open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/3211-18/176А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

25.12.06 Справа№ 5/3211-18/176А

Господарський суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні у м.Львові

розглянувши справу за позовом

Державної податкової інспекції (надалі ДПІ)

у Миколаївському районі Львівської області


до

Приватного підприємства (надалі ПП) „Полімер-Захід”


до

Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) „Торговий дім Маркет Мега”


про

визнання недійсним господарського зобов‘язання та застосування наслідків передбачених ст.208 ГК України

з участю представників:

представника позивача –[....] –начальник юридичного відділу (довіреність за №8110/10-007 від 11.12.2006 року);

представники відповідачів – не з‘явились,



ВСТАНОВИВ:


що ДПІ у Миколаївському районі Львівської області звернулась з позов в господарський суд про визнання недійсною усної угоди між ПП „Полімер-Захід” та ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” на загальну суму 1342242 грн. 00 коп. та застосування наслідків передбачених ст.208 ГК України при наявності наміру в однієї сторони.

Підставами позову є те, що на відповідачів покладено обов‘язок згідно законодавства нараховувати та сплачувати податки, подавати обов‘язкову звітність, а при не вчиненні таких дій посадові особи відповідача ТзОВ “Торговий дім „Маркет Мега” усвідомлюють протиправну поведінку, а отже діють умисно, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В судовому засіданні представник позивача уточнив вимоги та просить визнати недійсним господарське зобов‘язання, яке виникло на підставі усною угоди та підтверджується накладними наявними в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених обставин, просить позов задоволити повністю.

Відповідач ПП „Полімер Захід” явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не повідомив суд про причини такої неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого повідомлення про вручення поштового відправлення за №1051140.

ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, хоча повідомлялось за юридичною адресою вказаною в довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві за №12-1-7/1582 від 14.06.2006 року.

Враховуючи викладені обставини, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.


У відповідності до вимог п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними, а тому справа згідно п.8 ст.3 КАС України, розглядається за правилами цього Кодексу.


Заслухавши представника органу державної податкової служби, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами проведеної Миколаївської МДПІ у Львівській області невиїзної документальної позапланової перевірки ПП „Полімер-Захід” з питань правових відносин з суб‘єктами господарської діяльності постачальниками товарно-матеріальних цінностей за період з 20.09.2004 року по 30.06.2005 року складено акт, в якому виявлено факт проведення господарських операцій з ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега”.

Зокрема, ПП „Полімер-Захід” укладено усну угоду з ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” на купівлю товарно-матеріальних цінностей , в підтвердження чого свідчать накладні за №22 від 02.10.2004 року, за №33 від 04.11.2004 року, за №9 від 03.01.2005 року, за №19 від 03.02.2005 року, за №28 від 01.03.2005 року, за №35 від 01.04.2005 року, за №51 від 02.06.2005 року та податкові накладні з аналогічними реквізитами.

Підтвердженням проведення розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності є квитанції до прибуткового касового ордера вказані в акті перевірки та наявні в матеріалах справи.

Товарно-матеріальних цінностей було поставлено загальну суму 1342242 грн. 00 коп.

Отже, як вбачається з викладених обставин, зобов‘язання сторонами усної угоди, яка оспорюється органом державної податкової служби, виконано повністю.

У відповідності до вимог ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов‘язання недійсним відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов‘язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи, в даному випадку, визначається за умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов‘язання.

Орган державної податкової служби вважає, що ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега”, укладаючи спірний договір діяло з умислом на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Доказами в підтвердження спрямованості умислу на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковим органам відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування (припинення) державної реєстрації підприємства та інше.

Орган державної податкової служби в підтвердження умислу ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” надав, наступні докази:

- Інформаційну довідку ДПІ у Солом‘янському районі м.Києва за №7904/7/16-201 від 13.12.2005 року, з якої вбачається, що ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега”, належним чином не звітувалась по спірних господарській операції;

- Рішення Солом‘янського районного суду м.Києва від 19.12.2005 року у справі за №2-3381-1/05, яким визнано недійсними Статут ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” та свідоцтво про реєстрацію платника податку товариства від дати внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Зокрема, в рішенні Солом‘янського районного суду м.Києва від 19.12.2005 року у справі за №2-3381-1/05 зазначено, що фактично підприємницька ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” проводилась невідомими особами, статут містить недостовірні дані, щодо засновників та місцезнаходження підприємства, чим створені умови для здійснення іншими фізичними особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків.

Даючи правову оцінку згаданим доказам, які в своїй сукупності свідчать про спрямованість умислу ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега” на приховування від оподаткування прибутків та доходів, суд приходить до висновку, що органом державної податкової служби надано достатньо доказів для встановлення мети згаданого товариства, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при укладенні спірної угоди.

В матеріалах справи наявна довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві за №12-1-7/1582 від 14.06.2006 року, згідно якої станом на 01.06.2006 року числиться ТзОВ „Торговий дім Маркет Мега”.

Окрім того, орган державної податкової служби просив, застосувати наслідки передбачені ст.208 ГК України, за наявності наміру в однієї сторони.

Згідно ч.1 ст.208 ГК України, у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом.

Це правило відповідає нормі ст.41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими санкціями як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 ГК України.

Тому, суд вважає, що такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків встановлених ст.250 ГК України.

Згідно ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що останній прибутковий касовий ордер по спірному господарському зобов‘язанню було видано 30.06.2005 року, більше ніж за один рік до звернення органу державної податкової служби до суду для застосування конфіскаційних наслідків передбачених ч.1 ст.208 ГК України, суд вважає, що минули строки, передбачені ст.250 ГК України, застосування таких наслідків.


За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним господарського зобов‘язання за наявності наміру на вчинення спірного господарського зобов‘язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства лише у однієї із сторін, підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення. В іншій частині в позові належить відмовити за недоведеністю.


Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідачів не належить стягувати.


Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –


П О С Т А Н О В И В :


1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним господарське зобов‘язання між Приватним підприємством „Полімер-Захід” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Маркет Мега”, яке виникло на підставі усної угоди, вчинення якого підтверджується накладними за №22 від 02.10.2004 року, за №33 від 04.11.2004 року, за №9 від 03.01.2005 року, за №19 від 03.02.2005 року, за №28 від 01.03.2005 року, за №35 від 01.04.2005 року, за №51 від 02.06.2005 року.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.




Суддя Мартинюк В.Я.


Джерело: ЄДРСР 334709
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку