open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/2976-4/268 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

          

08.12.06                                                             Справа№ 5/2976-4/268 А


Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. з участю представників: позивача Босака О.Є., відповідача Гладій О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства „Львівприлад” до державної податкової інспекції у м.Львові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача №0000111701/0/5599 від 03.04.2006р. про застосування штрафу у сумі 2238,25 гривень


ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львівприлад»звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Львові, просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000111701/0/5599 від 03.04.2006р. про застосування штрафу у сумі 2238,25 гривень. Вважає, що приймаючи оскаржене рішення відповідач не врахував того, що ухвалою від 02 червня 2003 р порушено провадження у справі №6/165-4/122 про банкрутство державного підприємства «Львівприлад». Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 2 вересня 2003 року провадження у справі №6/165-4/122 про банкрутство державного підприємства “Львівприлад” припинено. Ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003 року порушено провадження у справі №6/246-4/191 про банкрутство державного підприємства «Львівприлад»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оголошення про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Львівприлад»опубліковане 03 жовтня 2003 року в газеті «Голос України». Позивач, як кредитор, подав суду заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 2896816,26 грн. і ця сума включена в реєстр вимог кредиторів державного підприємства «Львівприлад», який затверджено ухвалою господарського суду Львівської області від 09 лютого 2004 року по справі №6/246-4/191. Пунктом 2 названої ухвали встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів державного підприємства «Львівприлад», заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Ухвалою від 03 березня 2004р. по справі №6/246-4/191 господарським судом Львівської області було введено судову процедуру санації державного підприємства «Львівприлад»та призначено керуючого санацією боржника, а ухвалою від 15 листопада 2004 року суд затвердив план санації державного підприємства “Львівприлад”. Ухвалою від 23 грудня 2005р. по справі №2/246- 4/191 господарським судом Львівської області було затверджено звіт керуючого санацією ДП «Львівприлад»та провадження у справі про банкрутство ДП «Львівприлад»припинено у зв’язку з відсутністю заборгованості перед конкурсними і поточними кредиторами, відновленням платоспроможності боржника. Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позову. Зокрема, представник позивача в судовому засіданні стверджував, що відповідачем не враховано вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме положення статтей 1, 11, 12, 14 цього Закону.          

Відповідач позов заперечує, вважає такий незаконним і безпідставним, мотивуючи це тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема норми п.п 17.1.7 п.17.1 ст. 17 цього Закону, згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф. На цій підставі стверджує, що повідомлення про застосування штрафів приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період та при затримці, що є більшою 90 календарних днів незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах. В період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, передбачені ст. 16 та пп. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не застосовувалися. Пояснює, що ДПІ у м. Львові проведено документальну невиїзну перевірку стосовно порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів, які виникли згідно поданого платником розрахунку, за результатами якої складено акт про порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов’язання за № 4/17-0/05796593 від 23.02.2006р., в якому зафіксовано ряд порушень. Враховуючи ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2005р. у справі №6/246-4/191 про припинення провадження у справі банкрутство у зв’язку з виконанням плану санації та відновленням платоспроможності ДП "Львівприлад", відповідач провів нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, які виникли в періоді до введення в дію мораторію. Стверджує, що в силу положень п.п.15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за № 268/5459 (із змінами та доповненнями) податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої пп. 17.1.7 ст. 17 названого закону полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу. В даному випадку податкове зобов’язання у сумі 4476,50 грн. позивач сплатив з порушенням граничних строків сплати, а саме платіжним дорученням 03.08.2005р. №554. Штрафна санкція нарахована з 14.04.2003р. до 03.09.03р. (ухвала про порушення справи про банкрутсво). Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами до підприємства застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% погашеного податкового боргу по податку з власників транспортних засобів за затримку більш як 90 календарних днів, а саме 142 днів, та винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 03.04.2006р. №0000111701/0/5599 в сумі 2238,25 грн.


Розглянув матеріали справи, надані докази, заслухав пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Згідно з матеріалами справи відповідач 3 квітня 2006 року прийняв податкове повідомлення-рішення №0000111701/0/5599, яким відповідно до акта перевірки №4/17-0/05796593 від 23 лютого 2006 року та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосував до позивача штраф в розмірі 2238,25 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Акт №4/17-0/05796593 про порушення ДП “Львівприлад” термінів сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складено 23 лютого 2006 року і в ньому зазначено про несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання, чим порушено вимоги п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. У розрахунку сум штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до повідомлення-рішення від 3 квітня 2006 року №0000111701/0/5599 зазначено, що відповідач 10 лютого 2003 року подав розрахунок № 1394216 по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, проте суму податкового зобов’язання по даному платежу –4476,50 грн. –сплатив 3 серпня 2005 року, з порушенням граничних строків сплати, який настав 13 квітня 2003 року. Штрафна санкція 2238,25 гривень нарахована за період з 14 квітня 2003 року до 3 вересня 2003 року .

Оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000111701/0/5599 прийнято з порушенням закону з наступних підстав.

У 2003 році господарський суд Львівської області двічі порушував провадження у справі про банкрутство державного підприємства „Львівприлад”, а саме ухвалою від 02 червня 2003 р порушено провадження у справі №6/165-4/122 про банкрутство державного підприємства «Львівприлад» . Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 2 вересня 2003 року провадження у справі №6/165-4/122 про банкрутство державного підприємства “Львівприлад” припинено. Ухвалою господарського суду Львівської області від 3 вересня 2003р. порушено провадження у справі №6/246-4/191 про банкрутство державного підприємства «Львівприлад»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оголошення про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Львівприлад»опубліковане 03 жовтня 2003 року в газеті «Голос України». Позивач, як кредитор, подав суду заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 2896816,26 грн. і ця сума включена в реєстр вимог кредиторів державного підприємства «Львівприлад», який затверджено ухвалою господарського суду Львівської області від 09 лютого 2004 року по справі №6/246-4/191. В п. 2 названої ухвали зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів державного підприємства «Львівприлад», заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Ухвалою від 03 березня 2004р. по справі №6/246-4/191 господарським судом Львівської області було введено судову процедуру санації державного підприємства «Львівприлад»та призначено керуючого санацією боржника, а ухвалою від 15 листопада 2004 року суд затвердив план санації державного підприємства “Львівприлад”. Ухвалою від 23 грудня 2005р. по справі №2/246- 4/191 господарським судом Львівської області було затверджено звіт керуючого санацією ДП «Львівприлад»та провадження у справі про банкрутство ДП «Львівприлад»припинено у зв’язку з відсутністю заборгованості перед конкурсними і поточними кредиторами, відновленням платоспроможності боржника.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлено спеціальним законом - законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, положення якого при здійсненні судової процедури банкрутства мають пріоритет порівняно з іншими нормативними актами. Зокрема, законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (п.7.8. ст.7 ) визначено, що з моменту прийняття судом ухвали про порушення справи про банкрутство платника податків порядок сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з положеннями закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” без застосування норм закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до вимог ст.ст. 1, 5, 11, 12, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію - про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі конкурсні кредитори, вимоги яких виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника, незалежно від настання строку виконання зобов’язань, повинні подавати заяви з грошовими вимогами до боржника. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Твердження відповідача про те, що штрафна санкція, передбачена пп. 17.1.7 ст. 17 закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, нараховується органом державної податкової служби лише за умови наявності факту погашення платником податкового боргу не грунтується на законі. Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” буквально передбачено обов’язок платника податку сплатити штраф у разі, несплати ним узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених законодавством. Названа норма закону жодним чином не забороняла відповідачу виконувати функції та використовувати права, визначені ст.ст.10,11 закону України „Про державну податкову службу в Україні” ( в редакції, чинній станом на вересень 2003 року), зокрема, здійснювати контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі; забезпечувати правильність обчислення і своєчасність надходження податків, інших платежів; забезпечувати застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законом за порушення податкового законодавства; здійснювати перевірки, пов’язані із обчисленням і сплатою податків та інших платежів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, з урахуванням викладених вимог закону та фактичних обставин справи відповідач, як кредитор у справі про банкрутство ДП «Львівприлад», в силу закону зобов’язаний був впродовж тридцяти днів, починаючи з 03 жовтня 2003 року (дати опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Львівприлад») подати до суду заяву з вимогами до боржника, що виникли до дати порушення справи про банкрутство. В тому числі відповідач мав всі законні підстави і можливості для визначення суми податкового боргу з урахуванням суми податкового зобов’язання та штрафних санкцій. Однак, в загальну суму 2896816,26 грн. кредиторських вимог, заявлених державною податковою інспекцією в м.Львові у провадженні справи про банкрутство державного підприємства «Львівприлад», увійшла сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка й була погашена в провадженні справи про банкрутство державного підприємства «Львівприлад»- у судовій процедурі санації боржника. В заявлені кредиторські вимоги не увійшла сума 2238,25 гривень штрафу за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів протягом граничних строків, визначених законодавством. В силу приписів статтей 1, 14 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ця сума вважається погашеною, про що зазначено судом в ухвалі господарського суду Львівської області від 09 лютого 2004 року по справі №6/246-4/191, якою затверджено реєстр вимог кредиторів державного підприємства «Львівприлад».

Слід також зазначити, що статтею 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 10 січня 2002 року N 2922-III передбачалось право кредиторів після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв’язку з закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури чи затвердження арбітражним судом мирової угоди неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов’язаний був сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) заявити до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію. Проте чинна стаття 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону № 3088-ІІІ від 07.03.2002р. такого права кредиторам не надає. І це додатково підтверджує логіку законодавця, спрямовану на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також погашення вимог кредиторів, що в силу положень ст.1 закону Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” означає задоволення вимог кредиторів чи досягнення згоди про їх припинення чи погашення їх відповідно цього закону.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конституцією України ( ст.19) встановлено обов’язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач, в межах наданих законом повноважень здійснює повноваження органу державної виконавчої влади, відповідно, його дій повинні бути підпорядковані Конституції та законам України.

Відповідач не довів суду, що податкове повідомлення-рішення №0000111701/0/5599 ним прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


Керуючись ст.ст. 2, 69,70,86,87,94,138,143,158-163, п.6 розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Львові №0000111701/0/5599 від 03.04.2006р. про застосування до державного підприємства „Львівприлад” штрафу визнати нечинним.

Постанова може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку і у строки, встановлені ст.186,254 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                                                   Гриців В.М.                     

Джерело: ЄДРСР 334677
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте будь-ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку