open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/2884-13/343А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

          

08.12.06                                                                                           Справа№ 5/2884-13/343А


Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДП “Львівприлад”, м.Львів

до відповідача: ДПІ у м.Львові, м.Львів

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.03.06р. №0000361521/0/5124


За участю представників сторін:

Від позивача: Босак О.Є. - представник

Від відповідача: Палій М.В.-  ст.держ.податк.інсп.юр.відділу


       Відкрито провадження у справі за позовом ДП “Львівприлад”, м.Львів до ДПІ у м.Львові, м.Львів про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.03.06р. №0000361521/0/5124.

З”ясовано:

28.02.2006р. за результатами документальної невиїзної перевірки складено акт №7/15-2/05796593 про порушення ДП "Львівприлад" термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту, начальником ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення 27.03.06р. №0000361521/0/5124, яким ДПІ у м. Львові, за порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 35 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосовано штраф в розмірі 4667,80 грн.

В результаті адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення, дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги ДП "Львівприлад" без задоволення.

Позивачем вважається   вищевказане    податкове    повідомлення-рішення    незаконним, безпідставним і таким, що підлягає визнанню нечинним з наступних підстав:

ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003р. порушено провадження у справі №6/246-4/191 про банкрутство державного підприємства «Львівприлад” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання   його   банкрутом»,   протягом   дії  мораторію   на   задоволення   вимог   кредиторів не нараховуються неустойка (штраф,  пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оголошення про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Львівприлад»опубліковане 03 жовтня 2003 року в газеті «Голос України».

Господарським судом Львівської області ухвалою від 09 лютого 2004 року по справі №6/246-4/191 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Львівприлад».

До реєстру вимог кредиторів, згідно вищевказаної ухвали, було включено кредиторські вимоги відповідача в сумі 2896816,26 гри., в тому числі з податку на додану вартість в сумі 1635363,25 гри.

В п.2 резолютивної частині ухвали від 09 лютого 2004 року по справі №6/246-4/191 господарським судом вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Ухвалою від 03 березня 2004р. по справі №6/246-4/191 господарським судом Львівської області було введено судову процедуру санації державного підприємства «Львівприлад»та призначено керуючого санацією боржника - ДП «Львівприлад», а ухвалою від 15 листопада 2004 року по справі №6/246-4/191 господарським судом Львівської області затверджено план санації державного підприємства «Львівприлад”.

Ухвалою від 23 грудня 2005р. по справі №6/246-4/191 господарським судом Львівської області затверджено звіт керуючого санацією ДП «Львівприлад»та провадження у справі про банкрутство ДП «Львівприлад»припинено.

В мотивувальній частині вказаної ухвали судом вказується, що у процедурі санації за рахунок коштів інвесторів повністю погашені кредиторські вимоги, включені до реєстру вимог кредиторів, додатково сплачена заробітна плата (поточна, індексація та компенсація), платежі до бюджету та цільових фондів.

Станом на 21 грудня 2005 року ДП «Львівприлад»не має заборгованості ні перед конкурсними, ні перед поточними кредиторами, в тому числі, перед відповідачем.

Відповідно до частини 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також: документи, що їх підтверджують.

Разом з цим, частиною 2 цієї статті Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В свою чергу, як вбачається з вищевказаного акту №7/15-2/05796593 про порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, відповідач здійснює розрахунок роміру штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за період, що виник до дня порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Львівприлад", а саме до 03 вересня 2003р.

Таким чином, враховуючи, що вищевказані вимоги відповідача не були включені до реєстру кредиторів, то такі вимоги на підставі ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав, викладених у поясненні на позов, зокрема, вказується, що:

за невиконання, неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до ст.16 та застосування штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №2181-111) від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.. Однак, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачені ст. 16 та пп. 17.1.7 ст. 17 Закону №2181, не застосовуються.

Державна податкова інспекція у м.Львові, враховуючи ухвалу господарського суду Львівської області від 23.12.2005р. у справі №6/246-4/191 про припинення провадження у справі банкрутство у зв'язку з виконанням плану санації та відновленням платоспроможності ДП "Львівприлад", проведено нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, які виникли в періоді до введення в дію мораторію. Таким чином, ДПІ у м.Львові здійснено перерахунок відсотків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань, при чому за фактичні дати сплат визначено - 03.09.2003 року (ухвала господарського суду Львівської області від 03.09.2003 року № 6/246-4/191).

Твердження позивача, про те, що оскільки, вимоги відповідача не були включені до реєстру кредиторів, то такі вимоги на підставі ч. 2 ст. 14. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " вважаються погашеними, ДПІ у м. Львові спростовує наступним:

відповідно до п.п. 15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону 2181 –ІІІ, "за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку".

Специфіка штрафної санкції, передбаченої пп. 17.1.7 ст. 17 Закону №2181 полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.

Пунктом 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за № 268/5459 (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі виявлення факту погашення податкового боргу орган державної податкової служби направляє податкове повідомлення платнику податків.

Повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання на наступний день після закінчення відповідно 30-ти та 90-денного терміну на всю суму сплаченого у цих періодах податкового боргу незалежно від кількості випадків сплати. За аналогією, у разі затримки сплати, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установленні термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону №2181-ІІІ визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Пунктом 15.2 статті 15 вказаного Закону, встановлені граничні строки стягнення податкового боргу платника податків, відповідно до зазначеного пункту у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 статті 15 Закону, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно акту перевірки від 28.02.2006 року № 7/15-2/05796593 на предмет порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість, які виникли згідно поданих платником податку декларації від 21.07.2003р. № 1577058 по даному платежу, підприємством сплачено суму податкового зобов'язання сумі 23339 грн. з порушенням граничних строків сплати. Граничний термін сплати нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до абз. 3 п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181–ІІІ,  - 03.07.2003р. Підприємством сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання платіжним дорученням від 29.07.2005р. №547. Штрафна санкція нарахована з 03.12.2002р. до 03.09.03р. (ухвала про порушення справи про банкрутство).

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 от. 17 Закону України № 2181 -Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами до підприємства застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% погашеного податкового боргу по податку на додану вартість за затримку від 31 до 90 календарних днів, а саме 35 днів, та винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 27.03.2006р. № 0000361521/0/5124 в сумі 4667,80 грн.

Згідно з пп. 4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-111, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті. Однак, аргументи, вказані в позовній заяві, не спростовують наявності випадків прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, викладених у акті перевірки, та не можуть бути підставою для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Суд не може погодитись з висновками відповідача, оскільки відповідно до п.4 ст.12 ЗУ „Про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Пунктом 3 ухвали господарського суду Львівської області від 03.09.03р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується виконання грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів).

Відповідно до п.6 ст.12 цього закону дія мораторію не поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з акту перевірки від 28.02.06р. №7/15-2/05796593 до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від суми 23339,00грн., що складає 4667,80грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов”язання по податку на додану вартість, яке виникло до порушення справи про банкрутство і на дане податкове зобов”язання поширюється дія мораторію і не застосовується штраф за невиконання зобов”язання щодо сплати податків.

Крім цього, зобов”язання про сплату штрафу, як і в акті перевірки, так і в податковому повідомленні-рішенні від 27.03.06р. №0000361521/0/5124, визначено на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і то при цьому, що в ч.3 преамбули Закону зазначено, що Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. не регулює питання погашення податкових зобов”язань з осіб на яких поширюється процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Суд не може погодитись з відповідачем з такою підставністю обчислення штрафних санкцій як відновлення платоспроможності ДП „Львівприлад” і проведення нарахування штрафних санкцій за порушення термін сплати узгоджених сум податкових зобов”язань, які виникли в період до введення в дію мораторію.

Згідно п.17.1.7 ЗУ №2181-ІІІ зобов”язання по сплаті штрафу виникає за порушення граничних термінів сплати податкового зобов”язання. А в період мораторію санкції за невиконання зобов”язання не нараховується. Відповідач є кредитором в межах провадження справи про банкрутство і дія мораторію на нього поширюється. ДПІ у м.Львові є конкурсним кредитором в розумінні ст..1 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і згідно п.5 ст.31 цього Закону вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Аналогічне положення є у п.2 ст.14 цього Закону –вимоги конкурсних кредиторів заявлені після закінчення строку, встановленого для їх податку, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. А оскільки вимоги ДПІ, як конкурсного кредитора, були погашені в межах провадження справи про банкрутство, то відсутні підстави для нарахування штрафу за порушення термінів сплати податкового зобов”язання на яке поширюється дія мораторію в межах провадження справи про банкрутство і яке було вирішено в порядку цього провадження.

Доцільно також нагадати, що згідно п.15 ст.11 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (із змінами і доповненнями) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов”язань мають право подати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст..14 цього Закону. Так що обґрунтування відповідача неможливістю стягнення санкцій через відсутність факту погашення боргу спростовується п.15 ст.11 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким надано право кредиторам на заявлення грошових вимог до банкрута незалежно від настання строку виконання зобов”язань. А оскільки відповідач, як конкурсний кредитор, отримав задоволення недоїмки в процесі провадження справи про банкрутство позивача, то до конкурсних вимог необхідно було внести і заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях. У випадку незаявлення будь-яких вимог в тому числі і вимог по штрафних (фінансових) санкціях відповідачем втрачено право на їх відшкодування в порядку п.2 ст.14 , п.5 ст.31 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.        

Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                          

                                                   п о с т а н о в и в :


1.Адміністративний позов задоволити повністю.

        2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27.03.06р. №0000361521/0/5124.

3. Стягнути з ДПІ у м.Львові (м.Львів, вул..Стрийська,35) на користь ДП „Львівприлад” (м.Львів, вул..Стрийська,48, ЄДРПОУ 05796593) 03,40грн. судового збору.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

4.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.




Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.                     

Джерело: ЄДРСР 334638
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку