open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
1/659-15/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ

          

15.12.06                                                                                           Справа№ 1/659-15/232


за позовною заявою ВАТ “Бродівське хлібоприймальне підприємство”, м.Броди

до відповідача ДП “Райз-Агросервіс” в особі Галицької філії, м.Львів

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська державна насіннева інспекція, м.Львів

про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок поставки товару неналежної якості.


                                                                                                    Суддя М.Желік

Представники

Від позивача: Попельчук С.О. - юрисконсульт.

Від відповідача: Істушкіна А.О. –юрисконсульт, Гарагуц І.Ф. - предст.

Від 3-ої особи: Чижук П.В. - юрисконсульт.


Суть спору: Позовну заяву подало відкрите акціонерне товариство "Бродівське хлібоприймальне підприємство", м. Броди, Львівська область, до дочірнього підприємства "Райз-Агросервіс" в особі Галицької філії, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської державної насіннєвої інспекції, м. Львів, про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок поставки товару неналежної якості в сумі 273726 грн., у тому числі 208220,79 грн. матеріальних збитків у зв’язку із поставкою насіння сої неналежної якості та 63687,21 грн. неодержаних доходів.

Провадження у справі (1/947-26/442) порушено 30.11.2004 р. та призначено розгляд справи на 07.12.2004 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2004 р. позов задоволено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 р. рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2004 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вказані судові рішення в касаційному порядку до Вищого господарського суду України оскаржив відповідач. Постановою Вищого господарського суду України касаційна скарга дочірнього підприємства "Райз - Агросервіс" була задоволена, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2004 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Вищий господарський суд України вказав на неналежне дослідження судами підстав господарсько-правової відповідальності (доведеність збитків, протиправності дій, безпосереднього причинового зв’язку між збитками та протиправними діями, вини), дотримання сторонами умов договору та інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості в частині приймання позивачем насіння; а також на нез’ясування судами, чи потребує спеціальних знань вирішення питання незадовільного стану схожості посівів сорту сої. Ухвалою Верховного суду України від 11.08.2005 р. позивачеві відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2005 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.07.2005 р. порушено провадження у справі (№1/659-15/232) та призначено розгляд справи на 21.07.2005 р. У зв’язку із поданням позивачем касаційної скарги до Верховного суду України, ухвалою суду від 07.07.2005 р. провадження у справі зупинено. Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 30.09.2005 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 18.10.2005 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 18.10.2005 р. на 10.11.2005 р. Ухвалою суду від 10.11.2005 р. відкладено розгляд справи на 24.11.2005 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівську міську державну насіннєву інспекцію. 24.11.2005 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2005 р. з мотивів, зазначених в ухвалі. Ухвалою суду від 01-08.12.2005 р. провадження у справі зупинено, призначено судову біологічну експертизу із зазначених в ухвалі питань щодо якості насіння сої та причин його несходження. У зв’язку із відсутністю відповідних спеціалістів у Львівському НДІ судових експертиз, ухвалою суду від 12.01.2006 р. експертизу з вказаних питань призначено вдруге та доручено її проведення експертам Львівської обласної насіннєвої інспекції. Листом №09 від 01.02.2006 р. Львівська обласна насіннєва інспекція повідомила про неможливість встановити експертним шляхом факт поставки позивачеві неякісного насіння у зв’язку із спливом встановлених строків, підтвердивши, водночас, що дослідженням 28.06.2004 р. насіння сої "Романтика" за письмовим зверненням відповідача, встановлена його некондиційність, неналежна якість та непридатність для використання на посів. Ухвалою суду від 03.02.2006 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.02.2006 р.

Ухвалою суду від 23.02.2006р. провадження у справі зупинено у зв”язку з призначенням судової бухгалтерської експертизи для з”ясування питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань. Оскільки усунено обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою від 06.12.2006р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 14.12.2006р.

У зв”язку з припиненням повноважень судді Т.Костів розпорядженням заступника голови суду дана справа передана для розгляду судді М.Желіку.

В судовому засіданні 14.12.2006р. оголошена перерва до 15.12.2006р.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, відзиві на апеляційну скаргу, відзиві на касаційну скаргу, касаційній скарзі №162 від 22.06.2005 р., запереченнях на відзив по справі та пояснив, що між сторонами 02.03.2004 р. було укладено договір поставки на умовах 100% передоплати №9534/22 за яким відповідач зобов’язався поставити позивачу насіння сої. По накладній № 26-0280 від 05.04.2004 р. позивач отримав 18,150 т. насіння сої сорту "Романтика" та засіяв ним 180 га земель. Однак, у зв’язку із неналежною якістю придбаного насіння, яке було непридатним для засіву, посіви загинули. У зв’язку із засівом насіння неналежної якості позивач поніс витрати в сумі 208220,79 грн., у тому числі: зарплата - 2211,39 грн., нарахування на зарплату - 843,87 грн., амортизаційні відрахування по сільськогосподарській техніці - 1322,82 грн., а також вартість пального, насіння, міндобрив, отрутохімікатів, витрат по орендній платі та оплаті послуг сторонніх організацій, які підтверджує первинними бухгалтерськими документами. Крім того, позивачем не одержано дохід в сумі 63687,21 грн., обчислений шляхом множення середньої урожайності на мінімальну ціну сої зменшеної на суму витрат. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву №1239-юр від 09.12.2004 р., апеляційній скарзі №169-юр від 24.12.2004 р., касаційній скарзі №271-52 від 24.03.2005 р. та доповненні до неї №05/24-юр від 24.05.2005 р., відзиві на позовну заяву від 21.07.2005 р., доповненні до відзиву на позовну заяву №386/2 від 17.10.2005 р.. Ствердив, що позивач не дотримався встановленого порядку перевірки якості насіння, неналежно обґрунтував розмір збитків, не довів факт засіву саме придбаного у відповідача насіння. Крім того, ствердив про можливість загибелі посівів не внаслідок неналежної якості насіння, а несприятливих погодних умов. Звернувся із заявою від 10.11.2005 р. про застосування строку позовної давності, передбаченого ч. 8 ст. 269 ГК України. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позов заперечив з мотивів, вказаних у відзиві на позовну заяву №01-91 від 23.11.2005 р. Ствердив, зокрема, про неможливість однозначно підтвердити ідентичність насіння, яке було поставлене позивачу і яке перевірялось та було визнано непридатним для посіву.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.

02.03.2004 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір №9534/22 поставки на умовах 100% передоплати. Згідно із п.п. 1.1., 1.2. договору та додатку №1 постачальник зобов’язався передати у власність покупця насіння сої сортів "Романтика" та "Фаетон", а покупець - прийняти товар та сплатити його вартість.

05.04.2004 р. по накладній №26-0280 позивач отримав від відповідача насіння сої сорту "Романтика" в кількості 18,150 т. на суму 37359 грн.. Вартість товару повністю оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №265 від 11.03.2004 р. та відповідними банківськими виписками.

Згідно із п. 4.1. договору, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов’язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, відсутність ознак пошкодження чи псування і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим по кількості та якості. Згідно із п. 4.3. акт про скриті недоліки товару повинен бути складений покупцем з дотриманням вимог інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №п-7. Акт складається з обов’язковою участю представника постачальника та експерта територіального органу Торгово-промислової палати України. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог п. п. 4.1., 4.3. договору, а також вимог інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №п-7, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару (п. 4.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не було заперечено сторонами в судових засіданнях, товар був прийнятий позивачем без зауважень щодо кількості чи якості. На наявність видимих недоліків насіння сторони не посилаються. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю скритих недоліків, які були виявлені після посіву насіння.

Згідно із інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №п-7, скритими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевіркою і були виявлені лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (п. 9). Як вбачається з пояснень сторін та змісту розділу 4 договору, звичайною перевіркою, передбаченою умовами договору, недоліки, на які посилається позивач, не могли бути виявлені, а відтак носять прихований характер. Акт про скриті недоліки повинен складатись протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дати отримання продукції на склад одержувача, якщо інші строки не встановлені обов’язковими для сторін правилами. Якщо для участі у складанні акту викликається представник виробника, то до встановленого 5-денного строку додається час, необхідний для його приїзду (п. 9 інструкції). Однак, згідно із ч. 2 ст.680 ЦК України, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Згідно із п. 33 інструкції, акт про скриті недоліки, виявлені в продукції, складається у порядку, передбачено цією інструкцією, якщо інше не передбачено, зокрема, договором. Як вбачається з умов п. 4.3. договору, сторони обумовили порядок складання акту за участю представників сторін та експерта територіального органу Торгово-промислової палати України. Відповідно, акт складено за встановленою ТПП України формою, за участю представників сторін, що підтверджується актом експертизи №1-928-В від 06.09.2004 р., повідомленням про виклик представника відповідача для участі у складанні акту про скриті недоліки продукції (насіння сої "Романтика") від 01.09.2004 р. з відміткою відповідача про його отримання.

Згідно із ч. 8 ст. 269 ГК України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Позовна заява подана позивачем 25.11.2004 р., що підтверджується відміткою про її отримання, відтак заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява подана в межах встановленого законом строку, який обчислюється з дати встановлення факту поставки продукції неналежної якості.

Згідно із п. 1.3. договору поставки №9534/22 від 02.03.2004 р., за своїми якісними характеристиками товар повинен відповідати сертифікату якості фірми-виробника. Покупець купує товар для використання його у сільськогосподарському виробництві (п. 1.4. договору). Згідно із свідоцтвом на насіння №39, виданого ЗАТ "НВП - Райз - Агро" на придбану позивачем партію насіння, партія №1 насіння сої сорту "Романтика", першої репродукції (Р-Н-1-3), врожаю 2003 р., має схожість насіння 84% (за ГОСТом - 80%), ураженість хворобами не зазначена, тобто, насіння відповідає вимогам ГОСТ та придатне для посіву.

Згідно зі ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, насіння сої сорту "Романтика", поставлене відповідачем позивачу не відповідало встановленим вимогам та свідоцтву на насіння. Згідно із карточкою №1203-1205 визначення якості проби насіння встановлено, що насіння, проба якого була взята на складі відповідача 07.06.2004 р. є некондиційним по показниках схожості (67% замість 80%) та зараженості хворобами (72% замість 10%). Аналогічний висновок підтверджується іншим письмовим доказом - актом експертизи №1-928-В Львівської Торгово-промислової палати від 06.09.2004 р., іншими матеріалами справи. Із зазначеного акту експертизи вбачається проведення аналізу якості насіння постачальника –відповідача та за його заявою, вантажоодержувачем якого є позивач, по лабораторних дослідженнях стану посівів, чим спростовується припущення відповідача щодо можливої оцінки не тієї партії насіння, яка продавалась покупцю. Доказів заперечення представника відповідача під час проведення аналізу про поставку насіння не з представленої для аналізу, а з іншої партії, суду не подано. З матеріалів справи не випливає придбання позивачем інших партій насіння сої.

Відповідач посилається на проведення аналізу насіння не у відповідності до ст. 29 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", згідно із якою експертне визначення якості насіння і садивного матеріалу проводиться на вимогу споживачів у лабораторіях Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції, а правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України. Наказом Міністерства аграрної політики України №223 від 08.07.2003 р. "Про затвердження Правил експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядку оформлення заяв" затверджені відповідні правила. Судом були вжиті заходи для проведення відповідного експертного дослідження, в зазначеному порядку, однак, листом №09 від 01.02.2006 р. Львівська обласна насіннєва інспекція повідомила про неможливість встановити експертним шляхом факт поставки позивачеві неякісного насіння у зв’язку із спливом встановлених строків, підтвердивши, водночас, що дослідженням 28.06.2004 р. насіння сої "Романтика" за письмовим зверненням відповідача, встановлена його некондиційність, неналежна якість та непридатність для використання на посів. Водночас, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що факт поставки неякісного насіння може доводитись лише таким висновком. Згідно із п. 1.3. Правил, експертне визначення якості насіння та (або) садивного матеріалу не є обов’язковим та проводиться на вимогу споживачів у разі, якщо споживач не впевнений у якості, інформації, що зазначена у відповідних документах на придбане насіння та (або) садивний матеріал. Отже, зазначений висновок не є єдиним допустимим доказом неякісності насіння. Згідно із ч. 2 ст. 43 ГПК України, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Враховуючи матеріали справи в їх сукупності, беручи до уваги непідтвердження жодним належним доказом припущення щодо відсутності у проданому насінні зазначених скритих недоліків, а також визнання самим відповідачем факту неналежної якості проданого насіння та його непридатності для засіву у позовній заяві відповідача від 21.03.2005 р., суд вважає доведеним факт продажу відповідачем позивачу некондиційного насіння сої сорту "Романтика", яке було непридатним для посіву, та, відповідно, порушення ним господарського зобов’язання.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України. Належні докази того, що відсутність показників якості насіння і садивного матеріалу є наслідком не залежних від відповідача обставин, суду не надані. Згідно із ч. 4 ст. 22 вказаного закону, використання на посів насіння, яке, зокрема, не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється.

          Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, облікових листків, актів виконаних робіт тощо, придбане у відповідача насіння було засіяне позивачем, а посів загинув, що підтверджується, зокрема, актом огляду та обстеження посівів сої від 25.10.2004 р., листом Львівської обласної державної станції захисту рослин №18/144 від 23.06.2004 р., актом експертизи №1-928-В від 06.09.2004 р. Факт загибелі посівів не був заперечений відповідачем.

          Твердження відповідача про можливу загибель посівів внаслідок несприятливих погодних умов, його попереднього непротравлення тощо, а не внаслідок його неналежної якості та непридатності для засіву, не доведені у встановленому порядку та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, матеріалами справи не підтверджується загибель аналогічних посівів сої на суміжних територіях, а з акту експертизи №1-928-В від 06.09.2004 р. вбачається безпосередній причиновий зв’язок між поставкою для засіву неякісного насіння та загибеллю посівів. Зокрема, за участю представників сторін, про що свідчать їх підписи, представник Львівської ТПП встановив, що одержана позивачем партія насіння сої з підвищеною вологістю сприяла більш інтенсивному зараженню хворобами та пониженню схожості, що в дальнішому на засіяних площах привело до зріджених сходів. У той же час, на паралельних площах сої сорту “Фаетон”, насіння якої мало кондиційну якість, погодні умови на густоту сходів не вплинули.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним. З матеріалів справи не вбачається вжиття відповідачем усіх заходів, щодо належного виконання свого зобов’язання щодо якості. Належними доказами у встановленому законом порядку відповідач презумпцію ст. 614 ЦК України не спростував.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України.) Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З матеріалів справи, зокрема, висновку судово-бухгалтерської експертизи № 1106 від 24.11.2006р., первинної бухгалтерської документації тощо, вбачається, що розмір збитків, заподіяних позивачу, становить 139605,08 грн. З врахуванням методики дослідження, розбіжності в даних щодо площ засіву не впливають на визначення розміру збитків, а відтак не стосуються справи. Суд враховує добросовісні дії позивача по запобіганню збільшенню розміру збитків, зокрема проведення оцінки доцільності збору врожаю, що загинув, що підтверджується актом огляду та обстеження посівів від 25.10.2004 р.. Згідно із ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Наявність підстав для обмеження розміру не доведені суду у встановленому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 366 ЦК УРСР, ст. 264, п. 6 Перехідних положень ЦК України, ст.ст. 1, 21, 33,  43, 75, 82, 84 ГПК України, суд,-


ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства “Райз-Агросервіс” в особі галицької філії (м.Львів, вул.Зелена, 407а, п/р 2600700601528 в ЛФ “Укрексімбанк”, МФО 325718, ЄДРПОУ 25256114) на користь відкритого акціонерного товариства “Бродівське хлібоприймальне підприємство” (м.Броди, вул.Коженівського,13, ЄДРПОУ 00954863) 139605,08 грн. матеріальних збитків, 133781,68 грн. неодержаних доходів, 1700,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.


Суддя                                                                                                       Желік М.Б.

Джерело: ЄДРСР 334452
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте будь-ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку