ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.11.06 Справа№ 1/949-15/288

за позовною заявою ВАТ "Страхова компанія "Універсальна", м.Львів

до відповідача ТзОВ "Галтранс", м.Радехів

про стягнення 30737,00 грн.

Суддя Т.Костів

Представники

Від позивача: Дідик А.В. - предст.

Від відповідача: Кінаш Т.П. - предст.

Суть спору: Позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Універсальна”, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю “Галтранс”, м.Радехів, Львівська область про стягнення 30737 грн. у порядку регресу.

Провадження у справі було порушене 15.09.2006 р. та призначено розгляд справи на 05.10.2006 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалі суду від 05.10.2006 р., 31.10.2006 р. Представникам сторін роз’яснювались їх права згідно зі ст.22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 15.07.2005р. у м.Трускавець відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу страхувальника позивача –ТзОВ “Райагробуд”. Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №32-31/006217 від 18.02.2005 р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 30737 грн.. Ствердив, що постановою від 28.09.2005 р. Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у вчиненні адміністративного правопорушення визнано винним працівника відповідача –Котик М.С.. Враховуючи, що до страховика в силу ст. 27 Закону України “Про страхування” перейшло право вимоги до винної особи в межах фактичних затрат, просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що постанова від 28.09.2005 р. Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області скасована, а постановою від 02.06.2006 р. Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області справа закрита провадженням внаслідок відсутності в діях Котика М.С. складу адміністративного правопорушення. Зазначеною постановою встановлено вину страхувальника позивача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи, що у порядку регресу витрати стягуються саме з винної особи, просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.02.2005 р. між позивачем (страховик) та ТзОВ “Райагробуд” (страхувальник) укладено договір №32-31/006217 добровільного страхування наземного транспорту щодо автомобіля реєстраційний номер ВС1579АС. В якості страхового випадку визначено, зокрема, ДТП. Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України "Про страхування", страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного закону, об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України.

З матеріалів справи вбачається, що за участю автомобіля реєстраційний номер ВС1579АС 15.07.2005 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок зіткнення із автомобілем ГАЗ-53 реєстраційний номер 136-79ТА, яким керував водій Котик М.С., внаслідок чого автомобілю реєстраційний номер ВС1579АС було завдано шкоди на загальну суму 30737 грн., що підтверджується, зокрема, страховими актами, розрахунками розміру страхового відшкодування, аварійними сертифікатами, висновком автотоварознавчої експертизи №01/2507 від 25.07.2005 р. тощо.

Представниками визнано, та матеріалами справи підтверджується, що автомобілем ГАЗ-53 реєстраційний номер 136-79ТА керував Котик Микола Степанович, який перебував у трудових відносинах із відповідачем. Сторони зазначену обставину не заперечували. Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Платіжними дорученнями №10629 від 06.09.2005 р. на суму 22813,08 грн., №14849 від 24.11.2005 р. на суму 6008,92 грн., №12119 від 19.10.2005 р. на суму 1915 грн. підтверджується факт виплати позивачем 30737 грн. страхового відшкодування ТзОВ “Райагробуд”.

Згідно із ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна норма міститься і у ст. 993 ЦК України.

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, зокрема, майну юридичної чи фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка здійснює цю діяльність, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за даних обставин законодавство покладає обов’язок відшкодувати завдану шкоду на винну особу.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.09.2005 р. по справі №3-5503/2005 р. визнано вину Котика М.С. у порушенні правил дорожнього руху, яке призвело до зіткнення і пошкодження транспортних засобів. Однак, вказана постанова скасована постановою голови апеляційного суду Львівської області, а справа направлена на новий розгляд.

02.06.2006 р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області винесено постанову, якою закрито провадженням справу про притягнення Котика М.С. до адміністративної відповідальності у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Водночас, судом встановлено, що зіткнення транспортних засобів відбулось з вини страхувальника внаслідок особистої самонадіяності водія автомобіля реєстраційний номер ВС1579АС.

Таким чином, матеріали справи свідчать про відсутність вини у заподіянні шкоди страхувальнику з боку особи, яка перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Позивачем не доведено у встановленому законом порядку наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача заявленої суми.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити. За таких обставин судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 80, 81, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Суддя Костів Т.С.