open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 809/2003/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.,

за участю:

передставника позивача Пукіша Т.Р.,

передставника відповідача Гундяка Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

до відповідача: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №37822967 від 10.06.2013 року та зобов'язання до вчинення дій.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі - позивач) звернулося в суд з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 08.07.2013 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області замінено належним відповідачем управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області в порушення Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" постановою від 10.06.2013 року накладено арешт на кошти Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго". У зв'язку із зазначеним постанова про арешт коштів від 10.06.2013 року підлягає скасуванню. Крім того, позивач просить зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області зняти арешт з коштів позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав у зв'язку з тим, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача на його думку є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Так, при вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Законом України "Про виконавче провадження" вiд 21.04.1999 №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положення частини 1 статті 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст.11 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 1 ст.27 Закону №606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 52 Закону №606-XIV передбачено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, згідно якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Статтею 65 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на підставі виконавчого листа № 2а-1332/12/0970 від 16.04.2013 року (а.с.39) постановою від 07.05.2013 року відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання постанови суду до 14.05.2013 року, яку отримано позивачем (а.с. 40).

14.05.2013 року головним державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі рахунки які належать Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (а.с.52). Дану постанову направлено у банківські установи для виконання, а копію - для відома боржнику (а.с.42-51).

В судовому засіданні встановлено, що Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" відповідно до виписки з Реєстру від 06.06.2008 року внесено до реєстру підприємств поливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України №2711-IV від 23.06.2005 року "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств поливно-енергетичного комплексу" (а.с. 7).

Згідно з п.п. 3.2.6 п. 3.2 зазначеного Закону підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України №2711-IV від 23.06.2005 року на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 3.4. ст. 3 Закону України №2711-IV передбачено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Вказана процедура погашення заборгованості продовжена до 1 січня 2014 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі" № 238-VII від 15 травня 2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні стверджує, що на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника даний закон не набрав чинності, а тому постанова є правомірною та непідлягає скасуванню. Крім того, представник відповідача зазначив, що виконавче провадження зупинене, однак відповідну постанову суду не надав.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача з тих підстав, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі" № 238-VII від 15 травня 2013 року опубліковано в офіційному виданні "Голос України" від 15.06.2013 року № 111.

Таким чином, з 15.06.2013 року відповідач повинен був вжити заходів щодо зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості.

При цьому, суд констатує, що у відповідності до вимог ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV звернення стягнення на кошти боржника, в тому числі накладення арешту, як спосіб забезпечення стягнення, відноситься до заходів примусового виконання.

Відповідачем, незважаючи на вимогу Закону України №2711-IV від 23.06.2005 року "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств поливно-енергетичного комплексу" не вжито заходів щодо зупинення виконавчого провадження №37822967 та заходів примусового виконання рішення у вигляді зняття арешту коштів боржника.

За таких обставин постанова про арешт коштів Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" є притиправною та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги наведені обставини, вказані норми процесуального та матеріального права, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 10.06.2013 року про арешт коштів боржника ВП № 37822967.

Зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області зняти арешт з коштів Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", який був накладений постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 10.06.2013 року про арешт коштів боржника ВП № 37822967.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 12.07.2013 року.

Джерело: ЄДРСР 32348433
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку