ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

28.12.06 Справа№ 5/2894-18/145А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

з участю представників :

від позивача: хххххх –головний державний податковий інспектор (довіреність за №31257/10-0 від 24.10.2006 року);

від відповідача: не з‘явився,

В С Т А Н О В И В :

що ДПІ у Залізничному районі м.Львова звернулася до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 6878 грн. 61 коп. з ТзОВ „ІКК” ЛТД.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не повідомив суд про причини неявки свого представника, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору підтвердженням чого є розписка про отримання повістки в адміністративній справі, а тому, справа розглядається у відсутності згаданого представника, на підставі ч.2 ст.128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ТзОВ „ІКК” ЛТД 30.06.1993 року зареєстроване Міською адміністрацією Львівської міської ради народних депутатів, підтвердженням чого є Свідоцтво про державну реєстрацію господарського формування, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідач взятий на облік платника податків 16.09.1993 року за №19339439, що підтверджується довідкою позивача за №15883/29-0 від 30.05.2006 року.

Податковий борг товариства, як зазначено в позовній заяві, становить 6878 грн. 61 коп.

Даний податковий борг виник, зокрема, з:

податку на додану вартість в сумі 6855 грн. 65 коп., підтвердженням чого є податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема, за серпень 2006 року, в рядку 20, якої визначено 954 грн. 00 коп., за липень 2006 року –рядок 20 –782 грн. 00 коп., за травень 2006 року –рядок 20 –497 грн. 00 коп., за квітень 2006 року –рядок 20 –2889 грн. 00 коп., за березень 2006 року –рядок 20 –39 грн. 00 коп., за лютий 2006 року –рядок 20 – 1550 грн. 00 коп., та податкове повідомлення-рішення за №1841600/7146/16-0 від 13.03.2006 року, яким відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 121 грн. 08 коп.;

- податку з власників транспортних засобів в сумі 22 грн. 96 коп., підтвердженням чого є розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за №2590322 від 28.02.2005 року.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.5.1 та підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На вимогу господарського суду відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним частина вказаних сум податкових зобов‘язань узгоджувались в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи податкові зобов‘язання дійсно є податковим боргом.

03.04.2006 року позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу за №1/281, яка отримана товариством, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №694973.

Враховуючи те, що товариство не сплатило у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/456 від 18.05.2006 року, яка теж отримана товариством, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.05.2006 року.

Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено, не надано доказів в спростування вимог прокурора.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та під ставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІКК” ЛТД (код ЄДРПОУ 19339439), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Моторна, 62, в користь державного бюджету 6878 грн. 61 коп. податкового боргу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мартинюк В.Я.