ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 р.

Справа № 804/10071/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криничанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Криничанської районної державної адміністрації №1043/13-35 від 15.05.2013р. про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 340 га ріллі, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток паїв для створення та ведення фермерського господарства; зобов'язання Криничанської районної державної адміністрації вчинити певні дії.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с.44).

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.42). З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечення проти позову не надав.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, з урахуванням приписів ч.6 ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 08.05.2013р. подав до голови Криничанської районної державної адміністрації клопотання від 07.05.2013р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею близько 340 га рілля, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток (паї) для створення та ведення фермерського господарства на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

За результатами розгляду даного клопотання виконуючим обов'язки голови Криничанської районної державної адміністрації Піскуновим О.О. листом за №1043/13-35 від 15.05.2013р. ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства з посиланням на ч.3 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст.78, 116, 122 Земельного кодексу України (а.с.29-30).

Не погоджуючись з такими діями (рішенням) відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідною позовною заявою до суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством, та вважає, що чинним законодавством не передбачене прийняття виконуючим обов'язки голови Криничанської районної державної адміністрації Піскуновим О.О. такого документу, як лист №1043/13-35 від 15.05.2013р. про відмову.

Також, позивач пояснює, що разом з клопотанням від 07.05.2013р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею близько 340 га рілля, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток (паї) для створення та ведення фермерського господарства на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку відповідно до вимог ст.ст.118, 123 Земельного кодексу України до Криничанської РДА подані копії паспорту та ІНН, диплому молодшого спеціаліста серії НР №39360791 від 25.06.2010р., листа-роз'яснення Держземагенства України, викопіювання з кадастрової карти (плану) місця знаходження земельної ділянки.

Крім того, позивач, посилаючись на ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України, вважає, що у відповідача відсутні підстави для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», згідно яких виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтями 10, 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських та районних рад у галузі земельних відносин.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України, також передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, діючим законодавством чітко визначений перелік підстав щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що жодної з вище перелічених підстав для відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у Криничанської РДА не було.

Крім того, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з чим, згідно ст.116 Земельного кодексу України позивач може набути права користування вищезазначеною земельною ділянкою за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Також, відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У свою чергу, статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що нерозподілені (не витребувані, невикористані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження органам місцевого самоврядування або органам виконавчої влади з метою надання їх в оренду та можуть надаватись у користування за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, з урахуванням їх місця розташування.

Викладене підтверджується листом Державного агентства земельних ресурсів України у своєму листі №4212/17/12-13 від 14.03.2013р. (а.с.10-11).

Також, листом-відповіддю відділу Держземагнества у Криничанському районі Дніпропетровської області №2097/05-12 від 06.08.2013р. підтверджено, що на земельні ділянки загальною площею 340,00 га, які розташовані на території АДРЕСА_1 Дніпропетровської області за межами населеного пункту, право користування (оренда) або власність не зареєстровано та дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не надавалися (а.с.27).

Отже, враховуючи вищевикладене, викладені позивачем обставини доведені матеріалами справи.

Проте, заявлені позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Криничанської районної державної адміністрації №1043/13-35 від 15.05.2013р. про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 340 га ріллі, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток паїв для створення та ведення фермерського господарства не можуть бути задоволені у заявленій редакції. Оскільки, як зазначено вище, на виконання ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» рішенням відповідача є розпорядження, а не лист, як в даному випадку.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

При цьому, суд враховує те, що окрім відмови, оформленої листом №1043/13-35 від 15.05.2013р., юридичні наслідки, також створюють самі дії відповідача у цій відмові.

Оскільки сам факт відмови не спростований, а тому відмова підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення чи окремих його положень.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.162 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині, шляхом визнання протиправними дій Криничанської районної державної адміністрації щодо відмови листом №1043/13-35 від 15.05.2013р. у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 340,00 га ріллі, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток паїв для створення та ведення фермерського господарства та скасування цієї відмови.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 34грн. 41коп., сплачені квитанцією №36045.832.4 від 23.07.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криничанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Криничанської районної державної адміністрації щодо відмови листом №1043/13-35 від 15.05.2013р. у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 340,00 га ріллі, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток паїв для створення та ведення фермерського господарства.

Скасувати відмову №1043/13-35 від 15.05.2013р. у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 340,00 га ріллі, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток паїв для створення та ведення фермерського господарства.

Зобов'язати Криничанську районну державну адміністрацію у місячний строк з дня набрання даним рішенням законної сили надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 340,00 га ріллі, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту за рахунок нерозподілених (невитребуваних, невикористаних) земельних ділянок - часток паїв для створення та ведення фермерського господарства на строк до моменту отримання їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 34грн. 41коп. (тридцять чотири грн. 41коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова