КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-755/12 Головуючий у 1-й інстанції: Зінченко С.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання з 01.01.2012 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2012 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести ОСОБА_3 перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2012 року з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач суддя у відставці, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та отримує щомісячне грошове утримання.

15.03.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва з письмовою заявою провести перерахунок та здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року, виходячи з розрахунку 80% від заробітної плати працюючої судді, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Листом Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва позивача було повідомлено про те, що в перерахунку пенсії йому відмовлено, оскільки відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Постанови Верховної Ради України «Про статус суддів». Згідно з цими змінами виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в разі зміни заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести ОСОБА_3 перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві №112 від 13.02.2012 року з 01 січня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії судді у відставці є необґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

В апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Постанови Верховної Ради України «Про статус суддів». Згідно з цими змінами виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в разі зміни заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

Колегія суддів критично оцінює такі доводи апелянта як підставу відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.

Так, відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (чинного на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання), судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Після втрати Законом України «Про статус суддів» чинності на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 аналогічні положення були передбачені ч. 3 ст. 138 Закону, згідно з якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Частину третю статті 138 змінено згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону).

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що щомісячне довічне грошове утримання позивачу було призначене до 01.10.2011 року, тобто до набрання чинності вказаного закону.

Крім того, положення частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013.

Згідно приписів статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 01 січня 2012 року, а отже на момент виникнення спірних відносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI.

Аналізуючи наведені положення, колегія суддів вважає, що в усіх випадках розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з вищенаведених положень закону, обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношення до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.

Відсутність у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» прямої вказівки на необхідність здійснення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог позивача, адже необхідність здійснення такого перерахунку випливає із змісту ч. 3 ст. 138 вказаного Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести ОСОБА_3 перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві №112 від 13.02.2012 року з 01 січня 2012 року.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.