ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

18.12.06 Справа№ 5/2839-28/348 А

11 год 55 хв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, м. Жидачів Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Жидачівському районі, м. Жидачів Львівської області

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ

про визнання неправомірними дій та зобов”язання вчинити дії, визнання нечинною першої податкової вимоги № 264 від 11.10.2006 року на сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 459 233,39 грн.

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Зеленяк Є.С. –представник; Бойко М.С. - юрисконсульт

Від відповідача: Закорчемний І.Б.- начальник юридичного відділу

Від третьої особи: Жарський І.Р.-юрисконсульт філії ЗГРУ

Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі, в якому позивач просить: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жидачівському районі щодо пред’явлення Жидачівському відділенню Західного ГРУ КБ Приватбанку претензій від 11.10.2006 року з вимогою погасити податкові векселя ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на загальну суму 418142,19 грн; зобовязати Державну податкову інспекцію у Жидачівському районі погасити податкові векселя ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на загальну суму 418142,19 грн шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; визнати нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі № 264 від 11.10.2006 року на сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 459 233,39 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2006 року залучено до участі в справі Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Доповненням до позовної заяви від 26.10.2006 року № 23-5-3508 юр (вх.№33059 від 09.11.2006 року) позивач збільшив розмір позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених в по зовній заяві (з врахуванням доповнення до позовних вимог). Позивач просить суд: 1) визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жидачівському районі щодо пред’явлення Жидачівському відділенню Західного ГРУ КБ Приватбанку претензій від 11.10.2006 року за №7560/10/24-0, №7561/10/24-0, №7562/10/24-0, №7563/10/24-0, №7564/10/24-0, №7565/10/24-0, №7566/10/24-0, №7567/10/24-0, №7568/10/24-0, №7569/10/24-0, №7570/10/24-0, №7571/10/24-0, №7572/10/24-0, №7573/10/24-0, №7574/10/24-0 та від 13.10.2006 року за № 7666/10/24-0, № 7667/10/24-0 з вимогою погасити податкові векселя ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на загальну суму 459 233,39 грн; 2) зобовязати Державну податкову інспекцію у Жидачівському районі погасити податкові векселя ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” № 733253111462 від 04.08.2006 року; № 733253111463 від 04.08.2006 року; № 733253111464 від 07.08.2006 року; № 733253111465 від 07.08.2006 року; № 733253111466 від 09.08.2006 року; № 733253111469 від 10.08.2006 року; № 733253111470 від 11.08.2006 року; № 733253111471 від 14.08.2006 року; № 733253111472 від 14.08.2006 року; № 733253111473 від 15.08.2006 року; № 733253111474 від 21.08.2006 року; серії АА № 0110253 від 06.09.2006 року; серії АА № 0110254 від 08.09.2006 року; серії АА №0110255 від 08.09.2006 року; серії АА № 0110256 від 08.09.2006 року; серії АА № 0110257 від 11.09.2006 року; серії АА № 0110258 від 11.09.2006 року на загальну суму 459 233,39 грн шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 3) визнати нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі № 264 від 11.10.2006 року на сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 459 233,39 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Позивач звернувся до відповідача з листами про зарахування сум бюджетного відшкодування в рахунок оплати податкових векселів. Однак, відповідач у своїй відповіді вказав, що залишає лист позивача без виконання, так як сума бюджетного відшкодування є непідтвердженою відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведених листом ДПА України від 22.12.2005 року №25595/7/16-1517. Таке твердження відповідача позивач вважає неправомірним, оскільки під терміном «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування»повинна розумітися сума ПДВ, яка задекларована платником податку до відшкодування і обліковується в картці особового рахунку платника податків. Зазначені Методичні рекомендації, як і лист ДПА України від 29.08.2006 року №16071/7/16-1517 про внесення до них змін (згідно якого під терміном «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування»(далі - сума бюджетного відшкодування), який вживається у пункті 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», слід вважати суму податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки (здійснених у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N 350), носять не нормативний, а інформаційно-рекомендаційний характер, і не обов”язкові до виконання.

Третя особа на стороні позивача письмового пояснення на позовну заяву не надала, в судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що вважає вимоги позивача обґрунтованими і підтримує їх в повному об’ємі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому поясненні по справі, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Підставою винесення ДПІ у Жидачівському районі першої податкової вимоги №264 від 11.10.2006 року до ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” є виникнення податкової заборгованості станом на 11.10.2006 року у сумі - 459233,39 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Жидачівському районі від 20.11.2006 року №8833/8/193. До податкових векселів І категорії відносяться всі податкові векселі, термін погашення яких припадає на період з 1 по 20 число включно місяця, наступного за звітним згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведених листом ДПА України від 22.12.2005 року №25595/7/16-1517. Платник податку, яким видано векселі І категорії, не включає суму зобов”язань по векселю до складу податкових зобов”язань по податковій декларації та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. Нарахування податкових зобов”язань по такому векселю проводиться органами податкової служби самостійно в картці особового рахунку платника, де податковий вексель відображається як окремий документ. Такі векселі підлягають обов”язковій оплаті грошовими коштами або можуть бути погашені шляхом зарахування в рахунок їх оплати суми бюджетного відшкодування, яка підтверджена податковим органом після дати видачі податкового векселя до настання граничного строку погашення такого векселя. При цьому слід врахувати, що з урахуванням змін до Методичних рекомендацій, надісланих листом ДПА України від 29.08.2006 року №16071/7/16-1517, підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - це сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки (здійснених у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N 350. Таке визначення використовується виключно з метою погашення податкового векселя. Так як сума бюджетного відшкодування не була підтвердженою до настання граничного строку погашення податкових векселів позивача, тому податкові векселі не були погашені.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (претензії, податкову вимогу, податкові векселі, картку особового рахунку позивача по ПДВ, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні 18.12.2006 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови, повний текст постанови складено 26.12.2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Позивачем (ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”) при імпорті товарів на митну територію України було видано митному органу податкові векселі на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість: № 733253111462 від 04.08.2006 року зі строком платежу 02.09.2006 року; № 733253111463 від 04.08.2006 року зі строком платежу 02.09.2006 року; № 733253111464 від 07.08.2006 року зі строком платежу 05.09.2006 року; № 733253111465 від 07.08.2006 року зі строком платежу 05.09.2006 року; № 733253111466 від 09.08.2006 року зі строком платежу 07.09.2006 року; № 733253111469 від 10.08.2006 року зі строком платежу 08.09.2006 року; № 733253111470 від 11.08.2006 року зі строком платежу 09.09.2006 року; № 733253111471 від 14.08.2006 року зі строком платежу 12.09.2006 року; № 733253111472 від 14.08.2006 року зі строком платежу 13.09.2006 року; № 733253111473 від 15.08.2006 року зі строком платежу 13.09.2006 року; № 733253111474 від 21.08.2006 року зі строком платежу 13.09.2006 року; серії АА № 0110253 від 06.09.2006 року зі строком платежу 05.10.2006 року; серії АА № 0110254 від 08.09.2006 року зі строком платежу 07.10.2006 року; серії АА №0110255 від 08.09.2006 року зі строком платежу 07.10.2006 року; серії АА № 0110256 від 08.09.2006 року зі строком платежу 07.10.2006 року; серії АА № 0110257 від 11.09.2006 року зі строком платежу 10.10.2006 року; серії АА № 0110258 від 11.09.2006 року зі строком платежу 10.10.2006 року. Ці векселі містять на собі аваль, наданий ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

Зазначені векселі було видано і авальовано відповідно до пункту 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV) та «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 (із змінами і доповненнями).

ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” звернувся до ДПІ у Жидачівському районі з листами про зарахування сум бюджетного відшкодування в рахунок оплати податкових векселів:

- від 04.09.2006 року на зарахування векселів №733253111462 від 04.08.2006 року, №733253111463 від 04.08.2006 року, №733253111464 від 07.08.2006 року, №733253111465 від 07.08.2006 року на загальну суму 173724,19 грн.;

- від 06.09.2006 року на зарахування векселів №733253111466 від 09.08.2006 року, №733253111469 від 10.08.2006 року на загальну суму 49812,01 грн.;

- від 08.09.2006 року на зарахування векселя №733253111470 від 11.08.2006 року на суму 22177,31 грн.;

- від 11.09.2006 року на зарахування векселів №733253111471 від 14.08.2006 року, №733253111472 від 14.08.2006 року, №733253111473 від 15.08.2006 року на загальну суму 51492,88 грн.;

- від 19.09.2006 року на зарахування векселя №733253111474 від 21.08.2006 року на суму 27317,98 грн.;

- від 29.09.2006 року на зарахування векселів серії АА №0110251 від 05.09.2006 року, АА №0110253 від 06.09.2006 року, АА № 0110254 від 08.09.2006 року, АА №0110255 від 08.09.2006 року, АА №0110256 від 08.09.2006 року, АА №011257 від 11.09.2006 року, АА №011258 від 11.09.2006 року на загальну суму 145137,57 грн.

ДПІ у Жидачівському районі у відповіді від 06.09.2006 року №5817/10/15-0 зазначила, що на виконання листа ДПА України №16071/7/16-1517 від 29.08.2006 року «Про податкові векселі»та на часткову зміну Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування податкових векселів повідомляє, що під терміном «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування», який вживається у пункті 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», слід вважати суму податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки. Станом на 01.09.2006 року сума бюджетного відшкодування по деклараціях №6540 від 19.05.2006 року на суму 1525958 грн., №7481 від 20.06.2006 року на суму 145276 грн., №9543 від 19.07.2006 року на суму 453947 грн є непідтвердженою, тому лист від 04.09.2006 року ДПІ у Жидачівському районі залишає без виконання.

Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі пред’явлено Жидачівському відділенню ЗГРУ КБ «ПриватБанк»претензії від 11.10.2006 року за №7560/10/24-0, №7561/10/24-0, №7562/10/24-0, №7563/10/24-0, №7564/10/24-0, №7565/10/24-0, №7566/10/24-0, №7567/10/24-0, №7568/10/24-0, №7569/10/24-0, №7570/10/24-0, №7571/10/24-0, №7572/10/24-0, №7573/10/24-0, №7574/10/24-0 та від 13.10.2006 року за № 7666/10/24-0, № 7667/10/24-0 з вимогою погасити податкові векселя ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на загальну суму 459 233,39 грн.

Окрім цього, на адресу ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” надійшла перша податкова вимога ДПІ у Жидачівському районі №264 від 11.10.2006 року на сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 459233,39 грн.

Заборгованість по зазначених податкових векселях відображена в обліковій картці по ПДВ платника ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1.16 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин –далі Закон № 168/97-ВР), пункту 2 розділу 1 «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 (із змінами і доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин –далі Порядок № 1104), податковий вексель-це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю та видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Згідно пункту 3 розділу 1 Порядку № 1104, зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації, але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя. Відповідно до останнього абзацу пункту 5 розділу 1 Порядку № 1104, протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ(із змінами і доповненнями), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ч.2,ч.3 пункту 11.5 ст.11 Закону № 168/97-ВР(в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV), податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Згідно ч.5 пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV), якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний(податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податків має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата.

Відповідно до підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ(із змінами і доповненнями), податкові декларації подаються за базовий податковий(звітний) період, що дорівнює календарному місяцю(як це має місце у даному випадку) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) місяця.

Всі вищезазначені податкові векселі, які видавалися позивачем (ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”), містять термін сплати зобов’язань до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу, тобто підпадають під ознаки податкових векселів, описаних в ч.5 пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до ч.7 пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV), якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. Згідно ч.4 пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV), платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Таким чином, обов’язковою умовою для погашення податкового векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з ПДВ законодавець встановлює наявність у платника до настання граничного строку погашення такого векселя суми бюджетного відшкодування, яка підтверджена податковим органом.

Суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що під терміном «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування»повинна розумітися сума ПДВ, яка задекларована платником податку до відшкодування і обліковується в картці особового рахунку платника податків. Саме визначення «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування»(яка вживається в ч.4 та ч.7 пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР) розуміє під собою наявність підтвердження суми бюджетного відшкодування з боку податкового органу, і саме лише декларування платником суми бюджетного відшкодування та внесення її податковим органом до картки особового рахунку на підставі декларації платника не може розглядатися як підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом. Таке підтвердження повинно здійснюватися відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР шляхом проведення передбачених у цьому підпункті перевірок. Тому твердження відповідача про те, що Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, як і лист ДПА України від 29.08.2006 року №16071/7/16-1517 про внесення до них змін, носять не нормативний, а інформаційно-рекомендаційний характер, не приймається судом до уваги, так як необхідність підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом (для погашення податкового векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування) випливає безпосередньо із змісту вищенаведених положень Закону № 168/97-ВР.

Матеріали справи не вказують на наявність у позивача суми бюджетного відшкодування, підтвердженої відповідною перевіркою податкового органу станом до настання граничного строку погашення кожного із вищезазначених податкових векселів позивача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Судові витрати в розмірі 3 грн 40 коп судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.