open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
18/547н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області

91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32


ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области

91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32


П О С Т А Н О В А

Іменем України


19.12.06 Справа № 18/547н-ад.

Суддя Корнієнко, розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ


до державної виконавчої служби в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ


треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

– Романов Микола Геннадійович, м. Луганськ

– Мартинов Ігор Валентинович, м. Луганськ

– Костенко Максим Сергійович, м. Луганськ

– Погребний Олег Володимирович, м. Луганськ

– селянське фермерське господарство «Жнива», м. Луганськ


про скасування постанов


при секретарі Герасименко Р.В.


за участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Баландіна Ю.В. за дов. від 06.05.2006;

від 3-х осіб: не прибули.


Суть спору: позивачем заявлено вимоги про скасування п’яти постанов відповідача: від 13.10.2006 ВП № 2480169, від 01.11.2006 ВП № 2486663, від 25.10.2006 ВП № 2477532, від 08.11.2006 ВП № 2511266, від 09.11.2006 ВП № 2508725 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).


Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оспорювані постанови винесено у супереч вимогам закону.


Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.


Треті особи витребувані матеріали суду не подали, їх представники в судове засідання не з’явилися не зважаючи на те, що їх своєчасно та належним чином було повідомлено судом про час і місце розгляду справи.


Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд


В С Т А Н О В И В:

18.07.2006 структурним підрозділом позивача –територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відношенні гр. Романова М.Г. була винесена постанова № 028125 про застосування фінансових санкцій, якою на Романова М.Г. за порушення законодавства про автомобільний транспорт був накладений штраф (фінансова санкція) в сумі 1700 грн.


24.07.2006 структурним підрозділом позивача –територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відношенні гр. Костенко М.С. була винесена постанова № 3-028171 про застосування фінансових санкцій, якою на Костенко М.С. за порушення законодавства про автомобільний транспорт був накладений штраф (фінансова санкція) в сумі 1700 грн.


31.07.2006 структурним підрозділом позивача –територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відношенні гр. Мартинова І.В. була винесена постанова № 028190 про застосування фінансових санкцій, якою на Мартинова І.В. за порушення законодавства про автомобільний транспорт був накладений штраф (фінансова санкція) в сумі 510 грн.


14.08.2006 структурним підрозділом позивача –територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відношенні гр. Погребного О.В. була винесена постанова № 029812 про застосування фінансових санкцій, якою на Погребного О.В. за порушення законодавства про автомобільний транспорт був накладений штраф (фінансова санкція) в сумі 1700 грн.


14.08.2006 структурним підрозділом позивача –територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відношенні СФГ «Жнива»була винесена постанова № 029838 про застосування фінансових санкцій, якою на СФГ «Жнива»за порушення законодавства про автомобільний транспорт був накладений штраф (фінансова санкція) в сумі 1700 грн.


Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті вказані постанови були направлені державній виконавчій службі в Ленінському районі м. Луганська (відповідачу) для примусового виконання.


Відповідач п’ятьма постановами: від 13.10.2006 ВП № 2480169, від 25.10.2006 ВП № 2477533, від 01.11.2006 ВП № 2486663, від 08.11.2006 ВП № 2511266, від 09.11.2006 ВП № 2508725 відмовив в прийнятті до провадження вказаних постанов позивача та відмовив у відкритті виконавчих проваджень мотивуючи це тим, що ці постанови позивача не є виконавчими документами.


Позивач зазначив, що згідно п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню, крім інших виконавчих документів, також рішення органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.


Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 143 (до якого відсилає ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт») встановлено, що друга копія постанови про застосування фінансових санкцій надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього суб'єкта.


Однак, відповідач протиправно оскаржуваними постановами відмовив позивачу в прийнятті до провадження вказаних постанов позивача та відмовив у відкритті виконавчих проваджень.


На підставі викладеного, позивачем заявлено вимоги про скасування п’яти постанов відповідача: від 13.10.2006 ВП № 2480169, від 25.10.2006 ВП № 2477533, від 01.11.2006 ВП № 2486663, від 08.11.2006 ВП № 2511266, від 09.11.2006 ВП № 2508725 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).


Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.


Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:


Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.


Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.


Жодна із сторін за позовом не зазначила про пропущення строку звернення до адміністративного суду та не наполягала на застосуванні наслідків пропущення строку на звернення до суду.


Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню, крім інших виконавчих документів, також рішення органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.


Згідно п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.2004 № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.


Таким чином, позивач є органом державної влади.


Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(в редакції Закону від 23.02.2006), який набрав чинності з 07.04.2006, порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.


Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 143 (далі –Порядок здійснення державного контролю), встановлено, що друга копія постанови про застосування фінансових санкцій надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього суб'єкта.


Вказана постанова Кабінету Міністрів України на дату прийняття відповідачем оспорюваних постанов була чинною, не була скасована або переглянута після викладення Закону України «Про автомобільний транспорт»в новій редакції.


Законом України «Про автомобільний транспорт»(в редакції Закону від 23.02.2006) визначення порядку стягнення штрафу знову (як і в редакції Закону від 05.04.2001) віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.


Згідно п. 2 Розділу VI «Прикінцеві положення»Закону України «Про автомобільний транспорт»до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.


Кабінету Міністрів України у тримісячний термін від дня набрання чинності цим Законом доручено забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом (п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення»Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Таким чином, доки Кабінет міністрів України, як уповноважений законом орган з вирішення вказаного питання, не перегляне вже чинний порядок, він повинен застосовуються в частині, що не суперечить вказаному Закону.


Пункт 28 Порядку здійснення державного контролю, який передбачає надсилання постанов для виконання органу державної виконавчої служби, не суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт»(в редакції Закону від 23.02.2006), так як саме цим Законом до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено вирішення питання щодо встановлення порядку стягнення штрафу.


Таким чином, виконання рішень (в даному випадку постанови про стягнення фінансових санкцій) позивача (органу державної влади) Законом України «Про автомобільний транспорт»(шляхом делегування цих повноважень Кабінету Міністрів України) покладено на державну виконавчу службу, як і зазначено в п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».


Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач незаконно оскаржуваними постановами відмовив позивачу в прийнятті до провадження постанов позивача та у відкритті виконавчого провадження.


Крім того, ні законами України ін іншими нормативно-правовими актами не встановлено, що стягнення штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснюється у судовому порядку (як наприклад стягнення штрафів за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, або законодавства про цінні папери, або конкурентного законодавства).


Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, як орган державної влади, зобов’язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


Тобто позивач, накладаючи на правопорушників фінансові санкції, позбавлений можливості стягувати ці санкції в судовому порядку, відповідно, він не може отримати виконавчий документ виданий судом.


При цьому відмова органами Державної виконавчої служби в прийнятті до провадження постанов позивача (як виконавчих документів) взагалі блокує можливість стягнення з правопорушників фінансових санкцій, тобто дає правопорушникам можливість уникнути відповідальності за скоєні порушення законодавства про автомобільний транспорт, що є недопустимим.


За таких обставин, позовні вимоги про скасування постанов відповідача від 13.10.2006 ВП № 2480169, від 25.10.2006 ВП № 2477533, від 01.11.2006 ВП № 2486663, від 08.11.2006 ВП № 2511266, від 09.11.2006 ВП № 2508725 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), підлягають задоволенню.


Відповідно до ст. ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати позивача на державне мито в сумі 3,40 грн. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.


На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


П О С Т А Н О В И В:


1. Позов задовольнити повністю.


2. Скасувати постанови від 13.10.2006 ВП № 2480169, від 25.10.2006 ВП № 2477533, від 01.11.2006 ВП № 2486663, від 08.11.2006 ВП № 2511266, від 09.11.2006 ВП № 2508725 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), які винесені державними виконавцями (Гончаровим О.Г., Ахмедовою З.О., Пишнотою О.М., Баландіною Ю.В.) державної виконавчої служби в Ленінському районі м. Луганська.


3. Стягнути з Державного бюджету України, на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ, пр. Перемоги, 14, витрати на державне мито в сумі 3,40 грн.


19 грудня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, підписана 25 грудня 2006 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.


Сторонами по справі протягом десяти днів з 25 грудня 2006 р. може бути подана заява про апеляційне оскарження даної постанови до Луганського апеляційного господарського суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.



Суддя В.В. Корнієнко

Джерело: ЄДРСР 334283
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку