open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/1759-28/307 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

          

21.12.06                                                                                           Справа№ 5/1759-28/307 А

За позовом: Дочірнього підприємства „Центр розрахунків за паливо та послуги” Відкритого акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів

про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 05.12.2005 року  №  0003282300/0/21093/23-0  


              Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.


Представники сторін

Від позивача: Демчик О.І. - представник

Від відповідача: Робейко А.А. - головний державний податковий інспектор, Томашівський О.Г. –головний державний податковий інспектор


          Дочірнім підприємством „Центр розрахунків за паливо та послуги” Відкритого акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз” заявлено позов до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова  про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 05.12.2005 року  №  0003282300/0/21093/23-0.

          Ухвалою суду від 14.11.2006 року підготовче провадження у справі закінчено і призначено справу до судового розгляду на 06.12.2006 року. В судовому засіданні 06.12.2006 року оголошувалася перерва до 21.12.2006 року для вивчення поданих доказів.

           В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 05.12.2005 року  №  0003282300/0/21093/23-0, свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що операції з продажу паливно-мастильних матеріалів за межами митної території України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

                   В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених в письмовому запереченні та письмовому поясненні, просять відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що пунктом 3.2 ст.3 Закону України „Про податок  на додану вартість” не встановлено, що операції  з продажу товарів (робіт, послуг), які здійснені  за межами  митної території України, а розрахунки  проводяться  між контрагентами на території України, не  є об”єктом оподаткування. Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено факт здійснення поставки нафтопродуктів за межами митної території України.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, лист, постанова Личаківського районного суду, договори, трьохсторонні акти, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні 21.12.2006 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови, повний текст постанови складено 26.12.2006 року.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова проведено планову виїзну комплексну документальну дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП “Центр розрахунків за паливо та послуги” ВАТ “Концерн “Галнафтогаз” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 24.11.2005р. №371/23-0/32053191.

За висновками акту перевірки встановлено порушення п.3.1 п.3.2 ст.3  Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), в результаті чого ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»ВАТ «Концерн Галнафтогаз»занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. на суму 523 337,00 грн.

На підставі  вказаного Акту перевірки  ДПІ у Личаківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення  від 05.12.2005р. № 0003282300/0/21093/23-0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі  523 337,00 грн - основного платежу  та 523 337,00 грн - штрафних(фінансових) санкцій, усього 1 046 674,00 грн.

За результатами розгляду скарг  ДП „Центр розрахунків за паливо та послуги” ВАТ „Концерн Галнафтогаз”  на податкове повідомлення-рішення  від 05.12.2005 року  №  0003282300/0/21093/23-0 , поданих в  процедурі адміністративного оскарження, скарги  позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення  - без змін.          

Як зазначено у п.п.3.1.5 Акту перевірки, підприємством в декларації по ПДВ у рядку 3 відображено обсяги операцій, що не є об’єктом оподаткування (п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»). ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»здійснює контроль  за реалізацією палива по смарт-картках, оптову торгівлю паливом та згідно угоди з ТзОВ «Торговий дім «Золотий гепард»(Постачальник ПММ) отримує нафтопродукти. В свою чергу ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»(продавець ПММ) відображає по бухгалтерському обліку відпуск пального, виписує розхідні та податкові накладні на нафтопродукти на підставі укладених угод  з ДП «Вінницянафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ДП «Львівнафтопродукт»,  ДП «Рівненафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ТзОВ «Ресурс-2». Таким чином, ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги» здійснює взаємовідносини та взаєморозрахунки тільки з СПД юридичними особами на території України. Первинні документи бухгалтерського обліку (прихідні, розхідні та податкові накладні), що були представлені до перевірки, свідчать про переміщення товарів (нафтопродуктів)  між вітчизняними контрагентами (резидентами). Факт ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України відсутній.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що  ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги» (як Покупець) та ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард»(як Продавець) укладено договір купівлі-продажу №110/02-103 від 01.10.2002р., згідно якого Продавець зобов’язується відпускати нафтопродукти (бензин А-98, А-95, А-92, А-80, А-76, ДП) через АЗС по смарт-карткам, що належать Покупцю (емітованим ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги») і надають право на отримання нафтопродуктів, а Покупець зобов’язується оплатити вартість нафтопродуктів, відпущених по смарт-картках. Перелік АЗС, через які згідно умов зазначеного Договору Продавець зобов’язується  відпускати нафтопродукти, визначено у Додатках до Договору.

Крім того,  ДП «Центр розрахунків  за паливо та послуги»ВАТ «Концерн Галнафтогаз»укладено  договори купівлі-продажу з ДП «Вінницянафтопродукт»(договір №0404/01-В від 28.04.2004р.), ДП «Івано-Франківськнафтопродукт»(договір №0404/03-І від 28.04.2004р.), ДП «Львівнафтопродукт»(договір №0404/02-Л від 28.04.2004р.), ДП «Рівненафтопродукт»(договір №0704/01-Р від 01.07.2004р.), ЗАТ «Терра-Петроліум»(договір №0404/05-Т від 28.04.2004р.), ТзОВ «Ресурс-2»(договір №0704/01-К від 01.07.2004р.) згідно умов яких  ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги», як Продавець, приймає на себе зобов’язання, зокрема, відпустити останнім  нафтопродукти через мережу АЗС по смарт-карткам, які дають право на одержання нафтопродуктів, а Покупці зобов’язуються оплатити вартість нафтопродуктів, відпущених по смарт-картках. Перелік автозаправних  станцій, на яких здійснюється відпуск нафтопродуктів, наведені в Додатках до Договорів (копії договорів долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуті судом).

Як вбачається із Додатків до Договору купівлі-продажу  №110/02-103 від 01.10.2002 р., укладеного позивачем з ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард», а також вищеперелічених договорів купівлі-продажу, серед переліку АЗС, на які поширюється дія  Договору, зазначені АЗС що розташовані як на митній території України так і за її межами (Росія, Польща, Німеччина, Іспанія).

Не може бути прийняте судом до уваги  заперечення  податкового органу, викладене  в судовому засіданні  про те, що  угоди купівлі-продажу, представлені позивачем, за своїм характером є договорами про наміри сторін щодо можливого придбання товарів, а предметом договору є надання послуг у вигляді продажу  нафтопродуктів за допомогою смарт-карток і він не містить визначення  предмету договору із зазначенням кількості товарів, його асортименту та ціни, оскільки таке заперечення суперечить вимогам ст. 627 (свобода договору) , ст. 628 (зміст договору) ЦК України, а також  ст.ст. 655, 656, 669 ЦК України. Крім того,  представлені суду договори є чинними на момент розгляду справи, доказів визнання їх недійсними в установленому законом порядку відповідачем не подано.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог представлено копії зведених накладних (оригінали оглянуті в судовому засіданні), що підтверджують здійснення ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард» відпуску нафтопродуктів для ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги», в яких  зазначено  вартість відпущених  нафтопродуктів  як з врахуванням ПДВ –по операціях на митній території України, так і без врахування ПДВ –у накладних на відпуск нафтопродуктів за межами митної території України.

Окрім того, ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»та ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард»в додаток до зведених накладних складено  реєстр передачі палива від ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард»на ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»(звітний період –календарний місяць), а також складено аналогічні реєстри передачі палива  від ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»на ДП «Вінницянафтопродукт»,ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2».

Як вбачається з даних реєстрів, в них міститься інформація про дату, час, товар, кількість (літрів), ціну (грн.), суму, місце (АЗС) та кому здійснена передача нафтопродуктів. Реєстри підписані повноважними особами сторін та скріплені печатками підприємств. В графі «АЗС»реєстрів зазначено адреси автозаправочних станцій, серед яких як і ті, що на митній території України, так і ті, що за межами митної території України.

Так, наприклад, з реєстру передачі палива від ТзОВ «Торговий дім «Золотий Гепард»на ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»за березень 2005р. (копію якого долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні) вбачається, зокрема, що 15.03.2005р. о 14:13:51 год. на автозаправочній станції, що розташована за адресою: Росія,512 км Москва-Київ, Наримекс, п-д ТНК відпущено дизельне пальне в кількості 686 л. по ціні 2,32 за 1 літр на загальну суму 1591,52 грн. по смарт картці №143008000, виданій  покупцю Дочірнім підприємством «Вінницянафтопродукт». В той же час, дана операція відображена в реєстрі передачі палива від ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»на ДП «Вінницянафтопродукт»за період березень 2005р. (мережа «Торговий Дім «Золотий Гепард»). Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, дана обставина зумовлена тим, що  купівля від ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард»нафтопродуктів ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги" та його продаж останнім в тих же обсягах на користь, зокрема, ДП «Вінницянафтопродукт» (з наведеного прикладу) відбувалось одночасно. Відповідачем документально обґрунтованими доказами не спростовано  доводи позивача.

У відповідності до вимог п.3.3  договору купівлі-продажу  від 01.10.2002р. №110/02-103 та п.4.3 вище перелічених договорів ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард», ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»та,відповідно, ДП «Вінницянафтопродукт», ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2» укладено трьохсторонні акти прийому-передачі нафтопродуктів за межами митної території України, що підтверджують здійснення  ТзОВ «Торговий Дім «Золотий Гепард»господарської операції із поставки нафтопродуктів для ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги», а останнім  для ДП «Вінницянафтопродукт»,ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт», ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2».

Кількісні та якісні показники нафтопродуктів, зазначені у накладних прийому-передачі нафтопродуктів від ТзОВ «Торговий дім «Золотий Гепард» на ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»та від останнього на користь відповідно  ДП  «Вінницянафтопродукт»,ДП «Львівнафтопродукт», ДП «Івано-Франківськнафтопродукт»,  ЗАТ «Терра-Петроліум», ДП «Рівненафтопродукт», ТзОВ «Ресурс-2», відповідають кількісним та якісним показникам у представлених позивачем трьохсторонніх актах прийому-передачі нафтопродуктів за межами митної території України та відповідних реєстрах передачі палива.

Зазначені  акти прийому-передачі  нафтопродуктів та реєстри передачі палива  містять назву документа, дату складання, назву підприємств, від імені яких складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печаткою підприємства, тобто відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для первинних та зведених облікових документів.

Позивачем  також подано суду  копії оборотно-сальдових відомостей (по рахунку 361.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями товарів, робіт, послуг», по рахунку  631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками товарів»), які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що Позивач  вів окремий облік  по операціях  за межами митної території України та в межах митної території України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем документально обґрунтованими доказами підтверджено  факт здійснення проведених операцій з продажу товарів (нафтопродуктів)  за межами митної території України, придбаних Підприємством за межами митної території України, для їх споживання за межами митної території України  резидентами України. Слід зазначити, що  в п.3.1.5 Акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова зазначено: «факт ввезення (пересилання)  товарів на митну територію  України та вивезення (пересилання)  товарів за межі митної території України відсутній».

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно  до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 згаданого Закону об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Раніше діюча редакція п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 (до внесення змін законом N 2505-IV від 25.03.2005) передбачала, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів(робіт,послуг) на митній території України, тобто містила аналогічне правило.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги» у  деклараціях з податку на додану вартість за липень 2004р. –червень 2005р.  у рядку 3 «операції, що не є об’єктом оподаткування»відображено обсяги продажу нафтопродуктів на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу нафтопродуктів за межами митної території України. При цьому, усі зазначені декларації з податку на додану вартість складено з додатками-поясненнями (пояснюючими записками), у яких зазначається, що у рядку 3 даних декларацій «відображено операції з реалізації нафтопродуктів резидентам України за межами митних кордонів України, що спожиті за межами митних кордонів України».

Суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки фактичне отримання нафтопродуктів по смарт-картках відбувалося за межами митної території України і право власності на нафтопродукти переходило до користувачів цими картками також за межами України, що підтверджено матеріалами справи, то, відповідно, місце поставки товарів (нафтопродуктів) знаходиться за межами митної території України. Отже, виходячи із змісту п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»такі операції не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

ДПІ у Личаківському районі м.Львова покликається на те, що  ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги» здійснює взаємовідносини та взаєморозрахунки тільки з суб’єктами  підприємницької діяльності - юридичними особами на території України. Однак, такі заперечення не спростовують доводів позивача, оскільки п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3  Закону України «Про податок на додану вартість»об’єкт оподаткування податком на додану вартість пов’язує не з місцем розрахунків, а з місцем поставки товарів та послуг.

Не заслуговує на увагу заперечення податкового органу про те, що зазначена норма є нормою, яка передбачає загальне правило визначення об’єкту оподаткування ПДВ без зазначення чіткого визначення місця поставки товарів, та встановлення чітких меж, надаючи лише уточнення, що такі поставки повинні здійснюватися на митній території України, оскільки таке заперечення ґрунтується на довільному тлумаченні зазначеної норми закону та суперечить її змісту.  

В обґрунтування своїх заперечень ДПІ у Личаківському районі покликається  на  п.3.2 ст.3 Закону України  «Про податок на додану вартість», яким визначено операції, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, серед яких відсутні операції з продажу товарів (робіт, послуг), які здійснені за межами митної території України, а розрахунки проводяться між контрагентами та території України.

Однак, податковим органом оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»здійснено донарахування податку на додану вартість по описаних вище операціях, тобто самостійно визначено їх як об’єкт оподаткування податком на додану вартість, в той час, як перелік операцій, що є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, визначено нормою Закону (п.п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»), він є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.  Пункт 3.2 ст.3 згаданого Закону, на який покликається податковий орган, не визначає операцій, що є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто не встановлює обов’язку щодо сплати податку.

У відповідності до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що у відповідь на запит позивача ДПІ у м. Львові листом від 07.05.03р. №7730/31-048 було дано податкове роз'яснення, згідно з яким операції з продажу товарів за межами митної території України, які були придбані за межами митної території України, та при умові, що такі товари споживаються за межами митної території України, не можуть розглядатися як об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пп.”г” та “д” п.п.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення. Податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Окрім цього, позивачем представлено суду акти планових комплексних документальних перевірок ДП «Центр розрахунків за паливо та послуги»з питань дотримання вимог  податкового та валютного законодавства, зокрема за період з 01.07.2003р. по 30.06.2004р. ( акт №316/23-2/32053191 від 20.12.2004р.), в яких не було встановлено порушень по аналогічних операціях.

Додатково до вищенаведеного слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов’язковою для  адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В матеріалах справи міститься  Постанова Личаківського районного суду м.Львова від 20.01.2006р., якою відмовлено у притягненні Форсюк Т.В. –головного бухгалтера ДП «Центр розрахунків  за паливо та послуги» до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.1 КУпАП за відсутністю події (відсутності порушення порядку ведення податкового  обліку у перевіреному податковим органом періоді) і складу адміністративного правопорушення та провадження у справі закрите.

Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДП «Центр  розрахунків за паливо та послуги»ВАТ «Концерн Галнафтогаз»документально та нормативно обґрунтовані, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову та визнає нечинним податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 05.12.2005 р. № 0003282300/0/21093/23-0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 523 337,00 грн-основного платежу  та 523 337,00 грн - штрафних(фінансових) санкцій, усього 1 046 674,00 грн.

Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-72, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –


ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов  задоволити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 05.12.2005 р. № 0003282300/0/21093/23-0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 523 337,00 грн-основного платежу  та 523 337,00 грн - штрафних(фінансових) санкцій, усього 1 046 674,00 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Центр розрахунків за паливо та послуги” Відкритого акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз” (79056, м. Львів, вул. Пластова,1, ідентифікаційний код 32053191) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4.          Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.


Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя                                                                                                       Морозюк А.Я.                     

Джерело: ЄДРСР 334555
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку