ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2013 року № 826/6370/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп"

до треті особи

Житомирської обласної державної адміністрації Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Головне управління Держсанепідемслужби у Житомирській області Великонизгірецька сільська рада Бердичівського району Житомирської області

про

скасування рішення

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" з адміністративним позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи - Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства (надалі по тексту - третя особа1), Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області (надалі по тексту - третя особа2), Головне управління Держсанепідемслужби у Житомирській області (надалі по тексту - третя особа3), Великонизгірецька сільська рада Бердичівського району Житомирської області (надалі по тексту - третя особа4), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної державної адміністрації (Код в ЄДРПОУ 00022489, що знаходиться за адресою: Майдан ім. С.П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014), яка полягає в безпідставному незатвердженні технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування на земельні ділянки загальною площею 9,7590 га, цільове призначення: землі промисловості, кадастровий номер 1820880900:01:000:0501, що розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, на території Великонизгірецької сільської ради, вул. Низгірецька 127 та кадастровий номер 1820880900:01:000:0500 за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, на території Великонизгірецької сільської ради, вул. Низгірецька, 100; зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію (Код в ЄДРПОУ 00022489, що знаходиться за адресою: Майдан ім. С.П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014) затвердити технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право користування на земельні ділянки загальною площею 9,7590 га, цільове призначення: землі промисловості, кадастровий номер 1820880900:01:000:0501, що розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, на території Великонизгірецької сільської ради, вул. Низгірецька 127 та кадастровий номер 1820880900:01:000:0500 за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, на території Великонизгірецької сільської ради, вул. Низгірецька, 100 (з урахуванням уточнень).

Мотивуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що відмова в затвердженні технічної документації на земельні ділянки є неправомірною та необґрунтованою, такою, що порушує право Позивача на реалізацію право оренди земельної ділянки.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник третьої особи2 надано Суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В наданих Суду Письмових поясненнях представник Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області зазначає, що зауваження Відповідача до технічної документації є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи-3 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник третьої особи-1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" (ТОВ "ПрогресГруп") та Дочірнім підприємством "Премдор-Україна" було укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 7.0000 гектарів, цільове призначення: землі промисловості, кадастровий номер 1820880900:01:000:0501, що розташована за адресою Житомирська область, Бердичівський район, на території Великонизгірецької сільської ради, вул. Низгірецька 127, за межами населеного пункту та договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 2.7590 гектарів, цільове призначення: землі промисловості, кадастровий номер1820880900:01:000:0500 за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, на території Великонизгірецької сільської ради, вул. Низгірецька, 100, за межами населеного пункту.

В матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі будівлі від 09.12.2010 р., згідно якого продавець передав, а Покупець прийняв нежитлову будівлю цеху по виробництву зрошеного брусу, внутрішніх та зовнішніх дверей, загальною площею 17570,70 кв.м., розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Низгірецка, 100, право власності Продавця на яку підтверджено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САС №831873, виданим ДП "Премдор-Україна" виконкомом Великонизгірецької сільської ради 13 квітня 2010 року, яке зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації 13 квітня 2010 року за номером 7866393. цим Актом Покупець та Продавець засвідчують, що з дня укладення Договору купівлі продажу Будівлі від 08 грудня 2010 року, укладеного між Продавцем та Покупцем та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за р. №3919, №9320 Продавець передав, а покупець прийняв всі майнові права на будівлю, а також набув право здійснити оформлення та державну реєстрацію права власності на Будівлю.

Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 21.12.2010 року здійснено державну реєстрацію права власності Позивача на нежитлову будівлю, цеху по виробництву зрошеного брусу, внутрішніх та зовнішніх дверей, загальною площею 17570,70 кв.м., розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Низгірецька, 100, про що здійснено запис №50 в книзі №68.

Згідно Акта прийому-передачі будівлі від 09.12.2010 р., згідно якого "продавець передав, а Покупець прийняв будівлі і споруди, розташовані за адресою Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Низгірецка, 127, які зазначені в договорі купівлі продажу від 31 березня 2005 року, посвідченому ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області, зареєстрованому в реєстрі за №702 і право власності на які зареєстровано в Бюро Технічної Інвентаризації 30 квітня 2010 року за номером 30000888, а саме: адміністративно-побутовий корпус готовністю 73% (літ. А), склад готовністю 79 % (літ. Б), склад готовністю 79 % (літ. В). Цим Актом Покупець та Продавець засвідчують, що з дня укладення Договору купівлі продажу Будівлі від 08 грудня 2010 року, укладеного між Продавцем та Покупцем та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за р. №3922, №9323 Продавець передав, а покупець прийняв всі майнові права на Об'єкти Незавершеного Будівництва, а також набув право здійснити оформлення та державну реєстрацію права власності на Об'єкти Незавершеного Будівництва".

Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 21.12.2010 року здійснено державну реєстрацію права власності Позивача на адміністративно-побутовий корпус готовністю 73% літ А, склад готовністю 79% літ Б, склад готовністю 79% літ В, розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Низгірецька, 127, про що здійснено запис №487 в книзі №77.

З метою оформлення права користування 31.05.2011 року звернувся до ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 9, 759 га на території Великонизгірецької сільської ради Бердичівської району.

Після отримання технічної документації для оформлення договору оренди, Позивач 15.09.2011 року звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою.

У відповідь на звернення стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" для промислового використання площею 9,7590 га в межах Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Головне управління Держкомзему у Житомирській області 14.10.2011 р №22-5009/06/09-11 повідомило про розгляд заяви на засіданні комісії облдержадміністрації по розгляду звернень підприємств, організацій, установ та громадян щодо надання земельних ділянок 4 жовтня 2011 року. За результатами роботи комісії прийнято протокольне рішення про повернення матеріалів на доопрацювання на підставі наступного зауваження - відсутній акт обстеження зелених насаджень. Відсутній їх правовий та юридичний статус - Держуправління охорони навколишнього природного середовища.

У відповідь на повторне звернення Позивача від 20.01.2012 року №0604/41/1-12 Відповідач відмовив у затвердженні технічної документації, посилаючись на наступні зауваження: в технічній документації не вказано вид підприємницької діяльності, що не дає можливості визначити розмір санітарно-захисної зони, згідно санітарної класифікації підприємств, виробництв та споруд (дод.№4 до ДСП № 173 від 19.06.96); в технічній документації не зазначено вид підприємницької діяльності, що не дає можливості передбачити вплив на навколишнє середовище.

На звернення від 28.02.2012 року Відповідач відмовив у затвердженні технічної документації із зауваженнями: не визначено юридичний статус зелених насаджень, не зазначена їх майнова вартість; відсутнє обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки під фруктовими та декоративними насадженнями (площа 0,9211га та 0,1826 га) для промислового використання; відсутній розрахунок збитків на зелені насадження на площі 1,1 га; на підставі поданих картографічних матеріалів не можливо визначити розмір санітарно-захисної зони.

У відповідь на звернення від 13.06.2012 року Позивачу відмовлено у погодженні технічної документації з такими зауваженнями: підпадає під розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками"; не визначено цільове використання земельної ділянки та не визначена потреба в обґрунтуванні розміру земельної ділянки та не визначена потреба в користуванні земельною ділянкою, яка вкрита зеленими насадженнями на площі 1,1037 га. Планово-картографічна матеріали не відповідають встановленим вимогам.

Рішенням Відповідача від 14.09.2012 року відмовлено у погодженні матеріалів з такими зауваженнями: підпадає під розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками"; не враховано попередні зауваження держуправління охорони навколишнього природного середовища в частині визначення юридичного статусу зелених насаджень, не зазначена їх майнова вартість. Відсутнє обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки під фруктовими та декоративними насадженнями (площа 0,9211 га та 0,1826 га) для промислового використання.

Як зазначає Позивач, обґрунтувавши недоцільність зауважень Відповідача, 08.10.2012 року він знову подав звернення №1138 від 27.09.2012 р. на затвердження технічної документації, у відповідь на яке Відповідачем прийняте рішення про відмову у погодженні матеріалів з такими зауваженнями: підпадає під розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками"; не враховано попередні зауваження держуправління охорони навколишнього природного середовища в частині визначення юридичного статусу зелених насаджень, не зазначена їх майнова вартість. Відсутнє обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки під фруктовими та декоративними насадженнями (площа 0,9211 га та 0,1826 га) для промислового використання.

У відповідь на повторне звернення Позивача від 10.12.2012 року на затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельні ділянки загальною площею 9,7590 га Відповідачем 24.01.2013 року прийняте рішення про відмову у погодженні матеріалів з такими зауваженнями: підпадає під розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками"; надано недостовірну екологічну інформацію; відсутні графічні матеріали, що не дає можливості визначити розмір санітарно-захисної зони об'єкта. Не вказано основний вид діяльності, що не дає змогу класифікувати об'єкт згідно з санітарною класифікацією підприємств, установ (додаток №4 ДСП №173-96).

Виходячи з аналізу заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи Суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 148 Конституції України місцеві ради самостійно вирішують питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради є питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Законом України "Про землеустрій" визначено, що документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та упорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для останньої відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку стало те, що ситуація підпадає під розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками"; не враховано попередні зауваження держуправління охорони навколишнього природного середовища в частині визначення юридичного статусу зелених насаджень, не зазначена їх майнова вартість. Відсутнє обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки під фруктовими та декоративними насадженнями (площа 0,9211 га та 0,1826 га) для промислового використання.

Розпорядженням від 10 квітня 2008 р. N 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері: зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду: для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування; для розміщення кладовищ; за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України; відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства; подати у триденний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України стосовно удосконалення процедури розпорядження ділянками.

Матеріалами справи підтверджується те, що при подачі технічної документації не вказано вид підприємницької діяльності, що не дає можливості визначити розмір СЗЗ згідно санітарної класифікації підприємств, виробництв та споруд (дод.№4 до ДПС №173 від 19.06.96 р., а тому документація не погоджена Облсанепідемстанцією. Також технічна документація не погоджена Держуправління охорони навколишнього природного середовища, у зв'язку з незазначенням виду діяльності, що не дає можливості передбачити вплив на навколишнє середовище.

Згідно частини 13 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Зважаючи, що Відповідач прийшов до висновку про невідповідність вимогам законів поданої технічної документації, Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Житомирської обласної державної адміністрації, яка полягає в безпідставному незатвердженні технічної документації із землеустрою, оскільки в матеріалах справи наявні відповіді із зауваженнями щодо обставин, які унеможливлюють затвердження технічної документації із землеустрою, а відтак відсутня бездіяльність з боку Відповідача. Водночас Суд зазначає, що негативний висновок щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку не може бути розцінений як бездіяльність.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право користування на земельні ділянки загальною площею 9,7590 га, Суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, враховуючи, що Судом під час розгляду справи встановлено правомірність відмови в прийнятті рішення про приватизацію земельної ділянки, Суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискрецію суб'єкта владних повноважень, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 103, 158-163, 172, 177, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук