ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2006 р. Справа № 11/532/06

м. Миколаїв

За позовом: ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій”

(49038, м.Днепропетровськ, вул..Курчатова, 10)

до відповідача: ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі

Миколаївської обласної дирекції страхування

(54030, м.Миколаїв, вул.Наваринська, 13-А)

ІІІ особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача:

ТОВ “Туртранс-Люкс” (54001, м.Миколаїв, вул.Шевченко, 42, кв.18)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Сіденко О.А. –дов. №05/671 від 14.07.2006р.

Від відповідача: Мельник І.М. –дов. №12083-1/14 від 22.11.2005р.

Від ІІІ особи:

СУТЬ СПОРУ: стягнення 11970,0 грн. страхового відшкодування

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що водій Шклярук М.Д не перебував з товариством „Туртранс-Люкс” у трудових відносинах, а в заподіяних збитках є вина працівників автостанції смт.Софіівка, які своєчасно не розчистили територію автостанції від снігу та ожеледиці.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в:

19.01.2006р. водій Шклярук М.Д. керуючи автобусом KAROZA державний номер ВЕ 24-05 АА, рухаючись за маршрутом Дніпропетровськ - Очаків та здійснюючи перевезення пасажирів, рухаючись в смт.Софіівка Дніпропетровської області на території автостанції здійснив наїзд на колону фасаду будівлі автостанції, в результаті чого зазнали пошкодження колони та перекриття навісу.

Постановою Очаківського міжрайонного суду Миколаївської області від 07.03.2006р. водія Шклярука М.Д. було визнано винним в скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

При цьому, як зазначено в названій постанові суду, водій Шклярук М. Д. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, чим порушив п.12.1. Правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди та призвело до заподіяння матеріальної шкоди.

Транспортний засіб –автобус KAROZA державний номер ВЕ 24-05 АА, було застраховано Миколаївською обласною дирекцією страхування, що підтверджено полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3885456 від 17.01.2006р. укладеного договору між ВАТ УСК „Гарант-АВТО” та ТОВ „Туртранс-Люкс”.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в разі настання стартового випадку страховик відшкодовує шкоду, яку було завдано в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач повідомив позивача листом від 01.02.2006р. за вих. №49 про те, що страхове відшкодування буде виплачено в обов’язковому порядку після отримання рішення суду про встановлення вини водія.

Не дивлячись на те, що вина водія Шклярука М.Д. була встановлена у судовому порядку і його притягнуто до відповідальності відповідач страхове відшкодування не сплатив.

Саме за ініціативою відповідача було проведено незалежну оцінку вартості завданих збитків які виникли в результаті зруйнування навісу автостанції в смт. Софіїївка.

З звіту вбачається, що станом на 31.01.2006р. збитки склали 11970,0 грн.

Не дивлячись на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виплатити страхове відшкодування, останній залишив вимоги заявника без задоволення, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Дії відповідача не узгоджуються з приписами основного Закону, що регулює правовідносини в сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів –Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а саме ст. 36, згідно положень якої страховик, після розгляду наданих документів про ДТП, повинен прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або у відмові такої виплати. При цьому, на протязі трьох днів після прийняття рішення він зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення відносно прийнятого рішення.

Що стосується заперечень відповідача відносного того, що водій Шклярук М.Д не перебував у трудових відносинах з ТОВ „Туртранс-Люкс” і застрахована була відповідальність саме цього товариства, то ці заперечення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються, як відомостями в самому полісі страхування, де зазначено прізвище Шклярука М.Д., та поясненнями і копіями документів наданих директором товариства „Туртранс-Люкс”, що спростовують такі заперечення, з чим погодився представник відповідача.

Не бере до уваги суд також заперечення відповідача стосовно того, що у скоєнні ДТП є вина самої автостанції, оскільки вона не забезпечила очищення території від ожеледиці та снігу, оскільки, як пояснили позивач та представник ТОВ „Туртранс-Люкс” на момент скоєння ДТП йшов сніг, під яким була ожеледиця, тому дорожню обстановку повинен був врахувати водій транспортного засобу під’їжджаючи до автостанції та рухаючись на її території, а саме: вибрати безпечну швидкість руху та не допустити скоєння ДТП.

Отже, посилання відповідача на необережність потерпілого, в даному випадку, недоречна.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі Миколаївської обласної дирекції страхування, 54030, м.Миколаїв, вул.Наваринська, 13-А (р/р 2650301622825 вАК МФ „Укрсімбанк”, МФО 326739, код ЄДРПОУ 20868166) на користь ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій”, 49038, м.Днепропетровськ, вул.Курчатова, 10 (р/р 2600730131203 в ЦВ Промінвестбанку м. Дніпропетровська, МФО 305437, код ЄДРПОУ 03113549) страхове відшкодування в розмірі 11970,0 грн., 102,0 грн. держмита, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка