Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1313/13-ц

провадження № 2/632/777/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"03" липня 2013 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді - Страхової І.П., при секретарі - Гейда Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Первомайському Харківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа,що не заявляє самостійних вимог - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про оспорювання материнства,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач просив задовольнити позов,посилаючись на обставини:

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 записана його матір*ю,про що в Книзі реєстрації народжень Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського МУЮ зроблено актовий запис № 4969. Батьком ОСОБА_3 є позивач по справі - ОСОБА_1 .

17.02.2011 року між сторонами по справі було укладено «Договор о вынашивании ребенка», відповідно до умов якого відповідач, як сурогатна мати, надала позивачу послуги, пов*язані з застосуванням штучного запліднення та імплантації ембріонів.

Відповідно до п.1.2 вказаного Договору відповідач взяла на себе обов*язок по виношуванню вагітності ,яка наступила в результаті переносу до порожнини її матки ембріонів, отриманих шляхом екстракорпорального запліднення з використанням яйцеклітини та сперми належних Генетичним батькам. Генетичним батьком, відповідно до вказаного Договору є позивач. Відповідно до п.9.9.Контракту № 12-85-00 від 28.12.2010 року відповідач розуміла та погодилася з тим, що є лише сурогатною матір*ю і ,що ембріон є генетичним нащадком лише позивача,тобто вона не є генетичною матір*ю ОСОБА_3.

Вважає,що внесення відомостей в актовий запис про народження дитини про відповідачку , як матір дитини порушує його права як батька та дитини, оскільки ст..123 СК України передбачено,що сурогатна мати не має будь-яких прав щодо дитини,народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій. Просив визнати,що відповідач не є матір*ю його дитини - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

Відповідач позов не визнала,посилаючись на те, що вона є матір*ю дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,оскільки виносила та народила його, крім того,посилалася на те, що позивач погоджувався ,що вона буде його матір*ю,крім того,хоче захищати цю дитину.

Третя особа,що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про оспорювання материнства подав заяву в якій просив розглядати справу за відсутність представника,проти заявленої вимоги заперечував,посилаючись на те,що відділу не було відомо про те,що зареєстрована дитина є переносом ембріона,методом екстракорпорального запліднення,ніяких документів,які б підтверджували даний факт надано не було.

Суд,вважає встановленими наступні факти та відповідні до них правовідносини:

Відповідно до Контракту від 28.12.2010 року укладеного між Центром репродукції людини ( ФОП ОСОБА_4) виконавця, в особі директора ОСОБА_4 та сторін по справі, предметом якого було надання заказнику, позивачу по справі, платних медичних послуг по здійсненню переносу ембріона заказника в порожнину матки сурогатної матері з застосуванням ,пов*язаних з методом ЕКО допоміжних репродуктивних технологій.

Відповідно до Контракту від 07 травня 2011 року про надання платних медичних послуг позивач доручив Центру репродукції людини (ФОП ОСОБА_4) ,а ФОП ОСОБА_4 зобов*язався надати платні медичні послуги з контролю вагітності сурогатної матері.

Вказані Контракти були підписані відповідачем, вона розуміла та погодилася з тим,що є лише сурогатною матір*ю і що ембріон є генетичним нащадком лише позивача, тобто,що вона не є генетичною матір*ю ОСОБА_3.

17 лютого 2011 року між сторонами було укладено « Договір про виношування дитини», предметом якого було надання сурогатною матір*ю- ОСОБА_2 послуг, пов*язваних із застосуванням штучного запліднення та імплантації ембріонів.

Згідно п.1.2 договору відповідач брала на себе обов*язок по виношуванню вагітності, яка наступила в результаті переносу до порожнини матки ембріонів, отриманих шляхом екстракорпорального запліднення з використанням яйцеклітини та сперми генетичних батьків. Генетичним батьком, відповідно до договору є позивач.

Згідно п.2.12 відповідач брала на себе зобов*язання оформити нотаріально свою письмову згоду на запис в свідоцтві про народження дитини батьками - генетичних батьків.

27 квітня 2011 року відповідач надала таку згоду шляхом підпису нотаріально посвідченої заяви,відповідно до якої дала згоду на запис позивача батьком дитини та зазначила,що прав на народжену дитину ніколи пред*являти не буде,але на час народження дитини та реєстрації її народження не заявила про сурогатне материнство.

Згідно ст.123 СК України у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини,зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій,батьками дитини є подружжя. За текстом, стаття 123 СК України розповсюджується на осіб ,які перебувають у шлюбі і скористалися допоміжними репродуктивними технологіями. Сторони по справі не перебували в шлюбі,тому на думку суду при вирішенні питання материнства, необхідно застосовувати ст..121 СК України відповідно до якої права та обов*язки матері,батька і дитини можуть ґрунтуватися лише на походженні дитини від них, тобто закон пов*язує факт материнства з походженням дитини від певної жінки,тому дитина - ОСОБА_3 не походить від ОСОБА_2, не є її генетичним нащадком, тому вона не може вважатися його матір*ю. Його генетичною матір*ю є анонімний донор яйцеклітини.

Згідно ст..7 СК України учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси,кольору шкіри,статі,політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Відповідно до Декларації прав дитини від 20.11.1959 року,права дитини визнаються за всіма дітьми без виключення та без дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини, що стосується дитини.

Відповідно до ст..52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження,а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Згідно п.7ст.7 СК України Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України,Конвенцією про права дитини,іншими міжнародними договорами України, згода на обов*язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.3, 4, 10, 11, 213-215 ЦПК України,ст..ст.7, 121 СК України,ст..52 Конституції України,»Декларації прав дитини» від 20.11.1959 року, Конвенції ООН «Про права дитини»,ратифікована постановою Верховної ради УРСР від 27.02.1991 року,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Визнати,що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1,мешканка АДРЕСА_1 не є матір*ю ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2(свідоцтво про народження ,видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції серія НОМЕР_2 від 24 грудня 2011 року,актовий запис № 4969).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до апеляційного суду Харківської області через місцевий суд.

Рішення не набрало чинності

Суддя: підпис

І. П. Страхова

Первомайського

міськрайонного суду

Харківської області