РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-2489/2011 2/0109/111/2012 Номер провадження 2/123/5/2013

14.06.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді - Гуріної О.В.,

при секретарі - Малевановій Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торгово-виробничого концерну «Білонг», третя особа - Піблічне акціонерне товариство «Кримбуд», про визнання квартири такою, що не відповідає будівельним нормам, стягнення майнової шкоди,

встановив:

ОСОБА _1 звернулась до суду з позовом до Торгово-виробничого концерну «Білонг», третя особа - Піблічне акціонерне товариство «Кримбуд», про визнання квартири такою, що не відповідає будівельним нормам, зобов'язання повернути сплачену суму за квартиру та повернути квартиру, стягнення майнової шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Право власності на квартиру зареєстровано на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради від 13.01.2009 року. Квартира придбана у відповідача. З моменту отримання ключів від квартири і до теперішнього часу вона квартирою не користується, так як дане жиле приміщення не відповідає будівельним і санітарним нормам. Відповідач не здійснює будь-яких дій щодо ремонту крівлі. Після кожного дощу квартиру заливає водою. Позивачка не може зробити в квартирі ремонт. Її дочка, для якої й була придбана квартира, не має можливості проживати в цьому житлі і вимушена орендувати квартиру, що пов'язано з додатковими витратами. Ці витрати становлять станом на червень 2011 року 42500 грн. з розрахунку 2500 грн. на місяць. Для покупки квартири позивачка оформила кредит, несе витрати по його обслуговуванню, але ні вона, ні члени її сім'ї не можуть проживати в спірній квартирі. В результаті постійних затоплень квартири позивачка несе збитки, майнова шкода становить 1840 грн. 65 коп. Вважає, що при будівництві будинку відповідачем були порушені будівельні норми. Позивачка просила визнати квартиру АДРЕСА_1 такою, що не відповідає нормам ДБН; зобов'язати Торгово-виробничий концерн «Білонг» повернути їй сплачену за квартиру суму в розмірі 918883 грн.; зобов'язати її повернути відповідачу квартиру; стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 44340 грн. 65 коп.

В ході розгляду справи позивачка збільшила свої вимоги в частині стягнення майнової шкоди , просила стягнути з відповідача 155069 грн. 45 коп.

Ухвалою суду від 14.06.2013 року за заявою ОСОБА_1 позов в частині вимог про зобов'язання повернути сплачену за квартиру суму в розмірі 918 883 грн. та зобов'язання повернути квартиру залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права шляхом визнання квартири такою, що не відповідає нормам ДБН, не передбачений законом. Позов в частині вимог про стягнення майнової шкоди вважала не доведеним належним доказами. Зокрема, зазначила, що ОСОБА_1 не зверталась до ТВК «Білонг» як балансоутримувача жилого будинку АДРЕСА_1 з питання проведення перевірки та фіксації пошкоджень в квартирі, завданих в результаті протічки крівлі. Надані позивачкою акти, якими зафіксовані факти протікання даху, за підписом представника ТВК «Білонг» Отдельнова О.Ф. вважала такими, що не можуть бути прийняти до уваги, оскільки останній не має повноважень на складення та підписання відповідних актів. Жилий будинок у встановленому порядку був прийнятий в експлуатацію згідно з актом держаної приймальної комісії про прийом та експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 10.07.2008 року. ОСОБА_1 прийняла квартиру у власність в належному технічному та санітарному стані, придатному для використання за цільовим призначення, що підтверджується актом приймання-передачі від 27.09.2008 року. Висновки судової будівельно-технічної експертизи, проведеної по справі, вважала неправильними, оскільки експертиза була проведена без дослідження проекту будівництва та його кошторису, акту комісії про прийняття будинку до експлуатації. Експертом помилково визначено вид черепиці, що вплинуло на невірні висновки щодо улаштування покрівлі. Крім того, вважала, що орендні платежі не є майновою шкодою.

Представник ПАТ «Кримбуд» також просила у задоволенні позову відмовити у зв'язку з недоведеністю.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які з'явились до суду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.12.2005 року між Торгово-виробничим концерном «Білонг» ( «Концерн») та ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( «набувачі») був укладений договір №26, відповідно до якого «набувачі» доручили, а «Концерн» взяв на себе зобов'язання від свого імені та від імені громадянина приймати участь у проектуванні та будівництві багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_1 в порядку та на умовах даного договору. Після закінчення будівництва жилого будинку та здачі його в експлуатацію «Концерн» зобов'язався передати в спільну часткову власність «набувачам» квартиру загальною площею 112,87 м.кв. ( а.с.43-45). 11.06.2008 року ТВК «Білонг», приватні підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду до договору №26 від 27.12.2005 року про заміну сторони в зобов'язанні, за яким «набувачі» відступили ОСОБА_1 ( «набувач-2») право вимоги на приміщення відповідно до договору №26 від 27.12.2005 року ( а.с.52-54). Згідно з актом приймання-передачі від 27.09.2008 року ТВК «Білонг» передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 109,6 кв.м. Концерн являється власником вищевказаного жилого будинку на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2137 від 12.09.2008 року. 27.09.2008 року ТВК «Білонг» ( виконавець) та власник квартири №24 ОСОБА_1 ( замовник) уклали договір, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання надавати позивачці послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, визначені у Додатку №1 до договору, в тому числі текучий ремонт покрівлі.

Як слідує зі змісту позову, позивачка на обґрунтування своїх вимог посилається на норми статей 673, 678, 680, 1209, 1210 ЦК України, які регулюють договірні зобов'язання купівлі-продажу щодо якості товару, правових наслідків передання товару неналежної якості, строків пред'явлення вимоги у зв'язку із недоліками проданого товару та підстави відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Між тим, суд не може погодитись з доводами позивача про те, що спірні правовідносини регулюються положеннями про купівлю-продаж.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором, укладеним між сторонами, ОСОБА_1 доручила, а ТВК «Білонг» взяв на себе зобов'язання від свого імені та від імені громадянина приймати участь у проектуванні і будівництві багатоквартирного жилого будинку з вбудованими приміщеннями торгово-побутового призначення по АДРЕСА_1. Після закінчення будівництва та його здачі в експлуатацію Концерн зобов'язався передати позивачці квартиру.

Таким чином, предметом договору є сумісна діяльність сторін, спрямована на досягнення певної мети, а саме будівництво багатоквартирного жилого будинку з подальшим наданням у власність позивачці квартири. Отже, між сторонами фактично був укладений договір про спільну діяльність.

Відповідно до пункту 6.2 Договору №26 від 27.12.2005 року «набувач» зобов'язаний протягом п'яти днів з дня отримання від Концерну Акта приймання-передачі підписати його або направити свої зауваження, у випадку невідповідності приміщення характеристикам, вказаним у п.п.1.5, 1.6 Договору. Зауваження « набувача» розглядаються в тижневий строк комісією у складі представників «набувача», представників «Концерну» та підрядної організації, яка приймає по ним окреме рішення. У випадку несвоєчасного підписання «набувачем» Акту приймання-передачі або необґрунтованої відмови від підписання акту приймання-передачі, всі додаткові витрати, пов'язані з оформленням права власності на приміщення несе «набувач». Об'єкт вважається прийнятим «набувачем» після підписання ним акту приймання-передачі. Після цього претензії щодо якості Концерном не приймаються. У випадку виявлення прихованих недоліків приміщення після підписання Акту приймання-передачі, ці недоліки усуваються підрядною організацією у відповідності з діючим законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2008 року на виконання договору №26 від 27.12.2005 року і додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язанні від 31.03.2008 року ОСОБА_1 передана відповідачем квартира АДРЕСА_1. Згідно з Актом приймання-передачі від 27.09.2008 року квартира була оглянута ОСОБА_1 у присутності представників «Концерну». Своїм підписом у Акті позивачка засвідчила, що квартира їй передана у належному технічному та санітарному стані, придатна для експлуатації за цільовим призначення. В квартирі на момент передання здійснені наступні роботи: підведення труб до точок установки сантехнічних приборів; установка газового лічильника, однофазного електролічильника, лічильника холодної води; електропроводка; опалення; телевізійна проводка, телефонний кабель, лінія інтернету; вікна та двері, встановлення домофону. Внутрішня обробка приміщень: прихожа, жилі приміщення, туалет, ванна, кухня, лоджія на підлозі - стяжка; стіни - відштукатурені, стеля - під обробку.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивачка просить визнати вищевказану квартиру такою, що не відповідає вимогам державних будівельних норм, з посиланням на неодноразове залиття квартири дощовою водою внаслідок протікання даху.

Статтею 3 ЦПК України встановлено право кожної особи звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захистом цивільних прав є передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 1 статті 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд і власник порушеного права має самостійно вирішувати, який саме спосіб захисту порушеного права застосовувати у конкретній ситуації.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Отже, з аналізу наведених положень закону вбачається, що право звернення кожної особи до суду обумовлено порушенням, не визнанням або оспорюванням її прав, свобод чи інтересів іншими особами.

Суд вважає, що пред'явлення позивачкою вимоги про визнання квартири такою, що не відповідає державним будівельним нормам, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту порушеного права.

Доведення обставин, пов'язаних з порушенням будівельних норм і правил при будівництві жилого будинку, зокрема даху будинку, може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування збитків, спричинених внаслідок даних порушень, або притягнення відповідача чи підрядної організації, в залежності від характеру встановлених порушень, до іншої цивільної відповідальності.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 в частині визнання квартири АДРЕСА_1 такою, що не відповідає нормам ДБН не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом вищенаведеної норми закону шкода, заподіяна особі і її майну підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 155069 грн. 45 коп., спричинену їй в результаті протікання даху, яке, на її думку обумовлено порушенням при будівництві даху будівельних норм. На підтвердження факту спричнення шкоди позивачкою надані акти від 25.05.2009 року, 23.06.2010 року, 02.12.2010 року, 08.04.2011 року, 29.06.2011 року, 12.08.2011 року, якими зафіксовано факт протікання даху. Акти складені та підписані ОСОБА_1 та представником ТВК «Білонг» Отдельновим О.Ф.

Між тим, у судовому засіданні представник відповідача не визнала вищевказані акти як належні докази по справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не зверталась у встановленому порядку до ТВК «Білонг» із заявою про створення комісії для обслідування її кварири та фіксації виявлених порушень та пошкоджень. Стосовно підписання актів представником ТВК «Білонг» Отдельновим О.Ф. зазначила, що останній не є в даному випадку повноважною особою. Також посилалась на те, що згідно з Актом приймання-передачі від 27.09.2008 року позивачка отримала квартиру в належному технічному стані і будь-яких претензій не заявляла. Вважала, що протікання даху над квартирою пов'язане із втручанням в кострукцію покрівлі самих мешканів квартири №24.

Суд приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні об'єктивні та належні докази, які підтверджують факт звернення позивачки до відповідача з претензією щодо виявлених порушень.

Згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи №144/1 від 09.12.2011 року, проведеної по справі, над квартирою АДРЕСА_1 покрівля не відповідає ДБН В.2.6-14-97 «Покрівля будівель та споруд», Технічним вимогам і правилам улаштування покрівлі. Порушення покрівлі та наслідків протічок в квартирі №24 можливо усунути шляхом переулаштування крівлі та ремонту внутрішніх приміщень. Необхідно провести ремонт крівлі шляхом введення додаткового елемента крівлі - профнастілу та ремонт внутрішніх приміщень квартири. Кошторисна вартість ремонтних робіт з урахуванням ПДВ 110728,80 грн. Недоліки улаштування крівлі є прихованим.

Оспорюючи висновки вищевказаної експертизи, відповідач надав суду висновок експертного дослідження №1009 від 26.04.2012 року, проведеного Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, згідно з яким дах та крівля жилого будинку по АДРЕСА_1 влаштовані у відповідності з проектною документацією по будівництву будинку 34.04. « 32 кв. жилий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-побутового призначення по АДРЕСА_1. У відповідності з проектною документацією дах вказаного жилого будинку передбачений стропильний з металевих елементів із заповненням дерев'яною обрешеткою, контробрешеткою і суцільним настилом і оргаліту (трудносгараемая, вологостійка ДСП). Покрівля вирішується лускатого типу з розтяжкою тонів на основі гумово-бітумної черепиці «Тегола». Проектною документаціею наявність профнастілу при влаштуванні даху и покрівлі не передбачено. Необхідність в його влаштуванні при даному конструктивному рішенні влаштування даху відсутні, так як в такому випадку профнастіл виконував би тільки функцію подшивки, яка забазпечує вентиляцію обрешетки і основания із плити ОСП-3, але не гідроізоляції.

Отже, висновки експеризи №1009 від 26.04.2012 року, яка була проведена експертом КНДІСЕ на підставі наданої проектної документації на спірний жилий будинок, суперечать та суттєво відрізняються від висновку судової експертизи №144/1 від 09.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий експерт Котов Е.Т. звертався до суду з клопотанням про надання проектної документації щодо влаштування крівлі будинку АДРЕСА_1, але до виконання вказаного доручення експертиза була проведена без проектної документації.

В ході розгляді справи суд визнав обгрунтованими доводи представника відповідача про необхідність проведення повторної експертизи, оскільки судова експериза була проведена без проекту будіництва та його кошторису.

Ухвалою суду від 26.04.2012 року по справі призначена поворна експертиза, на вирішення якої поставлені питання щодо відповідності покрівлі будинку проектній документації та нормам ДБН, про можливість усунення недоліків та причин протікання даху над квартирою позивачки.

Однак повторна експертиза, призначена за клопотанням відповідача, не була проведена у зв'язку з неоплатою.

Суд вважає, що вирішення даної справи не може грунтуватися на висновках судової будівельно-технічної експеризи №144/1 від 09.12.2011 року, оскільки вони зроблені без документів ( проету та кошторису на будівництво жилого будинку), необхідніх для проведення дослідження, а відтак викликають сумнів в їх правильності, у зв'язку з чим і була призначена повторна експериза.

Для з'ясування обставин справи та вирішення спору по даній справі необхідні спеціальні знання, але повторна експертиза не була проведена у зв'язку з неоплатою відповідачем, а позивачкою клопотання про призначення повторної експертизи не заявлялось.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачка не довела на засадах змагальності, що дах над її квартирою протікає внаслідок порушень будівельних норм і правил, допущених при будівництві жилого будинку.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт протікання покрівлі над квартирою позивачки.

Так, у судовому засіданні представник ПАТ «Кримбуд», яке являлось підрядною оргагнізацією, яка здійснювала будівництво жилого будинку, пояснила, що в квартирі ОСОБА_1 дійсно здійснювались роботи по усуненню протічки крівлі.

Як вбавчається з листа №1/7 від 21.01.2013 року , направленого головою правління ПАТ «Кримбуд» на адресу ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судових експертиз», роботи по усуненню протічок покрівлі здійснювались не тільки в квартирі, що належить позивачці, а й в інших квартирах, а саме: №25, №15, №33.

Поряд з цим, причини з яких протікає дах над квартирою, що належить ОСОБА_1, позивачкою належними доказами не доведено.

Крім того, суд вважає, що позивачкою не доведено й сам факт спричнення майнової шкоди.

ОСОБА_1 просить стянути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 155069, 45 грн., яка скдадається з : ремонт квартири - 1840,65 грн., витрати на оренду квартири - 42500 грн., а також згідно з висновком експертизи №144/1 від 09.12.2011 року: ремонт крівлі по кошторисній вартості - 70641,60 грн. та ремонт квартири по кошторисній вартості - 40 087,20 грн.

На обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що в результаті протікання даху їй була спричнена майнова шкода у виді пошкодження зробленого у квартирі ремонту ( роботи з гіпсокартоном, штукатурка, шпакльовка стін та стелі) на суму 1840 грн. 65 коп.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази, зокрема, акти, складені у встановленому порядку та формі за участю позивачки та представників ТВК «Білонг», якими зафіксовані наслідки протікання даху над квартирою, а саме які ушкодження виникли внаслідок залиття, що униможливлює визначення вартості необхідного відновлювального ремонту.

До справи приєднаний лише кошторис №2 від 20.02.2010 року на суму 1840,65 грн. про проведення ремонтних робіт.

По справі проведена судова будівельно-технічна експертиза, за висновками якої ремонт квартири позивачки за кошторисною вартістю складає 40087 грн. 20 коп.

Проте суд не приймає до уваги висновки судової експертизи, оскільки вона взагалі не містить дослідження в частині ремонту квартири, а також смети щодо виду та вартості необхідних ремонтних робіт та матеріалів, що унеможливлює їх перевірку та оцінку судом. Клопотань щодо виклику у судове засідання експерта для дачі пояснень стосовно наданого висновку сторонами не заявлялось.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача вартість ремонту даху в сумі 70641,60 грн. згідно з висновком експертизи №144/1 від 09.12.2011 року, однак таке стягнення можливо лише у випадку фактичного понесення нею витрат на ремонт даху, у разі невиконання власником або балансоутримувачем жилого будинку обов'язків по ремонту жилого будинку, викликаних невідкладною необхідністю ( ст.176 ЖК).

Вимоги позивачки про відшкодування їй майнової шкоди у виді платежів, понесених за оренду квартири, не підлягають задоволенню, так як ці витрати не є майновою шкодою у розумінні ст.22 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено належними доказами факту наявності шкоди, спричиненої їй внаслідок протікання даху над її квартирою, та її розміру, неправомірних дій відповідача та причинного зв'язку між ними, тому суд не вбачає підстав для притягнення останнього до цивільної відповідальності у виді стягнення майнової шкоди.

Згідно зі ст.10, 11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, позов не підлягає задоволенню як недоведений.

Керуючись ст.ст.11, 12, 15, 22, 1166 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Торгово-виробничого концерну «Білонг», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Кримбуд», про визнання квартири такою, що не відповідає будівельним нормам, стягнення майнової шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Гуріна О. В.