open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/3117-28/355А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

20.12.06 Справа№ 5/3117-28/355А

10 год 45 хв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», м.Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова, м.Львів

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м.Львова від 30.10.2006р. № 24840/10/23-0, № 24841/10/23-0, № 24842/10/17-1


Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів,вул.Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.


Представники сторін

Від позивача: Хомин Ю.В.-представник

Від відповідача: Кармелюк Т.Б.-головний державний податковий інспектор, Веселова Л.Г.- головний державний податковий ревізор-інспектор, Хромуляк І.Я.- головний державний податковий ревізор-інспектор


ТзОВ «Фірма «Інтергал»звернулося з позовом до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м.Львова №24840/10/23-0 від 30.10.2006р., № 24841/10/23-0 від 30.10.2006р., № 24842/10/17-1 від 30.10.2006р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що висновки, викладені в акті документальної перевірки ДПІ у Франківському районі м.Львова від 17.10.2006р. № 1289/23-0/31215780 «Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Фірма «Інтергал» (код ЄДРПОУ 31215780) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 31.03.06р.», які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.10.2006р. № 24840/10/23-0, № 24841/10/23-0, № 24842/10/17-1, є незаконними та необґрунтованими.

Зокрема, позивач зазначив, що не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог ст.1.8 ст.1, п.п. 7.2.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. у частині заниження ПДВ на загальну суму 970 276 грн., в т.ч. за липень 2005р. - 577 379 грн., за серпень 2005р. –50 000 грн., за січень 2006р. –342 897 грн. та вважає такий висновок неправомірним. При цьому позивач вказує на те, що не порушував вимог вищевказаного закону. Позивач не погоджується з висновком відповідача про виявлене заниження ПДВ за серпень 2005р. у розмірі 50 000 грн., оскільки податкова накладна № 53 від 31.08.2005р. містить усі обов’язкові реквізити. Висновок відповідача про виявлене заниження ПДВ на суму 920 276 грн., в т.ч. за липень 2005р. у розмірі 577 379 грн. та за січень 2006р. у розмірі 342 897 грн. позивач заперечує обгрунтовуючи тим, що відповідач у акті перевірки сам зазначає, що порушення Закону України «Про податок на додану вартість»було вчинено не позивачем, а його конрагентами (ТзОВ «Леолюкс»та ТзОВ «Еліт»), які не сплачували ПДВ. Додатково при цьому позивач зазначає, що податкове законодавство України не передбачає солідарної чи субсидіарної відповідальності платників податків, а також не встановлює обов’язку покупця (позивача) сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем (контрагентами позивача) з урахуванням суми податку, отриманої від покупця (позивача) в ціні товару (робіт, послуг).

Позивач також не погоджується з висновком відповідача про порушення ним вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР у частині заниження податку на прибуток на загальну суму 12 754 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2005р. –999 грн., за IV кв. 2005р. –8 756 грн., І кв. 2006р. –2 998 грн., вважаючи такий висновок необгрутованим та неправомірним у зв’язку з наступним. Оплати здійснені позивачем на користь ПП «Науково-технічний центр «Псіхея»за надані інформаційно-аналітичні послуги по ринку нафтопродуктів протягом ІІІ кв. 2005р. –І кв. 2006р. у розмірі 21 320 грн. (без ПДВ) відносяться до складу валових витрат, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами та безпосередньо пов’язані з веденням позивачем господарської діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

Щодо висновку відповідача про безпідставне заниження позивачем валових доходів у IV кв. 2005р. на суму 29 697, 37 грн. (в т.ч. ПДВ 4 928 грн.) у зв’язку з невключенням ним до складу валового доходу в IV кв. 2005р. суми непогашеної заборгованості позивача перед ТзОВ «Компанія Інтергал м.Кременчук»у сумі 29 697,36 грн., позивач зазначає про відсутність доказів у відповідача про наявність суми, визнаної позивачем у порядку досудового врегулювання спору (претензії) або визнаної судом (рішення суду) або за виконавчим написом нотаріуса, а тому висновок відповідача про порушення позивачем п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є неправомірним та безпідставним.

Крім цього, позивач зазначив, що відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що позивачем порушено п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003р., оскільки відповідач сам зазначає у акті перевірки про те, що податок з доходів фізичних осіб в сумі 7 190,10 грн. утриманий та перерахований позивачем до бюджету, а відтак визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 190,10 грн. є безпідставним.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивач в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.п.7.2.3 п.п.7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занизив ПДВ на загальну суму 970 276 грн., в тому числі за липень 2005 р. –577 379 грн.; серпень 2005р. –50 000 грн., за січень 2006р. –342 987 грн. Ненадходження ПДВ до бюджету є наслідком того, що постачальники товару (робіт, послуг) ТзОВ «Леолюкс»та ТзОВ «Еліт», яким позивач перераховував відповідні суми податку на додану вартість в ціні товару, не сплачували ПДВ. Всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»ТзОВ «Леолюкс»та ТзОВ «Еліт», виписували податкові накладні із зазначенням суми ПДВ за ставкою 20 %, згідно яких позивач включав ПДВ до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних звітних періодів. Окрім цього, в серпні 2005р. позивач до складу податкового кредиту включив ПДВ у сумі 50 000 грн. згідно податкової накладної № 53 від 31.08.2005р., отриманої від ЗАО «УкрРосТранснафтопродукт»на загальну суму 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 50 000 грн., яка не відповідає вимогам Закону.

Також відповідач зазначає, що позивач в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занизив податок на прибуток на загальну суму 12 754 грн., в тому числі за ІІІ кв. 2005р. – 999 грн., за IV кв. 2005р. –8 756 грн., І кв. 2006р. –2 998 грн. Перевіркою правильності визначення валових витрат за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р. відповідачем встановлено завищення загальної суми валових витрат на загальну суму 21 320 грн., в тому числі по періодах : ІІІ кв. 2005р. –3 997, 50 грн., IV кв. 2005р. –5 330 грн., І кв. 2006р. –11 992,5 грн. Для підтвердження витрат, віднесених позивачем до валових та їх зв’язку з господарською діяльністю позивачем не представлено доказів доцільності оплати таких послуг. Окрім цього відповідач зазначає, що позивачем в порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до складу валового доходу в IV кварталі 2005р. суму непогашеної заборгованості 29 697,36 грн.

Окрім цього, відповідач зазначає, що в порушення п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивач неправильно утримав та несвоєчасно сплатив прибутковий податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб) до бюджету у розмірі 7190,10 грн., а саме утриманий та перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 7 190,10 грн. ( в т.ч. по періодах за квітень 2005р. –7, 02грн., травень 2005р. –2 145 грн., вересень 2005р. –2 149, 42 грн., жовтень 2005р. 2 860 грн., листопад 2005р. –9,36 грн., грудень 2005р. –11,83 грн., січень 2006р. –7,47 грн.) не зараховано у особову картку платника подаку через невірне заповнення платіжного доручення та в картці обліку платежів платника податку з доходів фізичних осіб (Ф. №15) не обліковується.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, договори, рахунки, податкові накладні та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні 20.12.2006 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови, повний текст постанови складено 26.12.2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

01.06.2005р. між ЗАТ «УкрРосТранснафтопродукт»(комісіонер) та ТзОВ «Фірма «Інтергал»(комітент) було укладено договір комісії №03/ДК, відповідно до якого комісіонер від свого імені, за дорученням і за кошти комітента, за винагороду, організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішніх українських, експортно-імпортних і транзитних вантажів комітента при їх перевезенні по Україні, країнам СНД. У відповідності до п.2.1.1.12 договору комісії №03/ДК від 01.06.2005р. комісіонер за дорученням комітента і за його рахунок зобов’язується виступати платником з обов’язковою компенсацією комітентом залізничного тарифу. 31.08.2005 року ЗАТ «УкрРосТранснафтопродукт»виписало податкову накладну № 53. Податкова накладна № 53 від 31.08.2005р. містить настуні реквізити : порядковий номер податкової накладної - № 53; дату виписування податкової накладної –31.08.2005р.; повну або скорочену назву, юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ –ЗАТ «Укр РосТранснафтопродукт»; податковий номер платника податку (продавця та покупця) – відповідно №322500826557 та №312157813054; місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ –03124, м.Київ, вул. П.Лумумби, 13; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм) –відшкодування залізничного тарифу у кількості один раз (одне відшкодування); повна або скорочена назва отримувача –ТзОВ «Фірма «Інтергал»; ціна поставки без врахування податку –250 000 грн.; ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні –20 % та 50 000 грн.; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку – 300 000 грн.

04.02.2004р. між ТзОВ «Фірма «Інтергал»(замовник) та ТзОВ «Леолюкс»(генпідрядник) було укладено договір генерального підряду № 2/04-БР, відповідно до якого генпідрядник в межах договірної ціни зобов’язувався виконати на свій ризик, залученими силами і засобами роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку (об’єкт), здійснювати контроль та технічний нагляд за виконанням окремих видів робіт на об’єкті третіми особами –підрядниками чи субпідрядниками, здати замовнику виконані роботи, усунути на протязі гарантійного строку допущені недоліки, а замовник зобов’язувався забезпечувати безперервне фінансування робіт на об’єкті та здійснювати щомісячно проміжні платежі за виконані роботи на підставі проміжних довідок про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Так, замовником і генпідрядником було підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2004р. на суму 219 230 грн. (в т.ч. ПДВ 36 538, 33 грн.), довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2004р. на суму 808 150 грн. (в т.ч. ПДВ 134 691, 67 грн.), довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2004р. на суму 1 030 000 грн. (в т.ч. ПДВ 171 666,67 грн.). Оплату за виконані підрядні роботи позивач провів у повній мірі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1084 від 27.05.2004р. на суму 50 000 грн. (в т.ч. ПДВ 8 333,33грн.), № 1158 від 23.06.2004р. на суму 67 000 грн. (в т.ч. ПДВ 11 166,67 грн.), що додатково підтверджується банківськими виписками від 27.05.204р. та від 23.06.2004р., решта суми 1 940 380 грн. була сплачена позивачем емітованим 30.07.2004р. простим векселем №733853720332 на суму 3 286 180 грн. Простий вексель №733853720332 було погашено позивачем в повній мірі шляхом сплати грошових коштів у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями № 1691 від 09.12.04р. на суму 1 806 200 грн. ( в т.ч. ПДВ 301 033,33 грн.), №1713 від 13.12.2004р. на суму 413 000 грн. (в т.ч. ПДВ 68 833,33 грн.), № 1715 від 13.12.2004р. на суму 1 066 980 грн. (в т.ч. ПДВ 177 830 грн.)

Таким чином, позивачем по договору генерального підряду №2/04-БР від 4.02.2004р. була оплачена вартість підрядних робіт у розмірі 2 057 380 грн. (в т.ч. ПДВ 342 897 грн.). Генпідрядником (ТзОВ «Леолюкс») було виписано податкові накладні на загальну суму 2 057 380 грн. (в т.ч. ПДВ 342 897 грн.), а саме : № 247 від 31.03.2004р. на суму 219 230 грн. (в т.ч. ПДВ 36 538, 33 грн.), № 432 від 30.06.2004р. на суму 808 150 грн. (в т.ч. 134 691,67 грн.), № 469 від 30.07.2004р. на суму 1 030 000 грн. (в т.ч. ПДВ 171 666, 67 грн.). Суму ПДВ у розмірі 342 897 грн., яка зазначена у вищезгаданих податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту у січні 2006р. Отже, позивач на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»сплатив грошовими коштами податок на додану вартість у розмірі 342 897 грн., який був включений у вартість підрядних робіт.

29.03.2005р. між ТзОВ «Еліт»(продавець) та ТзОВ «Фірма «Інтергал»(покупець) було укладено договір № 29/03-001, відповідно до якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує партію метил-третбутилового ефіру у кількості 988,098 метричних тон за ціною 2 921,67 грн. (без ПДВ) за 1 метричну тону. Загальна вартість товару за договором складала 3 464 275, 54 грн. (в т.ч. ПДВ 577 379,26 грн.). Відповідно до акту №1 приймання-передачі присадок до договору № 29/03-001 від 29.03.2005р. та видаткової накладної № РН-0000024 від 29.03.2005р. ТзОВ «Еліт»передало, а ТзОВ «Фірма «Інтергал»отримало партію метил-третбутилового ефіру у кількості 988,098 (дев’ятсот вісімдесят вісім тон 98 кілограм) метричних тон. 29.03.2005р. ТзОВ «Еліт»виписало податкову накладну № 24 на суму 3 464 275, 54 грн. (в т.ч. ПДВ 577 379,26 грн.). Позивач здійснив оплату за отриманий товар шляхом емісії простого векселя № 7332536513597 від 30.03.2005р. з терміном погашення –за пред’явленням на суму 3 020 000 грн., платіжними дорученнями № 172 від 31.03.2005р. на суму 1 132, 71 грн. (в т.ч. ПДВ 188,79 грн.), № 186 від 05.04.2005р. на суму 15 000 грн. (в т.ч. ПДВ 2 500 грн.), № 184 від 05.04.2005р. на суму 440 000 грн. (в т.ч. ПДВ 73 333, 33 грн.), що підтверджується банківськими виписками від 31.03.2005р. та від 05.04.2005р. Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 30.03.2005р. простий вексель №7332536513597 передано в розрахунок за присадки згідно договору № 29/03-001 від 29.03.2005р. Відповідно до акту № 63К/1-06 пред’явлення векселів до оплати від 31.08.2006р. простий вексель №7332536513597 на суму 3 020 000 грн. було пред’явлено позивачу до оплати, яку потрібно було здійснити в строк до 30.09.2006р. Відповідно до платіжного доручення № 488 від 31.08.2006р. та банківської виписки за 31.08.2006р. позивач оплатив грошовими коштами у безготівковому порядку 3 020 000 грн. (в т.ч. ПДВ 503 333, 33 грн.) для погашення пред’явленого йому векселя №7332536513597. Відповідно до акту передачі погашених векселів від 20.09.2006р. позивач отримав погашений бланк простого векселя №7332536513597. Суму ПДВ у розмірі 577 379,26 грн., яка зазначена у вищезгаданій податковій накладній №24 від 29.03.2005р., позивач включив до складу податкового кредиту у липні 2005р.

Таким чином, позивач сплатив грошовими коштами податок на додану вартість у розмірі 577 379, 26 грн., який був включений у вартість придбаного товару.

03.12.2005р. між ТзОВ «Фірма «Інтергал»(замовник) та ПП «Науково-технічний центр «Псіхея»(виконавець) було укладено договір №1007, відповідно до якого виконавець зобов’язувався надати замовнику інформаційно-аналітичні послуги по ринку нафтопродуктів, а замовник зобов’язувався їх прийняти і оплатити. Згідно даного договору інформаційно-аналітичні послуги включають в себе надання інформації по цінам на світовому ринку нафтопродуктів у форматі excel-таблички на електронну адресу замовника. Відповідно до п.3.3 договору №1007 від 03.12.2005р. оплата послуг здійснюється замовником згідно суми виставленого рахунку на умовах 100-відсоткової передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Так, замовником було виставлено до оплати наступні рахунки №365 від 31.05.2005р. на суму 1 599 грн., № 460 від 04.07.2005р. на суму 4 797 грн., №667 від 03.10.2005р. на суму 4 797 грн., №4 від 10.01.2006р. на суму 14 391грн. На виконання оплачених інформаційних послуг по ринку нафти та нафтопродуктів між замовником та виконавцем було складено відповідно наступні акти здачі-прийняття робіт № Пси-451 від 30.06.2005р., № Пси-571 від 30.09.2005р., № Пси-895 від 30.12.2005р., № Пси-16 від 31.03.2006р. Отримані послуги позивач підтверджує роздруківками електронних повідомлень excel-табличок, які містять інформацію світового інформаційного агенства в галузі енергетики Platts з оцінкою та умовами продажу еталонних сортів нафти і нафтопродуктів (в т.ч. російські і європейські сорти нафти, бензину, газойлу, мазуту, бітуму і ін.). Згідно з довідкою головного управління статистики у Львівській області № 53 від 05.10.2005р. та положеннями статуту одним із основних видів господарської діяльності позивача є оптова торгівля паливом, закупівля, переробка, реалізація, оптова та роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами, нафтою, газом. Отже, висновки відповідача про те, що відсутнє підтвердження факту надання позивачу інформаційно-аналітичних послуг по ринку нафтопродуктів та відсутність зв’язку між наданням таких послуг і підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) спростовується.

01.09.2005р. між ТзОВ «Компанія Інтергал м.Кременчук»(продавець) та ТзОВ «Фірма «Інтергал»(покупець) було укладено генеральний договір №161/1-и, відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити нафтопродукти відповідно до умов договору та додаткових угод до нього. У відповідності до п.5.1 генерального договору покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатковою угодою. 29 вересня 2005р. продавець та покупець уклали додаткову угоду №1 до генерального договору №161/1-и, згідно з якою продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує партію бензину А-95 у кількості 8 000 л ( ±5%) за ціною 3,08 грн. (без ПДВ). Покупець зобов’язувався оплатити вартість товару протягом 30-ти календарних днів з моменту передачі товару. Бензин А-95 у кількості 8 035 л по ціні 3,08 грн. (без ПДВ)/л на загальну суму 29 697,36 (в т.ч. ПДВ) було передано покупцю (позивачу), що підтверджується накладною №ІН-0110/07 від 01.10.2005р. Виконання позивачем зобов’язань з оплати отриманого товару в повному обсязі підтверджується актом взаємозаліку від 29.09.2006р. та угодою-протоколом від 29.09.2006р., в яких зазначено про те, що ТзОВ «Фірма «Інтергал»та ТзОВ «Компанія Інтергал м.Кременчук»досягнули домовленності про залік взаємних вимог у сумі 29 697, 36 грн. (в т.ч. ПДВ) у відповідності до ст.203 ГК України.

У період з квітня 2005р. по січень 2006р. позивач здійснював утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб, зокрема : платіжним дорученням № 180 від 04.04.2005р. перераховано 7,02 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11010200; платіжним дорученням № 85/3 від 30.06.2005р. перераховано 2145 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11011100; платіжним дорученням № 378 від 30.09.2005р. перераховано 2145 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11011100; платіжним дорученням № 430 від 28.09.2005р. перераховано 4,42 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11010200; платіжним дорученням № 479 від 20.10.2005р. перераховано 2860 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11011100; платіжним дорученням № 492 від 24.11.2005р. перераховано 9,36 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11010200; платіжним дорученням № 497 від 06.12.2005р. перераховано 11,83 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11010200; платіжним дорученням № 2 від 20.01.2006р. перераховано 7,47 грн. податку з доходів фізичних осіб з кодом платежу 11010200, всього на суму 7 190,10 грн.

30.10.2006р. ДПІ у Франківському районі м.Львова були прийняті :

- податкове повідомлення-рішення № 24840/10/23-0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 1 455 414 грн. (основний платіж - 970 276 грн., штрафні санкції –485 138 грн.),

- податкове повідомлення-рішення № 24841/10/23-0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 17 656 грн. (основний платіж –12 754 грн., штрафні санкції - 4 902 грн.),

- податкове повідомлення-рішення № 24842/10/17-1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 190 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 24840/10/23-0 від 30.10.2006р. прийнято відповідно до п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі висновків акта перевірки №1289/23-0/31215780 від 17.10.2006р. «Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Фірма «Інтергал»(код ЄДРПОУ 31215780) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 31.03.06р.».

Податкове повідомлення-рішення №24841/10/23-0 прийнято відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі висновків акта перевірки № 1289/23-0/31215780 від 17.10.2006р. «Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Фірма «Інтергал»(код ЄДРПОУ 31215780) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 31.03.06р.».

Податкове повідомлення-рішення №24842/10/17-1 прийнято відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на підставі висновків акта перевірки № 1289/23-0/31215780 від 17.10.2006р. «Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Фірма «Інтергал»(код ЄДРПОУ 31215780) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 31.03.06р.».

Не погоджуючись із визначеними ДПІ у Франківському районі м.Львова податковими зобов’язаннями позивач звернувся до суду із позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.10.2006р. № 24840/10/23-0, № 24841/10/23-0, № 24842/10/17-1.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом було оглянуто податкову накладну № 53 від 31.08.2005р., виписану ЗАТ «УкрРосТранснафтопродукт»на суму 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 50 000 грн. та встановлено наявність у ній усіх передбачених Законом України «Про податок на додану вартість»обов’язкових реквізитів.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про відсутність обов’язкових реквізитів у податковій накладній № 53 від 31.08.2005р. відповідно до якої позивач відніс до складу податкового кредиту 50 000 грн. сплаченого податку на додану вартість, а відтак відповідач безпідставно виключив зі складу податкового кредиту позивача суму у розмірі 50 000 грн. податку на додану вартість, сплаченого позивачем. Одночасно з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не наведено доказів зняття такої ж суми зі складу податкового зобов’язання продавця позивача –ЗАТ «УкрРосТранснафтопродукт».

Закон України «Про податок на додану вартість»у п.п. 7.4.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 як підставу для невіднесення до складу податкового кредиту вказує на наступне : якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, а також не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. Оскільки вказані вище підстави відсутні, а тому позивач правомірно включив до складу податкового кредиту 50 000 грн. на підставі податкової накладної № 53 від 31.08.2005р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вище вже згадувалося, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують здійснення позивачем сплати грошовими коштами податку на додану вартість у зв’язку з :

- придбанням позивачем товару у ТзОВ «Еліт», зокрема, платіжні доручення № 172 від 31.03.2005р. на суму 1 132, 71 грн. (в т.ч. ПДВ 188,79 грн.), № 186 від 05.04.2005р. на суму 15 000 грн. (в т.ч. ПДВ 2 500 грн.), № 184 від 05.04.2005р. на суму 440 000 грн. (в т.ч. ПДВ 73 333, 33 грн.), простий вексель №7332536513597 від 30.03.2005р. на суму 3 020 000 грн., який було оплачено платіжним дорученням №488 від 31.08.2006р. на суму 3 020 000 грн. (в т.ч. ПДВ 503 333, 33 грн.). Отже, позивачем було перераховано ТзОВ «Еліт»ПДВ у розмірі 577 379, 26 грн., який був включений у вартість придбаного товару. Сума сплаченого ПДВ відповідає сумі ПДВ, вказаній у податковій накладній № 24 від 29.03.2005р.;

- замовленням підрядних робіт у ТзОВ «Леолюкс», зокрема, платіжні доручення № 1084 від 27.05.2004р. на суму 50 000 грн. (в т.ч. ПДВ 8 333,33грн.), № 1158 від 23.06.2004р. на суму 67 000 грн. (в т.ч. ПДВ 11 166,67 грн.), простий вексель №733853720332 від 30.07.2004р. на суму 3 286 180 грн., який було погашено позивачем оплатою платіжними дорученнями № 1691 від 09.12.04р. на суму 1 806 200 грн. (в т.ч. ПДВ 301 033,33 грн.), №1713 від 13.12.2004р. на суму 413 000 грн. (в т.ч. ПДВ 68 833,33 грн.), №1715 від 13.12.2004р. на суму 1 066 980 грн. (в т.ч. ПДВ 177 830 грн.). Таким чином, позивач сплатив ТзОВ «Леолюкс»ПДВ у розмірі 342 897 грн., який було включено у вартість виконаних підрядних робіт. Розмір сплаченого ПДВ підтверджується податковими накладними № 247 від 31.03.2004р., № 432 від 30.06.2004р., № 469 від 30.07.2004р.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону. В матеріалах справи та в акті документальної перевірки відповідача відсутні докази про те, що ТзОВ «Еліт»та ТзОВ «Леолюкс»не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а відтак вказані товариства мали право виписувати податкові накладні.

Відповідно до п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку –це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач є покупцем товару (послуг), а ТзОВ «Еліт»та ТзОВ «Леолюкс»є платниками податку, а відтак саме на них Законом покладено обов’язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем). Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Еліт»та ТзОВ «Леолюкс»утримали у позивача податок на додану вартість у розмірі 577 379,26 грн. та 342 897 грн. відповідно, однак покладений на них обов’язок з внесення до бюджету утриманого податку не виконали. З чого можна зробити висновок про те, що вини позивача у ненадходженні до бюджету сплаченого ним податку немає. Чинне податкове законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість»не містить положень відповідно до яких на покупця покладався б обов’язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

Як свідчить акт документальної перевірки (сторінка 26) ненадходження ПДВ до бюжету є наслідком того, що постачальники товару (робіт, послуг) ТзОВ «Леолюкс»та ТзОВ «Еліт», яким ТзОВ «Фірма «Інтергал»перерахувало відповідні суми податку на додану вартість в ціні товару, не сплачували ПДВ. Отже, відповідач вбачає вину у ненадходженні ПДВ до бюджету з боку ТзОВ «Еліт»та ТзОВ «Леолюкс», а не з боку позивача.

Відповідач у акті докуметальної перевірки (сторінка 26) помилково ототожнює право на бюджетне відшкодування ПДВ та право відповідача на податковий кредит, так як у п.2.15.3 акту документальної перевірки відповідач зазначає про те, що у період, що перевірявся позивач не заявляв до відшкодування з бюджету податок на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що виявлені відповідачем порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7, є необгрунтованими та безпідставними, а визначене позивачу податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 970 276 грн. є неправомірним. Так як відсутні підстави для донарахування основного платежу, тому нарахування штрафних санкцій також є неправомірним.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пункт 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»містить перелік сум, які включаються до складу валових витрат, а п. 5.3 ст.5 цього ж Закону містить перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат. Дані переліки є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

У відповідності до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Cудом було проаналізовано предмет діяльності позивача, вказаний у статуті, довідці статистики та п. 2.7 акту документальної перевірки, в яких зазначено про те, що основним видом діяльності позивача у перевіряємий період було оптова торгівля паливом. З огляду на те, що відповідач не заперечує проти факту здійснення позивачем гуртової торгівлі паливно-мастильними матеріалами та присадками, а відтак висновок відповідача про відсутність зв’язку між отримуваними позивачем інформаційно-аналітичними послугами по ринку нафтопродуктів з господарською діяльністю є необгрунтованим.

Представником позивача було надано роздруківки електронних повідомлень, які надійшли на електронну адресу позивача, вказану у договорі №1007 від 03.01.2005р., укладеному з ПП «Науково-технічний центр «Псіхея». Представлені суду роздруківки ексель-таблиць підтверджують факт надання вказаних послуг, а тому відповідач дійшов передчасного висновку про те, що отримані позивачем послуги не підтверджено жодними документами.

Таким чином, витрати позивача на отримання інформаційно-аналітичних послуг документально підтверджуються, а висновок відповідача про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»спростовується матеріалами справи.

Положеннями статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.

Згідно з п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що в даному випадку мова йде не про будь-яку прострочену заборгованість, і тільки про визнану у порядку досудового врегулювання спору або судом.

Таким чином, за приписами вказаної норми, зобов’язання у покупця збільшити валовий дохід виникає лише при наявності відповідних юридичних фактів, а саме :

- підстави для збільшення валового доходу (визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання; ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством; визнання забонргованості судом; виконавчий напис нотаріуса);

- настання моменту збільшення валового доходу, визначеного у підпунктах «а», «б»п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про податкування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач виконав зобов’язання з оплати отриманого товару шляхом заліку взаємних вимог у сумі 29 697,36 грн., що підтверджується актом взаємозаліку від 29.09.2006р. та угодою-протоколом від 29.09.2006р. Відповідач ні в акті документальної перевірки, ні в судовому засіданні не наводить доказів на підтвердження того, що вказана сума була визнана заборгованістю у порядку досудового врегулювання спору, чи за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для збільшення валових доходів у податковому періоді, на який припадає перша з подій, визначена у підпунктах «а», «б»п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки заборгованість за генеральним договором № 161/1-и від 01.09.2005р. не була визнана ні у порядку досудового врегулювання спорів, ні за рішенням суду, ні за виконавчим написом нотаріуса.

Отже, виявлені відповідачем порушення положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, є необгрунтованими та безпідставними, а визначене позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 12 754 грн. є неправомірним. Так як відсутні підстави для донарахування основного платежу, тому донарахування штрафних санкцій у розмірі 4 902 грн. також є неправомірним.

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

В матеріалах справи наявні докази про перерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 190, 10 грн. протягом квітня 2005 р. –січня 2006р., а саме : копії платіжних доручень № 180 від 04.04.2005р. на суму 7,02 грн.; № 85/3 від 30.06.2005р. на суму 2145 грн.; № 378 від 30.09.2005р. на суму 2145 грн.; № 430 від 28.09.2005р. на суму 4,42 грн.; № 479 від 20.10.2005р. на суму 2860 грн.; №492 від 24.11.2005р. на суму 9,36 грн.; № 497 від 06.12.2005р. на суму 11,83 грн.; № 2 від 20.01.2006р. на суму 7,47 грн., оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні.

У відповідності до ст.50 Бюджетного кодексу України від 27.11.2003 року(із змінами і доповненнями), податки, збори(обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що після закінчення документальної перевірки відповідачем була проведена перекидка облікових даних у реєстрах відповідча щодо сплати податку з доходів фізичних осіб з одного коду на інший, в результаті чого сплата вказаного податку у розмірі 7 190,10 грн. відображається у обліковій картці позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо визначеного відповідачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 190, 10 грн., який позивачем був вже сплачений.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:


1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова №24840/10/23-0 від 30.10.2006р., № 24841/10/23-0 від 30.10.2006р., № 24842/10/17-1 від 30.10.2006р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» (79026, м.Львів, вул.Стрийська,98; поштова адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 21,кімн.42, ідентифікаційний код 31215780) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.


Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя Морозюк А.Я.

Джерело: ЄДРСР 334721
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку