Справа 22ц-580/ 2009 р. Головуючий в 1-ій інстанції Гордієць Л.В.

Категорія цивільна. Доповідач Смаглюк Р.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 року. Апеляційний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Литвиненко І.В.,

суддів Смаглюк Р.І., Заболотного В.М.,

при секретарі Штупун О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України, Державного Казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, який визнано неконституційним , -

в с т а н о в и в:

В грудні 2008 року ОСОБА_1, інвалід війни 2 групи, звернувся з позовом до держави Україна в особі Верховної Ради України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради та просив стягнути на його користь 3 280 грн. матеріальної шкоди, завданої положенням п. 20 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” про обмеження виплати інвалідам війни та учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у 2008 році до 400 грн., яке згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, визнане неконституційним.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 21 січня 2009 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на користь позивача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у сумі 3280 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 3310 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив змінити рішення Ніжинського міськрайонного суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема вказував, що правові підстави для стягнення матеріальної шкоди саме з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради відсутні, оскільки останнє виплатило йому разову грошову допомогу у визначений у Законі про Державний бюджет строк та розмір. Апелянт вважає, що відповідно до положень ч. 3 ст. 152 Конституції України матеріальна шкода, завдана актом, що визнаний неконституційним відшкодовується саме державою, а не органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, а тому просив апеляційний суд змінити рішення, визначивши відповідачем державу Україна і задовольнити його позовні вимоги саме шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України та з відкритих у ДК України рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просило зазначене рішення скасувати або закрити провадження по справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та ненадання належної оцінки обставинам, що призвело до ухвалення незаконного рішення. На думку апелянта, підстави застосовувати показник мінімальної пенсії за віком в якості розрахункової величини для визначення розмірів разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відсутні. Оскільки позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2008 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не має зворотної дії в часі, а тому воно відповідно не може бути застосоване судом. Апелянт зазначав, що судом не враховано, що Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради не може відповідати за шкоду, завдану державою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради - задоволенню, а рішення Ніжинського міськрайонного суду від 21 січня 2009 року скасуванню, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи (а.с. 8). Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (ч. 5 ст. 12) передбачено виплату інвалідам війни щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на органи праці та соціального захисту населення.

Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік” дію ч. 5 ст. 12 вищенаведеного закону було зупинено в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році - до 400 грн. Зазначена грошова сума була виплачена позивачеві Управлінням праці і соціального захисту Ніжинської міської ради до 5 травня 2008 р.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” в частині зупинення дії ч. 5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнано неконституційним, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до держави Україна про відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, згідно до припису ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії.

Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідальність держави за зобов'язаннями визначено у Главі 11 ЦК України та ст.ст. 1173-1175 ЦК України, якими встановлено правило про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади, посадових чи службових осіб цих органів та шкоди, завданої у результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, також підлягає відшкодуванню державою у повному обсязі незалежно від вини посадових або службових осіб цих органів (ст. 1176 ЦК України). Відповідальність держави встановлено також і деякими іншими законами.

Проте закон, в якому визначений порядок відшкодування державою шкоди, завданої актами і діями, що в подальшому визнані неконституційними, відсутній.

Позивач не представив суду доказів про те, що йому була завдана шкода законом, положення якого в подальшому були визнане неконституційним, виходячи з визначень ст. 22 ЦК України.

За таких обставин, суд, мотивуючи відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Верховної Ради України, Державного Казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації про стягнення шкоди, прийшов до вірного висновку, але в резолютивній частині рішення не вказав про таку відмову.

В частині задоволення вимог ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Ніжинської міської ради про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в сумі 3280 грн., та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи рішення суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з відмовою в позові.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не було доплачено в 2008 році 3280 грн. одноразової допомоги до 5 травня і саме в цьому полягали вимоги позивача, а тому стягнув вказану суму боргу з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на користь позивача.

Проте позивач не пов'язував свою вимогу про стягнення 3280 грн. з наявністю протизаконної недоплати соціальних виплат, які належало провести Управлінню праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, а навпаки наполягав та тому, що вказана ним сума є шкодою, яка завдана державою Україна у зв'язку з прийняттям акта законодавства, який в подальшому було визнано неконституційним, та просив стягнути заподіяну шкоду з Державного бюджету України.

Стягнувши суму недоплат з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, суд фактично в цій частині в порядку цивільного судочинства вирішив публічно-правовий спір, всупереч обґрунтуванням позивача, який звернувся саме з цивільним позовом до Держави Україна та просив стягнути заподіяну йому шкоду, порушивши приписи ст.ст. 11, 15 ЦПК України, ст.ст. 3, 4 КАС України.

Крім того, рішення суду в цій частині суперечить ст.ст. 170, 176 ЦК України, якими передбачено, що держава здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, а тому в деліктних правовідносинах зобов'язання держави виконує Державне Казначейство України, на яке постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 року покладена функція по здійсненню управління наявними коштами Державного бюджету України, а не юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим або територіальними громадами, виходячи з принципу самостійної майнової відповідальності зазначених суб'єктів.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду в цій частині є незаконним, воно підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_1. в задоволенні позову до Держави Україна в особі Верховної Ради України, Державного Казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради.

Керуючись ст. 152 Конституції України, ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради задовольнити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 21 січня 2009 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги в сумі 3280 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 3310 грн. скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України, Державного Казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради відмовити.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий: Судді: