open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 805/5378/13-а
Моніторити
Ухвала суду /11.09.2013/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /21.08.2013/ Донецький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.08.2013/ Донецький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.08.2013/ Донецький апеляційний адміністративний суд Постанова /18.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /12.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /11.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /31.05.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /30.05.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.04.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 805/5378/13-а
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /11.09.2013/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /21.08.2013/ Донецький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.08.2013/ Донецький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.08.2013/ Донецький апеляційний адміністративний суд Постанова /18.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /12.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /11.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.06.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /31.05.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /30.05.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.04.2013/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р. Справа №805/5378/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артстройсервіс», м. Маріуполь

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 0000731506 від 27.03.2013р.,яким визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95 481,89 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 47 740,92 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Костюкова Д.І. - за дов. від 07 травня 2013 року

від відповідача: Зімбіль Ю.І. - за дов. від 03 липня 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артстройсервіс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 0000731506 від 27.03.2013р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. здійснено заміну неналежного відповідача Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на належного - Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Під час розгляду справи позивачем надано до суду заяву, в якій він уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 0000731506 від 27.03.2013р.,яким визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95 481,89 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 47 740,92 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Жовтневою МДПІ Донецької області ДПС проведено документальну невиїзну перевірку з питання правильності відображення податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року. По результатам перевірки було складено акт № 58/15-113/35129329 від 07.03.2013р.,згідно з висновками якого, на думку відповідача, він порушив п. 198.6 ст. 198, п. 201,1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у травні 2012р. у розмірі 95 481,83 грн.

Вказує, що ним до складу податкового кредиту в травні 2012 року було віднесено суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Пром Оіл», ТОВ «Енерго-Інвест», ТОВ «Тофис».

Позивач вважає, що ним правомірно було в травні 2012 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від вказаних контрагентів.

Посилається на те, що податкові накладні, вказані в акті перевірки, заповнені згідно порядку заповнення податкових накладних, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення строків реєстрації з зазначенням в окремих рядках всіх обов'язкових реквізитів згідно з ст. 201 Податкового кодексу України, а тому, позивач мав всі підстави для включення до складу податкового кредиту в травні 2012 року сум податку на додану вартість. Вказує, що перестановка черговості електронних підписів ніяким чином не впливає на сам факт реєстрації податкових накладних, що підтверджується фактом реєстрації накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних

Зазначає по операціях з ТОВ «Тофис» відповідач вважає, що в податкових накладних не заповнено обов'язкову графу, а саме, гр. 4 - код товару згідно УКТ ЗЕД, що є порушенням п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з зазначеним висновком та вважає, що ТОВ «Тофис» заповнив податкову накладну без помилок.

На думку позивача, придбавши товар з-за кордону, суб'єкт господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію країни імпорту товару при поставці такого товару зобов'язаний зазначати код УКТ ЗЕД в податковій накладній. Оскільки, ТОВ «Тофис» не є імпортером та набув право власності на автомобілі ще у 2002 році, то він не повинен був зазначати код УКТ ЗЕД в податковій накладній при продажу автомобілів позивачу.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що за наслідками документальної проведеної перевірки платника податків за період було встановлено порушення податкового законодавства: завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року.

Вказує, що по контрагентах позивача ТОВ «Донбас Пром Оіл» та «Енерго-Інвест» було виписано податкові накладні в електронному та паперовому вигляді, при чому підписи посадових осіб між електронним та паперовим варіантами різняться, а тому, ідентифікувати автора зазначених документів та, як слід наявність належних повноважень на складання, реєстрацію та видачу таких документів є неможливим.

Звертає увагу, що за приписами п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремому рядку такий обов'язковий реквізит як код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Вважає, що вказаний пункт не пов'язує обов'язок вказання цієї інформації від того ким податкова накладна заповнюється - безпосередньо імпортером, чи іншою особою, яка здійснює постачання імпортованого товару.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артстройсервіс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 35129329, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість серія НБ № 196031 (арк. справи 37 - 38, 185).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 59 - 60) Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведено планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артстройсервіс» з питань правильності відображення податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з ст. 79 ПКУ, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки..

В матеріалах справи наявний наказ Артемівської ОДПІ Донецької області ДПС від 12.02.2013р. № 431, який направлено поштою та вручено під підпис уповноваженому представнику позивача (арк. справи 64, 210).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.

З 22.02.2013р. по 28.02.2013р. Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності відображення податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року та складено акт про результати перевірки від 07.03.2013р. № 58/15-113/35129329 (арк. справи 59 - 60).

За результатами перевірки податковим органом 27.03.2013р. згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, за порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000731506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 95 481,83 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 47 740,92 грн. (арк. справи 63).

Вказаним актом зазначено, що до складу податкового кредиту в травні 2012 року було віднесено суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Пром Оіл» - накладні створені в паперовій формі. Борисенко І.О. автор документів та належна посадова особа юридичної особи. При реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкової накладної № 7 від 03.05.2012р., електронний документ було підписано двома підписами, першою - електронною печаткою підприємства та другою - електронним підписом директора підприємства Кавалерс М.В.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інвест» - накладні створені в паперовій формі. Чувальська О.М. автор документів та належна посадова особа юридичної особи. При реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 2 від 03.05.2012р., № 13 від 08.05.2012р., № 21 від 11.05.2012р., № 29 від 15.05.2012р., електронний документ було підписано двома підписами, першою - електронною печаткою підприємства та другою - електронним підписом директора підприємства Зубковим В.В.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» - при виписці спірних податкових накладних № 4 від 05.05.2012р. № 2 від 25.05.2012р. не заповнені обов'язкові графи, а саме, графа 4 - «код товару згідно УКТ ЗЕД».

На підставі викладеного, податковим органом виключено зі складу податкового кредиту по податку на додану вартість суму за травень 2012 року в розмірі 95 481,83 грн. (арк. справи 59 - 60).

За результатами проведення перевірки встановлено порушення п.п. п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по декларації за травень 2012р. у розмірі 95 481,83 грн.

Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 95 481,83 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 47 740,92 грн. є доведення правомірності складання та оформлення податкових накладних, а також доведення порушення позивачем приписів п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем було укладено договори:

- з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Пром Оіл» договір поставки № МП/25/04 від 25.04.2012 року (арк. справи 27 - 30), відповідно до якого ТОВ «Донбас Пром Оіл» (Постачальник) зобов'язується передавати товар у власність покупцеві (ТОВ «Артстройсервіс»), а Покупець приймати та оплачувати товар у асортименті, кількості, ціні у відповідності до заявки Покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або в усній формі.

На виконання вказаного договору позивачу було надано податкову накладну від 03.05.2012р. № 7 (арк. справи 31) на суму 16 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 666,67 грн.

- з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інвест» договір купівлі-продажу № 53 від 03.05.2012 року (арк. справи 24 - 25), відповідно до якого ТОВ «Енерго-Інвест» (Постачальник) передає товар у власність покупцеві (ТОВ «Артстройсервіс»), а Покупець приймає та оплачує товар - нафтопродукти.

На виконання вказаного договору позивачу було надано податкові накладні від 03.05.2012р. № 2 - ПДВ 4 900,00 грн., від 08.05.2012р. № 13 - ПДВ 20 767,83 грн., від 11.05.2012р. № 21 - ПДВ 9 800,00 грн., від 15.05.2012р. № 29 - ПДВ 17 501,17 грн. (арк. справи 32 - 34).

Виконання сторонами умов зазначених договорів підтверджується вказаними податковими накладними, рахунками, накладними (арк. справи 17 - 21, 32 - 34, 116 - 126).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні були надані покупцю - ТОВ «Артстройсервіс» після того, як були направлені в Єдиний державний реєстр податкових накладних. Вказане не заперечується й податковим органом в акті перевірки. Відомостей про те, що спірні податкові накладні не були прийняті, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Згідно з п. 189.4 ст. 189 ПКУ, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

З наведених норм випливає, що право на включення ПДВ до податковою кредиту пов'язано із отриманням покупцем від постачальника податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було надано належним чином оформлені податкові накладні, які містять всі реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ. Вказані податкові накладні було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про їх отримання (арк. справи 205 - 206).

Крім того, слід зазначити, що за змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця, про що було також надано узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПС України 16.02.2012р. №127 (питання 5) «Наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливе порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України».

Відповідачем не надано будь-яких доказів проведення перевірок продавців - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Пром Оіл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інвест» та отримання пояснень щодо віднесених сум до податкових зобов'язань по спірним податковим накладним, з цього приводу надано пислмві пояснення, що перевірки щодо порушених питань не проводились.

Відтак, суд зазначає, що порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує наслідки саме для цього підприємства, а тому не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Частиною 4 ст. 55 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Під час розгляду справи судом досліджено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (арк. справи 134 - 139), з яких вбачається, що станом на день здійснення господарських операцій ТОВ «Донбас Пром Оіл», ТОВ «Енерго-Інвест», ТОВ «Тофис» (контрагенти позивача) були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та на день розгляду справи є зареєстрованими.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, судом встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ «Донбас Пром Оіл», ТОВ «Енерго-Інвест», ТОВ «Тофис» на час здійснення господарських операцій були діючими, і як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд бере до уваги, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Фактичне виконання договірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Донбас Пром Оіл», ТОВ «Енерго-Інвест» оборотно-сальдовими відомостями, накладними, рахунками, (арк. справи 17 - 21, 32 - 34, 116 - 126).

Оплата коштів за отримані товари підтверджується платіжними дорученнями (арк. справи 186 - 204).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про порушення позивачем норм п.198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині віднесення до податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Донбас Пром Оіл», ТОВ «Енерго-Інвест», є безпідставним.

Стосовно віднесення до податкового кредиту суми 39 846,16 грн. по господарських операція з купівлі-продажу автомобілів у ТОВ «Тофис», суд зазначає наступне.

Позивачем було укладено з ТОВ «Тофис»:

- договір купівлі-продажу транспортного засобу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тофис» від 29.04.2012р. (арк. справи 25), відповідно до якого Фірма «Сан-Лео» ДП СП ТОВ «Сагема-Транс» (Комісіонер) зобов'язується передати у власність, а Покупець (ТОВ «Артстройсервіс»), прийняти та оплатити товар, належний Продавцеві (ТОВ «Тофис») - тип вантажний сідловий тягач, марки DAF модель TG47XS, 2001 року випуску, колір оранжевий, номер шасі XLRTG47XS0E547802, що перебував на обліку в 2-ге ВРЕР м. Маріуполя. Вказаний вантажний засіб належить Продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА880525, виданого 2-ге ВРЕР м. Маріуполя 23.07.2010р. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту отримання довідки-рахунка.

- договір купівлі-продажу транспортного засобу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тофис» від 30.04.2012р. (арк. справи 22), відповідно до якого Фірма «Сан-Лео» ДП СП ТОВ «Сагема-Транс» (Комісіонер) зобов'язується передати у власність, а Покупець (ТОВ «Артстройсервіс»), прийняти та оплатити товар, належний Продавцеві (ТОВ «Тофис») - тип вантажний сідловий тягач, марки RENAULT модель MAGNUM, 2001 року випуску, колір білий, номер шасі VF611GTA000110863, що перебував на обліку в 2-ге ВРЕР м. Маріуполя. Вказаний вантажний засіб належить Продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА880527, виданого 2-ге ВРЕР м. Маріуполя 23.07.2010р. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту отримання довідки-рахунка.

На виконання вказаних договорів позивачу було надано довідки-рахунки № 755156, 755154 (арк. справи 23, 26) податкові накладні від 05.05.2012р. № 4 - ПДВ 19 656,49,00 грн., від 05.05.2012р. № 2 - ПДВ 20 189,67 грн. (арк. справи 35 - 36). Платіжних документів, що підтверджують оплату за отримані автомобілі позивачем до суду не надано.

Відповідно до п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, в якій одним з обов'язкових реквізитів вказано код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В податкових накладних від 05.05.2012р. № 4 - ПДВ 19 656,49,00 грн., від 05.05.2012р. № 2 - ПДВ 20 189,67 грн. код товару згідно з УКТ ЗЕД - відсутній. При цьому, як встановлено актом перевірки та не заперечується позивачем, вказаний товар імпортовано через митний кордон України. Як вказує позивач, таке ввезення відбулось в 2002 році. Однак, таке твердження позивача не підтверджено матеріалами справи.

Позивач надав суду усні пояснення, що документи надані ним до матеріалів справи, а саме, договори, довідки-рахунки, податкові накладні, технічні паспорти (арк. справи 22 - 23, 25 - 26, 35 - 36, 112), це все, що в нього є, інших документів, що підтверджують перетинання автомобілів через митний кордон України саме в 2002 році позивачем не надано.

При цьому, позивачем надано до суду тільки копії технічних паспортів на автомобілі, оригінали вказаних документів до суду не надано (арк. справи 112).

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Митного кодексу України (далі - МКУ), Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 N 2371-III, та з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом ДМСУ 30.12.2010 N 1561.

Згідно з ст. 1 МКУ, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) повинен зазначатись по всьому ланцюгу постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу, або до моменту коли такі товари перетворюються в інший товар, або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо. У випадку, коли в результаті такого виробництва, обробки, переробки тощо створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 68 МКУ, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 69 МКУ, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Наказом Державної митної служби України від 30.12.2010р. № 1561 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

На всіх етапах реалізації товару до кінцевого споживача у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, покупець має можливість ознайомитись з найменуванням та місцезнаходженням виробника (ст. 15 Закону України від 12.05.91 N 1023-XII "Про захист прав споживачів").

Таким чином, суд приходить до висновку, товар, який не ввезений на митну територію України, а безпосередньо виготовлений на території держави Україна, і є тим самим товаром українського походження, щодо якого зазначати код УКТ ЗЕД не потрібно. При реалізації придбаних імпортованих чи підакцизних товарів, платники податку - продавці, які не є безпосередніми імпортерами чи виробниками вказаних товарів, у випадку коли податкова накладна, на підставі якої такі товари були придбані, не містить коду згідно з УКТ ЗЕД по таких товарах, самостійно визначають код товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" та зазначають його в податковій накладній.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, таку скаргу на порушення ТОВ «Тофис» порядку заповнення податкової накладної позивач не подавав, а тому, за приписами вказаної статті Податкового кодексу України, не мав права на включення такої суми до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача у частині нарахування йому податкового зобов'язання по господарським операціям купівлі-продажу з ТОВ «Тофис» не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо визначення суми податкового кредиту в розмірі 55 635,67 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 27 817,83 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з податку на додану вартість від 27.03.2013р. № 0000731506, є безпідставним.

Враховуючи, що податкове повідомлення від 27.03.2013р. № 0000731506 на суму грошового зобов'язання в розмірі 39 846,16 грн. було винесено правомірно, то штрафна санкція на суму 19 923,09 також була розрахована відповідачем в межах чинного законодавства.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні частково не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача частково підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артстройсервіс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 0000731506 від 27.03.2013р., яким визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95 481,89,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 47 740,92 грн. - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 0000731506 від 27.03.2013р., яким визначене грошове зобов'язання з податку на

додану вартість в сумі 55 635,67 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 27 817,83 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артстройсервіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 716 (сімсот шістнадцять) грн. 11 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 липня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 23 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.

Джерело: ЄДРСР 32579879
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку