open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
4/2200-10/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ

          

28.11.06                                                                                           Справа№ 4/2200-10/325


За позовом :  ТзОВ  „Експо-центр”Метеор”, м. Дніпропетровськ

До відповідача :  ТзОВ „ Галсофт - Сервіс”

Про :  стягнення 9072,96 грн.      

                                                                                                     Суддя : Довга О.І

При секретарі : Скремета О.О.

Представники:     

від позивача :     Каплан  О.М. ,Кудель В.М.  –представники по дорученню

від відповідача : Кривий Ю.Р. –представник  по  довіреності



Суть спору:

          Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом ТзОВ Експо-центр „Метеор” м. Дніпропетровськ до ТзОВ „Галсофт-Сервіс” м.Львів про стягнення 9072,96 грн. боргу.

          30.10.2006 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява від ТзОВ „Галсофт-Сервіс”  про  відшкодування  за рахунок  ТзОВ „Експо-центр „Метеор” заподіяних збитків у розмірі  7795,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач по зустрічний позовній заяві обґрунтовує наступним чином:

27 вересня 2005 року між: позивачем  ( ТзОВ „Галсофт-Сервіс”) та відповідачем ( ТзОВ  Експо-центр „Метеор”) був підписаний (укладений) Додаток № 1 (надалі: додаток) до спірного Договору № 184М/05 від 27 вересня 2005 року.

Відповідно до згаданого вище додатку, позивач та відповідач домовилися про наступне: відповідач надає позивачу додаткове виставкове обладнання та послуги:

І.Стіл, в кількості 1 штука.

2.Автонавантажувач (до 15 хвилин експлуатації),   в кількості 4 машини -

послуга.

З.Рокла (до 15 хвилин експлуатації), в кількості 4 штуки.

Як  вбачається із змісту Акту від 14 жовтня 2005 року складеного між сторонами  в місті Дніпропетровськ, після закінчення виставки „Машпром" з вил автонавантажувача, яким у цей час керував водій  ТзОВ Експо-центр „Метеор" Костенюк П. Д. випав токарний станок „Compass" масою 2, 2 тонни, що належить ТзОВ „Галсофт-сервіс", при чому вантажопідйомність даного автонавантажувача складала 2 тонни. Падіння станка трапилося на виїзді з павільйону на похилій ділянці підлоги, внаслідок чого на станку були виявлені пошкодження, які можна оцінити тільки візуально (ручки управління і супорт). Усі інші дефекти можна виявити тільки шляхом проведення експертизи.

Зазначений вище токарний верстат для обробки металу з цифровою індикацією по 3-х вісях, артикульний номер 320608 модель „ Соmpass 200/1500” - в кількості 1 (одна) штука придбаний   позивачем -ТзОВ „Галсофт-Сервіс" зі складу фірми у  Китаї  (Гонконг).

Право власності на згаданий вище токарний станок ТзОВ „Галсофт-сервіс" набуло у відповідності зі ст. 334 Цивільного кодексу України, на підставі наступних документів:

1.Уніфікована      митна     декларація      -      УМД      -      2      довідковий      номер 200030004/5/004669 від 22.03.2005 року;

2.Контракт № 20104 на поставку обладнання від 19.10.2004 року;

3.Виписка з банку №  8637-000001  від 21.01.2005  року,  №  7858-000001   від 05.11.2004 року (відділення № 2 у м. Львові, ЗАТ „Про Кредит Банк");

4.Торгові      рахунки      -      фактури      (Invoice)      №      200401/* 1*(UKO5001),      № 200401/*2*(UKO05001)   від 31 січня 2005 року.

Факт падіння саме токарного станка Соmpass 200/1500, а не іншого станка підтверджується тим, що відповідно до довідки ТзОВ „ГАЛСОФТ-СЕРВІС", останнє за 2005 рік придбало тільки два токарних станки модель Соmpass 200/ 1500 і Соmраss 200/ 1000, при чому один з цих токарних станків модель Соmраss 200/1000 був придбаний Українсько-російським відкритим акціонерним товариством Дружковський завод газової апаратури (Донецька область, м. Дружківка) 29 березня 2005 року, що підтверджується: товарною накладною № 61 від 31.03.2005 року, довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей № 820788, серія ЯКЕ від 29 березня 2005 року, податковою накладною № 61 від 31.03.2005 року, договором № 28/09 від 29 вересня 2004 року (копії додаються). Модель Соmраss 200/1500 у 2005 році не продавався, а натомість знаходився з 11 жовтня 2005 року по 14 жовтня 2005 року включно на виставці, яку організував відповідач, що відбувалася в Універсальному видовищно-спортивному палаці „Метеор", м. Дніпропетровськ.

Інших токарних станків моделі Соmраss, крім двох токарних станків згаданих вище, позивач у 2005 році не придбавав, іншим чином (в тому числі в оренду) не набував, тому ймовірність знаходження на виставці якогось іншого токарного станка, не обумовленого в акті про пошкодження від 14 жовтня 2005 року, на думку  позивача по зустрічному  позові виключається.

Як вбачається із змісту Додатку № 1 до спірного Договору № 184М/05 від 27 вересня 2005 року відповідач зобов'язався надати позивачу додаткові послуги - автонавантажувач (до 15 хвилин експлуатації) в кількості 4 машини. Оскільки автонавантажувач є транспортним засобом і відноситься до джерела підвищеної небезпеки, то останнім має право управляти (керувати) тільки встановлена відповідальна особа. Позивач жодного відношення до згаданого вище автонавантажувача немає.

Актом від 14 жовтня 2005 року складеним в місті Дніпропетровськ зафіксовано факт падіння з вил автонавантажувача та пошкодження токарного станка належного позивачу. Причиною падіння токарного станка стала неуважність та необережність водія Костенюка П. Д. під час управління автонавантажувачем, а саме здійснення різкого гальмування автонавантажувача на спуску на похилій ділянці дороги, що й спричинило падіння токарного станка. Подія трапилася під час дії виставки.

Відповідно до п. 8.1. Договору № 184М/05 від 27 вересня 2005 року у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного Договору винна сторона несе відповідальність, встановлену діючим законодавством України, а відповідно до п. 8.11. згаданого вище Договору сторони в частині виконання своїх зобов'язань несуть відповідальність за порушення правил охорони праці, техніки безпеки, пожежної та екологічної безпеки відповідно до діючого законодавства України. и, яка порушила зобов'язання розуміється також необережність, відповідно до ст. 614 ЦК України.

Як вбачається із реквізитів Акту від 14 жовтня 2005 року, останній підписаний представниками як позивача так і відповідача, а отже відповідач володіє достатньою інформацією про заподіяння шкоди - пошкодження токарного станка позивача.

Позивач по зустрічному позові , з метою захисту свого порушеного права, на належне транспортування (вивіз) токарного станка з виставкового залу, застосував норми ст. 235, ст. 236, ст. 237 Господарського кодексу України, а саме ТзОВ „Галсофт-Сервіс” відмовився здійснити оплату відповідачу залишкової суми у розмірі: 7 466, 00 гривень, маючи для цього достатні законні підстави - факт пошкодження токарного станка підтверджуються згаданим вище Актом. Дана оперативно - господарська санкція застосовується у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

В порядку встановленому ст. 225 ГК України та законодавства про торгово-промислові палати в Україні ТзОВ „Галсофт-Сервіс” звернувся до Львівської торгово-промислової палати з листом про визначення розміру завданих  йому збитків у зв'язку з пошкодженням токарного станка Соmpass 200/1500.

23 лютого 2006 року позивач одержав висновок Львівської торгово-промислової палати, згідно з яким розмір заподіяних відповідачем по зустрічному позові  збитків позивачу у зв'язку з пошкодженням токарного станка  становить 7 435, 00 грн. (сім тисяч чотириста тридцять п'ять гривень 00 коп.) в тому числі ПДВ .

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою яка допустила господарське порушення окрім вартості необхідного ремонту пошкодженого токарного станка, відносяться також: вартість додаткових робіт, до яких також: належить і сума у розмірі 360, 00 грн. (в т. числі ПДВ 20 %) сплачена позивачем - за підготовку Львівською торгово-промисловою палатою висновку про розмір заподіяних відповідачем збитків позивачу у зв'язку з пошкодженням токарного станка .


Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду  докази  в їх сукупності, суд визнав, що  зустрічний позов  взаємно пов’язаний з  первісним, тому його слід розглядати  в одному провадженні.


Представники  позивача  в судовому засіданні  позовні вимоги  по  первісному позові  підтримують , та  просять  первісний позов задоволити, а в задоволенні зустрічного  позову відмовити  виходячи з наступного:


          В зустрічному позові позивач -  ТОВ "Галсофт-Сервіс" посилається на те, що токарний станок 200/1500 було придбано в Гонконгу. Факт падіння саме цього токарного станка позивач підтверджує наступними документами: -    копією митної декларації від 22.03.05; копією Контракту №20104 від 19.10.04;копією Договору №28/09 від 29.09.004 з Українсько-російським ВАТ "Дружковський завод газової апаратури" та іншими документами.  Як вбачається з матеріалів справи  зовнішньоекономічний контракт з китайською фірмою на поставку обладнання укладено 19.10.2004 року, а договір купівлі-продажу з ВАТ "Дружковський завод газової апаратури" раніше - 29.09.2004 року. На думку  ТзОВ „Експо-ценнтр „Метеор” такого не може бути, так як згідно ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Ні в Договорі з ВАТ "Дружковський завод газової апаратури", ні в зовнішньоекономічному контракті з китайською фірмою на поставку обладнання не вказано що за обладнання є предметом договору та контракту. В тих документах, що надіслані суду, предмету  договорів не має, тобто не має істотної умови цих договорів. В договорі купівлі-продажу з ВАТ "Дружковський завод газової апаратури" ціна вказана в іноземній валюті (ЄВРО), що суперечить ч.2 ст.189 Господарського кодексу України, згідно якої ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті. Тобто, посилання позивача по зустрічному позову на ці два документа як на докази падіння саме токарного станка Соmраss 200/1500, а не іншого станка не є правомірним та не можуть бути оцінені як докази, так як суперечать чинному законодавству України. Крім цього, Позивач посилається на копію митної декларації від 22.03.05. Згідно цьому документу через митницю крім токарних станків модель Соmpass 200/1500 та модель Соmpass 200/1000, пройшов ще один токарний верстат модель СQ 6125/550. Тобто, все ж не зрозуміло, який токарний верстат впав і який верстат пред'явлено до експертизи. Окрім того  у представників  відповідача по зустрічному позові виникає наступне питання - в Договорі з ВАТ "Дружковський завод газової апаратури", на який посилається позивач як на доказ факту падіння саме  спірного токарного станка ціна договору складає 15 тисяч євро. Оплата в гривнях згідно курсу НБУ на момент оплати. В копії накладної, яку надіслав позивач, ціна верстата 104606,16 грн. Виходить, що курс НБУ української гривні по відношенню до ЄВРО на момент оплати складав 6 грн. 97 копійок. Але такого курсу на 01.10.04 та на 09.03.05 не було.( Докази представлені суду і знаходяться в матеріалах справи). Копія податкової накладної від 31.03.2005 №61, яку надіслав позивач, не відповідає сумі договору і стосується тільки одного рахунку. Крім цього, в договорі з ВАТ "Дружковський завод газової апаратури говориться про обладнання, яке повинно бути відвантажено з Германії, а не з

Китаю. Таким чином, те що продавав позивач Товариству "Дружковський завод

азової апаратури" даного судового процесу не стосується.

Висновок позивача, що надані документи свідчать про те, що на виставці, яку проводив відповідач не міг знаходитись інший  токарний станок  на погляд  представників  ТзОВ „Експо-центр „Метеор”  є недоказаним.

Позивач по зустрічному позову посилається на те, що падіння токарного станка трапилася під час дії виставки.

Згідно п. 3.1. Договору час роботи виставки 14 жовтня 2005 року з 10-00 годин до 16-00 годин. Як сказано в Акті від 14 жовтня 2005 року  падіння сталося 14 жовтня у 19-30. Тобто, після закінчення виставки. Тому посилання позивача на порушення Товариством "Експо-центр "Метеор" своїх зобов'язань по Договору не мають ніяких підстав, а тому не можуть розглядатися відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України як порушення зобов'язання і мати наслідки, передбачені ст.ст. 611 та 623 ЦК України, а саме відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, як це представляє позивач в зустрічному позові.

В Акті від 14 жовтня 2005 року нічого не сказано про те, що падіння сталося в результаті різкого гальмування автонавантажувача на спуску на похилій ділянці дороги (так написано в зустрічному позові), що й спричинило падіння токарного станка. Позивачем це не доведено.

Як  видно з матеріалів справи вантаж був масою 2,2 тони, а автонавантажувач вантажопід'ємністю 2 тони. Водій не знав про масу вантажу, бо вантажно-розвантажувальними роботами  керували представники  позивача ,тобто Товариства "Галсофт-Сервіс",  і нічого водію про це не сказали. Акт, складений у Дніпропетровську свідчить про те, що токарний станок пошкодив відповідач - помилкове. Вивіз обладнання виконував позивач і падіння сталося з тих обставин, що представник позивача не попередив водія про зміщений центр тяжкості станка  та про вагу станка . В своєму зустрічному позові позивач помилково посилається на застосування норм ст.ст. 235, 236, 237 Господарського кодексу України, як на застосування оперативно-господарської санкції. Не може бути оперативного впливу на відповідача, який виконав свої зобов'язання в повному обсязі.  Крім цього, згідно ч.2 ст.235 Господарського кодексу України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачене договором. А згідно ч.2 ст.237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Але в договорі № 184М/05 від 27.09.05 між Товариствами Експо-центр "Метеор" та 'Талсофт-Сервіс" не передбачені ні самі оперативно-господарські санкції ні порядок їх застосування. Тому, посилання позивача на те, що він відмовився здійснити оплату відповідачу заборгованості у розмірі 7466,00 гривень, маючи законні підстави є неправомірним і не може прийматися судом до уваги. А посилання позивача на те, що законною підставою є згаданий вище Акт, не може розглядатися, бо в Акті нічого не сказано про те, що вивозом обладнання курували представники позивача і хто винен в падінні обладнання. Крім цього, відповідач не знав вимог позивача про відшкодування збитків. Не знав і не міг знати, що він не виконав свої зобов'язання по договору після підписання своїм партнером Акту виконаних послуг та Акту звірки, в яких нічого не сказано про заборгованість відповідача.

Окрім вказаного, падіння верстату сталося 14 жовтня 2005 року. Акт, який склали в односторонньому порядку без представників відповідача Товариство "Галсофт-Сервіс" датований 06 грудня 2005 року. Тобто,  через 53 дня після події. Ще через 15 днів (21 грудня) верстат оглядався Львівською торгово-промисловою палатою. Що робили з верстатом більш ніж два місяця ТзОВ „Експо-центр „Метеор” не відомо. Його огляд провадився без  участі представників  відповідача по зустрічному позові. Окрім наведеного,  у висновку Львівської торгово-промислової палати експерт Зінько Д.Р., при визначенні величини завданих збитків посилається на калькуляцію №48 від 24.01.06 Львівського дослідно-експерементального механічного заводу (Перша та третя сторінки висновку). Представлена суду  калькуляція датована не 24.01.2006, а 24.01.2005 року і це дуже добре видно на копії документа. Тобто, докази позивача про наданні збитки не підтверджені документально і не можуть прийматися судом як підстава для встановлення розміру збитків.

Представник  ТзОВ „Галсофт-Сервіс”  підтримує  зустрічний позов повністю. В задоволенні  первісного  просить  в позові відмовити.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд визнав  первісний позов обгрунтованим,  та  таким, який слід задоволити повністю, а в задоволенні  зустрічного відмовити, виходячи з наступного:


27 вересня 2005 року між  ТзОВ „Експо-центр „Метеор” ( позивач)  та  ТзОВ „Галсофт-Сервіс” ( відповідач)  уклали договір № 184М/05, згідно якому  позивач зобов‘язувався  надавати відповідачу  послуги по участі  у виставці „Машпром” ( 11-14 жовтня 2005 року, Універсальний  видовищно-спортивний  палац „Метеор”, м.Дніпропетровськ), яка проводилась  позивачем, з гаданням стандартної  обладнаної площі, а відповідач зобов‘язувався  оплатити  за надані  послуги на умовах  вказаного  договору.

Сума  укладеного договору ( враховуючи  ПДВ та податку  на рекламу )  становить  13379,00 грн.

Відповідно до п. 5.5. договору  відповідач зобов‘язувався  в строк до  05 вересня 2005 року  провести передплату  у розмірі 5000,00 грн.

Решта суми  боргу  сторони домовились погасити  в такому порядку:  - до 28.10.2005 року  - 1000,00 грн., до 28.11.2005 року –2000,00 грн., до 25.12.2005 року –5379,00 грн.

05.10.2005 року  відповідач здійснив  передплату  за участь у виставці  у розмірі 5000,00 грн.

08.10.2005 року між  учасниками  договору  № 184М/05 було укладено  додаткову  угоду, відповідно до якої  позивач надав відповідачу  додаткове обладнання і  послуги на загальну суму  87,00 грн.

11-14.10.2005 року , після проведення виставки  сторонами  складено акт наданих послуг, в якому оговорено, що  позивач виконав  взяті на себе  зобов‘язанні повністю,

14 жовтня 2005 року  між сторонами  проведено звірку розрахунків та  підписано акт звірки.

Відповідно , на момент підписання  акту,  борг відповідача перед позивачем становив  8466,00 грн. ( на момент  підписання акту  відповідач перерахував  на рахунок позивача  5000,00 грн, що не заперечено представником відповідача , та не спростовано позивачами).

Згідно  п. 5.6 договору  28.10.2005 року  ТзОВ „Галсофт-Сервіс”  перерахувало  позивачу  ще 1000,00 грн.

Отже, на момент звернення   ТзОВ „Експо-центр „Метеор”  з позовом до суду, сума основного боргу відповідача складає 7466,00 грн.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на  себе  зобов‘язання  по договору № 184М/05 від  27.09.2005 року в повному обсязі, чим порушив  ст..ст. 526,530  Цивільного  кодексу України, якими передбачено, що  зобов‘язання  повинно  бути виконано  належним чином згідно з умовами  договору  і вимоги ЦК, якщо в зобов‘язанні  встановлено строк (дату)  його  виконання, та воно  підлягає  виконанню в цей  строк.

Враховуючи  п. 8.3.  договору, за порушення  строків оплати,  відповідач зобов‘язаний сплатити  позивачу неустойку у вигляді  пені в розмуру  подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла  під час прострочення ,

Згідно поданого суду розрахунку, сума пені  складає 1062,92 грн.

Окрім наведеного , керуючись  вимогами ст.625 Цивільного  кодексу України, за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання  позивачем нараховано  відповідачу  суму  інфляційних та 3% річних,  що відповідно становлять  373,97 грн. та 170,07 грн.

Суд вважає, що дані суми  підлягають  до стягнення, так як  боржник не  звільняється від  відповідальності  за неможливість  виконання ним  грошового зобов‘язання. Боржник, який прострочив  виконання грошового зобов‘язання , на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму  боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три відсотки  річних від простроченої суми, якщо  інший розмір відсотків  не встановлений договором, або законом.


Щодо  заявлених відповідачем  ( позивачем по  зустрічному  позові) вимог про  відшкодування з позивача ( відповідача  по  зустрічному позові)  суми  збитків  суд вважає, що позивачем у справі  по  зустрічному позові –ТзОВ „Галсофт-Сервіс” не доведено  наявність  та розмір збитків, завданих порушенням  договірних зобов’язань  відповідачем ТзОВ „Експо-центр „Метеор”, та причинно-наслідкового зв’язку  між збитками  та діями  відповідача.

Відповідно до п.1 ст.224  ГК України  учасник господарських відносин, який порушив  господарське зобов’язання  або установлені  вимоги щодо здійснення  господарської діяльності , повинен відшкодовувати  завдані  цим збитки  суб’єкту  права або  законні  інтереси  якого порушено.

Згідно ст.225 ГК України до складу збитків, що  підлягають  відшкодуванню особою, яка допустила  господарське  правопорушення включається:  вартість втраченого, пошкодженого  або знищеного майна, визначена  відповідно до вимог  законодавства; додаткові  витрати ( штрафні санкції, сплачені  іншим  суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково  витрачених матеріалів  тощо), понесені  стороною, яка  зазнала збитків внаслідок  порушення  зобов’язання  другою стороною;  неодержаний прибуток ( втрачена вигода) , на який  сторона, яка зазнала збитків, мала право  розраховувати у разі  неналежного виконання  зобов’язання другою стороною.

Відповідно  до ст. 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана  неправомірними діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або  юридичної  особи, відшкодовується  в повному обсязі особою, яка  її завдала.  Особа, яка завдала  шкоди, звільняється  від її  відшкодування, якщо  вона  доведе, що  шкоду завдано  не з її вини.

З приписів  вищезазначених статей  вбачається, що для  застосування  деліктної відповідальності необхідна  наявність  складу  правопорушення:  протиправної поведінки ( дії чи  бездіяльності)  особи;  шкоди; причинного  зв’язку між  протиправною поведінкою і шкодою ; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Отже, позивач  неправомірно просить стягнути з  ТзОВ „Експо-центр  „Метеор”   збитки  в розмірі 7795,00 грн. в результаті  пошкодження  токарного станка  , так як сума збитків  позивачем не доведена, як і не доведений  причинно-наслідковий  зв’язок  між неправомірними діями   відповідача  та  збитками позивача .

Враховуючи наведене,  керуючись ст.ст. 223,224,225,269  ГК України, ст.ст.625, 1166 ЦК ст. ст. 12, 43, 49, 60. 75, 82-84 ГПК України, суд                                                                                                                                                   

          

в и р і ш и в :


1.          Позовні вимоги  по первісному позові  задоволити повністю.

2.          Стягнути з ТзОВ „Галсофт-Сервіс”, м. Львів, вул. Кн. Романа, 16 (р/р 260010100671 в ЗАТ „Про кредит-Банк”, МФО 320984, ЄДРПОУ 20830755  на користь  ТзОВ „Метеор”, м. Дніпропетровськ, вул Більшовицька, 27а (п/р 26007570270100 в ДОД АППБ „Аваль”, МФО 305653, ЄДРПОУ 31540744) 7466,00 грн. основного боргу, 1062,92 грн.  суму пені, 373,97 грн.  інфляційних та 170,07 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні  зустрічного  позову  відмовити повністю.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.


Суддя                                                                                                       Довга О.І.

Джерело: ЄДРСР 334607
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку