open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
6/394/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2006 р.

Справа № 6/394/06

м. Миколаїв

за позовом

Кредитної спілки "Тілігул" Березанського р-ну Миколаївської обл.

до відповідача

ДПІ у Березанському р-ні Миколаївської обл.

про

Скасування рішень


Суддя Ткаченко О.В

Секретар Засядівко О.О.


Представники:

Від позивача

Бідняжевська М.П.

Від відповідача

Кіпчарська Л.М., Жмурівський І.О.


Суть спору: За наслідками планової виїзної перевірки(акт №7-23-26108657 від 19.04.2006р.) податковою службою було прийняті податкові повідомлення рішення №0000501701/0 від 03.05.2006р. і від 29.05.2006р.(за процедурами адміністративного оскарження), яким спілці визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 353,24грн. і 706,48 грн. штрафних санкцій.

Фактом порушення, внаслідок якого було прийнято рішення, було зазначено неправомірне застосування позивачем податкової пільги при нарахуванні податку з доходів у вигляді заробітної плати працівників, які займаються підприємницькою діяльністю.

Крім того, 03.05.2006р. прийнято рішення №0000062303 про застосування 41853,7грн. штрафних санкцій за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах.

20.06.2006р. податковою службою направлено першу податкову вимогу №1/177 про сплату 353,24грн. і 706,48

26.07.2006р. направлена друга податкова вимога за №2/205 про сплату 353,24грн. і 706,48грн. і 41853,7грн.


Кредитна спілка звернулася з позовом про скасування рішень і вимог, посилаючись на те, що кредитна спілка не є підприємством у розумінні "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затв. Національним банком від 15.12.2004 № 637, і тому вимоги цього Положення на неї не розповсюджуються; ліміт каси у розмірі 7500грн. і який не перевищено, встановлено постановою Правління; розрахунок суми 353,24грн. є незрозумілім, у зв’язку з чим заявила клопотання про проведення експертизи; Направлення на проведення перевірки не підписано керівником спілки, на що тільки він має право; перевірку проведено не з метою зазначеною в Направленні; План проведення перевірок отримано не спочатку і не в ході(про що помилково було зазначено в судовому засіданні), а перед закінченням перевірки.


Відповідач позов не визнав, вказавши, що кредитна спілка є суб’єктом господарювання; розрахунок суми 353,24грн. здійснено на підстави документів наданих відповідачем і тому не може бути йому незрозумілим; мета перевірки як сплати податків так і додержання норм з регулювання обігу готівки були зазначені в Плані перевірок, наданих позивачу.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення сторін, приходить до такого.

Різниця у визначенні сторонами податку з доходів фізичних осіб виникла внаслідок зменшення позивачем працівникам, які займаються підприємницькою діяльністю, суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати, що передбачено ст.6 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

Оскільки встановлення зазначених обставин не потребують спеціальних знань, позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення експертизи.

Відповідно до пп. е" 6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону № 889-IV податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності.

Таким чином, сума податку з доходів фізичних осіб в розмірі 353,24грн. і 706,48 грн. штрафних санкцій, згідно з пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нараховані правомірно і позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.


Ліміт каси у розмірі 130грн., відповідно до якого податковою службою визначено його перевищення, був затверджений кредитній спілці відділенням ощадбанку(відповідно до діючого на той час законодавств) у 2002році.

Пунктом 5.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затв. Національним банком від 15.12.2004 № 637, було визначено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 2), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

Постановою правління спілки було встановлено ліміт каси у 7500грн.(при даному розмірі ліміту перевищення не має). Однак такий порядок суперечить вимогам "Положення…" і тому суд не погоджується з доводами позивача щодо такого розміру ліміту.

Посилання позивача, що він не є підприємством і суб’єктом господарювання, також не приймається судом до уваги, оскільки підприємства(ст.2 Положення), - це юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кредитні спілки(ст.130 Глави 13 ГК України) також відносяться до суб’єктів господарювання.

Отже податковою службою правильно встановлено перевищення позивачем встановлених лімітів залишку готівки.

Проте суд вважає неправомірним рішення про застосування штрафних санкцій і, податкових вимог у відповідній частині, оскільки податковою службою при проведенні перевірки порушено п.2 ч.3 ст.2 КАС України, яка передбачає, що суб’єкти владних повноважень повинні використовувати свої повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Мета перевірки, згідно з ст.11-2 Закону "Про податкову службу" повинна зазначатися в Направленні на перевірку.

В направленнях на перевірку №29 і №32(а.с.73,74), на підставі якої було прийнято рішення, не зазначено про перевірку дотримання позивачем норм з регулювання обігу готівки.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України,
господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Очаківської ОДПІ у Миколаївській обл. №0000062303 від 03.05.2006р. повністю і другу податкову вимогу №2/205 від 26.07.2006р. в частині 41853,7грн.

Відмовити в позові в частині скасування податкових повідомлень –рішень №0000501701/0 від 03.05.2006р. і 29.05.2006р.

Відмовити в позові в частині скасування першої податкової вимоги №1/177 від 20.06.2006р. і другої податкової вимоги №2/205 від 26.07.2006р. в частині 1059,72грн.

Стягнути з держбюджету на користь Кредитної спілки "Тілігул" Бережанського р-ну Миколаївської обл. 3.4грн. судових витрат.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко

Джерело: ЄДРСР 335206
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку