ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

01.12.06 Справа№ 4/2195-21/311

За позовом ЛКП “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів

до відповідача ЖЕК “Електрон” ДП ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів

про стягнення 84789,14 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - Охріменко В.В. –нач.юр.відділу

від відповідача - Стецишин В.С. –юрист, Володькова Л.М. –заст.директора

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ЛКП “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів до ЖЕК “Електрон” ДП ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів про стягнення 84789,14 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву від 01.12.2006 року про уточнення (зменшення) позовних вимог у зв’язку із частковою оплатою відповідачем боргу та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 67107,33 грн. - боргу, 6940,10 грн. - пені, 2287,10 грн. - 3% річних, 6454,61 грн. –інфляційних.

Відповідач в судове засідання з’явився, подав відзив на позовну заяву №057/272 від 22.11.2006 року, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.10.2002 року між ЛКП “Залізничнетеплоенерго” та ЖЕК “Електрон” ДП ВАТ “Концерн-Електрон” укладено договір №4471 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.1 даного договору позивач взяв на себе зобов’язання постачативідповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Даним договором (п.6.3.) передбачено, що покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

На виконання умов договору позивачем за період з 01.09.2004 року по 01.09.2006 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 103366,40 грн., що підтверджується актами реалізації теплової енергії та рахунками, що виставлялися відповідачу на оплату.

Однак, всупереч умов укладеного договору, ЖЕК “Електрон” ДП ВАТ “Концерн-Електрон” за період з 01.09.2005 р. по 01.09.2006 р. здійснило оплату за спожиту теплову енергію не в повному обсязі, а лише частково, внаслідок чого у ЖЕК “Електрон” ДП ВАТ “Концерн-Електрон” виникла заборгованість перед ЛКП “Залізничнетеплоенерго” в сумі 67107,33 грн. основного боргу e відповідності до уточнення позовних вимог.

Відповідно до п.7.2.3. договору №4471 від 01.10.2002 року позивачем нарахована відповідачу пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 6940,10 грн. Проте, враховуючи важке фінансове становище відповідача, суд в порядку ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Тому розмір пені, який підлягає до стягнення складає 50 грн.

Крім того, в порядку ст.625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні нарахування за весь час прострочення платежу в сумі 6454,61 грн. та 3% річних в сумі 2287,10 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до часткового задоволення з урахуванням уточнення позовних вимог та розстрочкою виконання рішення рівними частинами на 1 рік.

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 627, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ,121 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” ДП ВАТ “Концерн Електрон”, м.Львів, вул.Шевченка,318 (р/р 26008301460040 в ПІБ м.Львова, МФО 325633, ЄДРПОУ 22343999) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м.Львів, вул. С.Петлюри, 4а ( р/р 260038680 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 325570, ЄДРПОУ 20784943) – 67107,33 грн. боргу, 50 грн. пені, 6454,61 грн. інфляційних втрат, 2287,10 грн. 3% річних з розстрочкою виконання рішення рівними частинами на 1 рік (помісячно по 6324,92 грн.).

3. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори “Електрон” ДП ВАТ “Концерн Електрон”, м.Львів, вул.Шевченка,318 (р/р 26008301460040 в ПІБ м.Львова, МФО 325633, ЄДРПОУ 22343999) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м.Львів, вул. С.Петлюри, 4а ( р/р 260038680 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 325570, ЄДРПОУ 20784943) –776,67 грн. державного мита, 108,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати.

4. В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Масловська Л.З.