Справа № 454/743/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамович М. Я.

при секретарі Калиш В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Сокальському районі Львівської області про зобов'язання встановити підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в:

15.03.2013 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов'язати відповідача встановити до її пенсії підвищення як реабілітованому громадянину у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», що призводить до виплати підвищення до пенсії у меншому, ніж передбаченому законом, розмірі.

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області, подало заперечення на позовну заяву, в яких вказує, що відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про Пенсійне забезпечення», що набув чинності 01.01.1992 р. призначені пенсії підвищуються громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Згідно п.6 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., що набув чинності 01.01.2004 р. до прийняття відповідного закону до пенсій передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн. Зазначає, що позивачка народилася в місцях заслання батьків, тобто вона не є примусово переселеною. Згідно паспортних даних ОСОБА_1 народилася в с.Заларі Заларинського району Іркутської області ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказує, що довідка про переселення від 16.01.1992 р. №4/5-29025 є недостовірною, оскільки в ній зазначено склад сім'ї (в тому числі ОСОБА_1), що була примусово виселена із с.Стенятин Сокальського району 08.04.1951 р., тобто до народження позивачки. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивачка подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно довідки інформаційного бюро УВС Львівської області № 4/5-29025 від 16.01.1992 року вбачається, що позивач має статус реабілітованого на підставі статті 3 Закону Української РСР від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Відповідно до положень пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (чинного на час виникнення спірних відносин та розгляду справи у суді) громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 відсотків, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з першим реченням частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною завою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо підвищення її пенсії на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому суд вважає за можливе застосувати правила визначення мінімальної пенсії за віком, що містяться у частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на відсутність правил визначення такої в інших законах України.

Твердження відповідача про правильність застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» суд не бере до уваги, оскільки при конкуренції правових норм пріоритет мають норми акта вищої юридичної сили, що й підлягає застосуванню до спірних відносин.

Посилання відповідача на окремі положення Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 не спростовує правильність висновку про необхідність застосування у цьому спорі вищевказаної норми Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо обґрунтування заперечення з підстави, визначеної Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, суд виходить з наступного.

Ухваленим Рішенням у справі № 1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України. У пункті 3 цього Рішення зазначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Виключний перелік законів України, окремі норми і положення яких у 2012 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік, наведений у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік».

Тому, оскільки в указаному переліку відсутні обмеження щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», останній підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Вирішивши питання про право, керуючись положенням частини 2 статті 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, у зв'язку з чим покладає на відповідача обов'язок нараховувати та виплачувати спірне підвищення до пенсії позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 159-163, 186 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області нараховувати і виплачувати ОСОБА_1, як реабілітованому громадянину, підвищення до пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15.09.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: М. Я. Адамович