ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

14 червня 2013 р. (15:34 год.)

Справа №801/2825/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів м. Севастополя Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів

про визнання протиправною та скасування постанови

представники сторін:

від позивача - Іотковський Андрій Георгійович, довіреність №б/н від 15.10.2012 р.;

від відповідача - не з'явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів м. Севастополя Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення стягнень передбачених ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів" .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постановою відповідача №19 від 12.02.2013 року «про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" накладено штраф у розмірі 68993,35 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме: «...реалізацію нафтопродуктів, що не відповідають вимогам нормативних документів за показником детонаційна стійкість - октанове число моторним методом...».

Позивач повністю не погоджується з даною постановою та вважає її такою, що прийнята не на підставі, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено та без дотримання принципу рівності перед законом; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. А отже, позивач вважає, що постанова №19 від 12.02.2013 року є необґрунтованою та незаконною, тому звернувся до суду.

Ухвалами суду від 20.03.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час судового засідання 26.04.2013 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив пункт 3 резолютивної частини викласти у такій редакції "визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про накладення стягнень передбачених ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів" №19 від 12.02.2013р.".

Так, у судовому засіданні 14.06.2013 р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 14.06.2013 р. не з'явився, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях (а.с. 29-33).

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглядати справу.

Розглянувши матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

17 серпня 2012 року спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі , згідно ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та плану роботи Інспекції на 4-й квартал 2012 року, проведена планова перевірка АЗС, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Балаклавське шосе, 40, яка належить ТОВ «Альянс- Холдинг» на предмет дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Як встановлено ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Судом з'ясовано, що при проведенні перевірки була присутня уповноважена особа позивача - начальник АЗС Мережко Ганни Василівни.

Перевірка проводилась на підставі наказу №231 від 16.08.2012 року та направлення №000193 від 16.08.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №000082 від 17.08.2012 року (а.с. 38-41). Жодних зауважень в ході проведення перевірки від начальника АЗС Мережко Ганни Василівни не надходило, що знайшло своє відображення в акті перевірки. Зазначений акт підписаний без зауважень.

Під час проведення перевірки було здійснено відбір зразків бензину автомобільного А-95 (на підставі рішення про відбір зразків продукції №18 від 17.08.2012р. ) та направлено на лабораторні випробування до 308 випробувальної лабораторії паливно-мастильних матеріалів Чорноморського флоту (далі - 308 ВЛПММ ЧФ), яка атестована Національним агентством з акредитації України та виданий атестат акредитації від 20.03.2012р. №2Н623 (а.с. 35), що підтверджується актом відбору зразків нафтопродуктів №15 від 20.08.20102 р. (а.с. 48).

За результатами випробувань встановлено невідповідність бензину автомобільного А-95 вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» по показнику: детонаційна стійкість - октанове число моторним методом та складений протокол випробувань №110 від 21.08.2012 р. (а.с. 51-52).

На підставі отриманого протоколу, яким встановлено невідповідність зразків продукції вимогам ДСТУ, Інспекцією видано позивачу припис №109-П від 27.08.2012 року, яким приписано припинити реалізацію на території міста Севастополя бензину автомобільного А-95, ДСТУ 4063-2001, дати виготовлення 19.06.2012 р., виробника ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ, Україна (а.с. 66-67).

Згідно п. 29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997, забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі невідповідності якості нафтопродуктів вимогам нормативних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», Інспекцією 12.02.2013 року була винесена постанова № 19 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штраф у розмірі68993,34 грн. (50% вартості одержаної для реалізації партії товару) (а.с. 36-37). Зазначена постанова одержана працівником позивача управляючим територією Бінус В.В. у день винесення.

Позивач не погодився з зазначеною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ (далі Закон №1023), захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону №1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок відбирання проб нафтопродуктів визначений п. 4.2 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України № 271/121 від 04.06.2007.

Об'єм проби, необхідної для повних випробувань, зазначено в нормативних документах на нафту та/або нафтопродукти. Мінімальний об'єм контрольної проби нафтопродукту має забезпечити можливість здійснення приймально-здавальних і контрольних випробувань і становити для бензину, палива дизельного та палива для авіаційних двигунів 1 л.

Під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.

Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті.

Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб.

Проби, відібрані або оформлені з порушенням ДСТУ 4488 та пункту 4.2.6 цієї Інструкції, лабораторією на арбітражні випробування не приймаються.

Умови та терміни зберігання арбітражних проб мають відповідати вимогам ДСТУ 4488, якщо інше не обумовлено договором. Арбітражні проби опломбовує представник підприємства, який відбирав проби.

Згідно ДСТУ 4488 термін зберігання арбітражних проб становить 45 діб.

Отже суд зазначає, щодо посилання позивача на паспорт якості від 19.10.2012 року №1215, складеного ТОВ «Альянс Ойл Україна», наступне.

Як вказувалося вище, планова перевірка позивача була здійснена 17.08.2012 року, 20.08.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів за участю представника позивача та представника 308 ВЛПММ ЧФ було здійснено відбір проб бензину автомобільного А-95 та поділено на 3 рівномірних зразків, з яких 2 зразка було направлено до 508 ВЛПММ ЧФ та 1 залишено у позивача як арбітражний зразок.

21 серпня 2012 року 308 ВЛПММ ЧФ було проведено випробування вищевказаного зразка бензину та складено протокол випробувань за №110.

Відповідно до 10.2 ДСТУ 4488:2005 «Нафта і нафтопродукти. Методи випробувань» далі - ДСТУ 4488:2005) на випадок розбіжностей в оцінці якості проби нафтопродукту зберігають протягом 45 діб із дня відвантаження.

Враховуючи вимоги ДСТУ 4488:2005 граничний строк зберігання арбітражних проб, відібраних під час проведення планової перевірки позивача припадав на 03.10.2012 року.

Як вбачається із паспорту якості, надано позивачем, то випробування було здійснено 19.10.2012 року, тобто на 61 день із дня здійснення відбору проб.

Таким чином, випробування арбітражної проби, яка знаходилась на зберіганні у позивача, проведені із порушення вимог ДСТУ 4488:2005.

Крім того, на теперішній час єдиним нормативним документом, який регулює порядок провадження діяльності з випробування зразків товарів (послуг, продукції) та порядок їх фіксування є ДСТУ ISO/ІЕС 17025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» (далі - ДСТУ 17025:2006).

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 ДСТУ 17025:2006, цей стандарт установлює загальні вимоги до компетентності у випробуваннях та (або) калібруванні, зокрема відібранні зразки. Він охоплює випробування і калібрування, застандартизованими методами, незастандиртозованими методами та методами, розробленими лабораторіями.

Цей стандарт застосований для всіх організацій, що здійснюють випробування та (або) калібрування.

Відповідно до пп.5.10.2 ДСТУ 17025:2006 кожний протокол випробувань повинен містити, принаймні, таку інформацію, якщо тільки у лабораторії немає серйозних причин не робити цього опису:

- опис, стан та недвозначну ідентифікацію виробу (ів), що пройшов (ли) випробування або калібрування;

- посилання на план та методи відбирання зразків, використовуваних лабораторією або іншими органами, якщо вони мають відношення до вірогідності та застосування результатів.

Відповідно до пп.5.10.3.2 ДСТУ 17025:2006 додатково до вимог, наведених у 5.10.2 та 5.10.3.1, протоколи випробувань, що містять результати відбирання зразків, якщо це необхідно для тлумачення результатів випробування, повинні містити однозначну ідентифікацію речовини, матеріалу або продукції, зразків яких відбирали (зокрема, якщо необхідно, назву виробника, познаки моделі або типу та серійні номери).

Як вбачається судом із п. п. 2.1, 2.2, 2.4 протоколу випробувань від 21.08.2012 року №110, даного 308 ВЛПММ ЧФ, то за даним протоколом можливо провести ідентифікацію зібраного зразку товару, а саме:

- виробник бензинку автомобільного А-95, зразок якого відібрано на випробування, є ПАТ «Лисичанська нафтова компанія» Україна;

- об'єм партії даного бензину складає 5596,61 дм-3

- акт відбору зразків складений Держспоживінспекцією у м. Севастополі, ТОВ «Альянс Холдинг» та 308 ВЛПММ ЧФ.

В той же час, із паспорту якості від 19.10.2012 року №1215, наданого позивачем, убачається лише те, що випробування проведено бензину автомобільного А-95, відібраного за АЗС, розташоване за адресою вул. Балаклавське шосе, 4 та акт відбору №15 від 20.08.2012 року.

Інша інформація, яка б дала змогу ідентифікувати зразок, який пройшов випробування за замовленням позивача, як зразок відібраний саме під час проведення планової перевірки Держспоживінспекцією у м. Севастополі, відсутня.

Отже, враховуючи вищевикладене, на теперішній час наявний лише один протокол випробувань, за результатами якого бензин автомобільний А-95, який реалізується ТОВ «Альянс Холдинг» не відповідає вимогам нормативних документів, а тому зазначені вище посилання суд не бере до уваги.

Що стосується посилання позивача на порушення пп.4.2.7 п.4.2 Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, ствердженого наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року №271/121 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 року за №762/14029 (далі - Інструкція №271/121), в частині неповідомлення ТОВ «Альянс Холдинг» про розкриття відібраного зразка 308 ВЛМІШ ЧФ 20.08.2012 року, то таке твердження не відповідає вимогам діючого законодавства, з наступних підстав.

Відповідно до пп.4.2.7 п.4.2 Інструкції №271/121 у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором. Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою №15-НК.

Відповідно до п. 3 Інструкції №271/121 арбітражна проба - частина сукупної проби, яка зберігається на випадок арбітражних випробувань. Арбітражні випробування або вимірювання (далі - арбітражні випробування) - випробування (вимірювання) з метою визначення відповідності показників якості нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативних документів, які здійснюються нейтральною лабораторією у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти або нафтопродуктів.

З системного аналізу вищевказаних норм судом вбачається, що при відбору проб формується лише дві арбітражні проби, одна з яких залишається на підприємстві і лише у випадку необхідності проведення повторного незалежного випробування арбітражні проби можуть бути розкриті за участю всіх зацікавлених осіб.

Що стосується першої частини проби (для випробувань), то особа, за ініціативою якої зводиться дослідження такого зразку, то згідно вимог Інструкції №271/121, повідомлення їх учасників (зацікавлених осіб) не передбачено.

Отже, лише за умов дослідження арбітражних проб Держспоживінспекція у м. Севастополі мала повідомити суб'єкта господарювання про розкриття саме арбітражної проби.

Щодо необізнаності позивача про місце проведення лабораторних випробувань відібраного зразку бензину автомобільного А-95, то дане твердження також не відповідає фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Як вбачається судом із акту відбору зразків нафтопродуктів №15 від 20.08.2012 року, то позивач був ознайомлений, що відібрані зразки бензину автомобільного А-95 направлені на випробування до 308 ВЛМПП ЧФ за адресою м. Севастополь, вул. Шубікова, 20.

Що стосується посилання позивача на невідповідність рішення про відбір зразків вимогам порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року №1280 (далі -Порядок №1280), то слід вказати на наступне.

У випадку, якщо рішення (постанова) контролюючого органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій по суті прийнята правомірно, то така формальна ознака як відсутність у рішенні назви підприємства, яка здійснює випробування не може бути підставою для скасування рішення (постанови) про застосування штрафних (фінансових)

Крім того, єдиною уповноваженою організацією у місті Севастополі на проведення лабораторних досліджень нафтопродуктів є 308 ВЛ МПП ЧФ, яка має атестат акредитації Національного агентства з акредитації України, з якою Держспоживінспекцією у м. Севастополі підписаний договір на проведення випробувань.

Щодо посилання позивача на невідповідність форми акта №15 від 20.08.2012 року про відбір зразків нафтопродуктів вимогам акта за формою №2-НК за Інструкцією №4271/121, то таке обґрунтування не відповідає наявним матеріалам справи.

Із порівняльного аналізу Акта №15 відбору зразків нафтопродуктів від 20.08.2012 року, судом вбачається, що даний акт містить всі необхідні реквізити, а саме: дата та місце здійснення відбору зразків; ким та у присутності кого відібрано зразки; вид товару та кількість зразків; джерело відбору зразка; посилання на нормативний документ, на підставі якого відібрано зразок; адреса установи, до якої направлено зразки; час здійснення відбору зразків; підписи осіб, які приймали участь у відбору зразків.

Стосовно посилання позивача на непередбаченість діючим законодавством відбору

зразків саме із резервуару при проведенні заходів із контролю за якістю товару, які здійснюють контролюючи органи, то такий довід суперечить вимогам діючого законодавства України, з наступних підстав.

Так, а ні Законами України «Про захист прав споживачів» ані «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а ні ДСТУ 4488:2005 та Інструкцією №271/121, які є спеціальними нормативними актами щодо контролю за якістю нафтопродуктів, не заборонено здійснювати відбір зразків саме із резервуарів як джерела зберігання нафтопродуктів.

Таким чином, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Отже, відсутність факту порушення прав позивача з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин, які стосуються позовних вимог, тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.06.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 19.06.2013 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 159, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.