ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

28.12.06 Справа№ 5/3307-18/186А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

з участю представників:

від позивача – ххххх –представник (довіреність за №411 від 14.11.2006 року);

від відповідача – ххххх–головний державний податковий інспектор (довіреність за №26433/10-010 від 17.11.2006 року),

ВСТАНОВИВ:

що ТзОВ „Ельдорадо-Л-2” звернулося з позовом до господарського суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення за №0001052320/0/20158 від 28.08.2006 року, прийнятого ДПІ у Шевченківському районі м.Львова.

Позивач вважає, що податкове зобов‘язання при кінцевому споживанні за квітень 2004 року становить 179059 грн. 03 коп., а саме 181190 грн. 08 коп. – податкове зобов‘язання при продажу не комісійного товару; 5468 грн. 87 коп. –зменшення податкового зобов‘язання при поверненні товару пов‘язаного з гарантійними зобов‘язаннями; 3337 грн. 82 коп. –податкове зобов‘язання при продажу комісійного товару. Також вважає позивач, що податковий кредит на підставі податкових накладних СП „Акан” та ТзОВ „Україна-Електроніка” був сформований правомірно, оскільки, до перевірки були представлені зазначені податкові накладні. Окрім того, позивач вважає, що ним в повному обсязі зменшено суму податкового кредиту за квітень 2004 року. Також в позовній заяві зазначено, що в податковий кредит були включені правомірно суми податку на додану вартість в тому періоді в якому отримані податкові накладні

Представник позивача в судовому засіданні вищевикладені підставі позову підтримав, просить його задоволити.

Відповідач заперечує проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовній заяві, які були підтримані представником відповідача в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ „Ельдорадо-Л-2” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість за квітень 2004 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова складено акт за №25/199/23-031/32053466 від 18.08.2006 року (а.с.а.с.24-40 том І) та прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001052320/0/20158 від 18.08.2006 року (а.с.22 том І), яким позивачу визначено податкове зобов‘язання з податку на додану вартість та зобов‘язано сплатити суму податку у розмірі 277654 грн. 59 коп. та штрафні (фінансові) санкції 138827 грн. 30 коп.

В акті перевірки зазначено, що в результаті порушення п.4.5 ст.4, підп.7.2.6 п.7.2, підп.7.3.1 п.7.3, підп.7.4.5 п.7.4, підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТзОВ „Ельдорадо-Л-2” завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2004 року у розмірі 355044 грн. 62 коп.

Даючи оцінку спірним правовідносинам місцевий господарський суд виходив з наступних міркувань та норм чинного законодавства.

Орган державної податкової служби вважає, що згідно даних книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) за квітень 2004 року позивачем реалізовано кінцевому споживачеві товару на 1074374 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість 179062 грн. 37 коп. Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 36.1 за квітень 2004 року позивачем реалізовано кінцевому споживачеві (оборот по дебету рахунку) товару на суму 1087140 грн. 50 коп., в тому числі податку на додану вартість181190 грн. 08 коп. А тому, приходить до висновку відповідач, позивачем не включено до складу податкових зобов‘язань 2127 грн. 72 коп. податку на додану вартість із відвантаженому кінцевому споживачеві товару.

У відповідності до вимог п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, чинної на момент здійснення операцій, згідно якого, у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.

Згідно „аналізу рахунку 36.1” в графі 70.4 відображено суму, на яку було повернено товару, ця сума становить 32813 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість 5468 грн. 87 коп.

Згідно „аналізу рахунка по субконто 70.2”, відображено результати комісійної торгівлі, і згідно рядка „обороти” така сума складає 20026 грн. 90 коп., в тому числі податок на додану вартість на суму 3337 грн. 82 коп.

Відповідно до „Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‘язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №892/4185, - доходи від реалізації (70) складаються від доходів від реалізації готової продукції (70.1); дохід від реалізації товарів (70.2); дохід від реалізації робіт і послуг (70.3); вирахування з доходу (70.4); перестрахування (70.5).

З врахуванням наведених нормативно-правових актів та наявних в матеріалах справи доказів, сума 5468 грн. 87 коп. підлягає вирахуванню з доходу.

А відтак, з врахуванням того, що податкове зобов‘язання при кінцевому споживанні за квітень 2004 року становить 179059 грн. 03 коп., яке визначено наступним чином 181190 грн. 08 коп. –податкове зобов‘язання при продажу не комісійного товару, 5468 грн. 87 коп. –зменшення податкового зобов‘язання при продажу комісійного товару пов‘язаного з гарантійними зобов‘язаннями, 3337 грн. 82 коп. –збільшення податкового зобов‘язання при продажу комісійного товару, орган державної податкової служби помилково прийшов до висновку про наявність порушення з боку позивача щодо не включення до складу податкового зобов‘язання 2127 грн. 72 коп. податку на додану вартість.

В акті перевірки також зазначено, що в порушення підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем віднесено до податкового кредиту витрати по сплаті податку в розмірі 16939 грн. 17 коп., що не підтверджені податковими накладними, а саме: згідно наданих документів до перевірки не представлено податкових накладних, занесених до книги обліку придбання ТзОВ „Ельдорадо-Л-2”, або представлено податкові накладні, дані зазначені у яких не відповідають даним, що занесені до книги обліку придбання ТзОВ „Ельдорадо-Л-2”.

У відповідності до вимог згаданого підпункту, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, позивач обчислював суму податкового з врахуванням вимог п.4.7 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме, з врахуванням того, що датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера (ТзОВ „Ельдорадо-Л-2”) є дата перерахування коштів на користь комітента (ТзОВ „Україна-Електроніка”), з врахуванням комісійної винагороди (дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами).

Щодо податкового кредиту сформованого на підставі податкових накладних з СП „Акан”, то позивачем були представлені до перевірки податкові накладні за №111/02 від 11.02.2004 року на суму 323 грн. 54 коп., в тому числі податок на додану вартість 53 грн. 92 коп. та №123/01 від 20.01.2004 року на суму 528 грн. 78 коп., в тому числі податок на додану вартість 88 грн. 13 коп., то суд зазначає наступне.

Згідно підп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент формування податкового кредиту, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки в перелік товарів, придбаних у СП „Акан” увійшли товари, які не були використані підприємством у господарській діяльності, суму податку на додану вартість, по цих товарах була виключена зі складу податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, які відповідають вимогам підп.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, і у відповідача при проведені перевірки не було до них зауважень, а тому, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби про включення товариством до податкового кредиту сум менших ніж зазначених в податкових накладних, не можуть бути підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування.

В акті перевірки також зазначено, що ТзОВ „Ельдорадо-Л-2” представлено до перевірки розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників, що проведені у квітні 2004 року, у зв‘язку із поверненням товару постачальнику ТзОВ „Ельв”, відповідно до яких згідно п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач має зменшити суму податкового кредиту.

Згідно п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно підп.4.5.1 п.4.5 ст.4 згаданого Закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

У зв‘язку з тим, що позивачем було повернено ТзОВ „Ельв” товарно-матеріальні цінності, ТзОВ „Ельдорадо-Л-2” провело відповідне коригування, зокрема в податковій декларації з податку на додану вартість де в рядку 16 відображено суму податкового кредиту 23920 грн. 00 коп. та подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість, де також відображено суму на яку зменшено податковий кредит за квітень 2004 року на суму 23920 грн. 00 коп.

Тобто, позивачем зменшено податковий кредит на суму 23920 грн. 00 коп., у зв‘язку з поверненням товарно-матеріальних цінностей ТзОВ „Ельв”, відповідно ТзОВ „Ельв” зменшено податкового зобов‘язання на дану суму.

Дана господарська операції підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладними на повернення постачальнику, актом звірки розрахунків за №2 від 30.04.2004 року, реєстром накладних на повернення постачальнику.

Таким чином, відповідачем зроблено безпідставний висновок про неповне зменшення податкового кредиту за квітень 2004 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки ТзОВ „Ельдорадо-Л-2” документів до складу податкового кредиту квітня 2004 року підприємством віднесено витрати по сплаті податку згідно податкових накладних (дані зазначені у яких відповідають даним, зазначеним у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) на суму 327577 грн. 31 коп., що понесені у попередніх податкових періодах (податкові накладні перелічені в акті перевірки (а.с.а.с. 35-37 том І).

У відповідності до вимог підп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено підп.7.4.5 п.74 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент здійснення операцій, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, право платника податку на податковий кредит та включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, пов‘язується з отриманням податкової накладної.

Окрім того, у відповідності до Листа Державної податкової адміністрації України від 11.08.2003 року за №6936/6/15-2415-9, у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана).

Отже, орган державної податкової служби, не врахувавши вищезазначених положень чинного законодавства та роз‘яснень Державної податкової адміністрації України, прийшов до невірного висновку, що позивачем було допущено порушення при включенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які понесені у попередніх податкових періодах.

Окрім того, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту ч.11 ст.171 КАС України, термін „нечинності” стосується нормативно-правових актів.

Враховуючи те, що позивачем оспорюється ненормативно-правовий акт, який він просить визнати нечинним, та положення абзацу 1 та 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд, встановивши протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, вважає за необхідне скасувати його.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов належить задоволити.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України, документально підтвердженні судові витрати присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати, прийняте ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2006 року за №0001052320/0/20158.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-Л-2” (код ЗКПО 32053446), що знаходиться за адресою м.Львів, пр-т Чорновола, 65, 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мартинюк В.Я.