ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв

Суддя Семенчук Н.О.

Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.

Представники:

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами (уточнення від 29.11.2006 року) про зобов’язання відповідача виключити (списати) з картки особового рахунку за видом платежу «плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, сплачена юридичною особою»податковий борг (недоїмку) в сумі 41571,37 грн. та пеню в сумі 1434,11 грн., що виникли внаслідок неправомірного збільшення відповідачем розміру плати за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Собір»займалося діяльністю у сфері грального бізнесу (гральні автомати). Для здійснення цієї діяльності позивач починаючи з 01.08.2001 року придбавав торгівельні патенти, станом на 01.01.2004 р їх налічувалось всього 46 штук. Надалі у зв’язку із зменшенням кількості гральних автоматів задіяних у підприємницькій діяльності позивач здавав патенти до податкового органу останні 20 патентів були здані 30.06.06 р. На протязі всього періоду здійснення діяльності у сфері грального бізнесу позивач в повному обсязі та своєчасно відповідно до вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»сплачував вартість придбаних патентів. Так, станом на 01.01.2004 року за карткою особового рахунку, що велась відповідачем, рахувалась переплата в розмірі 31,80 грн. Позивач зазначає, що ним здійснено оплату вартості патентів за І квартал 2004 р. –до 15.12.2003 року за ставками, які діяли на той час, тобто до набрання чинності законом України від 27.11.2003 р. № 1344-ІV «Про Державний бюджет України на 2004 р.», яким було збільшено вартість торгового патенту, та за І квартал 2005 року ним здійснена оплата до 15.12.2004 року за ставками, які діяли на той час до набрання чинності Законом України «Про державний бюджет України на 2005 р.», від 23.12.2004 р. № 2285-ІV, тому перераховувати вартість патентів відповідач не мав права. Позивач вказує на те, що у нього відсутній податковий борг як такий (самостійного узгодження не було і не могло бути, оскільки за цим платежем не передбачено подання декларацій чи розрахунків і податковим органом нарахування податкового зобов’язання у передбаченому Законом порядку не проводилось), що визнав і податковий орган зокрема у рішенні про результати розгляду скарги від 03.12. 2004 р. № 1355/10/1000.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що в разі неповного внесення вартості торгового патенту за І квартал 2004 та 2005 років відповідно, суб’єкт підприємницької діяльності повинен зробити перерахунок і сплатити недостатню суму вартості торгового патенту до 15 березня 2004 та 2005 років. За умови доплати до вказаного терміну вартості торгового патенту за І квартал 2004 та 2005 років пеня на суму недоплати не нараховується. Вказує, що лише у випадку здійснення СПД попередньої оплати вартості торгового патенту за весь термін його дії він звільняється від обов’язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Відповідач надав клопотання, в якому зазначає, що відповідно до наказу ДПА у Миколаївській області від 27.12.2005 року № 528 «Про реорганізацію органів державної податкової служби Миколаївської області на 2006 рік»Центральну МДПІ у Миколаєві ліквідовано та створено ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, яка є правонаступником Центральної МДПІ у м. Миколаєві, в зв’язку з чим просить суд замінити відповідача по справі Центральному МДПІ у м. Миколаєві на її правонаступника –ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд –

встановив:

ТОВ «Собір»за період 2001р. –2003р. придбало 46 патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, зокрема для використання гральних автоматів.

Станом на 01.01.2004 р. у ТОВ «Собір»обліковувалось та використовувалось 46 торгових патентів. Плата за торгові патенти у кількості 46 штук за І квартал 2004 року була здійснена підприємством платіжним дорученням № 190 від 12.12.2003 року на суму 32 200 грн., за ІІ квартал 2004 року –платіжним дорученням № 34 від 12.03.2004 року на суму 32 200 грн., за ІІІ квартал 2004 року –платіжним дорученням № 80 від 14.06.2004 року на суму 32 200 грн., за ІV квартал 2004 року –платіжним дорученням № 116 від 16.08.2004 року та № 164 від 19.09.2004 року на суму 16 100 грн. з врахуванням переплаченої суми в розмірі 16 100 грн. при сплаті за торгові патенти за І квартал 2004 року.

Станом на 01.01.2005 року у ТОВ «Собір»обліковувались та використовувались ті ж 46 торгових патентів. Плата за торгові патенти у кількості 46 штук за І квартал 2005 року була здійснена підприємством платіжним дорученням № 189 від 13.12.2004 року на суму 32 200 грн., за ІІ квартал 2005 року (з урахуванням здання 9 патентів) –платіжним дорученням № 32 від 11.03.2005 року на суму 35700,00 грн., за ІІІ квартал 2005 року (з урахуванням здання 12 патентів) –платіжним дорученням № 90 від 14.06.2005 року на суму 22050,00 грн. за ІV квартал 2005 року (з урахуванням здання 5 патентів) –платіжним дорученням № 135 від 14.09.2005 року на суму 19250,00 грн., за І квартал 2006 року (20 патентів) плата була здійснена підприємством платіжним дорученням № 181 від 12.12.2005 року на суму 21000,00 грн., за ІІ квартал 2006 року –платіжним дорученням № 29 від 13.03.2006 року на суму 14 000,00 грн., з урахуванням одноразової плати у розмірі вартості торгових патентів за 3місяці (7 000 грн.).

Центральна МДПІ у м. Миколаєві (Заводське відділення) сформувала і направила першу податкову вимогу від 21.09.2004 р. № 1/501 якою ВАТ «Собір»визначила суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями по платі за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в розмірі 16068,20 грн. ВАТ «Собір»оскаржило вимогу № 1/501 від 21.09.2004 року в адміністративному порядку.

Рішенням центральної МДПІ у м. Миколаєві № 1355/10/1000 від 03.12.2004 року скарга платника податку в цій частині задоволена, перша податкова вимога від 21.09.2004 року № 1/501 відкликана.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно облікової картки платника станом на 31.12.2004 року, у позивача обліковується недоїмка у сумі 16068,20 грн., на суму якої з 13.12.2004 року відповідач нараховував пеню.

07.04.2005 р. ТОВ «Собір»отримано повідомлення № 114040018701429 від 11.03.2005 р. за підписом начальника Центральної МДПІ у м. Миколаєві, яке містить інформацію про розподіл сплаченої суми в розмірі 35700,00 грн. згідно платіжного документу № 32 від 11.03.2005 р. на суму, що спрямовується на погашення податкового богу в сумі 13344,93 грн. та суму, що спрямовується на погашення пені в розмірі 422,50 грн.

Повідомленням від 16.09. 2005 року № 114040019009495 позивача було проінформовано про розподіл сплаченої суми в розмірі 19250,00 грн. згідно платіжного документу № 135 від 14.09.2005р., що спрямована на погашення податкового боргу в сумі 18944,74 грн. та на погашення пені в розмірі 305,26 грн.

Згідно наданих до суду документів, а саме облікових карток платника станом на 31.12.2003р., 31.12.2004р., 31.12.2005р., 27.10.2006р., актів звірки розрахунків з бюджетом, розмір податкового боргу, визначений відповідачем станом на 27.10.2006 року становить 41571,37 грн. та пеня у розмірі 1434,11 грн.

Борг виник внаслідок збільшення вартості торгового патенту законами про державний бюджет на відповідний рік, нарахування на податковий борг пені та подальшого її погашення шляхом розподілу сум сплачених поточних платежів, а також неврахування одноразової плати у розмірі 7000,00 грн. при поверненні 30 червня 2006 року 20 патентів у зменшення розміру плати за торгові патенти, яка підлягає внесенню в останній квартал їх дії, що не заперечується відповідачем.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із п. 19 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року № 1251-XII плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів). Статтею 1 вказаного Закону визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Всі зміни і доповнення до цього Закону та інших законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок, податків та зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Закони про бюджет на відповідні роки не відносяться до законодавства про оподаткування і зміни до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98 внесені з порушенням зазначеного шестимісячного строку.

Згідно ст. 5 Закону України від 23.03.1996р. № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Закон України від 27.11.2003р. № 1344-ІV “Про Державний бюджет України на 2004р.” (далі Закон України № 1344-ІV), згідно ст. 111 вступив в силу з 01.01.2004р. На день оплати вартості патентів за І кв. 2004р., Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” діяв в редакції станом на 22.05.2003р. Закон України “Про Державний бюджет України на 2005р.” від 23.12.2004р. № 2285-ІV (далі Закон України № 2285-ІV), вступив в силу з 01.01.2005р. На день оплати вартості патентів за І кв. 2005р. Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” діяв в редакції станом на 27.11.2003р., тому збільшення відповідачем нарахованої суми по платі за торгові патенти є безпідставним.

Згідно ст. 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Тобто оплата вартості торгового патенту здійснюється попередньо, за І квартал 2004р. до 15.12.2003р., за І квартал 2005р. до 15.12.2004р. Тому дія Закону України “Про державний бюджет України на 2004р.” від 27.11.2003р. № 1344-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004р., не розповсюджується на правовідносини, які виникли до 01.01.2004р., та відповідно дія Закону України “Про державний бюджет України на 2005р.” від 23.12.2004р. № 2285-ІV, який набрав чинності з 01.01.2005р. не розповсюджується на правовідносини, які виникли до 01.01.2005р.

Оскільки позивачем оплата за торгові патенти за І квартал 2004, І квартал року 2005 року здійснена в установлений Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» строк та до вступу в силу Закону про бюджет, позивач правильно визначив суму своїх податкових зобов»язань відповідно до чинного на момент сплати вказаних платежів законодавства, у зв»язку з чим у податкового органу не було будь-яких передбачених законом підстав вимагати здійснення доплати, нараховувати пеню та погашати її шляхом розподілу сум сплачених поточних платежів.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

За таких обставин, клопотання відповідача про заміну відповідача по справі Центральну МДПІ у м.Миколаєві на його правонаступника –ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 55, 160-163, 167, 254, 258 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача Центральну Міжрайонну державну податкову інспекцію у місті Миколаєві на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Заводському районі міста Миколаєва.

Позов задовольнити.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі міста Миколаєва списати з картки особового рахунку за видом платежу «плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, сплачена юридичною особою»податковий борг (недоїмку) в сумі 41571,37 грн. та пеню в сумі 1434,11 грн., що виникли внаслідок неправомірного збільшення Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва розміру плати за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.