open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
4/2411-3/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ

          

25.12.06                                                                                           Справа№ 4/2411-3/201


Суддя    Н.Березяк   при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи  

За первісним позовом:  ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ

До  відповідача : ВАТ „Львівгаз”, м.Львів

Про  стягнення 40450933,43 грн.

За зустрічним позовом : ВАТ „Львівгаз”, м.Львів

До відповідача : ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ

Про  визнання недійсним договору           

За участю представників:

Від  позивача:  Працьовитий Ю.В.-пред-к

Від  відповідача:  Шиян М.В., Войсович Ю.В.-пред-к

                        

          Представникам сторін роз’яснено  права та обов‘язки , передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ подано позов до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу № 10/1-558 від 19.03.2001 року в сумі 40 450 933,43 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.09-27.10.2004 року у справі № 4/1608-18/192 (залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 року) в позові відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 11.05-15.06.2005 року було скасовано Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 року та рішення господарського суду Львівської області від 15.09.-27.10.2004 року, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При новому розгляді справи ВАТ „Львівгаз”, м.Львів  було подано зустрічний позов до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ про визнання недійсним Договору на постачання природного газу № 10/1-558 від 19.03.2001 року.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.10.2005 року у справі №4/1620-28/252 (№ 4/1608-18/192) первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2006 року скасовано рішення господарського суду Львівської області від 24.10.2005 року і прийнято нове рішення, яким в задоволенні первісного  позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2006 року було скасовано Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2006 року та рішення господарського суду Львівської області від 24.10.2005 року, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2006 року прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 29.11.2006 року.          

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову позовні вимоги підтримав , просив задоволити позов в повному обсязі і стягнути з відповідача кошти в розмірі 40 450 933,43 грн. Позивач вимоги по зустрічному позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

          Відповідач проти вимог первісного позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов, а вимоги по зустрічному позову підтримав, просить суд визнати недійсним Договір на постачання природного газу № 10/1-558 від 19.03.2001 року як такий, що є фіктивним правочином.

В судовому засіданні  оголошувалась перерва з метою дослідження поданих доказів та надання сторонам можливості обґрунтувати свої доводи і міркування.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

19.03.2001 року між ВАТ „Львівгаз” (Покупець) та ДК „Торговий дім”Газ України” НАК "Нафтогаз України" (Постачальник), було укладено Договір на постачання природного газу № 10/1-558, за умовами якого  позивач по первісному позову ДК „Торговий дім ”Газ України” НАК "Нафтогаз України" (постачальник) зобов”язався передати ВАТ „Львівгаз”(покупцю) у 2001 році імпортований природний газ, а покупець зобов”язався прийняти і оплатити газ на умовах даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи (витягу з протоколу № 2 засідання Спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 року, наказу НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 року з внесеними змінами наказом № 40 від 08.02.2001 року, статуту позивача) Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" створена шляхом реорганізації ДК „Торговий дім ”Газ України” з приєднанням до неї Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу „Головпобутгаз”, яке виділяється із складу ДК „Укртрансгаз”. Факт правонаступництва позивачем всіх прав і обов’язків ДК „Торговий дім”Газ України” НАК "Нафтогаз України"  підтверджено постановою Вищого господарського суду України, 11.05-15.06.2005 року (а.с.169-172 т.І).

Відповідно до умов пункту 5.1 Договору відповідач зобов’язувався провести оплату за отриманий газ протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі газу, однак свої договірні зобов’язання не виконав.

Станом на день звернення до суду заборгованість за отриманий по договору №10/1-558 від 19.03.2001 року  природний газ складала 40 068 598,86 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення .

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 611, ст. 625 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вже зазначалося раніше, 19.03.2001 року між ВАТ „Львівгаз”(Покупець) та ДК „Торговий дім”Газ України” НАК "Нафтогаз України"(Постачальник), було укладено Договір на постачання природного газу № 10/1-558, за умовами якого  постачальник зобов”язався передати покупцю у 2001 році імпортований природний газ, а покупець зобов”язався прийняти і оплатити його вартість на умовах даного договору.

Положеннями пункту 3.2 Договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві, оформляється актом приймання-передачі газу, який підписується уповноваженими представниками постачальника і покупця. Відповідно до п.3.3 Договору, акт приймання-передачі газу, що зазначений в пункті 3.2 даного договору, уповноважені представники сторін складають до 5 числа, наступного за звітним місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було передано ВАТ „Львівгаз” в квітні-травні 2001 року природного газу на загальну  40 068 598,86 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 30.04.2001 року та від 31.05.2001 року .

Вищевказані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками, оригінали цих актів було оглянуто під час розгляду справи.

Відповідно до п.5.1 Договору відповідач зобов’язувався провести оплату протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі газу, однак свої договірні зобов’язання не виконав.

Заборгованість в сумі 40 068 598,86 грн за Договором № 10/1-558 від 19.03.2001 року підтверджується також актами звірки взаємних розрахунків(станом на 01.01.2003 року та станом на 31.10.2002 року), які підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками. Оригінали цих актів також було оглянуто під час розгляду справи.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних та книг обліку продажу товарів (робіт,послуг), які підтверджують факт відображення передачі вищезазначеного газу позивачем в податковому обліку.  

Відповідач не подав суду жодних доказів, які б підтвердили неотримання ним природного газу у спірному періоді , а саме : документи бухгалтерської та податкової звітності, мотивуючи неможливістю їх подання в зв”язку із знищенням даних документів на підставі Акту від 30.03.2005 року.

Необгрунтованим є посилання відповідача на те, що акти прийому-передачі природного газу  не можуть бути належними доказами поставки природного газу відповідачу, оскільки їх зміст та форма суперечать ст..9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №966 від 16.07.99 р.

Факт поставки позивачем на користь відповідача по первісному позову природного газу в квітні-травні 2001 року вже був предметом дослідження  при попередньому розгляді справи. Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2006 року (а.с.180 т.ІУ) дано правову оцінку двосторонньо підписаним актам приймання-передачі природного газу, як належним доказам, що доводять факт поставки відповідачу природного газу.

В зазначеній постанові Вищим господарським судом України (а.с.181 т.ІУ) констатовано, що складання актів приймання-передачі, та інші дії (підписання актів звірки) свідчать про виконання позивачем зобов”язань за договором щодо постачання природного газу і є підставою для зустрічного виконання відповідачем своїх зобов”язань по оплаті.

Дана постанова набрала законної сили, не оскаржувалась відповідачем і в силу ст.35 ГПК України  встановлені нею факти не потребують доказування.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача по первісному позову за поставлений в квітні-травні 2001 року природний газ складає 40 068 598,86 грн.

Відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За квітень 2004 р. по  сума боргу з урахуванням індексу інфляції збільшилась на 280480,19 грн., а три відсотки річних за період з  07.05.2004 р. по 07.06.2006 р. складають 101854,38 грн. Таким чином, вимога ДК “Газ України” про стягнення з ВАТ „Львівгаз” суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Що стосується зустрічних позовних вимог, про визнання договору №10/1-558 недійсним , то слід звернути увагу на ту обставину, що позивач належними і допустимими доказами довів факт передачі газу відповідачу, що в свою чергу свідчить про належне виконання умов Договору з боку позивача. Таким чином, доводи відповідача (позивача по зустрічному позову) щодо укладення Договору лише про людське око, без наміру створити правові наслідки,  необгрунтовані і  спростовуються фактичними обставинами і матеріалами справи. З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним Договору на постачання природного газу № 10/1-558 від 19.03.2001 року  не підлягають до задоволення.

          Судові витрати по первісному позову покладаються на відповідача Судові витрати по зустрічному позову покладаються на відповідача(позивача по зустрічному позову).

          Керуючись ст.ст.4-3,33,34,35,36,43,49,82,84,85,87,116,117 ГПК України, суд –


ВИРІШИВ:


1.          Первісний позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота,42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03349039) на користь  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 03035, м.Київ, вул.Урицького, 45, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31301827) –40 068 598 грн 86 коп –основного боргу за поставлений природний газ; 280480,19 грн. інфляційних, 101 854 грн 38 коп –три проценти річних; 1700,00 грн - державного мита; - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4.          Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .




Суддя                                                                                                       Березяк Н.Є.

Джерело: ЄДРСР 334672
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку