М.М.,

адвоката – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілої – ОСОБА_3,

та її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці кримінальне провадження № 42012240270000030 від 12.12.2012 року з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює лікарем акушером – гінекологом поліклінічного відділення Державного закладу «Вузлова лікарня станції Шепетівка Південно – Західної залізниці» Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно – Західна залізниця», одруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 140 КК України,

в с т а н о в и в:

12 червня 2012 року близько 12 год. ОСОБА_2, працюючи лікарем гінекологом поліклінічного та хірургічного відділення Державного закладу «Вузлова лікарня ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці», неналежно виконуючи свої професійні обов’язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, провів оперативне ургентне втручання ОСОБА_3, що призвело до необґрунтованого видалення в останньої матки, в результаті чого заподіяв тяжкі наслідки для хворої, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з його діями при наступних обставинах.

Так, 24 травня 2012 року ОСОБА_3 була оглянута лікарем – гінекологом вузлової лікарні ст. Шепетівка ОСОБА_5, яка патології матки та додатків не виявила і дала заключення - «патології не виявлено». 12 червня 2012 року через 17 днів після останнього обстеження лікарем-гінекологом, ОСОБА_3 звернулась до гінеколога зі скаргами на біль внизу живота, підвищену температуру тіла до 39°С. Після обстеження лікарем вузлової лікарні ст. Шепетівка ОСОБА_6 у ОСОБА_3 було виявлено ліворуч утворення великих розмірів, болюче при пальпації та встановлено діагноз: «Запальна пухлина (гнійники) лівих додатків». У зв’язку з цим, хвора була направлена в хірургічне відділення вузлової лікарні ст. Шепетівка. В цей день, 12 червня 2012 року о 10 год. 30 хв., ОСОБА_3 поступила в хірургічне відділення вузлової лікарні ст. Шепетівка, де їй об 11 год. 55 хв., тобто через 1 год. 25 хв. після поступлення, лікарем ОСОБА_2 було проведене оперативне ургентне втручання: «Лапаротомія. Розділення злук сигмовидної кишки із стінкою тазу, надпіхвова ампутація матки з матковими трубами».

Однак, у порушення вимог Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», наказу МОЗ України за № 582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Запальні захворювання органів малого тазу», наказу № 620 МОЗ України від 29.12.2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько - гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні», ОСОБА_2 не було проведено основних загально-клінічних досліджень, стандартного обстеження хворої з гінекологічною патологією, яке включає і ультразвукове дослідження органів малого тазу, що призвело до неправильного встановлення діагнозу та вибору подальшої тактики лікування.

Разом з тим, з урахуванням клінічних даних та даних протоколу операції у ОСОБА_3 мало місце ускладнене запальне захворювання органів малого тазу - гострий сальпінгіт з утворенням зрощень у порожнині тазу, яке відповідно до клінічного перебігу відноситься до ускладнених запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Лікувальна тактика при такому захворюванні включає в себе призначення високих доз антибіотиків. При неефективності консервативного лікування, при даному захворюванні протягом 72 годин проводиться подальше обстеження і перегляд лікувальної тактики або оперативне лікування із видаленням запального вогнища та дренуванням черевної порожнини.

Однак , хвора була прооперована в ургентному порядку, хоча відповідно до наявних клінічних симптомів, описаних лікарем ОСОБА_2 і встановленого ним попереднього діагнозу: «Вузлова міома матки. Аднексит ліворуч» - показів для ургентного оперативного втручання не було. Після оперативного втручання, яке включало в себе розділення запальних злук сигмовидної кишки з стінкою тазу та сечовим міхуром та видалення матки з трубами, оперуючим лікарем ОСОБА_2 також не дотримано вимог наказу № 620 МОЗ України від 29.12.2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні», а саме: не проводилось дренування та промивання черевної порожнини і порожнини малого тазу, що створило сприятливі умови для виникнення абсцесу порожнини малого тазу. Післяопераційна антибактеріальна терапія була недостатньою (призначено метрогіл 100 г один раз на день) та малоефективною, не проводилась заміна антибіотиків при відсутності ефекту від лікування, що проводилось.

Також у ОСОБА_3, крім основного захворювання, мало місце супутнє захворювання матки - вузлова леймоміома матки, що підтверджено патоморфологічним дослідженням видаленої матки та ультразвуковим обстеженням від 17.05.2012 року. Але з приводу даного захворювання хвора лікарем ОСОБА_2 не спостерігалась і не обстежувалась, а саме: не проводилось УЗД в динаміці, яке дозволило б встановити розміри матки, локалізацію, характер вузлів та динаміку збільшення розмірів матки. Тому видалення матки і маткових труб лікарем було помилковим, так як вузлова міома матки без геморагічного синдрому, некрозу вузла та швидкого росту не являється показом до оперативного лікування та екстирпації матки.

Крім того, лікар ОСОБА_2 розпочав оперативне втручання без попереднього обстеження пацієнта, не повідомив пацієнта щодо стану здоров'я, ризиків здоров'ю порушенням цілісності організму, а також про можливість іншої тактики лікування, не інформував пацієнта та не отримав згоди пацієнта на видалення органу, порушив право на дотримання фізичної недоторканності і цілісності організму пацієнта, яке не було потрібне для порятунку життя пацієнта.

Лікар ОСОБА_2 проявив злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконав професійні обов'язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності, які він в силу виконуваної роботи зобов'язаний був вчинити, не провів старанно діагностування, лікування і профілактику, які, дійсно, необхідні хворому та відповідають сучасному рівню медичних знань, не присвячуючи на це необхідний час. Описані вище тактичні діагностичні та лікувальні помилки призвели до необґрунтованого видалення матки під час ургентного оперативного втручання і як наслідок втрати репродуктивної функції жінки.

Після необґрунтованого оперативного втручання в Шепетівській вузловій лікарні у ОСОБА_3 мав місце ускладнений післяопераційний період з розвитком абсцесів порожнини малого тазу з виникненням в подальшому нориці сигмовидної кишки, з залученням в гнійний процес яєчників, які було видалено, та розвитком злукової хвороби, яка призвела до порушення пасажу їжі по кишківнику. Відповідно до даної патології, ОСОБА_3 була визнана Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією інвалідом третьої групи.

Тому, лікар ОСОБА_2 порушив ст.ст. 4, 6 п. «д», 34, 39, 42, 43, 44, 78 ч.1 п. «а» Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року.

Неналежне виконання медичним працівником ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків та вищевказаних вимог Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», наказу МОЗ України за № 582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Запальні захворювання органів малого тазу», наказу № 620 МОЗ України від 29.12.2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько - гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» знаходиться в прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні даного злочину не визнав та суду показав, що 12 червня 2012 року в стаціонарне відділення вузлової лікарні станції Шепетівка звернулась ОСОБА_3 з діагнозом «гнійник додатків матки», з підвищенням температури. Після її огляду він виявив в останньої запальну пухлину малого тазу ліворуч, яка виходила в черево. А тому, прийняв рішення здійснити ургентну операцію. Під час даної операції виявив у пацієнтки занадто інфільтровану сигмовидну кишку, яка була припаяна до стінки малої миски, сечового міхура. Даний спайковий процес поетапно гострим шляхом розділив. Після цього сигма стала помірно мобільною.

Одночасно з цим, оскільки вагався як йому діяти далі, до операційної зали запросив завідувача відділенням хірургії ОСОБА_7 Останній йому порадив закривати черево і більше нічого не роботи. Однак, він, виявивши у пацієнтки вузловату міому, зважаючи на патологію матки, а також зважаючи на те, що ОСОБА_3 була неперспективна в репродуктивному плані, оскільки мала 41 рік, двох дітей, ожиріння третього ступеню, яке впливає на серце та обмінні процеси, поліорганну патологію, можливість виникнення протягом одного року екстрагенітальної та геніальної патології, при якій вагітність виключається, прийняв рішення про необхідність видалення вузловатої міоми матки з трубами. На цьому операцію було завершено.

Після даної операції ОСОБА_3 консультовано з приводу кишкової непрохідності, для чого було направлено на рентгенологічне дослідження до Шепетівської центральної районної лікарні. Подальше лікування ОСОБА_3 було консервативне, оскільки кишківник добре запрацював. Але з невідомих для нього причин, мати ОСОБА_3 забрала її з лікарні та повезла на лікування до Хмельницької обласної лікарні. В даній лікарні їй було проведено шість операцій поспіль. Вважає, що вони не були пов’язані з операцією, яку провів він – видалення матки з трубами, оскільки у ОСОБА_3 була поліорганна патологія, тобто кишка як була патологічна до проведеної ним операції так і залишилась. У зв’язку з вищевикладеним, цивільний позов не визнав.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його винуватість у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілої, свідків, речовими доказами, документами та висновками експертів.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 12 червня 2012 року вона звернулась до Шепетівської вузлової лікарні з різким болем в животі та температурою. Після її огляду, лікар – гінеколог ОСОБА_2 повідомив, що в неї виявлено гнійник. А тому, запропонував її ургентно прооперувати. Перед проведенням даної операції будь – яких загально клінічних досліджень останній не призначав, також і не направляв її на ультразвукове дослідження порожнини малого тазу. Після проведеної операції лікар ОСОБА_2 їй повідомив, що під час проведення операції не виявив у неї гнійника, але виявив вузловату міому матки. А тому, зважаючи на її неперспективність в репродуктивному плані, ожиріння, наявність двох дітей, прийняв рішення її видалити разом з трубами. Крім того, повідомив, що змушений був гострим шляхом розділити інфільтровану брижу кишки, оскільки вона була припаяна з сечовим міхуром. Вказаними діями лікаря вона була шокована, оскільки дозволу на видалення матки не надавала. Згодом в неї знову почались сильні болі внизу живота, на що лікар ОСОБА_2 особливої уваги не звертав, піднялась висока температура. А тому нею разом з мамою було прийнято рішення про необхідність звернення до Хмельницької обласної лікарні для отримання більш кваліфікованої допомоги. Згодом їй було проведено поспіль шість операцій, які, як їй пояснили лікарі Хмельницької обласної лікарні, були пов’язані з неправильними діями лікаря ОСОБА_2, інфікуванням черевної порожнини, недостатнім медикаментозним лікуванням. У зв’язку з порушенням пасажу їжі по кишківнику, на даний час вона отримала третю групу інвалідності.

Заявляє та підтримує цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 110 149 грн. 29 коп. матеріальної шкоди (10 149 грн. 29 коп. – вартість лікування та 100 000 грн. вартість видаленої матки з трубами) та 150 000 грн. моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що йому, як завідувачу хірургічного відділення відомо, що 12 червня 2012 року лікар ОСОБА_2 проводив оперативне втручання для ОСОБА_3 Під час даної операції запрошував його до операційної зали, з метою отримання порад. Останній висловив припущення, що потерпіла має рак кишківника. Однак, даної патології він не виявив, а побачивши сигмовидну, збільшену в розмірах, кишку, порадив більше ніяких дій не проводити та завершувати операцію. При цьому також показав, що не бачив ні гнійників, ні патології матки. Разом з тим, пізніше дізнався, що ОСОБА_2 до його порад не прислухався та провів супутню операцію, зокрема: гострим шляхом розділив кишку від сечового міхура, малої миски, а також видалив матку з трубами.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює лікарем – анестезіологом у вузловій лікарні ст. Шепетівка. 12 червня 2012 року був запрошений на проведення операції лікарем ОСОБА_2 для ОСОБА_3 Знає, що остання поступила зі скаргами на болі в животі та високою температурою. Пам’ятає, що під час операції ОСОБА_2 викликав до зали ОСОБА_7, щоб з ним порадитись з приводу подальшого ходу операції, оскільки виявив патологію сигмовидної кишки. Останній порадив не продовжувати втручання та зашивати черево. Однак, ОСОБА_2 до даних порад не прислухався та продовжував проведення операції.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 12 червня 2012 року до нього на прийом звернулась ОСОБА_3 зі скаргами на біль у животі, підвищену температуру тіла та сухість у роті. Під час огляду виявив збільшену в розмірах матку та діагностував гнійник додатків. А тому, з метою проведення більш детального обстеження та лікування, відразу направив потерпілу на госпіталізацію у стаціонар. Однак, цього ж дня від ОСОБА_7 дізнався, що вона була ургентно прооперована та їй було видалено матку.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 12 червня 2012 року її доньці ОСОБА_3 була призначена лікарем ОСОБА_10 ургентна операція. Під час даної операції вона постійно перебувала в лікарні та чекала її результатів. Пам’ятає, як ОСОБА_6 її повідомив, що у доньки під час проведення операції гнійників не було виявлено, але видалено матку, оскільки діагностовано міому. Відразу після завершення операції ОСОБА_2 повідомив, що в її доньки було діагностовано вузловату міому матки, а тому він змушений був її видалити разом з трубами, а також відділив інфільтровану сигмовидну кишку від сечового міхура, малої миски. Крім того, висловив припущення, що її донька має онкозахворювання кишківника. Упродовж всього післяопераційного періоду її донька себе погано почувала, скаржилась на болі внизу живота. З кожним днем її стан погіршувався. Одночасно з цим, лікар ОСОБА_2 її заспокоював, у проханні про направлення доньки до Хмельницької обласної лікарні для більш детального обстеження, встановлення правильного діагнозу та лікування, відмовив. А тому, вона змушена була самостійно транспортувати доньку до вказаної лікарні. Після консиліуму лікарів у доньки був виявлений абсцес черевної порожнини, а тому наступного дня було прийнято рішення про оперативне втручання. У подальшому їй було проведено ще шість операцій. На вказані операції були витрачені значні кошти. Окрім того, у зв’язку з непрофесійними діями лікаря ОСОБА_2, її донька зазнала сильних душевних та фізичних страждань. На даний час її донька є інвалідом третьої групи та втратила репродуктивну функцію.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що на початку літа 2012 року мати потерпілої попросила його транспортувати доньку ОСОБА_3 до Хмельницької обласної лікарні. При цьому пояснила, що лікар ОСОБА_2 відмовляється дати направлення до вказаної лікарні з метою її подальшого там лікування, а також надати медичний супровід. Під час перевезення, остання перебувала у важкому стані, у лежачому положенні та стогнала.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що працює операційною медичною сестрою у вузловій лікарні станції Шепетівка. 12 червня 2012 року була присутньою під час проведення оперативного втручання для ОСОБА_3 В ході операції в останньої гнійника, який був показом до її проведення, виявлено не було. Одночасно з цим, матка виявилась фіброзною. Також було виявлено патологію кишки. Під час операції ОСОБА_2 робив ревізію всієї порожнини та видалив фіброзну матку з трубами.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює акушером – гінекологом вузлової лікарні станції Шепетівка. 17 травня 2012 року нею було діагностовано у ОСОБА_3 «фіброз матки, фіброзні зміни, злуки». Остання скаржилась на біль внизу живота. Але від запропонованого стаціонарного лікування відмовилась.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України також підтверджується сукупністю об’єктивних доказів.

Зокрема, з даних витягу з наказу, виданого 19 листопада 2012 року (а.с. 61) вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу на посаду лікаря – гінеколога поліклінічного відділення Державного закладу «Вузлова лікарня станції Шепетівка Південно – Західної залізниці» Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно – Західна залізниця»з 17 травня 1994 року, наказ № 5 від 16 травня 1994 року.

Даними повідомлення головного управління медичних закладів державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниці» від 4 грудня 2012 року № ЦУВС – 20/17/5, від 02.04.2013 року № ЦУВС-4/185 (а.с. 3, 119) підтверджується, що в результаті оперативного службового розслідування медичною службою Південно – Західної залізниці порядку надання медичної допомоги ОСОБА_3 були підтверджені факти порушень організації лікувально – діагностичного процесу, у зв’язку з чим за недоліки у наданні медичної допомоги, недотримання медичної етики та деонтології, причетним медичним працівникам винесено дисциплінарне стягнення.

Даними повідомлення департаменту охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.01.2013 року № Б/509 (а.с. 66) та даними висновку клініко – експертної комісії № 1 від 02.01.2013 року (а.с. 116 – 118) підтверджується, що консультативно – експертна комісія виявила недоліки та порушення в організації та наданні медичної допомоги ОСОБА_3 в умовах вузлової лікарні станції Шепетівка, а саме: в передопераційному періоді не було проведено усіх необхідних лабораторних обстежень, додаткових методів обстеження (УЗД органів малого тазу, рентгенографії ОГК). Інтраопераційна тактика ведення хворої виявилась невірною, антибактеріальна терапія була недостатньою та малоефективною, що в послідуючому могло стати причиною виникнення абсцесу порожнини малого тазу. Дана комісія своїм висновком заборонила оперативне лікування пацієнтів гінекологічного профілю у вузловій лікарні та адміністрації закладу рекомендувала скерувати лікаря ОСОБА_2 на позачергову атестацію.

З даних акту перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_13 від 28.11.2012 року, складеного комісією при Державному територіально – галузевому об’єднанні «Південно – Західна залізниця» Державної адміністрації залізничного транспорту України в складі завідуючого хірургічним відділенням вузлової лікарні станції Коростень та лікаря – гінеколога центру здоров’я жінки ДКЛ станції Київ (а.с. 125-127) вбачається, що після аналізу медичної документації, спілкування з лікарями та з хворою, остання прийшла до висновку про те, що ведення документації не відповідало вимогам МОЗ, був недостатньо обґрунтований діагноз, були відсутні лабораторні дослідження, було відсутнє УЗД малого тазу після операції для контролю запального процесу, формулювання діагнозів не відповідає МКФ – 10, не було абсолютних показів до ампутації матки, оскільки вузлова міома без геморагічного синдрому, некрозу вузла та швидкого росту не являється показом до оперативного лікування, лікувальна тактика до і після операції була вибрана правильно, але в останні дні перебування хворої у вузловій лікарні станції Шепетівка вона не отримала антибіотиків, хвора добиралась до обласної лікарні власним транспортом без супроводу медиків, не було дотримано медичної етики та деонтології лікарем – гінекологом з пацієнткою та її родичами. Керівництвом лікарні за недоліки в наданні медичної допомоги хворій ОСОБА_3 лікарю – гінекологу ОСОБА_2 винесена догана.

Даними заключення по випадку надання медичної допомоги хворій ОСОБА_3 завідувачем кафедри акушерства і гінекології № 2 Національного медичного університету імені ОСОБА_14 (а.с. 128) підтверджується, що лікар ОСОБА_2 необґрунтовано поставив потерпілій ОСОБА_3 діагноз та показання, з якими вона взята на ургентну операцію. Крім того, останній не описав об’єктивних даних та додаткових методів обстеження для проведення ургентного втручання, під час операції не описав стан маткових труб, яєчників та не обґрунтував доцільність видалення матки і маткових труб, враховуючи наявність основного захворювання.

Даними медичної карти № 1513/483/113 стаціонарної хворої ОСОБА_3 (а.с. 84) підтверджується, що ОСОБА_3 була госпіталізована до вузлової лікарні станції Шепетівка 12 червня 2012 року, виписана – 25 червня 2012 року. Під час проведення операції, що вбачається з її протоколу, було здійснено розділення злук кишківника, надпіхвову ампутацію матки з матковими трубами. При цьому, будь – яка розписка ОСОБА_3 про дозвіл на проведення такої операції відсутня.

Даними висновку комісійної судово – медичної експертизи № 7 від 17 червня 2013 року (а.с. 89-95) підтверджується, що згідно записів в медичній карті амбулаторного хворого вузлової лікарні ст. Шепетівка № 4-15 на ім'я ОСОБА_3, остання 24.05.2012 року була оглянута лікарем-гінекологом, який патології матки та додатків не виявив і ним було дане заключення - «патології не виявлено». Через 17 днів після останнього обстеження лікарем - гінекологом ОСОБА_3 12.06.2012 року звернулась до гінеколога цієї ж поліклініки зі скаргами на біль внизу живота, підвищену температуру тіла до 39°С. Після обстеження лікарем у неї було виявлено ліворуч утворення великих розмірів, болюче при пальпації та встановлено діагноз: «Запальна пухлина (гнійники) лівих додатків». Хвора направлена в хірургічне відділення вузлової лікарні ст. Шепетівка. В цей день 12.06.2012 року о 10 год. 30 хв. хвора поступила в хірургічне відділення вузлової лікарні ст. Шепетівка, де їй 12.06.2012 року об 11 год. 55 хв., тобто через 1 год. 15 хв. після поступлення, було проведене оперативне ургентне втручання: «Лапаротомія. Розділення злук сигмовидної кишки із стінкою тазу, надпіхвова ампутація матки з матковими трубами». Але при поступленні в стаціонар лікуючим лікарем ОСОБА_2 на передопераційному етапі хворій ОСОБА_3 відповідно до наказу № 620 МОЗ України від 29.12.2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» не було проведено основних загально-клінічних досліджень: група крові, резус-фактор, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, рентгенографія ОГК, а також не виконано ультразвукового обстеження порожнини малого тазу, щоб підтвердити наявність лівобічного тубооваріального абсцесу, або захворювання матки, які б потребували ургентного хірургічного втручання .

З урахуванням клінічних даних, а саме: підвищення температури, біль внизу живота, даних протоколу операції, згідно якого було знайдено запальну змінену сигмовидну кишку, яка була щільно спаяна з лівою стінкою тазу, сечовим міхуром, з урахуванням даних судово - гістологічної експертизи післяопераційного матеріалу, при якому виявлено запальне захворювання маткових труб - хронічний сальпінгіт, у ОСОБА_3 мало місце ускладнене запальне захворювання органів малого тазу - гострий сальпінгіт з утворенням зрощень у порожнині тазу, яке відповідно до клінічного перебігу відноситься до ускладнених запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Згідно наказу МОЗ України за № 582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Запальні захворювання органів малого тазу» лікувальна тактика при такому захворюванні включає в себе призначення високих доз антибіотиків. При неефективності консервативного лікування при даному захворюванні протягом 72 годин проводиться подальше обстеження і перегляд лікувальної тактики або оперативне лікування із видаленням запального вогнища та дренуванням черевної порожнини. Тобто лікарем – гінекологом ОСОБА_2 були допущені тактичні помилки в діагностиці та лікуванні запальних процесів органів малого тазу. А саме: не проведено стандартного обстеження хворої з гінекологічною патологією, яке включає і ультразвукове дослідження органів малого тазу для вірного встановлення діагнозу та вирішення подальшої тактики лікування.

Хвора була прооперована в ургентному порядку, хоча відповідно наявних клінічних симптомів, описаних лікарем ОСОБА_2 і встановленого ним попереднього діагнозу: Вузлова міома матки. Аднексит ліворуч - показів для ургентного оперативного втручання не було. Після оперативного втручання, яке включало в себе розділення запальних злук сигмовидної кишки з стінкою тазу та сечовим міхуром та видалення матки з трубами, оперуючим лікарем також не дотримано вимог наказу № 620 МОЗ України від 29.12.2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько – гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні», а саме не проводилось дренування та промивання черевної порожнини і порожнини малого тазу, що створило сприятливі умови для виникнення абсцесу порожнини малого тазу. А післяопераційна антибактеріальна терапія була не недостатньою (призначено метрогіл 100 г один раз на день є недостатньо) та малоефективною, не проводилась заміна антибіотиків при відсутності ефекту від лікування, що здійснювалось.

У ОСОБА_3, крім основного захворювання, також мало місце супутнє захворювання матки - вузлова леймоміома матки, що підтверджено патоморфологічним дослідженням видаленої матки та ультразвуковим обстеженням від 17.05.2012 року. Але з приводу даного захворювання хвора лікарем ОСОБА_2 не спостерігалась і не обстежувалась, а саме: не проводилось УЗД в динаміці, яке б дозволило встановити розміри матки, локалізацію, характер вузлів та динаміку збільшення розмірів матки. І тому видалення матки і маткових труб лікарем є помилковим, так як вузлова міома матки без геморагічного синдрому, некрозу вузла та швидкого росту не являється показом до оперативного лікування та екстирпації матки. А описані лікуючим лікарем розміри матки на 13-14 тижнів вагітності, якими він обґрунтовує видалення матки, є сумнівними і не об'єктивними, так як розміри матки встановлюються на основі УЗД та неодноразового бімануального обстеження.

При обстеженні у лікаря-гінеколога 24.05.2012 року за 17 днів до оперативного втручання лікарем - гінекологом збільшення матки не відмічено, не відмічено також збільшення розмірів матки і при обстеженні 12.06.2012 року лікарем-гінекологом, який направляв хвору на стаціонарне лікування з приводу запального захворювання органів малого тазу. Також не вбачається показів для видалення матки і в наявному ультразвуковому обстеженні ОСОБА_3 17.05.2012 року.

Тобто об'єктивних клінічних даних і додаткових методів обстеження, даних УЗД- показів для видалення матки при поступленні ОСОБА_3М в хірургічне відділення вузлової лікарні станції Шепетівка в ургентному порядку - не було.

Описані вище тактичні діагностичні та лікувальні помилки призвели до необґрунтованого видалення матки під час ургентного оперативного втручання і, як наслідок, втрати репродуктивної функції жінки. Заява лікаря ОСОБА_2 про неперспективність ОСОБА_3 в репродуктивному плані є суб'єктивною та необґрунтованою, так як ґрунтується на основі візуального огляду, а не підтверджена клінічними, лабораторними та інструментальними методами обстеження.

Після необґрунтованого оперативного втручання в Шепетівській вузловій лікарні у ОСОБА_3 мав місце ускладнений післяопераційний період з розвитком абсцесів порожнини малого тазу з виникненням в подальшому нориці сигмовидної кишки, з залученням в гнійний процес яйників, які було видалено, та розвитком злукової хвороби, яка призвела до порушення пасажу їжі по кишковику. Відповідно до даної патології, тобто порушення пасажу їжі по кишковику, ОСОБА_3 була визнана Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією інвалідом третьої групи.

Тактичні та діагностичні лікувальні помилки лікаря ОСОБА_2 призвели до необґрунтованого видалення матки під час оперативного втручання, тобто до втрати репродуктивної функції жінки і тому відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Необґрунтоване видалення матки у ОСОБА_3 перебуває в причинному зв’язку з неправильними діями лікуючого лікаря ОСОБА_2, який не дотримався вимог наказів МОЗ України за № 582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Запальні захворювання органів малого тазу» та за № 620 МОЗ України від 29.12.2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько - гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні».

Оперативне видалення матки у жінок приводить до втрати репродуктивної функції і тому оперуючий лікар ОСОБА_2 передбачав втрату репродуктивної функції після видалення матки у ОСОБА_3, хоча і вважав її необґрунтовано неперспективною в репродуктивному плані.

Даними висновку додаткової комісійної судово – медичної експертизи № 12 від 17.06.2013 року (а.с.103-109) підтверджується, що при поступленні ОСОБА_3 25.06.2012 року в хірургічне відділення Хмельницької обласної лікарні після проведеного лікування у вузловій лікарні станції Шепетівка, було проведено всі необхідні лабораторні та інструментальні методи обстеження, а саме: загальний, розгорнутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, глюкоза крові, група крові, резус-фактор, RW, електроліти крові, білок та фракції, коагулограма згортання крові, кал на яйця глист, УЗД ОЧП, ФЕГДС, ЕКГ, консультація кардіолога, консультація гінеколога, та з урахуванням анамнезу, скарг хворої та об'єктивних даних було встановлено діагноз: Абсцес черевної порожнини, який був показом для оперативного втручання.

26.06.2012 року на другий день після поступлення в хірургічне відділення Хмельницької обласної лікарні та передопераційної підготовки, ОСОБА_3 була проведена операція – нижньо – серединна лапаротомія. Розкриття суправезикального абсцесу та абсцесу Дугласового простору, санація та дренування черевної порожнини. Згідно протоколу операції уОСОБА_3 було виявлено два абсцеси - Дугласового простору та суправезикально (над сечовим міхуром). Дані абсцеси було розкрито та сановано розчинами антисептиків. Черевна порожнина була дренована поліхлорвініловими трубками. Згідно протоколу операції, крім вищеописаних абсцесів, іншої патології органів малого тазу не виявлено. Тобто патології сигмовидної кишки лікарем не встановлено.

Згідно протоколу операції від 26.06.2012 року у ОСОБА_3 було виявлено два абсцеси, один з яких розташовувався біля сечового міхура (суправезикально) спереду по відношенню до перитонізованої культі шийки матки, інший абсцес розташовувався в Дугласовому просторі, ззаду по відношенню до перитонізованої шийки матки. Згідно протоколу операції встановити розташування даних абсцесів по відношенню сигмовидної кишки не представляється можливим. Але з урахуванням анатомічного розташування внутрішніх органів в малому тазу та локалізації абсцесів, сигмовидна кишка могла була однією із стінок виявлених абсцесів.

Будь-яких клінічних даних за утворення нориці сигмовидної кишки у вузловій лікарні ст. Шепетівка в наданих медичних документах немає.

Після проведення оперативного втручання 26.06.2012 року в Хмельницькій обласні лікарні ОСОБА_3 була дренована черевна порожнина поліхлорвініловими трубками через окрему контрапертуру передньої черевної стінки зліва, через яку проводилось промивання порожнини малого тазу. У зв'язку з відсутністю позитивної динаміки загоєння абсцесів після проведеного хірургічного лікування та при проведенні достатньої вірно обраної антибактеріальної терапії лікарями 09.07.2012 року було запідозрено товстокишкову норицю, яка була підтверджена 18.07.2012 року при введенні контрасту через дренажні трубки, який поступав в пряму та сигмовидну кишку. Тобто нориця сигмовидної кишки була запідозрена 09.07.2012 року, на 14 день після операції в Хмельницькій обласній лікарні - 26.06.2012 року, а підтверджена введенням контрастної речовини (фістулографія) 18.07.2012 року, на 22 день після операції в Хмельницькій обласній лікарні 26.06.2012 року. Враховуючи відсутність в протоколах операції від 12.06.2012 року та 26.06.2012 року, які є в представлених медичних картах із вузлової лікарні ст. Шепетівка та хірургічного відділення Хмельницької обласної лікарні, будь-яких даних за травматичне ушкодження сигмовидної кишки при оперативному втручанні не відмічалось. З більшою вірогідністю нориця сигмовидної кишки утворилась внаслідок тривалого запального гнійного процесу, який розповсюдився на стінку сигмовидної кишки, так як вона була однією зі стінок абсцесу та призвів до її лізису (роз'їдання).

Під час оперативного втручання 26.06.2012 року в хірургічному відділенні Хмельницької обласної лікарні був відібраний гній на бактеріологічне дослідження. Згідно результатів дослідження бактеріологічного відділу висіяно кишкову паличку (дослідження № 1571 від 27.06.2012 року). 03.07.2012 року повторно відібрано гній на бактеріологічне дослідження та висіяно кишечку паличку та стафілокок згідно дослідження № 1594 від 09.07.2012 року.

Згідно протоколу операції від 12.11.2012 року з медичної карти № 22171/2047 виявлено норицю сигмовидної кишки діаметром 0,1-0,2 см, краї якої висічено та взято на біопсію. Згідно патоморфологічного заключення від 17.11.2012 року Державного патологоанатомічного центру України при дослідженні стінки товстої кишки і нориці виявлено грануляційну тканину з вираженою запально-клітинною інфільтрацією. Тобто у ОСОБА_3 мала місце бактеріальне запалення стінки товстої кишки, яке могло бути наслідком гнійного запалення - абсцесу, стінкою якого була сигмовидна кишка.

Основна причина тривалого лікування ОСОБА_3 є ускладнений перебіг післяопераційного періоду після розкриття та дренування абсцесів 26.06.2012 року.

У ОСОБА_3 згідно наданих медичних документів, в минулому рецидивуючих гнійників не було. При поступленні в хірургічне відділення 13.12.2012 року у неї під час операції 21.12.2012 року було виявлено інфільтрат, утворений сальником, сигмовидною кишкою та яєчником. Капсулу із зміненою частиною сальника було видалено, також почергово були видалені кістозно змінений правий яєчник та гнійно-змінений лівий яєчник. Тобто яєчники було видалено у зв'язку з патологічним запальним процесом, які б могли бути джерелом інфекції малого тазу. Яєчники у ОСОБА_3 видалено у зв'язку з залученням їх в запальний гнійний процес.

Апендицит (запалення червоподібного відростка) є окремою нозологічною одиницею та відношення до вище вказаної патології органів малого тазу немає.

З урахуванням аналізу всіх наявних медичних документів, повторного гістологічного дослідження основним захворюванням у ОСОБА_3 був гострий сальпінгіт з утворенням зрощень у порожнинні тазу, яке ускладнилось абсцесами порожнини тазу та норицею сигмоподібної кишки. Встановлений діагноз «Леймоміома матки» був супутнім захворюванням.

Відповідно до даних п.п. 2.1, 2.4, 2.11, 2.12, 2.13 посадової інструкції лікаря акушера – гінеколога Державного закладу «Вузлова лікарня станції Шепетівка Південно – Західної залізниці» Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно – Західна залізниця», затвердженої головним лікарем вузлової лікарні станції Шепетівка (а.с. 259-261), лікар акушер – гінеколог, посаду якого займає обвинувачений ОСОБА_2, зобов’язаний керуватись чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно – правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організації акушерсько – гінекологічної допомоги населенню, застосовувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації в межах своєї спеціальності; вести лікарську документацію, дотримуватись принципів медичної деонтології, сприяти правовому захисту жінок, відповідно до чинного законодавства.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_2 у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, доведеною та кваліфікує його злочинні дії за ч.1 ст. 140 КК України.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 в тій частині, що всі наступні операції, які були проведені потерпілій ОСОБА_3 не знаходяться в причинному зв’язку з видаленням матки з трубами, а також про абсолютні покази для ургентного видалення даного органу, суд до уваги не приймає, оскільки такі спростовуються висновками судово – медичних експертиз (а.с. 89-95,103-109).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що ним вчинено злочин невеликої тяжкості, особу винного, який раніше несудимий, характеризується виключно позитивно, та обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуюче наведене, особу винного та мету покарання, яке повинно бути необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення права займатись лікарською, акушерсько – гінекологічною та хірургічною діяльністю.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення з останнього 110 149 грн. 29 коп. матеріальної шкоди (10 149 грн. 29 коп. – вартість лікування та 100 000 грн. вартість видаленої матки з трубами) та 150 000 грн. моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, як вбачається з історій хвороб, доданих до матеріалів кримінального провадження, зокрема: за № 13431/1280, 16960/1606, 19058/1784, 22171/2047, 25628/2337, 739/67, ОСОБА_3 у періоди з 25.06.2012 року по 20.07.2012 року, з 14.08.2012 року по 14.09.2012 року, з 15.09.2012 року по 09.10.2012 року, з 29.10.2012 року по 23.11.2012 року, з 13.12.2012 року по 10.01.2013 року, з 11.01.2013 року по 21.01.2013 року відповідно лікувалась у хірургічному відділенні Хмельницької обласної лікарні.

Крім того, відповідно до даних довідок, виданих Шепетівською центральною районною лікарнею (а.с. 245, 246), ОСОБА_3 у періоди з 24.07.2012 року по 15.08.2012 року та з 10.10.2012 року по 22.10.2012 року знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні вказаної лікарні.

Потерпілою ОСОБА_3 за дані періоди було витрачено на лікування на призначені їй ліки 10 149 грн. 29 коп. Вказане підтверджується даними чеків, квитанцій та товарних чеків, які додані до цивільного позову, а також даними довідки, виданої Шепетівською центральною районною лікарнею (а.с. 244) та даними довідок, виданих Хмельницькою обласною лікарнею (а.с. 248 - 253).

В іншій частині позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої 100 000 грн. вартості видаленої матки з матковими трубами, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки суду не надано доказів вартості даного органу, якими могли бути висновки експертиз, медичні довідки тощо. Одночасно з цим, суд вважає за необхідне роз’яснити потерпілій її право на звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства, після зібрання відповідних доказів.

Вирішуючи питання цивільного позову в частині моральної шкоди, судом взято до уваги суть позовних вимог, наявні в справі докази, ступінь та тривалість моральних та фізичних страждань і переживань потерпілої, які сталися внаслідок неправомірних дій обвинуваченого – заподіяння потерпілій тяжких наслідків, характер даних дій, тому рахує, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 70 000 грн., яка є адекватною спричиненій шкоді, достатньо компенсує потерпілій перенесені нею моральні переживання та фізичні страждання.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права займатись лікарською, акушерсько – гінекологічною та хірургічною діяльністю строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з дня приведення вироку у виконання.

Міру запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 110 149 грн. 29 коп. матеріальної шкоди та 150 000 грн. моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 149 (десять тисяч ста сорока дев’яти) грн. 29 коп. матеріальної шкоди та 70 000 (сімдесят тисяч) грн. моральної шкоди, а всього 80 149 (вісімдесят тисяч сто сорок дев’ять) грн. 29 коп.

Речові докази: медичні карти стаціонарної хворої ОСОБА_3: № 13431/1280 за період з 25.06.2012 року по 20.07.2012 року Хмельницької обласної лікарні, № 16960/1606 за період з 14.08.2012 року по 14.09.2012 року Хмельницької обласної лікарні, № 19058/1784 за період з 15.09.2012 року по 09.10.2012 року Хмельницької обласної лікарні, № 22171/2047 за період з 29.10.2012 року по 23.11.2012 року Хмельницької обласної лікарні, № 25628/2337 за період з 13.12.2012 року по 10.01.2013 року Хмельницької обласної лікарні, № 739/67 за період з 11.01.2013 року по 21.01.2013 року Хмельницької обласної лікарні – повернути до Хмельницької обласної лікарні; медичні карти № 6724 за період з 24.07.2012 року по 15.08.2012 року Шепетівської центральної районної лікарні, № 9304 за період з 10.10.2012 року по 22.10.2012 року Шепетівської центральної районної лікарні – повернути до Шепетівської центральної районної лікарні; медичні карти № 1513/483/113 від 12.06.2012 року стаціонарної хворої хірургічного відділення вузлової лікарні станції Шепетівка – повернути до відділення Державного закладу «Вузлова лікарня станції Шепетівка Південно – Західної залізниці» Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно – Західна залізниця»; медичну карту амбулаторної хворої ОСОБА_3, дві рентгенограми ОСОБА_3 та медичну справу про встановлення ОСОБА_3 інвалідності ІІІ групи Хмельницького обласного МСЕ – повернути ОСОБА_3

Залишити арешт, накладений на автомобіль марки «Тоуоtа RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, до виконання вироку в частині цивільного позову в повному обсязі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, а засудженим - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження також мають право отримати копію вироку у суді. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 34283938
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку