ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

19.12.06 Справа№ 3/373-30/188А

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Мороз Н.В.

при секретарі Печений С.М.

За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів

до відповідача: Малого приватного підприємства „Галичанка”, м.Турка

про стягнення 2000,00 грн.

Представники:

від позивача - Cолтис А.В. – провідний спеціаліст

від відповідача - не з”явився

Позивачу права та його обов’язки роз’яснено у відповідності до ст.ст.49,51 КАС України.

Суть спору:

У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв”язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовні вимоги заявлено Львівським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства „Галичанка” про стягнення 2000,00 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою суду від 01.12.2006 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 19.12.2006 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просить задоволити.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи. Згідно відповіді Головного управління статистики у Львівській області від 13.12.06р. № 20-09/3275 - Мале приватне підприємство „Галичанка”, значиться в ЄДРПОУ.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив.

У відповідності до ст.19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(в редакції 2003р.) для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 15 до 25 чоловік- у кількості одного робочого місця.

У відповідності до поданого відповідачем звіту про зайнятість працевлаштування інвалідів за 2003 рік (в матеріалах справи), який було подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та прийнятий Фондом, середньооблікова чисельність працівників на підприємстві в 2003 році складала 40 чоловік, проте, відповідачем не виконано норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2-х чоловік.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, на яких працює інвалідів менше, ніж встановлено нормативом, зобов’язані сплачувати до відділень Фонду адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Сума відрахувань визначається як добуток середньорічної заробітньої плати на підприємстві на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами відповідно до встановленого нормативу.

У порушення вимог ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Мале приватне підприємство „Галичанка” не сплатила адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, у зв’язку з цим, сума заборгованості перед Фондом з боку відповідача за 2003 рік становить 2000,00 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, визначено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, тобто в даному випадку позивач мав право на звернення до суду за стягненням штрафних санкцій до 15.04.2005 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення у зв’язку із пропуском строку, встановленого для звернення щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

Керуючись ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.238,250 ГК України, ст.ст.17,86,158-163 КАС України, господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Мороз Н.В.