open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
10/182/05-нр

    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Р І Ш Е Н Н Я

"09" листопада 2006 р.

Справа № 10/182/05-нр


Господарський суд Миколаївської області

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі  Дьяченко Т.В.,

з участю представників сторін:

від позивача - Рудоманова Л.О.- директор товариства, Вечурко Ю.В. по дов. № б/н від 02.03.2006 р.;

відповідача – 2 - Шевчук В.Л., дов. № 2 від 17.08.2005р.,

(представники інших відповідачів, повідомлені належним чином про місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 10/182/05-нр

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Агро-Інгресс”, 54022, м. Миколаїв, вул. Братська, 16,

до

1) державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” (надалі – ДП “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара”), 54009, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38;

2) приватної середньої загальноосвітньої школи “Амріта” (надалі - ПСЗШ “Амріта”), 54003, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 143;

3) приватного дошкільного навчального закладу “Дитячій садок “Хайя Мушка” (надалі - ПДНЗ “Дитячій садок “Хайя Мушка”), 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, 7-Б;

про  визнання недійсними договорів оренди та суборенди нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:


ТОВ “Агро-Інгресс” пред’явлено позов до ДП “Суднобудівний завод ім.61 Комунара”, ПСЗШ “Амріта” та ПДНЗ “Дитячій садок “Хайя Мушка” про визнання недійсними договорів оренди та суборенди нерухомого майна, посилаючись на невідповідність їх діючому законодавству, а також про стягнення з  ПСЗШ “Амріта” судових витрат.

У ході розгляду справи позивачем неодноразово змінювалися позовні вимоги. В уточнених позовних вимогах позивач просить наступне:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 18.06.2001 р. за № 81, укладений між  ДП “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” та ПСЗШ “Амріта”;

- визнати недійсним договір суборенди нерухомого майна від 01.10.2002р., укладений між ПСЗШ “Амріта” та ПДНЗ “Дитячій садок “Хайя Мушка”,

- стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Підставами для визнання недійсним договору оренди позивач зазначає те, що при укладені даного договору допущені порушення ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а саме, оскільки площа спірного орендованого нерухомого майна перевищує 200 кв.м., то належним орендодавцем цього майна повинно було бути Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, а не ДП “Суднобудівний завод ім. 61-го Комунару”.

Крім того, позивач вважає, що при укладенні договору оренди ДП “Суднобудівний завод ім. 61-го Комунару”  не звертався у встановленому порядку до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області із заявою про отримання дозволу на передачу в оренду нерухомого майна, яке перебувало в нього на балансі, як то передбачено п. 2.1 спільного наказу Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України “Про затвердження Порядку надання Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових комплексів їх структурних підрозділів  та нерухомого майна” від 04.05.2000 р. за №935/95/31.  

В обґрунтування підстав визнання недійсним договору суборенди позивач посилається на те, що відсутнє погодження регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області на надання нерухомого майна в суборенду, як це передбачено п. 3.3 вказаного вище спільного наказу Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України “Про затвердження Порядку надання Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових комплексів їх структурних підрозділів  та нерухомого майна”

Викладаючи зазначене позивач вважає, що договір оренди нерухомого майна № 81 від 18.06.2001 р., укладений між   ДП “Суднобудівний завод ім. 61-го Комунару”  і ПСЗШ “Амріта”, та договір суборенди від 02.09.2002 р., укладений між ПСЗШ “Амріта” і ПДНЗ “Дитячій садок “Хайя Мушка”, не відповідають вимогам закону, а тому, згідно ст.48 ЦК УРСР, є недійсними.

Відповідачі ПСЗШ “Амріта” та ПДНЗ “Дитячій садок “Хайя Мушка” у своїх відзивах позов не визнають, вказуючи, що позивачем пропущені строки позовної давності та порушені норми ст. 22 ГПК України, оскільки ТОВ “Агро-Інгресс” змінено і предмет, і підстави позову, а тому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ “Агро-Інгресс”.

ДП “Суднобудівний завод ім. 61-го Комунару”, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судові засідання не з’являвся, відзиву на позовні вимоги суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, суд визнає, що позовні вимоги ТОВ “Агро-Інгресс”  не можуть бути задоволенні з таких підстав.

Із матеріалів справи випливає, що 18 червня  2001 року між ДП “Суднобудівний завод ім. 61-го Комунару” (орендодавець) та ПСЗШ “Амріта” (орендар) укладено договір № 81 оренди нерухомого майна, за яким орендодавець передав у строкове (до 05.06.2008 р.) платне користування орендарю нежилі приміщення площею 449,2 кв.м., що в м.Миколаєві, вул. В.Морська, 143, під розміщення саду-школи.

Додатковою угодою № 2 від 02.09.2002 р. до цього договору оренди  орендодавець надав орендарю право передачі орендованого майна в суборенду.

1 жовтня 2002 року ПСЗШ “Амріта” частину нерухомого майна, що було об’єктом оренди,  передало в користування ПДНЗ “Дитячій садок “Хайя Мушка” за укладеним між ними договором суборенди.

У подальшому об’єкт оренди за договором № 81 від 18 червня  2001 року придбаний на аукціоні з продажу майна на виконання судового рішення у ДП “Суднобудівний завод ім. 61-го Комунару” товариством “Агро-Інгресс” за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 23.07.2004 р.

ТОВ “Агро-Інгресс” своє право на звернення із заявою до господарського суду обґрунтовує тим, що товариство після придбання на аукціоні об’єкту взнало про обтяження придбаного майна договорами оренди та суборенди.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

                  Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України”, є, зокрема  захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов’язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як встановлено судом, укладення спірних договорів оренди та суборенди, які позивач просить визнати недійсними, передувало виникненню права власності позивача на об’єкт оренди на підставі договору купівлі-продажу.

Суд відхиляє посилання ТОВ “Агро-Інгресс” на відсутність погодженого у встановленому порядку дозволу Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області про надання згоди на передачу в оренду об’єкту оренди, як на обставину порушення сторонами чинного законодавства, оскільки в матеріалах справи є лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області за № 3615-10-01 від 06.03.2002 р., яким погоджено розрахунок орендної плати по договору оренди від 18.06.2001 р. (т.1, ас. 125).

Крім того, відчуження об’єкту оренди здійснено за згодою Фонду державного майна України, в тому числі Регіонального відділення Фонду державного майна по Миколаївській області, що свідчить про схвалення останніми укладення спірних договорів.

Позивачем не надано доказів на уповноваження його представлять інтереси Фонду державного майна України або інших компетентних органів на пред’явлення позову, з яким ТОВ “Агро-Інгресс” звернулося до суду.

         Таким чином, предмет позову в даній справі пред’явлений особою, яка не має суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

За викладених обставин у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.43,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -


ВИРІШИВ:


У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Інгресс”, 54022, м. Миколаїв, вул. Братська, 16, ідентифікаційний код 24787401, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

Ю.М. Коваль

Джерело: ЄДРСР 335148
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте будь-ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку