open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
21/546-20/214

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 лютого 2009 р.

№ 21/546-20/214


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008

зі справи № 21/546-20/214

за позовом закритого акціонерного товариства "Сармат" (далі –ЗАТ "Сармат"), м. Донецьк,

до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України,

відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" (далі –ВАТ "ПБК "Крим"), м. Сімферополь Автономної Республіки Крим,

про визнання недійсними патентів,

за участю представників сторін:

ЗАТ "Сармат" – не з’явився,

Департаменту –Рижикова Ю.Ю.,

ВАТ "ПБК "Крим" –Ткаченка Т.В.,


ВСТАНОВИВ:


ЗАТ "Сармат" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними деклараційних патентів України на винаходи №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А, виданих ВАТ "ПБК "Крим", та про зобов'язання Департаменту внести відповідні зміни до державного реєстру патентів на винаходи і здійснити необхідну офіційну публікацію.

До прийняття судом першої інстанції рішення зі справи ЗАТ "Сармат" відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) уточнило позовні вимоги та просило зобов'язати Департамент опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості щодо визнання недійсними повністю деклараційних патентів України на винаходи №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А (т. 2, а.с. 11, 100).

Позивач з посиланням на приписи статті 33 Закону України від 15.12.1993 № 3687-ХІІ "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі –Закон № 3687) свої вимоги мотивував тим, що Департамент без попереднього прийняття судом рішення про недійсність зазначених патентів був зобов'язаний здійснити відповідну публікацію за результатами кваліфікаційних експертиз, проведених за клопотанням ЗАТ "Сармат" державним підприємством "Український інститут промислової власності", за якими технічні рішення згідно з деклараційними патентами України на винаходи №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А не відповідають умовам патентоздатності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2008 (суддя Палій В.В.) у задоволенні позову відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на частину першу статті 33 Закону № 3687 мотивовано відсутністю у Департаменту обов'язку зі здійснення публікації через те, що зазначені патенти недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. –головуючий, судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) рішення місцевого суду зі справи скасовано та позов задоволено: Департамент зобов'язано опублікувати відомості про визнання недійсними повністю деклараційних патентів України №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А на винаходи в офіційному бюлетені "Промислова власність". Постанову апеляційного суду мотивовано визнанням згаданих деклараційних патентів на винаходи недійсними за результатами проведених відповідно до частини другої статті 33 (у постанові апеляційного суду помилково зазначено "п. 3 ст. 33") Закону № 3687 експертиз запатентованих винаходів на відповідність умовам патентоздатності.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Департамент просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати через неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

ЗАТ "Сармат" і ВАТ "ПБК "Крим" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів та просили постанову апеляційного суду залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Департаментом 15.12.2000 на ім'я ВАТ "ПБК "Крим" було видано деклараційні патенти України на винаходи №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А з публікацією відповідних відомостей у офіційному бюлетені "Промислова власність";

- з 17.12.2001 дію зазначених деклараційних патентів України на винаходи припинено на підставі заяви їх власника - ВАТ "ПБК "Крим", про що Департаментом здійснено необхідну офіційну публікацію та внесено відповідні відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи;

- 06.12.2001 СП "Донецький пивоварний завод", правонаступником якого є позивач, звернулося до державного підприємства "Український інститут промислової власності" з клопотанням про проведення експертизи щодо відповідності умовам патентоздатності винаходів за деклараційними патентами України №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А;

- згідно з експертними висновками державного підприємства "Український інститут промислової власності", затвердженими директором цього підприємства 06.03.2002, технічні рішення згідно з патентами України №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А не відповідають умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону № 3687;

- у судовому порядку деклараційні патенти України №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А недійсними не визнавалися.

Причиною даного спору є питання щодо наявності належних підстав для зобов’язання Департаменту опублікувати відомості про визнання згаданих деклараційних патентів недійсними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 3, статей 16, 22, 24 Закону № 3687 до повноважень Департаменту віднесено прийняття рішень про видачу або про відмову в видачі патенту (за результатами розгляду відповідних заявок). Положень щодо надання Департаменту права визнавати патенти України на винаходи (зокрема, деклараційні) недійсними чинне законодавство не містить.

Частиною першою статті 33 Закону № 3687 встановлено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі наявності підстав, зазначених у цій статті (зокрема, у випадку невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону).

При цьому слова "може бути" в контексті наведеної норми за своїм правовим змістом означають не можливість визнання патенту недійсним у позасудовому порядку (що, за наявності такої можливості, потребувало б самостійного законодавчого врегулювання), а можливість звернення з цього питання до суду та імовірність певного результату (зокрема: у визнанні патенту недійсним може бути відмовлено; патент може бути визнано недійсним повністю або частково; для визнання недійсним патенту може бути обрано одну з підстав, зазначених у цій статті, тощо).

Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 3687 з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності.

Приписи наведеної норми не змінюють загального порядку визнання оспорюваного патенту недійсним (що має відбуватися в судовому порядку), а її наявність обумовлено: відсутністю кваліфікаційної експертизи за заявкою стосовно саме деклараційного патенту (статті 1, 16 Закону № 3687); наявністю у зазначеної експертизи статусу науково-технічної; можливістю використання баз даних установи щодо наявних реєстрацій винаходів (у тому числі й у інших країнах) та спеціальних знань її працівників. Висновки такої експертизи можуть бути використані: при позасудовому вирішенні спірних питань між зацікавленими сторонами; для з'ясування доцільності та/або підстав звернення до суду з приводу недійсності деклараційного патенту; як доказ у судовій справі (статті 32, 36 ГПК України) тощо.

Разом з тим чинне законодавство не містить приписів про те, що експертні висновки державного підприємства "Український інститут промислової власності" щодо невідповідності технічних рішень за деклараційними патентами на винаходи умовам патентоздатності є одночасно й рішеннями уповноваженого органу про визнання цих патентів недійсними.

У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 3687 установа (Департамент) при визнанні патенту чи його частини недійсними повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Попередніми судовими інстанціями не встановлено наявності рішень уповноважених органів про визнання недійсними деклараційних патентів України на винаходи №№ 31034А, 31035А, 31036А, 31037А, 31039А, 31048А.

Отже, суд першої інстанції за відсутності судових рішень про визнання недійсними зазначених деклараційних патентів України на винаходи дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності й належних підстав для покладення на Департамент обов’язку зі здійснення відповідних публікацій та правомірно відмовив у задоволенні позову ЗАТ "Сармат".

Водночас суд апеляційної інстанції, неправильно застосувавши приписи статті 33 Закону № 3687, помилково скасував рішення місцевого суду зі справи та задовольнив позов, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним зі справи постанови.

Рішення ж місцевого суду відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями обставинам справи, прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційну скаргу Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 зі справи № 21/546-20/214 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2008 зі справи № 21/546-20/214 залишити в силі.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Сармат" на користь Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (в особі державного підприємства "Український інститут промислової власності") 42,50 грн. державного мита з касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.



Суддя В.Селіваненко


Суддя І.Бенедисюк


Суддя Б.Львов

Джерело: ЄДРСР 3277771
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку