open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
5/2380-28/229 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

14.12.06 Справа№ 5/2380-28/229 А

17 год 45 хв

За позовом: Корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова, м. Львів

про визнання протиправними дій ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №332/23/30477237; визнання нечинними (недійсними) податкових повідомлень –рішень: від 11.01.2006 року № 217/10/17-0/30477237, від 09.06.2006 року № 12738/17-0/30477237/2, від 22.08.2006 року № 217/17-0/30477237/3; від 11.01.2006 року № 220/10/23-0/30918694, від 09.06.2006 року № 12737/10/23-0/30918694/2, від 22.08.2006 року № 220/10/23-0/30477237/3; від 11.01.2006 року № 219/10/23-0/30477237, від 09.06.2006 року № 12736/10/23-0/30477237/2, від 22.08.2006 року № 219/10/23-0/30477237/; та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237; від 29.03.2006 року № 6255/10/23-0/30477237/.


Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Соловйов А.В. - представник

Від відповідача: Кармелюк Т.Б. –головний державний податковий інспектор


Позов заявлено Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №217/10/17-0/30477237, №219/10/23-0/30477237, №218/10/23-0/30477237, №2020/10/23-0/30918694 від 11.01.2006 року, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №6255/10/23-0/30477237 від 29.03.2006 року.

Заявою про уточнення та доповнення позовних вимог позивач уточнив та доповнив позовні вимоги, просить суд: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №332/23/30477237; 2) визнати нечинними (недійсними) податкові повідомлення –рішення: від 11.01.2006 року № 217/10/17-0/30477237, від 09.06.2006 року № 12738/17-0/30477237/2, від 22.08.2006 року № 217/17-0/30477237/3; від 11.01.2006 року № 220/10/23-0/30918694, від 09.06.2006 року № 12737/10/23-0/30918694/2, від 22.08.2006 року № 220/10/23-0/30477237/3; від 11.01.2006 року № 219/10/23-0/30477237, від 09.06.2006 року № 12736/10/23-0/30477237/2, від 22.08.2006 року № 219/10/23-0/30477237/; та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237; від 29.03.2006 року № 6255/10/23-0/30477237/.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення та доповнення позовних вимог, просить позов задоволити. Зокрема, позивач зазначає, що перевірка проводилась всупереч закону без рішення суду та наявності передбачених законом підстав. В проведенні перевірки приймали участь працівники податкової міліції, чим порушено ч.15 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Перевіряючі в акті перевірки обґрунтовують свої висновки припущеннями, а не достовірно встановленими фактами.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позапланова виїзна перевірка позивача проводилась без рішення суду у відповідності до п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, працівники податкової міліції проводили опитування та відібрання пояснень у пайовиків, і отримана ними інформація була використана в ході документальної перевірки. Перевіривши надану інформацію про отримання готівкових коштів, встановлено, що такі кошти не були оприбутковані у встановленому законом порядку. Висновки акту перевірки відповідач вважає такими, що відповідають закону і фактичним обставинам.

В судовому засіданні було досліджено докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій, рішення податкових органів за результатами розгляду скарг, пояснення та інші наявні в матеріалах справи докази).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні 14.12.2006 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови, повний текст постанови складено 19.12.2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово –господарської діяльності позивача, за результатами якої складено Акт від 20.12.2005 року № 332/23/30477237 “Про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства КБП “Карпатбуд”, код ЄДРПОУ 30477237 за період ІІ-е півр. 2002 р. –І-е півр. 2004 р.”. Перевірка проводилася з 24.11.2005 року по 13.12.2005 року, в акті зазначено, що позапланова виїзна перевірка була проведена на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

На підставі Акту ДПІ у Франківському районі м.Львова були прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 11.01.2006 року № 217/10/17-0/30477237, яким на підставі п.7.3 ст.7, ст.11, ст.12, п.19.2 ст.19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 року, п.п «б»підпункту 4.2.2 ст.4, п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено КБП «Карпатбуд»суму податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 318 грн –основного платежу та 636 грн - штрафних(фінансових) санкцій, усього на суму 954 грн. За результатами розгляду скарг платника, що подавалися до податкових органів, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ДПІ у Франківському районі м.Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2006 року № 12738/17-0/30477237/2 та від 22.08.2006 року № 217/17-0/30477237/3 на ту-ж суму.

2) податкове повідомлення-рішення від 11.01.2006 року № 220/10/23-0/30918694, яким на підставі п.п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року, п.п «б»підпункту 4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено КБП «Карпатбуд»суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 25000 грн –основного платежу та 12500 грн - штрафних(фінансових) санкцій, усього на суму 37500 грн. За результатами розгляду скарг платника, що подавалися до податкових органів, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ДПІ у Франківському районі м.Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2006 року № 12737/10/23-0/30918694/2 та від 22.08.2006 року № 220/10/23-0/30477237/3 на ту-ж суму.

3) податкове повідомлення-рішення від 11.01.2006 року № 219/10/23-0/30477237, яким на підставі п.п. 3.1 ст.3, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану варість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, п.п «б» підпункту 4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено КБП «Карпатбуд»суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 20012 грн –основного платежу та 10006 грн - штрафних(фінансових) санкцій, усього на суму 30018 грн. За результатами розгляду скарг платника, що подавалися до податкових органів, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ДПІ у Франківському районі м.Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2006 року № 12736/10/23-0/30477237/2 та від 22.08.2006 року № 219/10/23-0/30477237/ на ту-ж суму.

4) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237, яким на підставі п.2.10 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України»(із змінами і доповненнями), затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.02.2005 року, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року(із змінами і доповненнями) до КБП «Карпатбуд»застосовано суму штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 600385 грн.

Рішенням ДПІ у м.Львові від 24.03.06 року № 5076/25-0 про результати розгляду повторної скарги було скасовано рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Після цього Рішенням ДПІ у Франківському районі м.Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.03.2006 року № 6255/10/23-0/30477237/, на підставі Акту перевірки та Рішення ДПІ у м.Львові № 5076/25-0 від 24.03.06 року, та на підставі п.2.10 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України»(із змінами і доповненнями), затвердженого Постановою Правління НБУ № 72 від 19.02.2001 року, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 року(із змінами і доповненнями) до КБП «Карпатбуд»застосовано суму штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 600385 грн.

Стосовно позовної вимоги визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №332/23/30477237, суд зазначає наступне.

Стаття 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції із змінами та доповненнями) містить положення про те, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Водночас, відповідно до ч. 8 ст.11-1 цього Закону, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, зазначених в цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а відповідно до ч.1 ст.11-2 зазначеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим законом та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Відповідачем долучено до матеріалів справи копію направлення на перевірку № 23-011480 від 07.12.2005 року(із розпискою про вручення керівнику позивача), наказу № 361 від 21.11.2005 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки КБП «Карпатбуд»», наказу від 07.12.2005 року № 392 «Про продовження терміну виїзної перевірки КБП «Карпатбуд»». З матеріалів справи вбачається, що відповідач допустив позивача до проведення перевірки, тобто між сторонами не було спору з приводу допущення до перевірки.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що законодавство не обумовлює недійсність оскаржуваних податкових повідомлень –рішень чи рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій окремими недоліками акту перевірки, суд не вбачає підстав для висновку про протиправність дій ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №332/23/30477237, і тому в задоволенні позовної вимоги в цій частині суд відмовляє.

Щодо позовних вимог про визнання нечинними(недійсними) податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

В Акті перевірки № 332/23/30477237 від 20.12.2005 року зазначено ряд порушень законодавства, а саме: неоприбуткування в квітні –травні 2003 року готівки в касі в сумі 120077 грн в порушення п. 2.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, внаслідок чого донараховано податку на прибуток у ІІ кварталі 2003 року в сумі 25000 грн та податку на додану вартість в квітні, травні 2003 року в сумі 20012 грн; також виявлено неутримання прибуткового податку в сумі 318 грн в порушення п. 7.3, ст. ст. 11, 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”. Позивач дані обставини заперечує.

Висновок відповідача про неоприбуткування позивачем готівки в касі в сумі 120077 грн (а саме: 73082,79 грн. –від Кожухар І.І., 45000 грн. –від Зворецької Л.П., 1256 грн. від Гримальської Л.В.) не знаходить підтвердження в матеріалах справи та не доведено суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами. Як вбачається із записів у касовій книзі, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні (копії відповідних сторінок долучено до матеріалів справи), протягом квітня –травня 2003 року позивач не отримував готівки в сумі та з підстав, про які стверджує відповідач. Позивач стверджує про відсутність фактів внесення фізичними особами –пайовиками готівкових коштів до каси підприємства, що підтверджується відповідною відсутністю записів у книзі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договори про пайову участь в будівництві із фізичними особами Гримальська Л.В., Зворецька Л.П., Кожухар І.І.. Однак, оплата коштів проводилась вказаними особами через банківський рахунок позивача, що підтверджується копіями платіжних документів, меморіальними ордерами, виписками банку, довідкою №2164/03-1 від 29.09.2006 року ЗРФ АКБ “Трансбанк”, листом № 05-1064/1 від 15.09.2006 року ЗАТ “Український кредитний банк”, у т.ч. в частині сум, які відповідач вважає неоприбуткованими.

Посилання відповідача на ксерокопії квитанцій до прибуткових касових ордерів та пояснення, відібрані працівниками податкової міліції у фізичних осіб, не заслуговують на увагу. За твердженням відповідача, працівники податкової міліції не приймали участі у проведенні податкової перевірки. А згідно з п. 1.6. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 25.08.2005 року, акт повинен містити всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності, які мають відношення до виявлених порушень, але лише ті, які виявлені за результатами виїзної позапланової перевірки, а не ймовірної оперативно-розшукової діяльності. У той же час, на стор. 6, 7 акту відповідач зазначає про обставини, виявлені не первіряючими в ході проведення не податкової перевірки, а сторонніми особами, що й послужило підставою для прийняття оспорюваних рішень. Відповідно до ч.14 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями), працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Докази, які б вказували на пов”язаність перевірки з веденням оперативно-розшукової справи або розслідуванням кримінальної справи, чи на сам факт порушення такої справи, в матеріалах справи відсутні. Відповідач не надав суду таких доказів, хоча вони витребовувалися увалами суду. Фактів неоприбуткування готівки безпосередньо позаплановою виїзною перевіркою не виявлено. Первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема, касова книга, банківські виписки навпаки свідчать про відсутність зазначених відповідачем порушень. Враховуючи, що предметом спору є визнання нечинними(недійсними) податкових повідомлень –рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих за наслідками податкової перевірки, відсутні на дату перевірки у відповідача дані не підтверджують обгрунтованості оспорюваних рішень, якщо вони не були підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим, а також за наявності достатніх доказів щодо проведених розрахунків із позивачем пайовиками, посилання відповідача на необхідність допиту даних фізичних осіб не заслуговує на увагу, а подане позивачем клопотання про їх виклик в судове засідання як свідків судом відхиляється.

Згідно із п.п. 1.7, 2.3.4. Порядку, факти виявлених порушень повинні викладатись в акті чітко, об’єктивно та в повній мірі. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Окрім цього, оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів на вимогу суду представлені не були, відповідач надав пояснення про здобуття ксерокопій цих ордерів працівниками податкової міліції. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, результати оперативно-розшукової діяльності можуть використовуватись для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами лише у кримінальній справі. Згідно із ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Належних доказів дотримання закону при здобутті цих доказів суду не надано, самі по собі зазначені ксерокопії квитанцій до прибуткових касових ордерів спростовуються сукупністю інших доказів по справі.

Згідно із п. 2.10 п. 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року № 72 (із змінами та доповненнями), уся готівка, що надходить до кас підприємства має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств є здійснення такими підприємствами обліку в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим косовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

Відповідно до п.п. 4.2 п.4 Положення, усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату). Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

Відповідно до п.п.5.3.8 пункту 5 Положення, під час перевірки контролюючі органи мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі.

Згідно із п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Однак, матеріалами справи підстави для такої відповідальності не підтверджуються.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач також стверджує про порушення позивачем вимог п. 7.3 ст.7, ст. 11, 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, внаслідок чого позивач не утримав та не перерахував прибутковий податок в сумі 318 грн. Як вбачається з матеріалів справи, зазначений висновок відповідачем зроблено за результатами операцій позивача із суб’єктами підприємницької діяльності –фізичними особами Возним В.С. та Левандовським В.І.. Як вбачається з товарного чеку від 04.12.2003 року та авансового звіту №4 від 04.12.2003 року, позивач отримав від приватного підприємця Возного В.С. товар на загальну суму 144 грн. За накладною №3 від 29.05.2003 року позивач отримав від суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Левандовського В.І. товар на загальну суму 1446 грн. Возний В.С. та Левандовський В.І зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності –фізичні особи, що підтверджується, зокрема, даними, вказаними на відтисках печаток і штампів на зазначених документах. Станом на дату проведених операцій законодавство не встановлювало обов’язку платника підтверджувати оплати свідоцтвами про державну реєстрацію їх контрагентів. Доказів зворотнього суду не надано. Відповідно, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про необхідність оподаткування зазначених проплат за джерелом їх виплати за правилами оподаткування доходів, одержуваних громадянином не за місцем основної роботи, не заслуговують на увагу.

Щодо нарахування позивачем податку на прибуток у ІІ кварталі 2003 року в сумі 25000 грн та податку на додану вартість в квітні, травні 2003 року в сумі 20012 грн, то дані висновки відповідача є безпідставними, оскільки висновки відповідача про виникнення податкових зобов’язань у позивача по податку на прибуток та ПДВ ґрунтуються на тому-ж таки твердженні відповідача про надходження позивачу готівки в сумі 120077 грн, неоприбуткованої в касі, яке не підтверджується матеріалами справи з підстав, наведених вище. Тому необґрунтованим є висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.п. 3.1 ст.3, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану варість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року. Як наслідок, безпідставним є застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій з цих сум в порядку п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині визнання недійсними оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.03.2006 року № 6255/10/23-0/30477237/.

Стосовно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237, то, як уже зазначалося вище, це рішення було скасовано Рішенням ДПІ у м.Львові від 24.03.06 року № 5076/25-0 про результати розгляду повторної скарги. Враховуючи те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237 було скасовано ще до звернення позивача з позовом, воно не порушує прав позивача, і тому позовна вимога в частині визнання цього рішення нечинним(недійсним) задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –


ПОСТАНОВИВ:


1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова:

- на суму 954 грн - від 11.01.2006 року № 217/10/17-0/30477237, від 09.06.2006 року № 12738/17-0/30477237/2, від 22.08.2006 року № 217/17-0/30477237/3;

- на суму 37500 грн - від 11.01.2006 року № 220/10/23-0/30918694, від 09.06.2006 року № 12737/10/23-0/30918694/2, від 22.08.2006 року № 220/10/23-0/30477237/3;

- на суму 30018 грн - від 11.01.2006 року № 219/10/23-0/30477237, від 09.06.2006 року № 12736/10/23-0/30477237/2, від 22.08.2006 року № 219/10/23-0/30477237/.

3. Визнати недійсним рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.03.2006 року № 6255/10/23-0/30477237/ на суму 600385 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.


Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя Морозюк А.Я.


Джерело: ЄДРСР 334520
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку