open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Дата документу 13.08.2013

ЄУ № 420/263/13-а

Провадження №2-а/420/17/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі головуючого судді Р.Р. Потапенко

при секретарі Я.В. Свистуновій

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новопсковського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов»язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новопсковської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання» в якому просила суд визнати незаконним бездіяльність відповідачів щодо розгляду її скарг та непереміщення аварійної високовольтної опори ЛЕО-10 кВт з її присадибної ділянки; зобов»язати відповідачів прийняти відповідні рішення про переміщення аварійної високовольтної опори ЛЕО-10 кВт з її присадибної ділянки; стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Ухвалою Новопсковського районного суду від 02.07.2013 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання.

Позивач в судовому засіданні на вимогах наполягала та в їх обґрунтування пояснила, що вона зі своїм чоловіком є власниками будинку АДРЕСА_1 та присадибної ділянки біля нього. Через вказану присадибну ділянку та будинок проходить високовольтна лінія ЛЕО-10 кВт, одна з опор якої розташована на її присадибній ділянці та не зазначена на планах земельних ділянок. Опора перебуває в аварійному стані та являє собою реальну загрозу для її будинку, а також життя та здоров»я людей. На її письмові звернення до відповідача про переміщення аварійної опори з її присадибної ділянки, останнім було письмово відмовлено через відсутність правових підстав для такого перенесення та рішення сесії селищної ради. Таким чином відповідач на її звернення обмежувався формальними відповідями та не приймав об»єктивних рішень щодо них, не здійснював перевірку зазначених у зверненнях фактів, чим порушив її права, передбачені Конституцією України, ст. 90 Земельного Кодексу України, ст. 18 Закону України «Про звернення громадян».

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що адміністративні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право на особисту власність на домоволодіння від 17.03.2000 року (а.с. 19) та згідно технічного паспорту на домоволодіння.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 566951 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 566952 виданих 29.03.2010 року відділом Держкомзему в Новопсковському районі на підставі рішення Новопсковської селищної ради № 55/12/15-8 від 17.12.2009 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0,1443 га., за адресою АДРЕСА_1.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

В своєму позові позивач зазначила, що неодноразово зверталася до відповідача зі письмовими зверненнями про переміщення аварійної високовольтної опори ЛЕО-10 кВт з її присадибної ділянки, вказані звернення було проігноровано та на них дані формальні відповіді.

Встановлено, що матеріалах справи є відповіді з Новопсковської селищної ради (самі ж звернення відсутні), зміст яких стосується рішення сесії про виділення земельної ділянки позивачу (а.с. 8), та супровідний лист Новопсковської селищної ради про направлення позивачу копії рішення № 119/33 від 10.10.1995 р. «Про передачу в приватну власність земельних ділянок» та копія заяви позивача на видачу даної копії. Доказів звернення позивача з заявами про переміщення високовольтної опори немає. Крім того в разі неможливості надати їх самостійно, позивачем не було заявлено клопотання про їх витребування у відповідача.

Судом встановлено, що в доданих до позову матеріалах лише містяться звернення позивача про переміщення аварійної високовольтної опори ЛЕО-10 кВт з її присадибної ділянки до ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання» (а.с.7).

У відповідності зі ч.1 ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У чинність ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльність відповідача не обґрунтовані, не мають документального підтвердження, тому суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно ст. 25 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об»єктів», власники і користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об'єкти енергетики, повинні вживати заходів щодо охорони об'єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель у межах спеціальних зон, передбачених документацією із землеустрою.

В наданих до суду державних актах на право власності на земельну ділянку, обмежень та обтяжень земельної ділянки площею 0,1443 га. за адресою АДРЕСА_1 не значиться.

Крім того, вирішення питань, пов»язаних з об»єктами енергетики (їх переміщення) до компетенції селищних рад не віднесено, тому вимога позивача про прийняття рішень стосовно перенесення аварійної високовольтної опори ЛЕО-10 кВт з її присадибної ділянки не підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди - суд зазначає наступне.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, також відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 3 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В даному контексті вбачається зв»язок між незаконними діями чи бездіяльністю та настанням втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань.

Оскільки суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними бездіяльності та зобов»язання вчинити певні дії, оскільки відсутні докази незаконності таких дій, то відсутні правові підстави для стягнення моральної шкоди.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору, так як є інвалідом 1 групи, тому у чинність ч. 5 ст. 94 КАС України судовий збір необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.9, 11, 86, 94, 97, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 23,1167 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов»язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд з подачею її копії до апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено в нарадчій кімнаті 13.08.2013 року.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 33138170
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку