-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
|
ГОСПОДАРСЬКИЙ |
|
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.06 Справа № 16/642.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріз ЛТД", м. Северодонецьк Луганської області
про стягнення 83893 грн. 40 коп.,
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –не прибув,
від відповідача –Красюк Р.О., дов. від 10.12.06. №354,
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу за поставлену молочну продукцію у сумі 55355 грн. 05 коп., пені у сумі 17238 грн. 35 коп. за період з 15.07.06. по 01.11.06 та 11300 грн. –вартість неповернутої тари.
Відповідач відзивом від 10.12.06. на позов заперечив проти розміру заявленої до стягнення пені у сумі 17238,35грн. і вказав на порушення позивачем правил ст.231 ГК України. Також відповідач заперечив проти вимоги щодо стягнення вартості неповернутої тари у сумі 11300грн. з підстав відсутності у позивача доказів про заборгованості відповідача за неповернуту тару. Проти основного боргу відповідач не заперечив.
Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 10.04.06. № 11-06, на підставі якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю (відповідачу) товар –продукти харчування (сири та молочну продукцію)- по ціні, у кількості та асортименті відповідно до домовленості сторін та видаткових накладних до вказаного договору, а покупець (відповідач) зобов’язався оплатити отриманий товар протягом 21 календарного дня.
За своєю правовою природою договір від 10.04.06. № 11-06, укладений між сторонами у справі, є договором купівлі-продажу і відповідає нормам правового інституту купівлі-продажу –ст.655 Цивільного кодексу України. Слід зазначити, що конкретний строк оплати відповідачем товару договором не встановлений.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар та відповідач прийняв товар на суму 55355,05грн., що підтверджено матеріалами справи і представником відповідача у судовому засіданні.
Відповідач не розрахувався за отриманий товар, у зв’язку з чим за ним утворився борг за поставлену молочну продукцію у сумі 55355,05грн., який позивач просить стягнути на свою користь.
Крім того, за несвоєчасне виконання умов вказаного договору і на підставі умов п.5.2 вказаного договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 17238 грн. 35 коп. за період з 15.07.06. по 01.11.06. Також позивач заявив вимогу про стягнення 11300 грн. –вартості неповернутої тари.
Відповідач у судовому засіданні заперечив доводи позивача в часті позовних вимог по стягненню вартості неповернутої тари у сумі 11300грн., оскільки відповідач вважає, що дані вимоги заявлені позивачем з порушенням закону. Відповідач вказує на неправильний розрахунок пені позивачем (з порушенням ст..231 ГК України) і на відсутність доказів щодо правомірності заявлення вимоги про стягнення вартості неповернутої тари: представник відповідача повідомив суду, що продукція поставлялась у паперовій (картонній) та поліетиленовій упаковці. Сторони не домовлялись про поставку продукції у зворотній тарі і договір таких умов не містить.
Дослідивши матеріали справи і вислухав представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Позов в часті стягнення боргу за поставлену продукцію у сумі 55355,05грн. слід задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови договору та закон –вимоги ст.ст.526,629,655,692 ЦК України зобов’язують відповідача виконувати належним чином підписаний ним з позивачем договір купівлі-продажу від 10.04.06. №11-06 оплатити товар, замовлений позивачу до продажу та отриманий від нього, у повному обсязі.
Позов в часті стягнення пені у сумі 17238 грн. 35 коп. за період з 15.07.06. по 01.11.06. слід залишити без задоволення , оскільки вимогу про оплату продукції позивач направив відповідачу 18.09.06. (а.с.13) і після пробігу 7 днів з дня отримання відповідачем вимоги позивач повинен був нараховувати пеню (ст.530 ЦК України). Позивач нарахував пеню з 15.07.06., тобто, період визначено невірно –без врахування того, що конкретний строк оплати продукції у договорі купівлі-продажу не визначено. За таких обставин, у позові в часті стягнення пені слід відмовити.
Позов в часті заявленої до стягнення вартості зворотної тари у сумі 11300грн. слід залишити без задоволення, оскільки умовами договору купівлі-продажу від 10.04.06. №11-06 не встановлено обов’язку позивача (продавця) покувати молочну продукцію та сири у зворотну тару або у тару, яка відрізняється від звичайної для молочної продукції тари –паперова або поліетиленова упаковка. Договір також не містить обов’язку по відношенню до відповідача (покупця) повертати тару, яка має свою вартість.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази позивача, за якими він вимагає 11300грн. як вартість зворотної тари. З накладних, доданих позивачем до матеріалів справи, неможлив висновок про те, що за даними накладними відповідач отримував молочну продукцію саме за договором купівлі-продажу від 10.04.06. №11-06 у зворотній тарі. Тому в цій часті заявлених вимог слід відмовити.
Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.526,629,655,692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фріз», м. Северодонецьк Луганської області, вулиця ім. Сметаніна, 34, к. 4050, ід. код 24204115 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Верхньодніпровський сирзавод ”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вулиця ім. Тітова, 198, ід. код 31716783 борг у сумі 55355,05грн., держмито у сумі 554грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 78грн. Видати наказ.
3. В решті позову відмовити.
Рішення підписане 25.12.06.
Суддя Р.М. Шеліхіна
скопійовано
-
скопійовано
-
