ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв

За позовом: ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, м. Миколаїв

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Надбузьке”, м. Миколаїв

Суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Карцев М. С.

представники:

Від позивача: Морозова Т. Б.

Від відповідача: Філевський Р. М.

В засіданні приймає участь:

СУТЬ СПОРУ: про стягнення сум отриманого прибутку без законних підстав.

ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області (надалі –позивач) звернулась до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Надбузьке” (надалі - відповідач) 7000 грн. прибутку, отриманого без законних на то підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач по справі провів планову виїзну перевірку підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.03 р. по 30.09.05 р., про що склав Акт від 26.12.05 р. за № 58/23/31475796.

Зокрема, в Акті перевірки перевіряючими зазначено, що позивач порушив пункт 11 статті 9 Закону України ”Про ліцензування певних видів господарської діяльності” із змінами та доповненнями, отримавши безпідставно кошти. Висновки відповідача грунтуються на тому, що відповідач здійснював реалізацію агрохімікатами (селітра аміачна) на загальну суму 7000 грн. без наявності відповідної ліцензії. Це підтверджується накладними від 05.05.03 р. № 12 на суму 3000 грн. та від 03.06.03 р. № 61 на суму 4000 грн.

Дослідивши надані докази, заперечення, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені вимоги Конституції та законів розповсюджуються і на дії податкових органів пов’язаних з проведенням ними перевірок платників податків.

Підстави і механізм проведення перевірок передбачений статтею 11-1 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”.

Пунктом 1.7 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2. вищевказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб’єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб’єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки позивачем не встановлений факт одержання відповідачем коштів від реалізації селітри аміачної. Відповідач проводив господарську операцію з реалізації селітри аміачної, але природа цієї цивільно-правової угоди позивачем не встановлена і знайшла свого відображеня в Акті перевірки. Порядок проведення операцій з реалізації селітри аміачної, відображення їх в фінансово-бухгалтерських документах у відповідача зі своїм контрагентом різняться. Представник позивача в судовому засіданні не зміг довести та пояснити суду суть операцій з реалізації селітри аміачної.

Пунктом 10 статті 11 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” передбачено право державної податкової інспекції подавати в суд позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити, з яких саме підстав він просить стягнути з відповідача кошти і не зміг довести законність вимог про стягнення коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача коштів не має.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області відмовити повністю.

Строки, порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.

19/12/06