open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
4/2283-15/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ

          

28.11.06                                                                                           Справа№ 4/2283-15/363


за позовною заявою ДП "Моноліт", м.Дрогобич  

до відповідача ПП "Копія", м.Миколаїв

про стягнення 10699,16 грн.

                                                                                                 Суддя  Т.Костів


Представники

Від позивача: Гречаник Л.І. - ю/к.

Від відповідача: не з”явив.



Суть спору: Позовну заяву подано дочірнім підприємством “Моноліт”, м.Дрогобич, Львівська область до приватного підприємства “Копія”, м.Миколаїв, Львівська область про стягнення 10699,16 грн., з яких 7696,77 грн. –основний борг, 405,45 грн. –пеня, 2309,03 грн. –неустойки, 65,15 грн. –3% річних.

Провадження у справі №4/640-27/101 було порушене 07.04.2006 р. та призначено розгляд справи на 11.05.2006р. Рішенням господарського суду Львівської області від 11.05.2006р. позов задоволено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7696,77 грн. (сплаченого відповідачем), стягнуто з відповідача 405,45 грн. пені, 2309,03 грн. неустойки, 65,15 грн. –відсотків річних, судові витрати. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. рішення господарського суду Львівської області від 11.05.2006 р. у справі №4/640-27/101 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2006 р. частково задоволено касаційну скаргу ПП “Копія”, рішення господарського суду Львівської області від 11.05.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №4/640-27/101 щодо стягнення з ПП “Копія” 405,45 грн. пені, 2309,03 грн. неустойки, 65,15 грн. –відсотків річних, 27,80 грн. державного мита скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті частини рішення і постанову залишено без змін.

У постанові від 27.09.2006 р. Вищий господарський суд України зазначив, що суди не встановили факт поставки будівельних матеріалів саме на виконання договору від 09.12.2005 р., оскільки видаткові накладні, рахунки, акт звірки, платіжні доручення не містять на нього посилань. Крім того, судами не надано оцінки тій обставині, що за договором від 09.12.2005 р. асортимент, ціни та кількість договірної продукції сторони погоджують додатково у вигляді рахунків, специфікацій, які є невід’ємними частинами цього договору. За даних умов суди не перевірили підстави, розрахунок сум стягнення, не встановили період прострочення виконання та строк виконання зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.10.2006р. порушено провадження у справі (№4/2283-15/363) та призначено розгляд справи на 14.11.2006р. Розгляд справи відкладався на 28.11.2006р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 14.11.2006 р.

Представникам сторін роз’яснювались їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2005 р. по накладних №РН-0005798 від 09.12.2005 р. на суму 12081,30 грн.; РН-0005809 від 12.12.2005 р. на суму 1588,63 грн.; №РН-0005947 від 20.12.2005 р. на суму 3026,84 грн. позивач продав, а відповідач купив будівельні матеріали на загальну суму 16696 грн.. В порушення встановленого договором 10-денного строку відповідач оплатив товар лише частково в сумі 9000 грн. і лише в ході судового розгляду погасив решту суми боргу. У зв’язку із простроченням оплати відповідачу нараховано 405,45 грн. пені, 2309,03 грн. неустойки, 65,15 грн. –відсотків річних, які просить стягнути з відповідача, задовольнивши позов.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в апеляційній та касаційній скаргах. Визнавши факт отримання матеріалів, заперечив їх придбання на підставі та на умовах договору купівлі-продажу від 09.12.2005 р. Вважає його неукладеним, а позовні вимоги, які на ньому ґрунтуються –безпідставними. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

09.12.2005 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець), було підписано договір купівлі-продажу, згідно із п. 1 якого продавець зобов’язався передати у власність покупцеві будівельні матеріали на загальну суму 25000 грн. При цьому, асортимент, ціни та кількість договірної продукції сторони погоджують додатково у вигляді рахунків, специфікацій, які є невід’ємною частиною цього договору. Згідно із п. п. 2, 7 договору, продавець зобов’язаний передати товар покупцю у 10-денний строк, а покупець зобов’язаний оплатити продукцію протягом 10 днів з моменту отримання відповідної партії продукції. Згідно із п. 8 договору, у випадку несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Якщо прострочення терміну оплати перевищує 10 календарних днів, покупець додатково відшкодовує продавцю завдані збитки шляхом сплати неустойки в розмірі 30% від суми заборгованості.

Належних доказів досягнення сторонами згоди з усіх істотних, передбачених цим договором умов, зокрема, щодо асортименту, ціни та кількості товару, суду не надано. Рахунків та специфікацій, підписаних сторонами та зазначених в п. 1 договору, суду не надано. Рахунки №РФ-0004416 від 20.12.2005 р. на суму 3026,84 грн.; №РФ-0003453 від 09.12.2005 р. на суму 12081,30 грн.; №РФ-0003455 від 09.12.2005 р. на суму 1588,63 грн. не підписані відповідачем та не містять посилання на договір купівлі-продажу від 09.12.2005р.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Таким чином, суд приходить до висновку про неукладеність договору купівлі–продажу від 09.12.2005 р.. Відповідно, вимоги про стягнення сум пені та неустойки, які ґрунтуються на такому договорі, не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається факт існування між сторонами договірних відносин. Зокрема, на підставі видаткової накладної №РН-0005809 від 12.12.2005 р. на суму 1588,63 грн. по довіреності ЯЛМ№407718 від 12.12.2005 р.; видаткової накладної №РН-0005947 від 20.12.2005 р. на суму 3026,84 грн. по довіреності ЯЛМ№407719 від 20.12.2005 р.; видаткової накладної №РН-0005798 від 09.12.2005 р. на суму 12081,30 грн. по довіреності ЯЛМ№407713 від 01.12.2005 р. відповідач отримав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 16696 грн. Відповідач цю обставину не заперечив.

Сторонами визнано та матеріалами справи підтверджується факт проведення оплати за отриманий товар платіжним дорученням №254 від 20.12.2005 р. на суму 8000 грн. (підстава: за товар згідно накладної 5809 від 12.12.2005 р.); платіжним дорученням №271 від 28.12.2005 р. на суму 500 грн. (підстава: за товар згідно накладної 5809 від 12.12.2005 р.); платіжним дорученням №10 від 26.01.2006 р. на суму 500 грн. (підстава: за товар згідно накладної 5809 від 12.12.2005 р.); платіжним дорученням №35 від 05.04.2006 р. на суму 10000 (підстава: за товар згідно накладної 5809 від 12.12.2005 р.). Позивачем визнано факт повного погашення суми основного боргу, що підтверджується також уточненням до позовної заяви.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що претензія на суму 7696,77 грн. була датована позивачем 10.03.2006 р.. Доказів дати вручення її відповідачеві суду не надано.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак позивач не довів у встановленому порядку належними доказами дату отримання відповідачем вимоги про оплату, а також обґрунтованість розміру вимог щодо суми нарахованих відсотків річних.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити. Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 80, 81, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

вирішив:


У позові відмовити повністю.


Суддя                                                                                                       Костів Т.С.

Джерело: ЄДРСР 334630
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку